«Сто тисяч». проблема Влади грошей. засоби сатиричного змалювання
на прикладі програмового твору І. Карпенка-Карого дослідити як вирішується проблема влади грошей, як в комедії влучно використані засоби сатири для змалювання героїв твору; опрацювати ідейно-художній зміст III частини; розвивати навички виразного читання; вміння логічно мислити, спостерігати, узагальнювати, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати зневажливе ставлення до таких багатіїв як Калитка, негативних рис його характеру; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет І. Карпенка-Карого, текст твору, зразки грошей к. ХІХ — п. ХХ ст.; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
Хід уроку
і. організаційний момент
II. актуалізація опорних знань
Гейм «Хто з героїв»
Завдання. Кому з героїв твору І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» належать нижченаведені фрази?
1. «Так я сібє видумал новую комерцію: хороший будєт гендель, еже-ли удастся...» (Невідомий)
2. «Все він зна — тільки нічого не робе». (Роман — про Бонавентуру)
3. «Жид — то діло, а Копач — морока». (Калитка)
4. «Лупи та дай». (Калитка)
5. «...без грошей, а з грішми... і чорт не брат». (Савка)
6. «Товар нравиться — візьміть, не нравиться — не беріть. Ми не нуждаємся в покупателях...» (Невідомий)
7. «Півобіда сам злопає і на перешкоді ділові стане...» (Калитка про Бонавентуру)
8. «Хазяйственний мужик — велике діло». (Бонавентура — Калітці)
9. «Вчений поки бога змалює, то чорта з’їсть». (Калитка)
10. «Гроші — гроші всьому голова». (Калитка)
11. «Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість». (Калитка)
12. «Вік живи, вік учись». (Бонавентура) Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
III. оголошення теми, мети уроку. мотивація навчальної діяльності
IV. основний зміст уроку
1. Вступне слово вчителя
Перша редакція комедії мала назву «Гроші». Чому саме «Гроші»? Прочитавши твір, можна зрозуміти, що для Калитки найважливіше — купити землю, отже, потрібні гроші. Тому всі його вчинки спрямовані на здобуття грошей. А гроші, якщо тільки вони керують людиною,— це основна причина всіх людських вад. Саме вони зробили Калитку крутієм, деспотом, лицеміром і стяжателем.
Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а так би мовити, людське ставлення до людини натомість повністю знецінюється.
У гонитві за грошима Калитка раз у раз потрапляв у смішні обставини, а згодом і зовсім потрапив у катастрофічне становище.
2. Проблема влади грошей у творі
2.1. Бесіда за питаннями:
• Що ви розумієте під словом «влада»? Хто її має?
• Від кого або від чого залежить: матимеш ти владу чи ні?
• У чому полягає зв’язок грошей і влади? Наведіть 2–3 приклади з комедії «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого. Яким чином наведені прислів’я характеризують Герасима Никодимовича Калитку? («Коли гроші говорять — правда мовить»; «Хоч у голові пусто — аби грошей густо»; «Від багача не жди калача»; «Багатий не любить давати. Совісті менше, а грошей більше»)
• Як гроші чи їх відсутність вплинули на Савку? (Савка ладен запродати душу дияволові, тільки б розжитися грошима. Як бачимо, не в ім’я духовних цінностей, як Фауст, а «лиш би гроші дав...», тобто переступаються усталені моральні норми, своєрідне табу народу, Савка переступає закон (участь у шахрайстві), замахується на чуже життя (Калитки))
• Якими словами прикривається лицемірно Калитка, коли здирає проценти з позики у Савки?
• Як же багатство вплинуло на Параску?
• Назвіть твори (їх героїв), які мають відношення до проблеми, пов’язаної з грошима. (Народна творчість — казки душі, пісні, притчі) А твори художньої літератури? (І. Хоткевич, «Багатий і бідний»; С. Руданський, «Наука»; Б. Антоненко-Давидович, «Слово матері»; М. Стельмах, «Гуси-лебеді летять»)
Тема — гроші, багатство, їх вплив на людину простежується в багатьох творах як народних, так і літературних.
Гроші, прагнення мати їх більше привело до морального падіння окремих героїв п’єси, руйнування їх сімей, а гонитва за наживою, жадоба до збагачення врешті-решт призводить до послаблення суспільства.
2.2. Скласти інформаційне ґроно «Вплив грошей на героїв п’єси».
