Яким же він був, отой легендарний запорожець?

Ось перед нами яскрави представник славного лицарства — козак Голота. Зневаживши «шати дорогії»; байдужий до всякого зовнішнього блиску, він сповнений гідності захисника Вітчизни. Сам-один розгулює полем килиїмським і «не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота», бо певний своєї козацької відваги. Хіба під силу здолати та-, кого хвалькуватому татарину? Жоден ворог не міг зрівнятися з козаком могутньою силою духу та безмежною волелюбністю. Тривалий час пробув у турецькій неволі Самійло Кішка, але зберіг відданість рідній землі й вірі християнській. Даремно лукавий Лях Бутурляк намовляє його поламати на собі хрест, щоб заслужити милість Алкана-паші:

Хоч буду до смерті біду да неволю приймати, А буду в землі козацькій голову християнську покладати,
рішуче відповідає боягузу і зраднику безстрашний гетьман. Гідно витримавши тяжкі випробування, Самійло Кішка здобуває собі та побратимам омріяну волю й повертається до рідних берегів Дніпра — Славути.

Дума «Іван Богун» змальовує іншого народного героя, який теж потрапив у скрутне становище. Обороняючи Вінницю від польських шляхтичів та турків, він мужньо витримує облогу міста і, дочекавшись загонів Богдана Хмельницького, розбиває ворога. Такими відважними, волелюбними й нездоланними закарбовані улюблені герої в українських думах — Цьому своєрідному фольклорному жанрі, якого не зустрінеш більше ніде.
Своїм змістом думи подібні до історичних пісень, які теж зображують тяжкий шлях нашої Вітчизни у боротьбі з чужинцями. Тут ті ж герої — переважно відчайдушне й безстрашне запорозьке козацтво. Ось легендарний Байда, мужній і нескорений козацький гетьман, що не піддався на спокуси влади й багатства. Адже найбільше багатство — то вогонь його душі, що палає любов'ю
до рідної землі. Та любов додає йому сили й снаги, допомагає гідно витримати жорстокі тортури й мученицьку смерть. В уяві народу Байда — казковий богатир, здатний не тільки з честю вистояти в моральному двобої з ворогом, її й помітитися за народні кривди.
До улюблених героїв нашого народу належить і славний гетьман Богдан X мельннцький, возвеличений у багатьох думах та піснях:

Чи не той то хміль,
Що коло тинів в'ється?..
Ой той то Хмельницький,

Що 8 ляхами б'ється. Хмельницький виступив на історичному терені, щоб захистити уярмлений І знедолений український народ. Він правив Україною так, як самостійний, не-яалежний від чужинців володар. За це народ і прославив мудрого гетьмана та його сподвижників у піснях «Ой Богдане, батьку Хмелю», «Гей, не дивуйте, добрії люди», «Ой з-за гори чорна хмара» і в багатьох інших.
Гей, ну, козаки! Гей, ну у скоки
Та заберімося в боки!
Загнали панів геть аж за Віслу,

Не вернуться і в три роки. Проте не завжди народ оспівував лише перемоги козацтва. Усього бувало » нашій історії, нерідко траплялися поразки і смерть героїв. Сумним плачем за полеглим відважним лицарем звучить пісня «Ой Морозе, Морозенку». Нерівними були сили в цій жорстокій битві з ворогом, та «ні один козак не здався живим у неволю». Може, саме тому й вирвали татари хоробре Морозенкове серце, що її ньому жила його люба Україна? її дорогий образ освітлює останні хвилини життя героя:
Поставили Морозенка
На Савур-могилу:
«Дивись тепер, Морозенку,
На свою Україну». Та все ж крізь плач і стогін звучить у народних піснях свята надія на відродження рідної Вітчизни:
А ми ж тую червону калину,
Гей, гей, та піднімемо;
А ми ж свою славну Україну,
Гей, гей, та розвеселимо!
И, Ті пісні та думи вже цілі століття живуть на українській землі, бентежачи ші нащадків славного козацтва.

У них оживають трагічні й героїчні сторінки нашої історії. Гордістю сповнюється серце українця, що веде свій рід від такого міцного кореня. А може, пече душу й сором за власну жалюгідність? Може, час уже замислитися: чиїх батьків ми діти? Хіба такими безпорадними уявляли нас славні предки? Чи в надійних руках сучасне і майбутнє страдниці України? Задумайся над цим, дорогий мій сучаснику!

Популярные сообщения из этого блога

Краткое содержание ЖУРНАЛ ПЕЧОРИНА

Опис праці Щедре серце дідуся

Твір про Айвенго