ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА. «ЛИСТ». ЧАРІВНИЙ СВІТ ДИТИНСТВА У ВІРШІ «КАЗКА»
Мета: поглибити знання учнів про життєвий шлях письМенника; формувати уміння характеризувати змістову та естетичну цінність творів Тодося Осьмачки; розвивати в учнів навики ідейно-художнього аналізу поетичних творів; виховувати в школярів почуття любові і поваги до своїх рідних, шани до народних традицій. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет Т.
Осьмачки; збірки його поезій.
Сила Божа, дай душі моїй простору І єдиного душею слухача! ХІД УРОКУ I. Мотивація Навчальної Діяльності Учнів. Оголошення Теми Й Мети Уроку II. Актуалізація Опорних Знань 1. Виразне читання поезій «Україна» 2. Дати поняття імажинізму По горизонталі: 1. Прізвище письменника, який народився 16 травня 1895 року.
2. Як називається його поезія, написана у формі монологу-са-мохарактеристики? 3. Як називалася перша поетична збірка Т.
Осьмач-ки? 4. У якій країні помер письменник? 5. Місяць, у якому помер поет.
6. Як називається художній прийом, властивий поезіям Т.
Осьмачки? 7. «…у них неціджена» (за віршем «Україна»). 8. Як називалося село, де народився Т.
Осьмачка? 9. Як називається проживання людини поза межами рідного краю? 10. Назва одного з віршів «баварського» циклу.
По вертикалі: 11. Як називалася збірка поезій Т. Осьмачки, що вийшла у Львові в 1943 році?
ІІІ. Сприйняття Та Засвоєння учнями Навчального Матеріалу 1. Розповідь учителя «Маловідомі сторінки Біографії письменника» (зі спогадів Тамари Осьмачки — двоюрідної сестри Тодося) «Дитяча пам’ять, кажуть, дуже чіпка; те, що бачилося, те, що переживалося у дитинстві, закарбовується на все життя. І справді: сьогодні з висоти моїх літ дуже чітко бачу осінній день 1928 року, коли до нашої хати в с. Драганівці зайшов стрункий молодий чоловік в чорному плащі і капелюсі, з невеликою валізою в руці.
Це був Тодось Степанович Осьмачка — племінник мого батька Михайла Юхимовича, отже, мій двоюрідний брат.
Мав він тоді 33 роки, а я була другокласницею. Трохи історії…
Батько мій, як і всі Осьмачки — родичі, із Ку-цівки нинішнього Смілянського району на Черкащині. На Поділля ж його, вахмістра царської армії, закинуло в роки російсько-японської війни поранення — спочатку привезли до Кам’я-нець-Подільського шпиталю, а потім доліковували в земській лікарні містечка Лянцкорунь (тепер с. Зарічанка) на Хмельниччині.
Звідси він до рідних країв не повернувся (батьки давно померли, залишилися брат Степан та сестра Оксана), одружився поруч у селі Драганівка.
Був батько, як на той час, людиною з багатим життєвим досвідом, добре володів слюсарною і токарною справами, фотографією, непогано знав історію, географію, літературу. Та мав ще добру, щиру душу.
Саме на цьому ґрунті й зблизилися письменник з дядьком. Десь на початку 20-х років між ними налагодилися листування. Запам’ятався мені один лист, бо в ньому була фотографія Тодося Степановича.
Батько прочитав уголос напис: «Любимому моєму дядькові Михайлові Юхимовичу від його поганого небожа Т. Осьмачки. 1926 р.
25 березня». Наступного року ми одержали фото свого сина Ігоря: «Пере даю вам свого синка, що росте навдивовижу швидко.
6.4.1927 р. 3 роки і два місяці» Душу Тодось Степанович мав добру і ми з сестрою Вірою це відчували.
Часто саджав нас біля себе й розповідав казки, читав вірші або ж тихо наспівував свою улюблену пісню «Чуєш, брате мій, товаришу мій». Голос мав гарний, приємний.
Пам’ятаю, в дитинстві я чомусь боялася тіні. Часто надворі в сонячну погоду намагалася тікати від неї або ж, коли сиділа і гралася, пробувала чимось прикривати її. Тодось Степанович сміявся з цього.
Спостерігаючи за гостем, що обличчя його нерідко було сум ним сумним.
А сумувати було від чого: не склалося родинне жит тя; несподівано, коли лікувався в Одесі в санаторії, одне за одним улітку померли мати й батько, й ніхто з села, зрозуміло, не могли сповістити.