деградація
цинізм
жорстокість
деспотизм
Гроші
зневага до освіти і науки
кохання за розрахунком
злість і грубість
шахрайство
кримінальний злочин
«Краще смерть, ніж така потеря»
2.3. Додатковий матеріал. Прислів’я про гроші
• Срібло-золото тягне людину в болото.
• Грошей багато, а щастя мало.
• З золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно.
• Гроші всюди хороші.
• За наші гроші ми всім хороші.
• У кого гроші, той і хороший, а як їх нема, то всім дарма.
• У кого гроші є, тому й руку всяк дає.
• Хоч у голові пусто, аби грошей густо.
• Совісті менше — грошей більше.
• З грошима і в грязі чистий.
• Копійка любить, щоб її лічили.
• Без грошей, як без рук.
2.4. Мікрофон. «Скільки вам потрібно грошей і для чого?».
3. Засоби сатиричного змалювання 3.1. Бесіда за питаннями:
• Чому сміються люди? Як їх посмішка впливає на оточуючих?
• Які засоби сатири вам відомі?
(Гротеск (фр. %гоіещие, від італ. §гоШ — грот, печера) — художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — з незвичайно смішним.
Іронія (гр. еігопеіа — удавання, лукавство) — троп: приховане кепкування, глузування. Також уживання слова в оберненому, протилежному значенні. Наприклад, із серйозним виглядом удавано стверджують протилежне тому, що думають насправді, про якесь явище чи людину.
Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною, гнівною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму.
Сарказм (гр. sarkasmos, від sarkazo — рву м’ясо) — троп: глузування над людиною, державою, діяльністю організацій, що ґрунтується на почутті переваги мовця над тим, про кого чи про що він пише, говорить чи до кого він звертається. Буває їдким, викривальним, гірким. Сарказм близький до іронії.
Сатира (лат. satira, від satura — суміш, усяка всячина) — вид художньої літератури у прозі чи віршах, де зображення здійснюється через різке осміювання, критику всього негативного. Об’єкт висміювання часто малюється в перебільшеному смішному чи комічному вигляді. У вузькому значенні — вірші з таким змістом)
• Який сміх у творі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» можна дослідити: гумористичний чи сатиричний? Відповідь вмотивуйте.
• Що і як висміює митець у п’єсі? (П’єса «Сто тисяч» є сатиричною комедією, тому що в ній гостро висміяно глитая Калітку, його жадобу до наживи, шахрайство, крутійство, скнарість, лицемірство)
• З кого насміхається автор твору? (Із Савки, Герасима, підкреслюючи їх заперечливість, відчайдушність у гонитві за легкою наживою)
• Чи можна ці образи вважати комічними? (Так. В комічних образах викриваються негативні суспільні або побутові явища, висміюються людські вади, негативні риси характеру)
3.2. Сміх і Калитка. Робота над текстом
• Обмеженість героя. (Розмови і вчинки Герасима зосереджуються навколо землі і грошей)
• Мрії Герасима. (Бажання скуповувати землю, на мить не зупиняючись)
• Ставлення до робітників і членів родини. (Шкода шматка хліба до наймита, шкода запрягти коней, щоб підвезти дружину до церкви; не дозволяє одружитися Роману з Мотрею)
• Неосвіченість, обмеженість. (Зневажливо ставиться до науки, досягнень культури)
• Жадність, егоїстичність. (Замість обіцянок п’яти тисяч глитай відбуся кількома парами худоби та десятком овець, а на придачу — «гуртом побили зятя та й вирядили».)
• Економить на собі. («Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму...»)
• Кримінальний злочинець. (Погоджується придбати фальшиві гроші)
4. Опрацювання ідейно-художнього змісту III дії п’єси. Фронтальне опитування
• Що снилося Герасиму? Чим це зумовлено? («Став рибний! Риба
все линина... лини, карасі»)
Як Роман оцінив ситуацію, коли батько спав довше, ніж завжди? («Що за знак? Чи не випили, буває, вчора. Тільки вони не охочі гулять, хіба хто могорича поставив, а на свої не будуть. Від своєї, кажуть, у грудях пухне».)
