Гофман ернест Теодор Амадей
Дата смерті - 25 червня - 1822
ернст Теодор Амадей Гофман Амадей (24.1.1776, Кенігсберг, - 25.6.1822, Берлін) - німецький письменник, композитор і художник, що одержав популярність завдяки оповіданням, що сполучать містикові з реальністю й відбиває гротескні й трагічні сторони людської натури
Гофман, що народився в Кенігсберзі, одержав юридичне утворення й з 1800 р. став працювати в польських провінціях Пруссії. Його служба окончилась в 1806 р. зі скасуванням бюрократичної системи, коли Пруссія була розгромлена військами Наполеона. Тоді Гофман повернувся до головного захоплення всього його життя - музиці. В 1813 р. він перемінив своє третє ім'я - Вільгельм на Амадей, на честь Моцарта.
Один з основоположників романтичної музичної естетики й критики, Гофман є автором балету "Арлекін" (1811) і опери "Ундина" (1814) - однієї з перших романтичних опер. Однак юридичну службу Гофман не залишав; в 1814 р. він був призначений в апеляційний суд Берліна, де й продовжував служити до кінця своїх днів
Оповідання й романи Гофмана ("Золотий горщик" (1814), "Еліксир диявола" (1815), "Крихта Цахес" (1819), "Володар бліх" (1822)) швидко створили йому репутацію талановитого й оригінального письменника
Вигадлива фантазія й містичний гротеск сполучаються в його книгах із критичним сприйняттям реальності й тонким аналізом людського характеру. У багатьох оповіданнях Гофмана стає очевидна внутрішня боротьба між ідеальним миром мистецтва й рутинним життям бюрократ^-бюрократа-урядовця-бюрократа
Поетичні образи Гофмана перетворили у своїх творах Шуман ("Крейслериана"), Оффенбах ("Казки Гофмана"), Делиб ("Коппелия"), Чайковський ("Лускунчик").
---і ---і-
ернст Теодор Амадей Гофман
Ernst Theodor Amadeus Hoffman
Псевдонім як композитора Иоганн Крейслер
Німецький письменник, композитор і художник
Гофман народився 24 січня 1776р. у Кенігсберзі (Східна Пруссияродители, зовсім різні по характері люди, розвелися, і Гофман залишився з матір'ю, жінкою відлюдної й схильної кистеричности.
1781 - починає відвідувати Лютеранську школу. Удома багато займається музикою, до якої вже в ранньому віці виявляє більшої здатності
1792-1795 - вивчає право в Кенигсбергском університеті
1796-1798 - служить суддівським чиновником у Глогау. Хоча ця робота не доставляє йому особливого задоволення й у цілому стан Гофмана в цей період подавлене, тут відбуваються важливі для нього зустрічі з музикантом Иоганном Самуелем Хампе, ставишим його іншому на все життя, і художником Алоизом Молинари.
1798-1800 - здавши іспит на референдария, Гофман служить у Берлін всуде.
1800-1802 - здавши іспит на чин асессора, служить суддівським чиновником Впознани.
1802 - жениться на польці Михалине Рорер-Тищинской.
1802-1804 - після скандалу, що виник через його карикатури на відомі в місті людей, Гофман змушений виїхати в ще більш провінційний, чим Познань, містечко Плоцк. Тут починає вести щоденник і вирішує зайнятися літературною діяльністю
1804-1807 - Гофман служить у Варшаві. Він поступово стає помітною фігурою в музичному світі - його комічні опери ставляться на сцені Варшавського театру, він виступає і як диригент
1807 - після вторгнення військ Наполеона Гофман втрачає роботу, умирає його 2-хлетняя дочка, через переживання й нестаток у нього починаються приступи нервової гарячки
1808-1813 - займає пост театрального капельмейстера в Бамберге. У ці роки Гофманом створено 32 музичні добутки різних жанрів
1809 - написана новела «Кавалер Глюк» (Ritter Gluck), що пізніше відкрила збірник «Фантазії в манері Калло». Героєм новели стає музикант, а зміст її становлять міркування Гофмана про музику і її місце вжизни.
