ЄВГЕНІЯ ЯРОШИНСЬКА. «ДВІР ЖИТТЯ»
Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Єв Генії Ярошинської, з її педагогічною, громадською та фольклористичною діяльністю; проаналізувати оповідання «Двір життя»; визначити основну думку твору; розвивати творче мислення; формувати світо гляд учнів, їх уміння вистояти перед спокусою при марного щастя. Тип уроку: засвоєння нових знань, урок бесіда. Обладнання: портрет Є.
Ярошинської, бібліотечка її творів.
ХІД УРОКУ I. Організаційний Момент II. Оголошення Теми, Мети Уроку. Мотивація Навчальної Діяльності Учнів • Чи замислювались ви коли небудь над смислом життя? • Що кожен з вас хоче отримати від нього?
• Що потрібно зробити, щоб прожитий час не був марний? • Що для вас є головним у житті?
Слово вчителя Людське життя... Неповторне і звичне, радісне й сумне, спо внене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Люди, їх мільйони...
Усі вони зовсім різні і чимось неповтор ні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом. Так, життя кожної людини — це стежина, устелена жовтога рячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з чер воними і чорними тонами, як у цій пісні «червоне — то любов, а чорне — то журба»...
Стежина життя... Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде?
І хочеться гукнути: «Життя! Ну зупинись хоч трішки! Почекай хоч одну мить!
Візьми мене на свої крилечка й понеси ген ген за небокрай, де люди у вічності живуть». Прекрасні слова, правда?
І як хотілося б кожному із нас, щоб і життя наше було таким же прекрасним.
Але як цього досягти? Сьогодні ми розглянемо оповідання Є. Ярошинської «Двір життя» і спробуємо знайти відповіді на питання: для чо го людина живе на землі?
що зробити для того, щоб життя на ше було прекрасним? Адже життя — це мить, і треба зуміти його прожити!
III. Сприйняття І Засвоєння учнями Навчального Матеріалу «Пам’ятай! Життя є дар, великий дар. І той, хто його не ці нує, цього дарунка не заслуговує.
» Леонардо да Вінчі. Основні факти біографії письменниці Євгенія Іванівна Ярошинська народилася 18 жовтня 1868 ро ку в селі Чункові Кіцманського повіту на Буковині. З 1874 р.
жила в селі Брідку біля Заставни (зараз Чернівець ка область). У 1880 р.
вступила до Чернівецького жіночого реального учи лища.
У 1882 р. з відзнакою закінчила 6 класів реального учили ща.
Важкі матеріальні умови примусили Є.
Ярошинську зали шити навчання.
У кінці 1886 р. Є.
Ярошинська надіслала до товариства «Русь ка бесіда» (Чернівці) для опублікування збірник записаних нею народних пісень, проте він не був надрукований, хоч визнали його найбагатшим. Пише кілька оповідань німецькою мовою і друкує їх у ні мецьких журналах. У 1888 р.
Є.
Ярошинська надсилає до Російського географіч ного товариства збірник «Пісні буковинського руського народу з над Дністра», у який увійшло 450 пісень, записаних нею. Збір ник був удостоєний срібної медалі.
Бере участь у роботі видань, що їх редагували М. Павлик та І.
Франко (газета «Батьківщина» та ін.). Твори молодої письменниці помітив І.
Франко.
Наприкінці 80 х — на поч.
90 х рр. ХІХ ст.
Є.
Ярошинська налагоджує зв’язки з І. Франком, М.
Павликом, О. Кобилян ською, О.
Маковеєм; бере участь у роботі педагогічних товариств, організації читалень, збирає фольклорні матеріали, пише і дру кує нові твори.
У січні 1893 р. Є.
Ярошинська одержала місце молодшого вчи теля в с.
Брідку.
Брала участь в організації і складанні альмана ху для жінок «Наша доля». 12 травня 1896 р.
склала іспит на право вчителювати в шко лах з українською і німецькою мовами викладання.
Одержала посаду вчительки в с.
Раранче (тепер С.
Рудківці) біля Чернівців. У 1899 р. закінчує ткацьку школу і пробує навчати ткацтва селян.
Починаючи з 1901 р. Є. Ярошинська бере діяльну участь у ро боті журналу для дітей «Дзвінок».
У січні 1903 р.
звернулася до І. Франка з проханням надру кувати в журналі «Літературно науковий вісник» повість «Пе рекинчики».
У 1904 р. письменниця робить спробу зібрати й підготувати до видання окремою збіркою свої кращі твори.