Поховали без нього. Не можу забути, як плакав То дось Степанович, розповідаючи про своє горе. Не раз він з болем говорив дядькові, що часто почував велику провину за собою — рідко коли міг допомогти батькам у їх скруті.
Лише тепер, про читавши його вірш «Лист», відчула гіркоту тієї сповіді…» 2. Виразне читання вірша «Лист» (див. додаток) 3. Бесіда за запитаннями • Чому поета охоплюють болісні переживання?
Як про це ска зано у вірші?
• Знайдіть епітети, які вживає Тодось Осьмачка у своїй поезії.
Які почуття допомагають висловити ці епітети? • Виділіть у вірші дієслова. Яку часову форму вони мають?
Чому, на вашу думку, використано саме цю форму? • Чому Тодось Осьмачка «вози з мертвими» порівнює з журав лями?
• Музикою якого характеру можна виразити настрій вірша «Лист»? • Поясніть зміст рядків: А поки що крихти з шухляд Цвілі поїм… 4. З’ясуйте, як «ходіння по муках» 30-х рр. вплинуло на подальшу долю Т. Осьмачки 5. Слово вчителя Перші вірші Тодося Осьмачки народжувалися рано — ще в дитинстві в атмосфері сільської природи, народних повір’їв, Переказів, легенд, казок, у тому світі реального і уявного, яке й спонукає до фантазування, домислення, до уявлення.
Тодось Осьмачка з цим казково легендарним світом дитинства не роз лучався все своє життя. 6. Виразне читання поезії «Казка» 7. Ідейно художній аналіз вірша IV. Закріплення Вивченого 1. Порівняння ідейно художнього змісту поезій «Україна», «Лист», «Казка» 2. Створити висловлювання «Своєрідність особистості митця» (за біографією та вивченими ліричними творами Т. Осьмачки) 3. Заключне слово вчителя У творах Тодося Осьмачки відчувається темний і розбурханий до хаосу океан відчаю і ненависті.
Але в основі їх основ лежить любов, героїчне почуття вічної правди і краси народу. І хто уваж но перечитує його твори, той не може не відчути, що цю творчість і її автора породила велика сила людського відродження. Оцінювання.
V. Домашнє Завдання 1.
Створити проект «Героїчні почуття вічної правди й краси на роду».
А. МАЛИШКО. «ПРОМЕТЕЙ». ОБРАЗ ПРОМЕТЕЯ, ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО В УКРАЇНСЬКІЙ ТА СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий Шлях поета, збагнути його творче переосмислення образу Прометея; згадати про образ Прометея в ан тичній міфології, у світовій літературі, у творах Т. Шевченка, Лесі Українки; розкрити в поемі до броту і милосердя селян, зокрема матері України; розвивати в учнів навички виразно читати та працю вати з художнім твором; виховувати в учнів почут тя прометеїзму — безсмертя подвигу, самопожертви в ім’я людей.
Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет А.
Малишка, його твори, текст поеми «Про метей», ілюстрації до неї. Друзі ідуть полками, І я серед них — сурмач А. Малишко ХІД УРОКУ I. Мотивація Навчальної Діяльності. Оголошення Теми Й Мети Уроку II. Актуалізація Опорних Знань Учнів 1. Пригадати твори, письменники в яких зверталися до образу Прометея. Розкрити символічний зміст цього образу в міфології 2. Бесіда за запитаннями • Чи відомо вам щось про А.
Малишка?
• Які факти з життя поета запам’яталися найбільше? Чому? • Які його твори читали (чули)?
Які їхні провідні мотиви?
Об ґрунтуйте. ІІІ. Сприйняття Й Засвоєння учнями Навчального Матеріалу 1. Розповідь заздалегідь підготовлених учнів про дитячі та юнацькі роки А. Малишка 2. Слово вчителя Сурмач — так сказав про себе А.
Малишко. З цим символічним ім’ям увійшов він у історію української літератури. Цей образ з’явився в його поезії, коли для українського народу настала година тяжких випробувань, коли горіла, «чорнотіла» земля.
Сурмач, заспівувач — слова, що асоціюються з похідною піснею. Поетова ж пісня була з перших днів з бійцями в походах, на фронтових дорогах.