Якою була зустріч Пузиря з Романом? («Та мене, татку, у горниці і не кликали, я на кухні й обідав,... голяк масті, чирва світить! Нехай, каже, розпряге коні та йде у застольну, там і пообідає, у мене гості не такі, щоб рядом його садить»)
Як Пузир сприйняв приїзд Бонавентури? («Тільки під’їхали під крильце, а він зараз зскочив в з фургона й почав кумедію приставлять: вірші читає, по-турецькому, чи що, балака... Тут вийшов Пузир. Тож регоче і закликає його у хату»)
Яким чином Калитка висловлює незадоволення на адресу Пузиря? («Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжився, кумедію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом! Ах ти ж Пузир з горохом! Та я як позичав князеві гроші, то рядом сидів...») Як Роман охарактеризував догон Пузиревих? («Бачив я й догон Пузиревих — ходили з охвицерами на проходну. Одягнені по-панячи й ходять з вихилясами — настоящі панночки») Яку думку висловив Герасим щодо дочок Пузиря? («Роботи з неї ніякої, знаю я: все подай, все прийми, від дзеркала вірьовкою не відтягнеш, надвір — не то зимою, а й літом — виходе тілько на шпа-цір! На біса нам білоручки, дармоїди...»)
Про що мріяв Герасим, коли побачив у вікно як до нього приїхав Савка? («Ой, Пузирі! Глядіть щоб ви не полопались, а, замість вас, Калитку розіпре грошвою... Отоді я вам покажу, як хазяйнувать! Я не буду панувать, ні! Як їв борщ та кашу, і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю. Ідеш день — чия земля? Калитчина! Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає. А скотини, а овець розведу — земля під товаром буде стогнать») Що запропонував Гершко Калитці для придбання землі Смокви-нова? («Между прочево, миє досконально звєсно, що він (Смокви-нов) уже п’ять імєнієв проїв. Ну, добре, нехай собі їсть!.. Він любе смачного їсти, а ви любите землю... Давайте йому п’ять тисячов під закладку, візьміть добрі проценти — і земля буде ваша») Яким чином, на думку Гершка, земля Смоквинова могла стати Калитчиною? («А скудова він візьме заплатить долг, га?»… Земля заложена і перезаложена ув банк; прийде строк платить — її будуть продавать з аукціону, тоді ви приймете на себе банк — і земля ваша»)
Чим земля Смоквинова приваблювала Жолудя? («...Його земля підходить тож до Смоквинова, єму до зарізу ета земля нужна. На його землі вода далеко — аж у головах, а тут став, можна купать овець, можна... мало чого не можна! Жолудь аж труситься за тою землею»)
Через що Гершко і Герасим не могли порозумітися між собою з приводу купівлі землі Смоквинова? («Герасим. Помилуйте!.. Господь звами! Бога бійтесь! Де ж таки сто карбованцев за такий пустяк? Візміть тепер... десять карбованців, а як діло скінчиться, тоді ще двадцять п’ять... Гершко. Мінє ето даже странно, как чесний че-ловек! За кого ви меня принімаєте?»)
Над чим розмірковував Калитка після зустрічі з Гершком? («А тут знову — як його упустить случай: дать п’ять, а взять сто тисяч! Серце перестає биться, як подумаю: за п’ять — сто тисяч! Господи! Коли б тілько кум благополучно розміняв, а тоді й я Гершка обманю: на біса мені його факторство здалося? Сам куплю у Смоквинова землю. Аби тілько гроші...»)
Як Герасим зустрів Савку? («Я кращого слова відроду не чув, як ... пташка защебетала перший раз весною, так радісно зробилось на серці від цього слова. Скажіть ще раз це слово, скажіть, куме! Сав-ка. Годяться!»)
Яким чином Савка міняв і водночас випробовував фальшиві гроші? («Зайшов у трактир до Кукленчихи, випив одну восьмушку, другу випив, попоїв добре холодцю — і сміливість найшла на мене: вийняв фальшиву бумажку, даю Кукленчині, а у самого серце затьопалось і волосся, чую, піднімається на голові; то вже й не знаю, як я здачу взяв! А як вийшов на улицю, то вже й землі під собою не чув. Мерщій до Лошкаря, купив пачку канату, дав знову бумажку; глянув на неї прикажчик, прищурив око, у мене в душі захолонуло, а далі поклав у ящик, а мені дав здачу. Тоді я у казначейство, купив гербову марку у присяжного, прийняв і присяжний і дав здачі») Опишіть, застосовуючи текст твору, як Савка обміняв фальшиві гроші у казначея. («Зціпив зуби, підійшов до віконця... Казать чи не казать, думаю, а тут казначей: «Тобі чого» — питає... А воно — не знаю, як — само зірвалось з язика: «Розміняйте гроші!» — «Давай,— каже,— чого стоїш?» Я дав, а в самого думка: «Тікать чи ждать?» І стою, як окам’янів. Коли це мене штовхають: «Чи ти, земляк, заснув, чи що? Тобі казначей дають гроші, а ти мов не бачиш і не чуєш?» Тоді я очумався, дивлюсь: срібні гроші дає мені в пачці. Я взяв і як одійшов від того вікна — як п’яний хитаюсь. Помалу, помалу виліз надвір, аж тут разом наче проснувся і все зрозумів, тут радість мене напосіла така, що й сказать не можу»)
• У чому виявилась щирість Герасима до Савки, своїх рідних після радісної новини? («А знаєте, треба щось видумать, яку-небудь причину нашій гульні — щоб не догадались, бува. Я ніколи не гуляю, щоб не було підозріння. А от що, засватаю я Романа на Мотрі — от і буде причина нашій гульні»)
• Як родина Герасима Калитки висловила йому вдячність за те, що він погодився на одруження Романа з Мотрею? («Мотря. Атож! Параска. Я рада, що ти мене послухав! Такої невістки пошукать. Роман. Спасибі вам, тату, що ви уважили мого просьбу»)
V. Закріплення опрацьованого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
1. Як Пузир зустрів Романа?
