УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ «БОНДАРІВНА», «ОЙ ЛЕТІЛА СТРІЛА», «ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ», «КОЗАКА НЕСУТЬ». ТЕМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, КЛАСИФІКАЦІЯ БАЛАД
Мета: ознайомити школярів з народною баладою як жанром фольклору, з’ясувати її тематичні та стильові особливості, сюжет, героїв та класифікацію; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам’ять, уміння висловлювати судження про баладу; узагальнювати, систематизувати, робити висновки, формувати світогляд школярів; виховувати почуття поваги, пошани до народної творчості; культурної спадщини рідного краю; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: виставка творів на тему «Народні балади українців», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями
• Що вам відомо про фольклор? Як розвивався цей народний жанр?
• Назвіть жанри фольклору. Наведіть приклади.
• Яким чином минувшина України пов’язана з її фольклором?
• Визначте ознаки фольклору. (Усна форма творення й побутування, традиційність, варіативність, анонімність, колективність, повторюваність, простота і якість стилістики, строга послідовність композиції.) Чим вони зумовлені?
• Чи можна вважати фольклор мистецтвом? Відповідь вмотивуйте.
• Доведіть, що фольклор — мистецтво слова.
• Чому трудовий народ вважається творцем культури?
• Чим фольклор відрізняється від літератури?
• Як усна народна творчість розвиває естетичне почуття в читача?
• Обґрунтуйте, чи дійсно фольклор — невичерпне джерело мудрості й поезії?
III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
Українська народна творчість...
уся закидана букетами поезії,
цілими покосами поетичних квіток,
так що тямущий письменник, не нагинаючись,
може загрібати цілі оберемки і обсипати ними свої твори.
І. Нечуй-Левицький
Балада — неповторне явище пісенної культури
українського народу. М. Дмитренко
1. Вступне слово вчителя
Балада — жанр усної народної творчості, який є популярним сьогодні. Хто на Україні не знає чи не чув, скажімо, таких балад, як «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Ой чиє ж то жито, чиї то покоси», «Виряджала мати сина у солдати», «Ой у полі жито копитами збито», а також інших пісень про отруєння, згубу переважно молодих людей?! Сповнені натхненної поетизації краси і душевної величі простої трудящої людини трагічної долі, уболівань за безневинно страченим життям, ці твори з позиції здорової народної моралі засуджують будь-яке насильство й злочин, зраду й наругу.
2. Теорія літератури. Народна балада як жанр фольклору
Балада (фр. ballade, від провансальського balada — танцювати) — невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему. У ньому, як правило, розповідається про щось незвичайне, виняткове, героїчне; реальне часто поєднується з фантастичним.
3. Особливості народних балад
• Усне поширення й зберігання.
• Реальне часто поєднується з фантастичним.
• Невелика кількість персонажів.
• Підкреслена узагальненість.
• Відсутність деталізації.
• Стислість у викладі матеріалу.
• «Магічна музичність».
• Композиція (вступ, основна частина, висновок).
• Гостросюжетність.
4. Історія виникнення цього жанру
Балада — один з улюблених видів словесної творчості українського народу. Цей фольклорний жанр став широко вживатись в Україні з початку ХІХ ст.
Цей жанр виник як пісня до танцю. Слово «балада» походить від грецького «рухатися», від якого утворене і латинське «танцюю». Поступово словесний текст разом з мелодією відділялися від танцю, і балада стала одним із видів народних пісень, в яких зображувались героїчні або незвичайні фантастичні події переважно героїчного характеру, через які відтворились гострі переживання дійових осіб.
5. Тематичне розмаїття балад
• Родинно-побутові (взаємини між батьками і дітьми, братами і сестрами).
• Історичні (змальовується козацьке життя, смерть козака на полі бою).
• Поетичний світогляд народу, його міфологічні уявлення (перетворення людини на рослину, тварину, птаха; розуміння нею природи).
• Про кохання (розкриваються почуття кохання і ненависті, образи й ревнощі).
6. Класифікація балад
6.1. Народна балада — жанр фольклору.
6.2. Літературна балада — жанр ліро-епічної поезії, який став невід’ємною частиною української літератури, його широко використовували Т. Шевченко («Причинна», «Тополя»), Л. Боровиковський («Маруся»). На основі сюжету народних балад написані такі відомі п’єси, як «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого, «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького, «Лимерівна» Панаса Мирного, «Украдене щастя» І. Франка. Балади героїчного змісту писав А. Малишко у роки Другої світової війни.
7. Балада та історична пісня
Народні балади близькі до історичних пісень. Але якщо в історичних піснях на першому місці — правдиве зображення конкретної події чи конкретного героя, то в баладі основним є висловлення глибоких переживань, що викликані цими подіями. Вони відзначаються виразною драматичною напруженістю, відображають фантастичні і трагічні події з життя.
8. О. Дей про баладу
Дослідник жанру О. Дей визначає баладу як «сукупність епічних пісенних творів розгорненої гостро-драматичної і трагічної сюжетності, що реалістично художньо узагальнюють виняткові, незвичайні до екстремальності та сенсаційності за своєю внутрішньою конфліктністю життєві події, вчинки та фатальні збіги обставин в особистій, сімейній і громадській сферах, освітлюючи все це з позицій традиційної родинно-побутової моралі, переважно від протилежного стверджуючи та відстоюючи її принципи, чим обумовлені психологічна напруженість сприйняття балад і їх виховна та дидактична дійовість».