А. Малишко побачив війну очима воїна, очима того народу, який орав, сіяв, ростив хліб, будував, народу, в житті якого тісно переплелися пісня і праця на землі, в мовній і поетичній пам’яті якого завжди жили ідеали волі, дружби народів нашої країни, ідеали добра й справедливості.
З перших днів війни А. Малишко — на фронті головним чином працює кореспондентом газет. Одна за другою виходять збірки віршів: «До бою, вставайте» (1941), «Понад пожари» (1942), «Україно моя» (1942), «Слово о полку» (1943), «Битва» (1943), «Полонянка» (1944).
У творчості Малишка розкрилися такі якості людського характеру, як доброта, ніжність, поетичність, то тепер основним мірилом цінностей людини є її здатність мужньо захищати Батьківщину.
Малюючи у своїх поезіях фронтові будні, щоденні подвиги воїнів, Малишко з любов’ю і захопленням відтворює живих людей, товаришів по зброї.
А коли Червона армія наближала день остаточної перемоги над ворогом, поет пристрасно мріє про мирне життя і працю, про розквіт Батьківщини: «Україно радянська! Бачу тебе в майбутньому.
Жайворонки дзвенять на полях від Полісся до Приазов’я.
Дніпро розлився так, що й не видно, де його береги, ширший за Дунай і глибший за Чорне море. А в містах і селищах людина любить людину, пошана і честь живе в сім’ї, без лицемірства і зради, без кровопролиття, нужди і наруг, без наруг і розстрілів виростають твої діти».
Вершиною творчості про Велику Вітчизняну війну стала поема «Прометей».
З’явилася вона друком уже після перемоги, в 1946 році. Тут немовби завершуються творчі пошуки письменника. Малишко розповідає в поемі той факт, яких немало було в ро ки війни.
Мирні жителі українських сіл урятували від ворога ра дянських воїнів. Так і в поемі «Прометей».
3. Історія написання поеми. Виступ учня «літературознавця» В основу сюжету поеми покладено розповідь, яку автор по чув у дні боїв за Київ. Важко пораненого розвідника перехову ють жителі села на Придністров’ї. Довго гітлерівці вимагали від селян, загрожуючи їм смертю, видати розвідника, але ніхто цьо го не зробив.
Та фашистам усе ж вдалось його захопити.
Нелюди спалили його, прив’язавши до верховіття дуба, а дітей, жінок, стариків погнали у фашистську неволю.
Цей народний переказ поет доповнив новими ситуаціями й роздумами героя.
Образ ря дового воїна, безіменного героя А.
Малишко підняв на рівень ле гендарного Прометея. 4. Читання поеми «Прометей» «ланцюжком» 5. Коментування розділів поеми. Бесіда • Розкажіть про врятованого бійця (хто він, звідки родом, як опинився на окупованій території). • Розкажіть про взаємини між бійцем та хлопчиком, який його врятував.
• Що можете сказати про ставлення поета до зображеного? Які слова добирає він і які художні засоби використовує?
• Чому селяни під час допиту видають полоненого бійця за односельчанина?
• Чому боєць вирішив зізнатися, що він розвідник? • Розкажіть про переживання хлопчика на місці страти воїна. • Що найбільше вразило у творі?
6. Засвоєння знань з теорії літератури 1. Записати в зошиті (пригадати) визначення, що таке компози ція поеми, її складові. 2. Читаючи текст твору «Прометей» А.
Малишка, ви помітили, що в одних строфах автор розповідає про події, вчинки й пове дінку персонажів, описує зовнішність героїв та картини приро ди, в інших висловлює власні думки й почуття або звертається до героя. Ті строфи є ніби ліричними вставками у віршоване оповідання.
Тут автор відступає від основної розповіді.
Ось чому такі місця називаються ліричними відступами. 3. Самостійно сформулюйте визначення ліричного відступу як частини художнього твору.
IV. Закріплення 1. Бесіда Запам’ятайте, що образ Прометея є символом мужності, не Скореності, любові до людей.
Чому автор назвав свого героя Прометеєм? Яка ідея поеми?
Який з відомих вам музичних творів є співзвучним за настроєм До епізоду страти бійця розвідника? Поясніть, чому трагічна загибель воїна сприймається як явище Героїчно піднесене. V. Домашнє Завдання 1.
Підгутовати повідомлення: «Письменники України про А.
Ма лишка».
2. Вивчити напам’ять один з уривків поеми «Прометей» (за ви бором учителя).
3. За поемою створити міні роздум «Він жив.
Він житиме одни ні…»