а) З хлібом-сіллю; б) запросив у хату до столу;
в) виявив незадоволення до хлопця;
г) попросив його почекати у фургоні.
2. З яким першим питанням звернувся Герасим до сина після його
приїзду від Пузиря?
а) «Чого ти так запізнився, мабуть, упівночі приїхав?»;
б) «Як приймали, як частували?»; в) «Чи уподобались дівчата?»;
г) «Як панич зустрів Бонавентуру?».
3. Хто був у Пузиря в гостях, коли Роман з Бонавентурою приїхали
до нього?
а) Церковний служитель; б) уїзний суддя;
в) головний казначей; г) офіцери.
4. З якою домашньою худобою порівняв Герасим родину Пузиря? а) Свинями; б) конями; в) волами; г) биками.
5. Порода свиней, яка була у Пузиря:
а) ландраси; б) завідські; в) німецькі; г) англійські.
6. Скільки Смоквинов, за словами Гершка, позичав на «улучшенія
хазяйства» грошей?
а) Мільйон; б) три тисячі; в) п’ять тисяч; г) мільярд.
7. Через що Жолудь хотів купити землю у Смоквинова? Бо у того був:
а) гарний фруктовий сад; б) ставок, де можна купати овець;
в) багатий ліс; г) великий гай.
8. «Упустіть землю Смоквинова... все одно що»:
а) кинутися одягненим у воду; б) залишитися голодним; в) пошитися у дурні; г) посиротить свою землю на віки вічні.
9. Від якого слова Савки після його повернення із казначейства «як...
пташки защебетали перший раз весною, так радісно зробилось на
серці від цього слова» Калитці:
а) годяться; б) обмінні; в) вірогідні; г) пройдуть.
10. Де Савка не користувався фальшивими грошима? а) У трактирі; б) лавці; в) казначействі; г) банку.
11. Співаючи на радощах, Герасим порівнював горілку з: а) соком; б) варенням; в) медом; г) цукерками.
12. Гершко з батьком «землю держать...» у:
а) жолудя; б) Пузиря; в) Невідомого; г) Кукліновського. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Чи щирою, на ваш погляд, була згода Герасима на те, щоб Роман одружився на Мотрі? Наведіть переконливі аргументи.
2. З чим пов’язаний ризик Савки під час обміну фальшивих грошей. Чому він йде на цей злочин? Відповідь вмотивуйте.
3. Про що співали Герасим і савка після того,
як кум здійснив махінацію з фальшивими грошима?
Картка № 2
1. Чому, на ваш погляд, Пузир запросив Бонавентуру в хату до столу, а Романа відправив обідати у застольну? Як це характеризує пана?
2. Дослідіть, з чим пов’язано те, що Герасим родину Пузиря порівнює зі свинями? А сам Калитка чи не схожий на цю домашню худобу? Відповідь вмотивуйте.
3. Про що співали Герасим і Савка після того, як кум здійснив махінацію з фальшивими грошима?
а) Горілку; б) гроші; в) розум і кмітливість; г) мудрість і винахідливість.
Картка № З
1. Прокоментуйте, що мав на увазі Пузир, висловлюючись на адресу Герасима: «голяк масті, чирва світить!». Як це сприйняв сам герой?
2. Обґрунтуйте, як пояснити фразу Герасима: «Як грошей нема, то й розуму біг дасть». Наведіть переконливі приклади з твору.