9. Ідейно-художній аналіз програмових балад
9.1. «Бондарівна».
9.1.1. Виразне читання балади.
9.1.2. Тема: оспівування трагедії Бондарівни, яка не скорилася волі пана Каньовського.
9.1.3. Ідея: возвеличення волелюбства, мужності, нескореності, засудження жорстокості, підступності.
9.1.4. Основна думка: Ой волію ж я, пан Каньовський, в сирій землі гнити, / Ніж з тобою поневолі на цім світі жити.
9.1.5. Жанр: балада.
9.1.6. Композиція. Експозиція: У містечку Богуславку Коньовського пана / Там
гуляла Бондарівна, як пишная пава.
Зав’язка: Ой тікала Бондарівна з високого мосту.
Кульмінація: Ой вистрілив пан Каньовський — Бондарівна впала...
Розв’язка: Ударили во всі дзвони, музики заграли, / А в же ж дівку Бондарівну навіки сховали!
9.1.7. Художні особливості твору.
Порівняння: «Там гуляла Бондарівна, як пишная пава»,
«Межи ними Бондарівна, як сива голубка!».
Риторичні оклики: «Тікай, тікай, Бондарівно, буде тобі лихо!», «Тільки годен пан Каньовський мене роззувати!», «Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!», «Нехай іде свою доньку на смерть наряджати!», «Оце ж тобі, старий Бондар, за личко рум’яне!», «Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!», «Бондарівно, моя донько, пропав я з тобою!», «А вже ж дівку Бондарівну навіки сховати!».
Звернення: «Тікай, тікай, Бондарівно...», «А чи волиш, Бондарівно?..», «Ой волію ж я, пан Каньовський...», «Оце ж тобі, старий Бондар...», «Бондарівно, моя донька...».
Повтори: «Тікай, тікай...», «...хорошая, хорошого...», «старий Бондар...».
Риторичні запитання: «А чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити?».
Епітети: «добрі люди», «сира земля». Гіпербола: «ударили в усі дзвони». 9.1.8. Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики головних, героїв твору.
«як пишная пава»
«як сива голубка»
«...хорошая, хорошого зросту»
а) Бондарівна
«личко рум’яне»
«хорошая дочка»
волелюбна
наполеглива і стійка
б) пан Каньовський
жорстокий улесливий підступний жадний
прагнення за будь-яку ціну задовольнити своє бажання бездушний
9.1.9. Опрацювання змісту твору. Бесіда за питаннями:
• Де і коли відбуваються події у пісні?
• Яка відома вам героїня твору теж була родом з Богуслава?
• Чим Бондарівна відрізнялася від інших дівчат? (У містечку Богуславку сидить дівок купка, / Межи ними Бондарівна, як сива голубка)
• Як ставився пан Каньовський до дівчини? (Обійняв він Бондарівну та й поцілував)
• За що героїня твору дорікала панові? (Ой не годен пан Каньовський мене цілувати, / Тільки годен пан Каньовский мене роззувати!»)
• Від чого застерігали Бондарівну люди? (Ой шепнули люди добрі, буде тобі лихо! Тікай, тікай, Бондарівно, буде тобі лихо!)
• Чому героїні твору не вдалося втекти від пана?
• Що запропонував Каньовський Бондарівні за свою любов до нього ? (Ой чи хочеш, Бондарівно, ізо мною жити, / А чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити?)
• Через що Бондарівна обирає волю, а значить і смерть, ніж погодитися на шлюб із паном?
• В чому виявилася жорстокість і підступність Каньовського в розплаті батьку за смерть його дочки? (Ой на ж тобі, старий Бондар, таляриків бочку,— / Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!)
• Як сприйняв батько смерть своєї дочки? (Ударився старий Бондар в стіну головою: / «Бондарівно, моя донько, пропав я з тобою!»)
• Чим закінчилася балада? (Ударили в усі дзвони, музики заграли, / А вже ж дівку Бондарівну навіки сховали!)
• Висловіть своє ставлення до пана.
• Чому вчить вас цей твір?
• Чи змогли б ви помститися за смерть героїні? Як саме?
9.1.10. Міні-дискусія.
Як ви вважаєте, чи могла Бондарівна уникнути смерті? Чи була б вона щасливою?
9.1.11. Творче завдання. Скласти усний міні-твір-продовження
про можливу помсту старого Бондаря, простого люду за смерть
Бондарівни.
9.2. «Ой летіла стріла».
9.2.1. Виразне читання твору.
9.2.2. Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним сином.
9.2.3. Ідея: висловлення співчуття до загиблого.
9.2.4. Основна думка: Ой матінка плаче, / Поки жити буде, / А сестриця плаче, / Поки не забуде; / А миленька плаче, / Поки його бачить...
9.2.5. Композиція.
Експозиція: діалог про причину смерті вдовиного сина. Зав’язка: приліт трьох рябеньких зозуль.
Кульмінація: оплакування матері, сестри, миленької, смерть героя.
Розв’язка: смерть рідної людини — одвічна пам’ять про неї. 9.2.7. Обговорення змісту балади. Бесіда за питаннями:
• Яких страждань зазнав наш народ у боротьбі з ворогом? Наведіть приклади з відомих вам творів.
