ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ. КОНТРОЛЬНИЙ ТВІР-РОЗДУМ ЗА П’ЄСОЮ І. КАРПЕНКА-КАРОГО «СТО ТИСЯЧ»

мета: вдосконалювати вміння школярів писати твори-роздуми
на запропоновану тематику, яке охоплює знання учнів знання учнів змісту вже вивчених програмових творів художньої літератури, зокрема п’єси І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»; розвивати творчі здібності, спостережливість, логічне мислення, уміння зіставляти, узагальнювати,
робити власні висновки, обґрунтування; мотивувати свої судження; виховувати пошану до мистецтва літературного слова, культури рідного краю; прищеплювати пунктуальність, інтерес до наслідків власної праці.
тип уроку: застосування знань і вмінь.

Обладнання: портрет І. Карпенка-Карого, бібліотечка його художніх творів, таблиця «Вимоги щодо мовлення під час написання творчої роботи»; поради щодо написання твору-роздуму

Хід уроку
і. організаційний момент
II. актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями
• Для чого суспільству потрібні гроші?
• Чому гроші іноді негативно впливають на людську особистість?
• Яке значення мають гроші в житті Герасима Калитки?
• Чи могли б ви пожертвувати своїми грошима заради інших? Відповідь вмотивуйте.
• Які цінності в житті людини є крім грошей, багатства, землі? (Життя, здоров’я, благополуччя, добробут, щирість, доброта, чемність, повага, родинний затишок, повага до оточуючих, взаєморозуміння)
• Через що людина помиляється у визначенні життєвих цінностей?
• Чого вчить вам п’єса І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»?
• Як прислів’я «Не май сто рублів, а одного друга» співзвучне за змістом з твором «Сто тисяч»?
• Чому гроші — це одвічна проблема суспільства? Відповідь вмотивуйте.
III. оголошення теми, мети уроку. мотивація навчальної діяльності
IV. основний зміст уроку

1. Підготовча робота до написання твору-роздуму 1.1. Вступне слово вчителя.
Важливою рисою творчої роботи є її конкретність, тому, пишучи твір на літературну тему, варто розкривати її не загальними фразами, а заглиблюватися в аналіз епізодів з художнього твору, аргументувати свої думки. Конкретності твору завжди надають і цитати. Цитат у письмовій роботі має бути небагато, вони повинні бути невеликі, чіткі за змістом і тісно пов’язані з викладом думок.

У творчій письмовій роботі необхідно показати своє вміння висловлювати власне ставлення до прочитаної книги, робити узагальнення і світоглядні висновки із запропонованої теми. Слід розповісти, що схвилювало, викликало роздуми про життя, які загальнолюдські проблеми порушив митець, яке виховне значення має прочитана книга.

У творі-роздумі теза, як правило, міститься на початку висловлювання. Але іноді перед нею ще буває невеликий вступ. Тому треба бути уважними, формулюючи основну думку.
В роздумі мовиться про причини ознак і подій. Речення перебувають у відношеннях причини і наслідку (чи обґрунтування, пояснення думки, висловленої в іншому реченні).

1.4. Поради щодо написання твору-роздуму
• Зрозумійте, осмисліть тему майбутнього твору-роздуму
• На підставі заголовку до твору визначте його проблему. Це й буде зміст роботи:
• Сформулюйте тезу, яка б відображала основну думку твору.
• Проілюструйте тезу необхідними прикладами або доказами.
• З’ясуйте послідовність наведення аргументів (доказів).

• Уживайте вставні слова і словосполучення: на мою думку, до речі, на жаль, по-моєму, отже, наприклад, таким чином; речення: «Я вважаю», «Мені здається», які виступають засобами зв’язку між частинами роздуму.
• Висновки, аргументи (докази) намагайтеся виділяти в окремі абзаци.
• Перевірте написання, виправте помилки.
1.5. Додатковий матеріал.
Основна частина твору — це безпосереднє розкриття теми. Не слід забувати, що назва твору лейтмотивом проходить через увесь текст, логіка мислення учня повинна розвиватися від конкретної деталі до узагальнення або навпаки — від загального до конкретного.
Вступ і висновки можуть бути меншими за обсягом, але не можна скорочувати основну частину, бо тоді розкриття теми твору не буде достатнім.
2. Перелік тем, запропонованих для написання контрольного
твору-роздуму за п’єсою і. Карпенка-Карого «сто тисяч»
• «Чи заспокоївся б Герасим Калитка після придбання землі Смок-винова?»;
• «Яким я уявляю майбутнє Романа?»;
• «Типовий образ селянина-землевласника»;
• «І. Карпенко-Карий — майстер сатиричного твору»;
• «Чи все у житті вимірюється грошима?»;
• «Хижацька натура Герасима Калитки»;
• «Згубна влада грошей над людиною».
3. Написання учнями твору. Зразок творчої роботи на тему:
«Хижацька натура Герасима Калитки»
Лупи — та дай. І. Карпенко-Карий