3. Яку суму запросив Гершко у Герасима «як поладнається діло...» а) 100 карбованців; б) віз золота; в) кілька срібних монет;
г) півмільйона.
VI. Підсумок уроку
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності
VIII. Домашнє завдання
Дібрати цитати та скласти план до характеристики образів п’єси І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».
тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет І. Карпенка-Карого, текст твору, зразки грошей к. ХІХ — п. ХХ ст.; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
Хід уроку
і. організаційний момент
II. актуалізація опорних знань
Гейм «Хто з героїв»
Завдання. Кому з героїв твору І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» належать нижченаведені фрази?
1. «Так я сібє видумал новую комерцію: хороший будєт гендель, еже-ли удастся...» (Невідомий)
2. «Все він зна — тільки нічого не робе». (Роман — про Бонавентуру)
3. «Жид — то діло, а Копач — морока». (Калитка)
4. «Лупи та дай». (Калитка)
5. «...без грошей, а з грішми... і чорт не брат». (Савка)
6. «Товар нравиться — візьміть, не нравиться — не беріть. Ми не нуждаємся в покупателях...» (Невідомий)
7. «Півобіда сам злопає і на перешкоді ділові стане...» (Калитка про Бонавентуру)
8. «Хазяйственний мужик — велике діло». (Бонавентура — Калітці)
9. «Вчений поки бога змалює, то чорта з’їсть». (Калитка)
10. «Гроші — гроші всьому голова». (Калитка)
11. «Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість». (Калитка)
12. «Вік живи, вік учись». (Бонавентура) Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
III. оголошення теми, мети уроку. мотивація навчальної діяльності
IV. основний зміст уроку
1. Вступне слово вчителя
Перша редакція комедії мала назву «Гроші». Чому саме «Гроші»? Прочитавши твір, можна зрозуміти, що для Калитки найважливіше — купити землю, отже, потрібні гроші. Тому всі його вчинки спрямовані на здобуття грошей. А гроші, якщо тільки вони керують людиною,— це основна причина всіх людських вад. Саме вони зробили Калитку крутієм, деспотом, лицеміром і стяжателем.
Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а так би мовити, людське ставлення до людини натомість повністю знецінюється.
У гонитві за грошима Калитка раз у раз потрапляв у смішні обставини, а згодом і зовсім потрапив у катастрофічне становище.
2. Проблема влади грошей у творі
2.1. Бесіда за питаннями:
• Що ви розумієте під словом «влада»? Хто її має?
• Від кого або від чого залежить: матимеш ти владу чи ні?
• У чому полягає зв’язок грошей і влади? Наведіть 2–3 приклади з комедії «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого. Яким чином наведені прислів’я характеризують Герасима Никодимовича Калитку? («Коли гроші говорять — правда мовить»; «Хоч у голові пусто — аби грошей густо»; «Від багача не жди калача»; «Багатий не любить давати. Совісті менше, а грошей більше»)
• Як гроші чи їх відсутність вплинули на Савку? (Савка ладен запродати душу дияволові, тільки б розжитися грошима. Як бачимо, не в ім’я духовних цінностей, як Фауст, а «лиш би гроші дав...», тобто переступаються усталені моральні норми, своєрідне табу народу, Савка переступає закон (участь у шахрайстві), замахується на чуже життя (Калитки))
• Якими словами прикривається лицемірно Калитка, коли здирає проценти з позики у Савки?
• Як же багатство вплинуло на Параску?
• Назвіть твори (їх героїв), які мають відношення до проблеми, пов’язаної з грошима. (Народна творчість — казки душі, пісні, притчі) А твори художньої літератури? (І. Хоткевич, «Багатий і бідний»; С. Руданський, «Наука»; Б. Антоненко-Давидович, «Слово матері»; М. Стельмах, «Гуси-лебеді летять»)
Тема — гроші, багатство, їх вплив на людину простежується в багатьох творах як народних, так і літературних.
Гроші, прагнення мати їх більше привело до морального падіння окремих героїв п’єси, руйнування їх сімей, а гонитва за наживою, жадоба до збагачення врешті-решт призводить до послаблення суспільства.
2.2. Скласти інформаційне ґроно «Вплив грошей на героїв п’єси».
деградація
цинізм
жорстокість
деспотизм
Гроші
зневага до освіти і науки
кохання за розрахунком
злість і грубість
шахрайство
кримінальний злочин
«Краще смерть, ніж така потеря»
2.3. Додатковий матеріал. Прислів’я про гроші
• Срібло-золото тягне людину в болото.
• Грошей багато, а щастя мало.