1812 - виходить новела «Дон Жуан» (Don Juan), у якій трагічна історія акторки, що блискуче виконала партію донни Ганни у відомій опері Моцарта, вигадливо з'єднується з тонким і професійним прочитанням геніального утвору австрійського композитора
1814 - перебуваючи в Дрездене, Гофман пише повість «Золотий горщик. Казка з нових часів» (Der goldene Topf. Marchen aus neuen Zeiten), що пізніше ввійшла в цикл «Фантазії в манері Калло». Відмітною рисою повести є наявність дуже хиткої грані між миром фантазії й миром реальним
Незабаром Гофман переїжджає в Берлін, де знову змушений служити радником Берлінського апеляційного суду. Однак тут він знайомиться з письменниками Людвігом Тиком, Адельбертом фон Шамиссо, Клеменсом Брентано, художником Пилипом Фейтом і виявляється в центрі літературного й художнього життя
1814-1815 - виходять 2 томи збірника «Фантазії в манері Калло» (Fantasiestucke in Callots Manier), що явились декларацією своєрідної творчої манери Гофмана, що він уперше спробував осмислити в нарисі «Жак Калло». Зразком для Гофмана стала творчість французького живописця й графіка XVIIв. Жака Калло. Створення художника зачарували Гофмана тим, що в них образи, узяті з повсякденного життя, з'являються глядачеві не як дзеркальні відбиття, а переломлені свідомістю художника
1816 - виходить роман «Еліксир сатани» (Die Elexiere des Teufels), блискуче дослідження проблеми двойничества. З більшим успіхом здійснена постановка опери Гофмана «Ундина» (Undine).
1816-1817 - збірник «Нічні оповідання в манері Калло» (Nachtstucke in Callots Manier), куди входять новели «Піскова людина», «Церква єзуїтів» і др.
1818 - діалог про проблеми театральної справи «Незвичайні страждання одного директора театрів» (Seltsame Leiden eines Theaterdirektors).
1819 - виходить оповідання в дусі чарівної казки «Крихта Цахес по прозванню Циннобер» (Klein Zaches, genannt Zinnober) - гротескно-сатиричне зображення німецького суспільства початку XIXв. і новела «Мадемуазель де Скудери» (Das Fraulein von Scudery), що принесла Гофману найбільший письменницький успіх
1819-1821 - публікуються 4 збірники оповідань «Серапионови брати» (Die Serapionsbruder).
1819-1822 - Гофман працює над романом «Життєві погляди кота Мура» (Lebensansichten des Kater Murr), почасти автобіографічному добутком, виконаному дотепності й мудрості. Тут сполучаються різні емоційні й сюжетні плани, елементи трагедії й комедії, сатири й ліризму, гротеску й жарту. Роман залишився незавершеним
1822 - виходить роман «Володар бліх» (Meister Floh), через якого автор виявляється під судом. У квітні Гофман диктує останню новелу «Кутове вікно», своєрідний літературний маніфест пізнього періоду творчості письменника
24 липня 1822 - після тривалої хвороби Гофман умер
Блискуча фантазія в сполученні зі строгим і прозорим стилем і філософською глибиною забезпечили Гофману особливе місце в німецькій літературі й визначили його значний вплив на світову й, зокрема, росіянку літературу
Коротка літературна енциклопедія: В 8тт. М.: Радянська енциклопедія, 1962. Закордонні письменники: Біографічний словник. - М.: Освіта, Навчальна література, 1997.
Життєва філософія кота Мурра 3Крихта Цахес, по прозванню Циннобер 2Золотий горнець 4Лускунчик і Мишачий Король Шовкові хустки Майстерня розпису на тканині. Поставка аксесуарів з Європи. хустка. рф Арматури будівельна Довідник компаній. Прайс-Аркуші на труби, швелер, уголок. metstroy. ru
Інтернет магазин запчастин для іномарок
Інтернет магазин запчастин для іномарок