• Хто випустив стрілу з-за синього моря?
• Ким були три рябенькі зозулі? Де вони повсідалися? (Одна прилетіла, / В головоньках сіла; / Друга прилетіла, / Край серденька сіла; / Третя прилетіла / Та в ніженьках сіла)
• Чому трагічна смерть вдовиного сина не була байдужою для зозулі?
• Як рідні і мила сприйняли смерть хлопця? (Де матінка плаче, / Там Дунай розлився; / Де плаче сестриця, / Там слізок криниця; / Де плаче миленька — / Там земля сухенька)
• Що символізує зозуля?
• Чому від плачу миленької земля сухенька, а від сліз матері загиблого — «Дунай розлився»?
• Які елементи казки є у творі? З якою метою вони використані?
• Чим повчальна ця балада?
9.2. «Ой на горі вогонь горить».
9.3.1. Ознайомлення зі змістом балади.
9.3.2. Тема: оспівування трагічної долі козака, який після бою в долині лежав «порубаний, постріляний».
9.3.3. Ідея: висловлення співчуття загиблому козакові.
9.3.4. Основна думка: Та вже ж твій син оженився / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.
9.3.5. Римування: паралельне.
9.3.6. Віршовий розмір: ямб.
9.3.7. Композиція.
Експозиція: А в долині козак лежить, / Порубаний, постріляний...
Зав’язка: Ой коню мій вороненький, / Біжи, коню, дорогою, / Та прибіжиш під батьків двір.
Кульмінація: Ой коню мій вороненький, / А де ж мій син молоденький?
Розв’язка: Та вже ж твій син оженився, / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.
9.3.8. Художні особливості твору.
Метафори: «Накрив очі осокою», «коник плаче».
Пестливі слова: «ніженьки», «рученьки», «вороненький», «вірненький», «паняночку», «земляночку».
Звертання: «Не плач, коню, надо мною», «Біжи, коню, дорогою», «Не плач, мати, не журися».
Риторичне запитання: «А де ж мій син молоденький?».
Риторичний оклик: Ой коню мій вороненький, / Товаришу мій вірненький!
Повтори: «Ой коню мій вороненький», «А ніженьки китайкою».
9.3.9. Обговорення змісту твору. Бесіда за питаннями:
• Про що свідчить початок балади?
• Яких страждань зазнав козак у долині? (А в долині козак лежить, / Порубаний, постріляний...)
• Що символізує в баладі чорний ворон?
• Чому козак називає свого коня товаришем вірненьким?
• З приводу чого хлопець звернувся до коня? Чи виконав він прохання свого хазяїна?
• Для чого у творі використано елементи казки?
• Як рідні сприйняли сумну звістку від коня?
• Яким чином вінь намагався заспокоїти мати і сестру козака?
9.4. «Козака несуть».
9.4.1. Виразне читання балади.
9.4.2. Тема: оплакування дівчиною козака, який загинув.
9.4.3. Ідея: висловлення співчутливого ставлення до тих, хто загинув заради щасливого життя інших.
9.4.4. Основна думка: А де знайдеш ти, / Та дівчинонько, / Над козака коханця!
9.5. Художні особливості твору.
Повтори: «А за ним, а за ним», «...ломи, ломи», «білі рученьки».
Риторичні оклики: Ой ломи, ломи / Білі рученьки / До єдиного пальця! / А де знайдеш ти, / Та дівчинонько, / Над козака коханця!
Звертання: А де знайдеш ти, / Та дівчинонько...
Епітет: «білі рученьки».
Метафора: «кінь головоньку клонить».
Пестливі слова: «головоньку», «рученьки», «дівчинонько». 9.4.6. Опрацювання змісту балади. Бесіда за питаннями:
• Яку епоху, на ваш погляд, відтворено в пісні?
• Чим пояснити страждання дівчини? Як про це зазначено у творі? (Білі рученьки ломить… / До єдиного пальця!)
• Про що свідчить очікування дівчиною козака, коли той прийде з походу?
• За допомогою яких художніх засобів автор зображує трагічну подію у творі?
• Опишіть внутрішній стан дівчини, яка побачила свого коханого мертвим.
• Про що зазначено наприкінці балади? Чи зможе дівчина забути коханого?
• Яким ви уявляєте подальше життя героїні?
V. Закріплення вивченого матеріалу 1. Проведення тестового опитування
«Бондарівна»
1. Бондарівна гуляла:
а) біля річки; б) по високому мосту; в) по містечку; г) у дворі власного маєтку.
2. Серед інших дівчат героїня, наче:
а) спляча красуня; б) троянда; в) ластівка; г) сива голубка.
3. Через що Бондарівна висловила незадоволення пану Каньовському? Бо він її:
а) переобтяжував важкою роботою;
б) ображав і принижував;
в) обійняв і поцілував;
г) примушував готувати собі смачні страви.
4. Описуючи вродливість Бондарівни, творці балади зазначили,
що вона:
а) приваблива; б) хороша; в) вродлива; г) симпатична.
5. Хто вбив Бондарівну?
а) Два жовніри; б) пан Каньовський; в) батько героїні; г) старий солдат.
6. Найбільше героїня у своєму житті цінувала: а) доброту; б) порядність; в) волю; г) щирість.
7. Риса характеру пана, яка виявилася у нього в кульмінаційний момент:
а) хитрість; б) жадність; в) улесливість; г) жорстокість.