Померла Є. Ярошинська 21 жовтня 1904 р.
в м. Чернівцях. IV. Робота Над Змістом Оповідання Є. Ярошинської «Двір Життя» 1. Слово вчителя Щодня перед кожним із нас постають запитання: хто я?
наві що я прийшов у цей світ? куди іде моє життя? що залишу після себе?
чи хтось колись про мене згадає? Здається, це прості запи тання, але дати відповідь на них стає все важче й важче. Нелег ко було знайти свій шлях маленькому хлопцеві Стефану, який так довго шукав двір життя.
2. Бесіда з учнями за змістом оповідання • Чи була у Стефана родина?
Яке горе сталося у житті хлопчи ка?
(Хлопчик був круглим сиротою і жив зі своєю старшою сестрою. Але вона захворіла й померла) • Що то за чарівна пташка, яка утішила хлопця?
(Віра, котра провела сестру Стефана до двору життя) • Опишіть дорогу, по якій довелося йти Стефанові до двору життя. (Дорога вела через уквітчані луки, на яких бджілки збирали мед; через рожевий гай, де забавлялися весело мотилі і хрущі; через поля, де паслося стадо волів; через будинок злої чарівниці; широку ріку. Дорога була то приємною, то стрімкою і кам’янистою) • У чому вбачали сенс життя роботящі бджілки?
(«Працюва ти — значить жить!») Чи прислухався до цих слів Стефан? (Так, на своїй дорозі він Не обминав працю, а робив щиро й самовіддано) Що було головним у житті мотиля, якого впіймав Стефан?
(«Бавитися — значить жить») Чи звернув Стефана цей девіз із праведного шляху?
Що з Ним сталося?
(Ганяючись за мотилем, хлопець упав у глибоке Урвище, але йому пощастило врятуватися) Що ж відігнало віру та ледве не призвело до трагедії? (Спо Куса) У чому вбачали щастя воли, яких зустрів Стефан на своєму Шляху?
(«Нема більшого щастя, як їсти та спати») Хто жив у чарівному будинку? (Зла чарівниця, яка обіцяла Стефану багатство) Чи погодився Стефан стати багатим? Яку мету він мав перед Собою?
(Він не шукав ні слави, ні багатства, його мета — зна Йти двір життя, де була його сестра) Що допомогло Стефану пройти крізь вогонь злої чарівниці?
(Голос віри) Що підтримувало Стефана на кам’янистій тяжкій дорозі? (Віра Надавала йому витривалості) Що знадобилося Стефану, щоб перебратися на другий берег Широкої ріки? (Відвага) Чи дійшов Стефан до двору життя?
Зачитайте діалог між Стефаном і голосом із двору життя. Проаналізуйте.
Зробіть висновки. Чиє відображення побачив Стефан у воді? (Горбатого старця, Схожого на нього) Що зрозумів Стефан?
(Щоб знайти бажаний двір життя, Знадобилося пройти ціле життя) Визначте основну думку оповідання. Запишіть у зошити.
(Люд Ське життя плинне, і людина повинна вміти вистояти перед Спокусою примарного щастя, багатства і слави) 3. Складіть інформаційне ґроно, називаючи позитивні риси та якості, що допомогли Стефанові дійти до двору життя
Віра відвага впевненість риси та якості■ Витримка Працьовитість Наполегливість Щирість V. Підбиття Підсумків Уроку Підлітковий вік — особлива пора людського життя, коли ти вже торкнувся притягальної сили землі, а легенькі крила дитин ства ще піднімають тебе у небо, де живе казка, де панує мрія. Вдумаймося у слова Леонардо да Вінчі: Пам’ятай! Життя є дар, великий дар.
І той, хто його не цінує, цього дарунка не заслуговує. А щоб цінувати життя — треба знати і розуміти своє місце в ньому. Звичайно, нікому не дано з цілковитою точністю визна чити своє майбутнє.
Та все ж кожному під силу намітити власний шлях самостворення, кожному слід знати, що він спроможний підсилити в собі, а що відкинути чи хоча б пом’якшити. Життя швидко плине, і ми не можемо зупинити його. Але кожному під силу стати господарем своєї долі.
Насамперед тре ба обрати стежину, якою рухатимешся, щоб вийти на широкий шлях. VII. Оголошення Результатів навчальної Діяльності Школярів VIII. Домашнє Завдання Дібрати цитатний матеріал до опису Стефанової дороги до дво ру життя.