• З золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно.
• Гроші всюди хороші.
• За наші гроші ми всім хороші.
• У кого гроші, той і хороший, а як їх нема, то всім дарма.
• У кого гроші є, тому й руку всяк дає.
• Хоч у голові пусто, аби грошей густо.
• Совісті менше — грошей більше.
• З грошима і в грязі чистий.
• Копійка любить, щоб її лічили.
• Без грошей, як без рук.
2.4. Мікрофон. «Скільки вам потрібно грошей і для чого?».
3. Засоби сатиричного змалювання 3.1. Бесіда за питаннями:
• Чому сміються люди? Як їх посмішка впливає на оточуючих?
• Які засоби сатири вам відомі?
(Гротеск (фр. %гоіещие, від італ. §гоШ — грот, печера) — художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — з незвичайно смішним.
Іронія (гр. еігопеіа — удавання, лукавство) — троп: приховане кепкування, глузування. Також уживання слова в оберненому, протилежному значенні. Наприклад, із серйозним виглядом удавано стверджують протилежне тому, що думають насправді, про якесь явище чи людину.
Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною, гнівною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму.
Сарказм (гр. sarkasmos, від sarkazo — рву м’ясо) — троп: глузування над людиною, державою, діяльністю організацій, що ґрунтується на почутті переваги мовця над тим, про кого чи про що він пише, говорить чи до кого він звертається. Буває їдким, викривальним, гірким. Сарказм близький до іронії.
Сатира (лат. satira, від satura — суміш, усяка всячина) — вид художньої літератури у прозі чи віршах, де зображення здійснюється через різке осміювання, критику всього негативного. Об’єкт висміювання часто малюється в перебільшеному смішному чи комічному вигляді. У вузькому значенні — вірші з таким змістом)
• Який сміх у творі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» можна дослідити: гумористичний чи сатиричний? Відповідь вмотивуйте.
• Що і як висміює митець у п’єсі? (П’єса «Сто тисяч» є сатиричною комедією, тому що в ній гостро висміяно глитая Калітку, його жадобу до наживи, шахрайство, крутійство, скнарість, лицемірство)
• З кого насміхається автор твору? (Із Савки, Герасима, підкреслюючи їх заперечливість, відчайдушність у гонитві за легкою наживою)
• Чи можна ці образи вважати комічними? (Так. В комічних образах викриваються негативні суспільні або побутові явища, висміюються людські вади, негативні риси характеру)
3.2. Сміх і Калитка. Робота над текстом
• Обмеженість героя. (Розмови і вчинки Герасима зосереджуються навколо землі і грошей)
• Мрії Герасима. (Бажання скуповувати землю, на мить не зупиняючись)
• Ставлення до робітників і членів родини. (Шкода шматка хліба до наймита, шкода запрягти коней, щоб підвезти дружину до церкви; не дозволяє одружитися Роману з Мотрею)
• Неосвіченість, обмеженість. (Зневажливо ставиться до науки, досягнень культури)
• Жадність, егоїстичність. (Замість обіцянок п’яти тисяч глитай відбуся кількома парами худоби та десятком овець, а на придачу — «гуртом побили зятя та й вирядили».)
• Економить на собі. («Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму...»)
• Кримінальний злочинець. (Погоджується придбати фальшиві гроші)
4. Опрацювання ідейно-художнього змісту III дії п’єси. Фронтальне опитування
• Що снилося Герасиму? Чим це зумовлено? («Став рибний! Риба
все линина... лини, карасі»)
Як Роман оцінив ситуацію, коли батько спав довше, ніж завжди? («Що за знак? Чи не випили, буває, вчора. Тільки вони не охочі гулять, хіба хто могорича поставив, а на свої не будуть. Від своєї, кажуть, у грудях пухне».)
Якою була зустріч Пузиря з Романом? («Та мене, татку, у горниці і не кликали, я на кухні й обідав,... голяк масті, чирва світить! Нехай, каже, розпряге коні та йде у застольну, там і пообідає, у мене гості не такі, щоб рядом його садить»)
Як Пузир сприйняв приїзд Бонавентури? («Тільки під’їхали під крильце, а він зараз зскочив в з фургона й почав кумедію приставлять: вірші читає, по-турецькому, чи що, балака... Тут вийшов Пузир. Тож регоче і закликає його у хату»)
Яким чином Калитка висловлює незадоволення на адресу Пузиря? («Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжився, кумедію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом! Ах ти ж Пузир з горохом! Та я як позичав князеві гроші, то рядом сидів...») Як Роман охарактеризував догон Пузиревих? («Бачив я й догон Пузиревих — ходили з охвицерами на проходну. Одягнені по-панячи й ходять з вихилясами — настоящі панночки») Яку думку висловив Герасим щодо дочок Пузиря? («Роботи з неї ніякої, знаю я: все подай, все прийми, від дзеркала вірьовкою не відтягнеш, надвір — не то зимою, а й літом — виходе тілько на шпа-цір! На біса нам білоручки, дармоїди...»)