8. Яким було останнє бажання героїні? Вона:
а) прагнула щастя своєму коханому;
б) мріяла про скасування кріпацтва;
в) хотіла укласти шлюб зі своїм милим;
г) хотіла бачити своє життя вільним.
9. Що радили люди зробити героїні у зв’язку з пильною увагою
до неї пана?
а) Втекти від нього; б) погодитися на шлюб з ним; в) остерігатися його; г) не зустрічатися з ним.
10. За смерть дочки пан дав її батьку:
а) гроші; б) стадо худоби;
в) дозвіл безкоштовно рибачити у річці; г) нову хату.
11. Що цінував пан Каньовський у Бондарівні? Її:
а) вроду і красу; б) вміння гарно співати і танцювати;
в) доброту і порядність;
г) майстерність у вишиванні хрестиком.
«Ой летіла стріла»
1. Звідкіль летіла стріла, що влучила у вдовиного сина? З: а) гори; б) долини; в) дрімучого лісу; г) синього моря.
2. Де сіла перша рябенька зозуля? а) Біля голови померлого; б) на старому дубі;
в) на сходинках хати вбитого; г) у криниці під калиною.
3. Де матінка за сином плаче, там:
а) сліз криниця; б) земля сухенька; в) Дунай розлився;
г) калюж багато.
«Ой на горі вогонь горить»
1. Події на початку твору відбуваються: а) біля гори; б) в долині; в) за лісом; г) неподалік села.
2. Смерть козака оплакував: а) його кінь; б) вороги; в) голубка; г) вітер.
3. Кінь у героя твору був: а) біленький; б) сіренький; в) сивенький; г) вороненький.
4. Хто зустрів посланця козака? а) Батько; б) селянські заробітчани; в) кохана; г) сестра з матір’ю.
«Козака несуть»
1. З приводу смерті козака сумує не тільки автор балади, а й: а) дівчина; б) дружка дівчини; в) кінь; г) всі, хто його знав.
2. Дізнавшись про смерть коханого, дівчина:
а) білі рученьки ламала;
б) плакала і голосно кричала;
в) вирішила закінчити життя самогубством;
г) виявила байдужість.
3. У баладі не використовується:
а) гіпербола; б) епітет; в) повтор; г) пестливі слова.
Жанр балади
1. Балада як фольклорний жанр став дуже швидко поширюватися в Україні з початку: а) ХVІІІ ст.; б) ХІХ ст.; в) ХVІІІ ст.; г) ХVІ ст.
2. Слово «балада» походить з мови: а) латинської; б) англійської; в) німецької; г) грецької.
3. Балада — один із видів народних: а) дум; б) легенд; в) казок; г) пісень. Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється
0,5 бала.
2. Робота на картках Картка М 1
1. Дослідіть, у чому полягає трагічний пафос у баладі «Козака несуть». Чи була подія, зображена у творі, поодиноким явищем? Відповідь обґрунтуйте.
2. Хто з рідних найболючіше сприймає смерть козака («Ой летіла стріла»)? Відповідь вмотивуйте.
3. Найдавнішими є балади, в яких:
а) розкривається поетичний світогляд нашого народу;
б) засуджується кріпацтво;
в) змальовуються взаємини між батьками і дітьми;
г) описуються видатні історичні особи та події.
Картка № 2
1. Обґрунтуйте, як у баладі «Ой на горі вогонь горить» влучно переплітаються історична правда і художній вимисел. Наведіть переконливий приклад з твору.
2. Чим, на ваш погляд, зумовлено те, що баладні пісні — цінні здобутки духовної культури українця? Відповідаючи, посилайтеся на відомі вам факти і приклади з творів.
3. Характер події, що відтворений у баладах, переважно: а) трагічний; б) оптимістичний; в) романтичний;
г) гумористичний.
Картка № З
1. Чому воля для Бондарівни («Бондарівна») важливіша за багатство, навіть за власне життя? Свої міркування аргументуйте, наводячи приклади з твору.
2. Поміркуйте, яким чином народні балади вплинули на становлення й розвиток нової української літератури.
3. В українській літературі жанр балади використовував: а) Є. Гребінка; б) П. Грабовський; в) Т. Шевченко;
г) І. Франко.
VI. Підсумок уроку
Баладні пісні належать до цінних здобутків духовної культури нашого народу. Українські народні історичні та соціально-побутові пісні, пройняті глибоким драматизмом і ліризмом, західноєвропейські вчені ще в ХІХ ст. зарахували до найкращих балад світу. Поетична Україна для зарубіжного дослідника, письменника чи просто читача неодмінно асоціюється з баладою, з думою, ліричною піснею, народженою чи то в Київській Русі чи за доби козацтва, чи в епоху боротьби з царизмом. Балади як
давні невеликі поеми, складені для співу, посідають почесне місце поруч з думами, ліричними піснями і романсами в фольклорі, де народ зумів у поетичному слові виразити найактуальніші проблеми історичного розвитку і розкрити долю людини, красу її душі і серця.
— У чому ж виховне значення балад?
Українські балади характеризуються яскраво виявленим повчальним змістом. Вони вчать, що кожний аморальний учинок обов’язково має обернутися проти його виконавця, що через злочин дороги до щастя нема. Чимало балад утверджують ідею: кохання, гармонійне подружнє життя дужчі за смерть.