Комедія «Сто тисяч» — один з найкращих творів І. Карпенка-Карого, в якому він змалював суспільні явища, що мали місце в 80–90-х роках ХІХ століття. Сільські багатії, нещадно визискуючи наймитів і бідних селян, дуже швидко багатіли. Вони скуповували поміщицькі маєтки, відбирали земельні наділи в бідних селян, які потрапляли до них в кабалу.

Головною дійовою особою твору «Сто тисяч» є заможній селянин Герасим Никодимович Калитка, який вже має двісті десятин землі, проте всі свої сили покладає на те, щоб збільшити свої володіння. Цей хижак скуповує жадану земельку зубожілих селян і маєтки розорених конкуренцією поміщиків. Для нього і «бумага» на купчій — «зелена мов земля, укритая рястом!.. Ох, земелько, свято земелько — божа ти дочечко! — вигукнув він. Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку». Його мрія — всю землю навкруги скупити: «Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Дихання спирає... а скотини, а овець розвіду — земля під товаром буде стогнати…». На мій погляд, смисл свого життя Калитка бачить у нагромадженні землі.

Герасим Никодимович хоче купити в сусіднього поміщика Смок-винова 250 десятин землі, але у нього не вистачає грошей. Прагнучи швидко розбагатіти, він іде на шахрайство і вирішує купити в Невідомого за п’ять тисяч справжніх грошей сто тисяч фальшивих.

Зажерливий, скупий Калитка нещадно визискує наймитів. Йому все здається, що наймити мало роблять, але дуже багато сплять і їдять. Він намагається відібрати навіть окраєць хліба у наймита, який у неділю йшов на роботу. Хижак сердиться на Копача за те, що той багато їв під час обіду. Він ніколи не п’є за власні гроші, бо «від своєї горілки в грудях пухне».

Свого сина Романа він хоче одружити з дочкою великого землевласника Пузиря, сподіваючись одержати значне придане.

Калитка, на мою думку, груба, некультурна, неосвічена людина. Він деспотично поводиться зі своєю дружиною, б’є її; на людях вдає, що ставиться до неї лагідно. Шахрай зневажливо говорить про науку, вважає, що всі вчені дурні, «голодрабці». «Застав його,— каже Калитка,— коняку запрягать, то й не запряже: він зараз полізе по книжках, по тих рихметиках шукать, як це робиться».

Отже, основними рисами його характеру є зажерливість, скнар-ність, крутійство, лицемірство, деспотизм, неуцтво. Ці характерні риси, експлуататорська суть Калитки яскраво виявляються у його мові: «робітники та собаки надворі повинні буть», «ні світ, ні зоря вже й жреш!»; «обіцянка — цяцянка, а дурневі радість»; «кругом, кругом моє», «бери і в свого і в чужого», «лупи — та дай»; «гроші всьому голова»; «Ой Пузирі! Глядіть, щоб не полопались, а замість вас Калитку розіпре грошовою...».
І. Карпенко-Карий засуджує хижацьку натуру Герасима Калитки, бичує його гострою зброєю сатир. Всі думки і вчинки Калитки спрямовані на швидке збагачення, викликають глузливий сміх.

Хижак викликає до себе презирство й огиду навіть тоді, коли намагається кінчити життя самогубством. Його останні слова: «Обікрали... Ограбили... Пропала земля Смоквинова!.. Краще смерть, ніж така потеря!» — викликають глузливий сміх у читача і глядача. Це сміх над нікчемністю людини, яка вбачає зміст життя в збагаченні, сміх над хижацькою натурою, експлуататором, який у погоні за наживою зазнав краху. Таким чином, змальовуючи образ Калитки, драматург пильнує, щоб кожен його крок, кожна думка, побутові і моральні норми — все було підпорядковане глибшому розкриттю сільського ненажерливого глитая. Він прагне відтворити типове явище з найбільшою повнотою й загостреністю і разом з тим зберегти неповторну своєрідність образу.

V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
Закінчити написання твору; дібрати матеріал для повідомлення про життєвий і творчий шлях М. Коцюбинського, опрацювати ідеальний зміст вступу і І ч. твору «Дорогою ціною».

Популярные сообщения из этого блога

Краткое содержание ЖУРНАЛ ПЕЧОРИНА

Опис праці Щедре серце дідуся

Твір про Айвенго