ВІРШ «КАМЕНЯРІ». АЛЕГОРИЧНІСТЬ ЗМІСТУ Й ОБРАЗІВ ПРЕСОНАЖІВ. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ РІЗНОВИДУ СТРОФИ
Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчій шлях Письменника, розкрити специфіку його поезії; роз вивати пам’ять, мислення, уміння аналізувати по етичні твори. Обладнання: портрет письменника, текст вірша «Каменярі», схе ма аналізу ліричного твору, аудіозапис поезії. Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ I. Мотивація Навчальної Діяльності. Оголошення Теми Й Мети Уроку II. Актуалізація Опорних Знань Учнів 1. Повторення відомостей про життя і творчість І. Я. Франка. Бесіда • Де і коли народився? (27 серпня 1856 р. в с. Нагуєвичах на Дро гобиччині) • Ким був його батько? (Ковалем) • У скільки років пішов до школи?
(У шість) • В якому оповіданні Франко відобразив умови навчання в по чатковій школі?
(«Грицева шкільна наука») • Хто допомагав йому здобути освіту після смерті батька? (Ві тчим) • Де продовжив навчання після закінчення гімназії?
(На філо софському факультеті Львівського університету) 2. Відгадати зашифроване слово Кожна цифра відповідає літері, яка розташована в алфавітно му порядку.
Якщо їх правильно вибрати, можна прочитати назву журналу, в якому вперше були надруковані твори І. Я. Франка.
| 6 | 21 | 24 | 4 |
| Д | Р | У | Г |
ІІ. Сприйняття Та Засвоєння навчального Матеріалу 1. Розповідь учителя Ще в старших класах гімназії І. Франко виявив хист до літе ратурної творчості. Зібрав власну бібліотеку, яка до закінчення навчання мала до півтисячі томів.
Особливо любив читати «Коб заря» Т. Шевченка, якого знав майже напам’ять. Захоплювався творами Марка Вовчка, С.
Руданського, Панаса Мирного. Читав багато творів світової літератури. Він вчився для того, щоб, озброївшись знаннями, віддати всі свої сили справі боротьби за визволення трудящих, бо гли боко розумів їх становище в буржуазно капіталістичному су спільстві.
Згуртувавши навколо себе молодь, І.
Франко вклю чається в активну боротьбу з австрійським урядом і польською шляхтою. Уряд вбачав велику загрозу в демократичному русі, який очолив письменник. 11 вересня 1877 року на його кварти рі було зроблено обшук, а на другий день І.
Франка посадили до в’язниці. Тюремна адміністрація дуже жорстко поставилася до нього, помістивши в холодну брудну камеру, переповнену злодіями і різними злочинцями. Франко там застудився і за хворів.
Після звільнення єдиним засобом для існування була жур налістика. Доводилось жити впроголодь, нічим було платити за квартиру.
Але ні тюрма, ні нестатки, ні галицька задушлива атмосфера не могли зломити письменника. Він пише ряд револю ційних поезій «Товаришам із тюрми», «Каменярі» та ін.
У нього ще більше зросла ненависть до гнобителів, боротьбі проти яких він присвячує своє життя. 2. Робота над текстом вірша «Каменярі» 1. Слухання вірша «Каменярі» в аудіозапису. 2. Бесіда за змістом.
• Що вразило, а що схвилювало вас у цьому творі?
• Які картини постали у вашій уяві?
• Яка провідна думка твору? 3. Словникова робота. П’ядь — міра довжини, яка дорівнює лінії від великого до вка зівного пальця руки, коли їх розставити.
Поступ — рух уперед.
Штука — шматок (з німецької). 4. ТЛ: поняття про алегорію.
І.
Я. Франко писав: «Поемка «Каменярі» — є алегоричний об раз громади працівників, що спільною важкою працею ламають скелю для промощення дороги».
Що ж таке алегорія? Алегорія (від гр.
Allegoria — інакомовлення) — інакомовне відображення абстрактного поняття, передане за допомогою кон кретного образу.
Скала ця — алегоричний образ вірша, в якому ми впізнаємо самодержавство.
Таємничий голос — це голос сумління каменярів. Каменяр з молотом у руці — революціонер, який розбиває гранітну скелю — капіталістичний лад.
5. Пояснення вчителя. Вірш «Каменярі» написаний у формі сну.
Це дозволило І.
Фран ку, як у свій час Шевченкові, змалювати картину, якої в дійсності не буде (штурм скелі в реалістичному плані — безглуздя), таємні містичні образи («голос сильний нам з гори, як грім, гримить» тощо.
Таке буває тільки уві сні. 6. Аналіз вірша «Каменярі» за схемою.
Висновок. Тема — реалістичне зображення героїчної боротьби револю ціонерів (трудящих) проти експлуататорського ладу. Ідея — схвалення благородної справи борців революціонерів, оспівування їх мужності і безкорисливості, тверда віра автора в перемогу над злом, заклик до всіх трудящих: наслідувати бо ротьбу і цим наблизити день волі.
7. Особливості будови різновиду строфи у вірші «Каменярі».
IV. Закріплення • Що таке алегорія?
Знайти алегоричний образ у першій строфі, розкрити його зміст. • У чому виявляється стійкість каменярів, їх громадянська мужність? • Хто з попередників І.
Франка звертався до форми сну? • Чому письменники вдаються до такого прийому?
V. Домашнє Завдання 1.
Вивчити уривок з вірша «Каменярі» напам’ять. 2.
Дати розгорнуту відповідь на запитання «Чому І.
Я.
Франка називають Каменярем?
» (письмово). У вірші «Каменярі» поет уживає різноманітні художні засо би, особливо багато алегоричних образів.
Особливістю вірша є те, що він написаний, як говорить І. Франко, «довгими тринадцяти складовими віршами, т. зв.
олександріанами, і стропами, з яких кожна зложена з п’яти віршів, римованих а б а а б, причім має женські, а б має мужеські рими». Повторення з теорії літератури Рима — повтор звуків, які пов’язують закінчення двох або більше рядків, співзвучність у кінці рядків. Стопа — поєднання наголошеного складу з одним або двома ненаголошеними, яке повторюється у кожному вірші.
Ямб — двоскладовий віршований розмір з наголосом на дру гому складі. Хорей — двоскладовий віршований розмір з наголосом на пер шому складі.
Цезура — пауза в середині рядка, що поділяє його на дві час тини (піввірш). Клаузула — закінчення віршованого рядка.
Співзвучні кла узули утворюють риму. Залежно від місця наголосу розрізняють клаузули: • чоловічі (наголос на останньому складі); • жіночі (наголос на передостанньому складі); • дактилічні (наголос на третьому від кінця складі); • гіпердактилічні (наголос на четвертому від кінця складі). У вірші «Каменярі» І. Франко першим використав особливий різновид віршового розміру — олександрійський вірш.
Олексан дрійський вірш — це шестистопний ямб з цезурою після третьої стопи і суміжним римуванням. Про походження цього розміру існують дві версії. За однією — вона походить від імені школи поетів у Єгипетській Олександрії, де цей вірш був дуже популярним.
За другою версією — від назви поеми про Олександра Македонського (ХІІ ст.
), написаної цим віршем. Олександрійський вірш в українській літературі зберіг свою обов’язкову ямбічну шестистопність, цезуру і парне римування. А а б б — суміжне римування.
А б а б — перехресне римування. А б б а — кільцеве римування.