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності
VIII. Домашнє завдання
Підготувати доповіді про особливості розвитку української середньовічної літератури ХІ-ХV ст., ідейно-художній аналіз біблійних легенд про створення світу, про перших людей Адама і Єву, про потоп на землі.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: виставка творів на тему «Народні балади українців», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями
• Що вам відомо про фольклор? Як розвивався цей народний жанр?
• Назвіть жанри фольклору. Наведіть приклади.
• Яким чином минувшина України пов’язана з її фольклором?
• Визначте ознаки фольклору. (Усна форма творення й побутування, традиційність, варіативність, анонімність, колективність, повторюваність, простота і якість стилістики, строга послідовність композиції.) Чим вони зумовлені?
• Чи можна вважати фольклор мистецтвом? Відповідь вмотивуйте.
• Доведіть, що фольклор — мистецтво слова.
• Чому трудовий народ вважається творцем культури?
• Чим фольклор відрізняється від літератури?
• Як усна народна творчість розвиває естетичне почуття в читача?
• Обґрунтуйте, чи дійсно фольклор — невичерпне джерело мудрості й поезії?
III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
Українська народна творчість...
уся закидана букетами поезії,
цілими покосами поетичних квіток,
так що тямущий письменник, не нагинаючись,
може загрібати цілі оберемки і обсипати ними свої твори.
І. Нечуй-Левицький
Балада — неповторне явище пісенної культури
українського народу. М. Дмитренко
1. Вступне слово вчителя
Балада — жанр усної народної творчості, який є популярним сьогодні. Хто на Україні не знає чи не чув, скажімо, таких балад, як «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Ой чиє ж то жито, чиї то покоси», «Виряджала мати сина у солдати», «Ой у полі жито копитами збито», а також інших пісень про отруєння, згубу переважно молодих людей?! Сповнені натхненної поетизації краси і душевної величі простої трудящої людини трагічної долі, уболівань за безневинно страченим життям, ці твори з позиції здорової народної моралі засуджують будь-яке насильство й злочин, зраду й наругу.
2. Теорія літератури. Народна балада як жанр фольклору
Балада (фр. ballade, від провансальського balada — танцювати) — невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему. У ньому, як правило, розповідається про щось незвичайне, виняткове, героїчне; реальне часто поєднується з фантастичним.
3. Особливості народних балад
• Усне поширення й зберігання.
• Реальне часто поєднується з фантастичним.
• Невелика кількість персонажів.
• Підкреслена узагальненість.
• Відсутність деталізації.
• Стислість у викладі матеріалу.
• «Магічна музичність».
• Композиція (вступ, основна частина, висновок).
• Гостросюжетність.
4. Історія виникнення цього жанру
Балада — один з улюблених видів словесної творчості українського народу. Цей фольклорний жанр став широко вживатись в Україні з початку ХІХ ст.
Цей жанр виник як пісня до танцю. Слово «балада» походить від грецького «рухатися», від якого утворене і латинське «танцюю». Поступово словесний текст разом з мелодією відділялися від танцю, і балада стала одним із видів народних пісень, в яких зображувались героїчні або незвичайні фантастичні події переважно героїчного характеру, через які відтворились гострі переживання дійових осіб.
5. Тематичне розмаїття балад
• Родинно-побутові (взаємини між батьками і дітьми, братами і сестрами).
• Історичні (змальовується козацьке життя, смерть козака на полі бою).
• Поетичний світогляд народу, його міфологічні уявлення (перетворення людини на рослину, тварину, птаха; розуміння нею природи).
• Про кохання (розкриваються почуття кохання і ненависті, образи й ревнощі).
6. Класифікація балад
6.1. Народна балада — жанр фольклору.
6.2. Літературна балада — жанр ліро-епічної поезії, який став невід’ємною частиною української літератури, його широко використовували Т. Шевченко («Причинна», «Тополя»), Л. Боровиковський («Маруся»). На основі сюжету народних балад написані такі відомі п’єси, як «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого, «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького, «Лимерівна» Панаса Мирного, «Украдене щастя» І. Франка. Балади героїчного змісту писав А. Малишко у роки Другої світової війни.
7. Балада та історична пісня
Народні балади близькі до історичних пісень. Але якщо в історичних піснях на першому місці — правдиве зображення конкретної події чи конкретного героя, то в баладі основним є висловлення глибоких переживань, що викликані цими подіями. Вони відзначаються виразною драматичною напруженістю, відображають фантастичні і трагічні події з життя.
8. О. Дей про баладу
Дослідник жанру О. Дей визначає баладу як «сукупність епічних пісенних творів розгорненої гостро-драматичної і трагічної сюжетності, що реалістично художньо узагальнюють виняткові, незвичайні до екстремальності та сенсаційності за своєю внутрішньою конфліктністю життєві події, вчинки та фатальні збіги обставин в особистій, сімейній і громадській сферах, освітлюючи все це з позицій традиційної родинно-побутової моралі, переважно від протилежного стверджуючи та відстоюючи її принципи, чим обумовлені психологічна напруженість сприйняття балад і їх виховна та дидактична дійовість».
9. Ідейно-художній аналіз програмових балад
9.1. «Бондарівна».
9.1.1. Виразне читання балади.