Про що мріяв Герасим, коли побачив у вікно як до нього приїхав Савка? («Ой, Пузирі! Глядіть щоб ви не полопались, а, замість вас, Калитку розіпре грошвою... Отоді я вам покажу, як хазяйнувать! Я не буду панувать, ні! Як їв борщ та кашу, і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю. Ідеш день — чия земля? Калитчина! Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає. А скотини, а овець розведу — земля під товаром буде стогнать») Що запропонував Гершко Калитці для придбання землі Смокви-нова? («Между прочево, миє досконально звєсно, що він (Смокви-нов) уже п’ять імєнієв проїв. Ну, добре, нехай собі їсть!.. Він любе смачного їсти, а ви любите землю... Давайте йому п’ять тисячов під закладку, візьміть добрі проценти — і земля буде ваша») Яким чином, на думку Гершка, земля Смоквинова могла стати Калитчиною? («А скудова він візьме заплатить долг, га?»… Земля заложена і перезаложена ув банк; прийде строк платить — її будуть продавать з аукціону, тоді ви приймете на себе банк — і земля ваша»)
Чим земля Смоквинова приваблювала Жолудя? («...Його земля підходить тож до Смоквинова, єму до зарізу ета земля нужна. На його землі вода далеко — аж у головах, а тут став, можна купать овець, можна... мало чого не можна! Жолудь аж труситься за тою землею»)
Через що Гершко і Герасим не могли порозумітися між собою з приводу купівлі землі Смоквинова? («Герасим. Помилуйте!.. Господь звами! Бога бійтесь! Де ж таки сто карбованцев за такий пустяк? Візміть тепер... десять карбованців, а як діло скінчиться, тоді ще двадцять п’ять... Гершко. Мінє ето даже странно, как чесний че-ловек! За кого ви меня принімаєте?»)
Над чим розмірковував Калитка після зустрічі з Гершком? («А тут знову — як його упустить случай: дать п’ять, а взять сто тисяч! Серце перестає биться, як подумаю: за п’ять — сто тисяч! Господи! Коли б тілько кум благополучно розміняв, а тоді й я Гершка обманю: на біса мені його факторство здалося? Сам куплю у Смоквинова землю. Аби тілько гроші...»)
Як Герасим зустрів Савку? («Я кращого слова відроду не чув, як ... пташка защебетала перший раз весною, так радісно зробилось на серці від цього слова. Скажіть ще раз це слово, скажіть, куме! Сав-ка. Годяться!»)
Яким чином Савка міняв і водночас випробовував фальшиві гроші? («Зайшов у трактир до Кукленчихи, випив одну восьмушку, другу випив, попоїв добре холодцю — і сміливість найшла на мене: вийняв фальшиву бумажку, даю Кукленчині, а у самого серце затьопалось і волосся, чую, піднімається на голові; то вже й не знаю, як я здачу взяв! А як вийшов на улицю, то вже й землі під собою не чув. Мерщій до Лошкаря, купив пачку канату, дав знову бумажку; глянув на неї прикажчик, прищурив око, у мене в душі захолонуло, а далі поклав у ящик, а мені дав здачу. Тоді я у казначейство, купив гербову марку у присяжного, прийняв і присяжний і дав здачі») Опишіть, застосовуючи текст твору, як Савка обміняв фальшиві гроші у казначея. («Зціпив зуби, підійшов до віконця... Казать чи не казать, думаю, а тут казначей: «Тобі чого» — питає... А воно — не знаю, як — само зірвалось з язика: «Розміняйте гроші!» — «Давай,— каже,— чого стоїш?» Я дав, а в самого думка: «Тікать чи ждать?» І стою, як окам’янів. Коли це мене штовхають: «Чи ти, земляк, заснув, чи що? Тобі казначей дають гроші, а ти мов не бачиш і не чуєш?» Тоді я очумався, дивлюсь: срібні гроші дає мені в пачці. Я взяв і як одійшов від того вікна — як п’яний хитаюсь. Помалу, помалу виліз надвір, аж тут разом наче проснувся і все зрозумів, тут радість мене напосіла така, що й сказать не можу»)
• У чому виявилась щирість Герасима до Савки, своїх рідних після радісної новини? («А знаєте, треба щось видумать, яку-небудь причину нашій гульні — щоб не догадались, бува. Я ніколи не гуляю, щоб не було підозріння. А от що, засватаю я Романа на Мотрі — от і буде причина нашій гульні»)
• Як родина Герасима Калитки висловила йому вдячність за те, що він погодився на одруження Романа з Мотрею? («Мотря. Атож! Параска. Я рада, що ти мене послухав! Такої невістки пошукать. Роман. Спасибі вам, тату, що ви уважили мого просьбу»)
V. Закріплення опрацьованого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
1. Як Пузир зустрів Романа?
