ЧИТАННЯ І АНАЛІЗ УРИВКУ «ДВОБІЙ АХІЛЛА З ГЕКТОРОМ»

Мета: продовжити роботу над змістом поеми «Іліада», прочитати уривок «Двобій Ахілла з Гектором», вчити аналізувати прочитане, висловлювати власну думку щодо вчинків героїв, характеризувати особливості художніх засобів, використаних у творі; розвивати навички вдумливого читання; виховувати критичне ставлення до героїв твору.



Обладнання: тексти поеми «Іліада», опорні конспекти.



Тип уроку: комбінований.



ХІД УРОКУ



I. Актуалізація опорних знань



Презентація учнівських малюнків із зображенням щита Ахілла.



II. Вивчення нового матеріалу



1. Читання уривку «Двобій Ахілла і Гектора» (пісня 22, вірші 139–411)



2. Бесіда



• Чому Ахілл та Гектор тричі оббігли Трою? (Обидва воїни були сильними і не поступалися одне одному у бігові)



• Хто з богів опікується героями? (На боці Ахілла — Афіна, що схиляє на свій бік і Зевса, Гектором опікується Аполлон)



• Як вирішується доля героїв? Знайдіть цитату. (Батько безсмертних богів, терези золоті натягнувши, / Кинув на шальки два жереби довгопечальної смерті — / Гектора, коней баских упокірника, й другий — Ахілла, / І посередині взяв. Долі Гектора день похилився, / Вниз, до Аїду пішов)



• Чи можна вважати перемогу Ахілла чесною? (Ні, бо йому допомагала Афіна, що прийняла вигляд Деїфоба, брата Гектора і «підступно його повела за собою», повернула списа Ахіллові, коли він не влучив у Гектора)



• Чому Ахілл не погоджується на умови Гектора повернути його тіло батькам, якщо він буде переможений? (Ахілл страшенно ображений за свого друга Патрокла та за інших ахейців, що загинули від руки троянського царевича: «Не говори мені, Гекторе клятий, про жодні угоди...»)



• Як поводиться улюбленець Афіни після перемоги над Гектором? Знайдіть цитату. (Мовивши так, він на Гектора діло замислив негідне: / Попробивав на обох йому дужих ногах сухожилля / В п’ятах, де щиколоть; ремені в них протягнувши бичачі, / до колісниці припнув, голові ж дав в пилу волочитись. / На колісницю зійшов, славну зброю убитого взявши, / Коней стьобнув батогом, і охоче вони полетіли. / Куряви хмара знялась над волоченим тілом, звихрилось / Чорне волосся, і вся голова його, досі прекрасна, / В поросі билась густім. Ворогам-бо його на наруги / Зевс хмаровладний віддав у ріднім вітчизнянім краї)



• Як ви ставитесь до цього вчинку Ахілла? Про який психологічний стан героя він свідчить? (Ахілл вчиняє жорстоко. Це свідчить або про відповідну рису характеру героя або про певний психологічний стан. Невипадково поема розпочинається словами «Гнів оспівай, о богине, Ахілла, сина Пелея». Гнів на Ага-мемнона не щезає, він лише переходить у гнів на вбивцю найкращого друга — Гектора. Саме в такому психологічному стані Ахілл і здатний на неблагородні та підступні вчинки)



• Чому, коли загинув Гектор, Схоже було це найбільше на те, ніби Троя висока / Полум’ям вся невгасимим од верху до низу палала? (Гектора оплакували не лише рідні, а й уся Троя, бо це був її найкращий воїн)



Висновок. Які риси характеру проявляють Ахілл і Гектор під час поєдинку? (Сміливість, мужність, прагнення помститися...)



3. Практична робота. Робота в парах



Визначте, які епітети використовує Гомер відносно Зевса, Афіни, Аполлона, Ахілла, Гектора. Які порівняння зустрічаються в прочитаному уривку? Випишіть ці художні засоби в зошит. (Одна частина класу виписує епітети, а інша — порівняння.)



1. Епітети.



Зевс — темнохмарний, хмаровладний, егідодержавний.



Афіна — ясноока.



Аполлон — дальносяжний, дальносяйний.



Ахілл — богосвітлий, прудконогий, ясний, бездоганний, бо-гоподібний.



Гектор — впокірник коней, божистий, шоломосяйний, осяй-ливий.



Висновки: поряд із різними художніми означеннями, боги та герої мали так звані постійні епітети, які використовувалися лише з певними іменами та неодноразово. Наприклад, у цьому уривку Зевс двічі названий хмаровладним, Афіна — тричі — ясноокою, Аполлон — дальносяжним по відношенню до Ахілла, сім разів згадується епітет богосвітлий та п’ять — прудконогий, Гектор чотири рази називається шоломосяйним.



Ці художні означення вказують на найбільш яскраву, на думку автора, особливість героя: Афіна має ясні очі, очевидно, через мудрість, Ахілл — син богині та улюбленець богів — тому він богосвітлий. Гектор — шоломосяйний, бо мав шолома з чистого золота. Постійні епітети походять з фольклору, та зустріти їх у поемах Гомера не дивно, тому що перш ніж стати літературним твором, вони існували у народних переказах та міфах.



2. Порівняння.



Так же, як сокіл у горах з пернатих усіх найбистріший,



Легко під хмарами гонить сполохану горлицю дику



Й мечеться там на всі боки, а сокіл із клекотом хижим



Швидко її настигає, здобичі прагнучи серцем.



Рвавсь так Ахілл уперед...



Сильний попереду мчав, настигав же, як вихор, багато



Дужчий від нього...



А прудконогий Ахілл безустанно за Гектором гнався.



Наче на оленя юного пес по узгір’ях полює,



Вигнавши з лігва, й жене по ярах та ущелинах диких,



Той, хоч умкне на хвилину, у хащах густих затаївшись,



Пес по сліду його знайде й женеться за ним, поки схопить.»



«Як не бува між людьми і левами клятв непорушних,



Як між вовками й ягнятами згоди не буде ніколи,



А без кінця споконвік одне з одним вони ворогують,—



Так і між нами не буде любові, не бути ніяким



Клятвам нерушним...



Зщуливсь і кинувся, наче орел отой високолетний,



Що на рівнину раптово із темної падає хмари



Ніжне ягнятко вхопити або полохливого зайця,—



Кинувся так же і Гектор, підносячи гострий меч свій.



Так же, як сяє між зір незліченних у темряві ночі



Геспер, що в небі немає від нього яснішої зірки,



Сяяло так і відточене вістря на списі Ахілла...



Висновки: поведінка героїв під час двобою зображується за допомогою порівнянь, які пов’язані з птахами, тваринами, зірками, тобто свідчать про особливе бачення світу і себе в ньому давньої людини, що відчувала свій нерозривний зв’язок із природою, була невід’ємною частиною її.



III. Підсумки уроку



Слово учителя



Що є мужність? Що таке благородство? І чи властиві вони таким героям, як Гектор і Ахілл? Сьогодні ми почали розмірковувати над цими запитаннями, водночас прагнучи стати справжніми філологами, «люблячими слово», розгадуючи таємниці поетики поеми «Іліада». Перші спостереження і власні висновки зроблено.



IV. Домашнє завдання



1. Прочитати уривок з «Іліади» «Викуп Пріамом тіла Гектора» (пісня 24, вірші 469-746)



2. Індивідуальне завдання. Підготувати виразне читання монологу Пріама, плачу Андромахи.

Очень интересные новости