9.1.2. Тема: оспівування трагедії Бондарівни, яка не скорилася волі пана Каньовського.
9.1.3. Ідея: возвеличення волелюбства, мужності, нескореності, засудження жорстокості, підступності.
9.1.4. Основна думка: Ой волію ж я, пан Каньовський, в сирій землі гнити, / Ніж з тобою поневолі на цім світі жити.
9.1.5. Жанр: балада.
9.1.6. Композиція. Експозиція: У містечку Богуславку Коньовського пана / Там
гуляла Бондарівна, як пишная пава.
Зав’язка: Ой тікала Бондарівна з високого мосту.
Кульмінація: Ой вистрілив пан Каньовський — Бондарівна впала...
Розв’язка: Ударили во всі дзвони, музики заграли, / А в же ж дівку Бондарівну навіки сховали!
9.1.7. Художні особливості твору.
Порівняння: «Там гуляла Бондарівна, як пишная пава»,
«Межи ними Бондарівна, як сива голубка!».
Риторичні оклики: «Тікай, тікай, Бондарівно, буде тобі лихо!», «Тільки годен пан Каньовський мене роззувати!», «Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!», «Нехай іде свою доньку на смерть наряджати!», «Оце ж тобі, старий Бондар, за личко рум’яне!», «Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!», «Бондарівно, моя донько, пропав я з тобою!», «А вже ж дівку Бондарівну навіки сховати!».
Звернення: «Тікай, тікай, Бондарівно...», «А чи волиш, Бондарівно?..», «Ой волію ж я, пан Каньовський...», «Оце ж тобі, старий Бондар...», «Бондарівно, моя донька...».
Повтори: «Тікай, тікай...», «...хорошая, хорошого...», «старий Бондар...».
Риторичні запитання: «А чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити?».
Епітети: «добрі люди», «сира земля». Гіпербола: «ударили в усі дзвони». 9.1.8. Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики головних, героїв твору.
«як пишная пава»
«як сива голубка»
«...хорошая, хорошого зросту»
а) Бондарівна
«личко рум’яне»
«хорошая дочка»
волелюбна
наполеглива і стійка
б) пан Каньовський
жорстокий улесливий підступний жадний
прагнення за будь-яку ціну задовольнити своє бажання бездушний
9.1.9. Опрацювання змісту твору. Бесіда за питаннями:
• Де і коли відбуваються події у пісні?
• Яка відома вам героїня твору теж була родом з Богуслава?
• Чим Бондарівна відрізнялася від інших дівчат? (У містечку Богуславку сидить дівок купка, / Межи ними Бондарівна, як сива голубка)
• Як ставився пан Каньовський до дівчини? (Обійняв він Бондарівну та й поцілував)
• За що героїня твору дорікала панові? (Ой не годен пан Каньовський мене цілувати, / Тільки годен пан Каньовский мене роззувати!»)
• Від чого застерігали Бондарівну люди? (Ой шепнули люди добрі, буде тобі лихо! Тікай, тікай, Бондарівно, буде тобі лихо!)
• Чому героїні твору не вдалося втекти від пана?
• Що запропонував Каньовський Бондарівні за свою любов до нього ? (Ой чи хочеш, Бондарівно, ізо мною жити, / А чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити?)
• Через що Бондарівна обирає волю, а значить і смерть, ніж погодитися на шлюб із паном?
• В чому виявилася жорстокість і підступність Каньовського в розплаті батьку за смерть його дочки? (Ой на ж тобі, старий Бондар, таляриків бочку,— / Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!)
• Як сприйняв батько смерть своєї дочки? (Ударився старий Бондар в стіну головою: / «Бондарівно, моя донько, пропав я з тобою!»)
• Чим закінчилася балада? (Ударили в усі дзвони, музики заграли, / А вже ж дівку Бондарівну навіки сховали!)
• Висловіть своє ставлення до пана.
• Чому вчить вас цей твір?
• Чи змогли б ви помститися за смерть героїні? Як саме?
9.1.10. Міні-дискусія.
Як ви вважаєте, чи могла Бондарівна уникнути смерті? Чи була б вона щасливою?
9.1.11. Творче завдання. Скласти усний міні-твір-продовження
про можливу помсту старого Бондаря, простого люду за смерть
Бондарівни.
9.2. «Ой летіла стріла».
9.2.1. Виразне читання твору.
9.2.2. Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним сином.
9.2.3. Ідея: висловлення співчуття до загиблого.
9.2.4. Основна думка: Ой матінка плаче, / Поки жити буде, / А сестриця плаче, / Поки не забуде; / А миленька плаче, / Поки його бачить...
9.2.5. Композиція.
Експозиція: діалог про причину смерті вдовиного сина. Зав’язка: приліт трьох рябеньких зозуль.
Кульмінація: оплакування матері, сестри, миленької, смерть героя.
Розв’язка: смерть рідної людини — одвічна пам’ять про неї. 9.2.7. Обговорення змісту балади. Бесіда за питаннями:
• Яких страждань зазнав наш народ у боротьбі з ворогом? Наведіть приклади з відомих вам творів.
• Хто випустив стрілу з-за синього моря?
• Ким були три рябенькі зозулі? Де вони повсідалися? (Одна прилетіла, / В головоньках сіла; / Друга прилетіла, / Край серденька сіла; / Третя прилетіла / Та в ніженьках сіла)
• Чому трагічна смерть вдовиного сина не була байдужою для зозулі?