а) З хлібом-сіллю; б) запросив у хату до столу;
в) виявив незадоволення до хлопця;
г) попросив його почекати у фургоні.
2. З яким першим питанням звернувся Герасим до сина після його
приїзду від Пузиря?
а) «Чого ти так запізнився, мабуть, упівночі приїхав?»;
б) «Як приймали, як частували?»; в) «Чи уподобались дівчата?»;
г) «Як панич зустрів Бонавентуру?».
3. Хто був у Пузиря в гостях, коли Роман з Бонавентурою приїхали
до нього?
а) Церковний служитель; б) уїзний суддя;
в) головний казначей; г) офіцери.
4. З якою домашньою худобою порівняв Герасим родину Пузиря? а) Свинями; б) конями; в) волами; г) биками.
5. Порода свиней, яка була у Пузиря:
а) ландраси; б) завідські; в) німецькі; г) англійські.
6. Скільки Смоквинов, за словами Гершка, позичав на «улучшенія
хазяйства» грошей?
а) Мільйон; б) три тисячі; в) п’ять тисяч; г) мільярд.
7. Через що Жолудь хотів купити землю у Смоквинова? Бо у того був:
а) гарний фруктовий сад; б) ставок, де можна купати овець;
в) багатий ліс; г) великий гай.
8. «Упустіть землю Смоквинова... все одно що»:
а) кинутися одягненим у воду; б) залишитися голодним; в) пошитися у дурні; г) посиротить свою землю на віки вічні.
9. Від якого слова Савки після його повернення із казначейства «як...
пташки защебетали перший раз весною, так радісно зробилось на
серці від цього слова» Калитці:
а) годяться; б) обмінні; в) вірогідні; г) пройдуть.
10. Де Савка не користувався фальшивими грошима? а) У трактирі; б) лавці; в) казначействі; г) банку.
11. Співаючи на радощах, Герасим порівнював горілку з: а) соком; б) варенням; в) медом; г) цукерками.
12. Гершко з батьком «землю держать...» у:
а) жолудя; б) Пузиря; в) Невідомого; г) Кукліновського. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Чи щирою, на ваш погляд, була згода Герасима на те, щоб Роман одружився на Мотрі? Наведіть переконливі аргументи.
2. З чим пов’язаний ризик Савки під час обміну фальшивих грошей. Чому він йде на цей злочин? Відповідь вмотивуйте.
3. Про що співали Герасим і савка після того,
як кум здійснив махінацію з фальшивими грошима?
Картка № 2
1. Чому, на ваш погляд, Пузир запросив Бонавентуру в хату до столу, а Романа відправив обідати у застольну? Як це характеризує пана?
2. Дослідіть, з чим пов’язано те, що Герасим родину Пузиря порівнює зі свинями? А сам Калитка чи не схожий на цю домашню худобу? Відповідь вмотивуйте.
3. Про що співали Герасим і Савка після того, як кум здійснив махінацію з фальшивими грошима?
а) Горілку; б) гроші; в) розум і кмітливість; г) мудрість і винахідливість.
Картка № З
1. Прокоментуйте, що мав на увазі Пузир, висловлюючись на адресу Герасима: «голяк масті, чирва світить!». Як це сприйняв сам герой?
2. Обґрунтуйте, як пояснити фразу Герасима: «Як грошей нема, то й розуму біг дасть». Наведіть переконливі приклади з твору.
3. Яку суму запросив Гершко у Герасима «як поладнається діло...» а) 100 карбованців; б) віз золота; в) кілька срібних монет;
г) півмільйона.
VI. Підсумок уроку
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності
VIII. Домашнє завдання
Дібрати цитати та скласти план до характеристики образів п’єси І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».