• Як рідні і мила сприйняли смерть хлопця? (Де матінка плаче, / Там Дунай розлився; / Де плаче сестриця, / Там слізок криниця; / Де плаче миленька — / Там земля сухенька)
• Що символізує зозуля?
• Чому від плачу миленької земля сухенька, а від сліз матері загиблого — «Дунай розлився»?
• Які елементи казки є у творі? З якою метою вони використані?
• Чим повчальна ця балада?
9.2. «Ой на горі вогонь горить».
9.3.1. Ознайомлення зі змістом балади.
9.3.2. Тема: оспівування трагічної долі козака, який після бою в долині лежав «порубаний, постріляний».
9.3.3. Ідея: висловлення співчуття загиблому козакові.
9.3.4. Основна думка: Та вже ж твій син оженився / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.
9.3.5. Римування: паралельне.
9.3.6. Віршовий розмір: ямб.
9.3.7. Композиція.
Експозиція: А в долині козак лежить, / Порубаний, постріляний...
Зав’язка: Ой коню мій вороненький, / Біжи, коню, дорогою, / Та прибіжиш під батьків двір.
Кульмінація: Ой коню мій вороненький, / А де ж мій син молоденький?
Розв’язка: Та вже ж твій син оженився, / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.
9.3.8. Художні особливості твору.
Метафори: «Накрив очі осокою», «коник плаче».
Пестливі слова: «ніженьки», «рученьки», «вороненький», «вірненький», «паняночку», «земляночку».
Звертання: «Не плач, коню, надо мною», «Біжи, коню, дорогою», «Не плач, мати, не журися».
Риторичне запитання: «А де ж мій син молоденький?».
Риторичний оклик: Ой коню мій вороненький, / Товаришу мій вірненький!
Повтори: «Ой коню мій вороненький», «А ніженьки китайкою».
9.3.9. Обговорення змісту твору. Бесіда за питаннями:
• Про що свідчить початок балади?
• Яких страждань зазнав козак у долині? (А в долині козак лежить, / Порубаний, постріляний...)
• Що символізує в баладі чорний ворон?
• Чому козак називає свого коня товаришем вірненьким?
• З приводу чого хлопець звернувся до коня? Чи виконав він прохання свого хазяїна?
• Для чого у творі використано елементи казки?
• Як рідні сприйняли сумну звістку від коня?
• Яким чином вінь намагався заспокоїти мати і сестру козака?
9.4. «Козака несуть».
9.4.1. Виразне читання балади.
9.4.2. Тема: оплакування дівчиною козака, який загинув.
9.4.3. Ідея: висловлення співчутливого ставлення до тих, хто загинув заради щасливого життя інших.
9.4.4. Основна думка: А де знайдеш ти, / Та дівчинонько, / Над козака коханця!
9.5. Художні особливості твору.
Повтори: «А за ним, а за ним», «...ломи, ломи», «білі рученьки».
Риторичні оклики: Ой ломи, ломи / Білі рученьки / До єдиного пальця! / А де знайдеш ти, / Та дівчинонько, / Над козака коханця!
Звертання: А де знайдеш ти, / Та дівчинонько...
Епітет: «білі рученьки».
Метафора: «кінь головоньку клонить».
Пестливі слова: «головоньку», «рученьки», «дівчинонько». 9.4.6. Опрацювання змісту балади. Бесіда за питаннями:
• Яку епоху, на ваш погляд, відтворено в пісні?
• Чим пояснити страждання дівчини? Як про це зазначено у творі? (Білі рученьки ломить… / До єдиного пальця!)
• Про що свідчить очікування дівчиною козака, коли той прийде з походу?
• За допомогою яких художніх засобів автор зображує трагічну подію у творі?
• Опишіть внутрішній стан дівчини, яка побачила свого коханого мертвим.
• Про що зазначено наприкінці балади? Чи зможе дівчина забути коханого?
• Яким ви уявляєте подальше життя героїні?
V. Закріплення вивченого матеріалу 1. Проведення тестового опитування
«Бондарівна»
1. Бондарівна гуляла:
а) біля річки; б) по високому мосту; в) по містечку; г) у дворі власного маєтку.
2. Серед інших дівчат героїня, наче:
а) спляча красуня; б) троянда; в) ластівка; г) сива голубка.
3. Через що Бондарівна висловила незадоволення пану Каньовському? Бо він її:
а) переобтяжував важкою роботою;
б) ображав і принижував;
в) обійняв і поцілував;
г) примушував готувати собі смачні страви.
4. Описуючи вродливість Бондарівни, творці балади зазначили,
що вона:
а) приваблива; б) хороша; в) вродлива; г) симпатична.
5. Хто вбив Бондарівну?
а) Два жовніри; б) пан Каньовський; в) батько героїні; г) старий солдат.
6. Найбільше героїня у своєму житті цінувала: а) доброту; б) порядність; в) волю; г) щирість.
7. Риса характеру пана, яка виявилася у нього в кульмінаційний момент:
а) хитрість; б) жадність; в) улесливість; г) жорстокість.
8. Яким було останнє бажання героїні? Вона:
а) прагнула щастя своєму коханому;
б) мріяла про скасування кріпацтва;
в) хотіла укласти шлюб зі своїм милим;
г) хотіла бачити своє життя вільним.
9. Що радили люди зробити героїні у зв’язку з пильною увагою
до неї пана?
а) Втекти від нього; б) погодитися на шлюб з ним; в) остерігатися його; г) не зустрічатися з ним.
10. За смерть дочки пан дав її батьку:
а) гроші; б) стадо худоби;
в) дозвіл безкоштовно рибачити у річці; г) нову хату.
11. Що цінував пан Каньовський у Бондарівні? Її:
а) вроду і красу; б) вміння гарно співати і танцювати;
в) доброту і порядність;
г) майстерність у вишиванні хрестиком.
«Ой летіла стріла»
1. Звідкіль летіла стріла, що влучила у вдовиного сина? З: а) гори; б) долини; в) дрімучого лісу; г) синього моря.
2. Де сіла перша рябенька зозуля? а) Біля голови померлого; б) на старому дубі;
в) на сходинках хати вбитого; г) у криниці під калиною.
3. Де матінка за сином плаче, там:
а) сліз криниця; б) земля сухенька; в) Дунай розлився;
г) калюж багато.
«Ой на горі вогонь горить»
1. Події на початку твору відбуваються: а) біля гори; б) в долині; в) за лісом; г) неподалік села.
2. Смерть козака оплакував: а) його кінь; б) вороги; в) голубка; г) вітер.
3. Кінь у героя твору був: а) біленький; б) сіренький; в) сивенький; г) вороненький.
4. Хто зустрів посланця козака? а) Батько; б) селянські заробітчани; в) кохана; г) сестра з матір’ю.
«Козака несуть»
1. З приводу смерті козака сумує не тільки автор балади, а й: а) дівчина; б) дружка дівчини; в) кінь; г) всі, хто його знав.
2. Дізнавшись про смерть коханого, дівчина:
а) білі рученьки ламала;
б) плакала і голосно кричала;
в) вирішила закінчити життя самогубством;
г) виявила байдужість.
3. У баладі не використовується:
а) гіпербола; б) епітет; в) повтор; г) пестливі слова.
Жанр балади
1. Балада як фольклорний жанр став дуже швидко поширюватися в Україні з початку: а) ХVІІІ ст.; б) ХІХ ст.; в) ХVІІІ ст.; г) ХVІ ст.
2. Слово «балада» походить з мови: а) латинської; б) англійської; в) німецької; г) грецької.
3. Балада — один із видів народних: а) дум; б) легенд; в) казок; г) пісень. Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється
0,5 бала.
2. Робота на картках Картка М 1
1. Дослідіть, у чому полягає трагічний пафос у баладі «Козака несуть». Чи була подія, зображена у творі, поодиноким явищем? Відповідь обґрунтуйте.
2. Хто з рідних найболючіше сприймає смерть козака («Ой летіла стріла»)? Відповідь вмотивуйте.
3. Найдавнішими є балади, в яких:
а) розкривається поетичний світогляд нашого народу;
б) засуджується кріпацтво;
в) змальовуються взаємини між батьками і дітьми;
г) описуються видатні історичні особи та події.
Картка № 2
1. Обґрунтуйте, як у баладі «Ой на горі вогонь горить» влучно переплітаються історична правда і художній вимисел. Наведіть переконливий приклад з твору.
2. Чим, на ваш погляд, зумовлено те, що баладні пісні — цінні здобутки духовної культури українця? Відповідаючи, посилайтеся на відомі вам факти і приклади з творів.
3. Характер події, що відтворений у баладах, переважно: а) трагічний; б) оптимістичний; в) романтичний;
г) гумористичний.
Картка № З
1. Чому воля для Бондарівни («Бондарівна») важливіша за багатство, навіть за власне життя? Свої міркування аргументуйте, наводячи приклади з твору.
2. Поміркуйте, яким чином народні балади вплинули на становлення й розвиток нової української літератури.
3. В українській літературі жанр балади використовував: а) Є. Гребінка; б) П. Грабовський; в) Т. Шевченко;
г) І. Франко.
VI. Підсумок уроку
Баладні пісні належать до цінних здобутків духовної культури нашого народу. Українські народні історичні та соціально-побутові пісні, пройняті глибоким драматизмом і ліризмом, західноєвропейські вчені ще в ХІХ ст. зарахували до найкращих балад світу. Поетична Україна для зарубіжного дослідника, письменника чи просто читача неодмінно асоціюється з баладою, з думою, ліричною піснею, народженою чи то в Київській Русі чи за доби козацтва, чи в епоху боротьби з царизмом. Балади як
давні невеликі поеми, складені для співу, посідають почесне місце поруч з думами, ліричними піснями і романсами в фольклорі, де народ зумів у поетичному слові виразити найактуальніші проблеми історичного розвитку і розкрити долю людини, красу її душі і серця.
— У чому ж виховне значення балад?
Українські балади характеризуються яскраво виявленим повчальним змістом. Вони вчать, що кожний аморальний учинок обов’язково має обернутися проти його виконавця, що через злочин дороги до щастя нема. Чимало балад утверджують ідею: кохання, гармонійне подружнє життя дужчі за смерть.
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності
VIII. Домашнє завдання
Підготувати доповіді про особливості розвитку української середньовічної літератури ХІ-ХV ст., ідейно-художній аналіз біблійних легенд про створення світу, про перших людей Адама і Єву, про потоп на землі.