ОЛЕГ ЧОРНОГУЗ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ПИСЬМЕННИКА. «ВЕСЕЛІ ПОРАДИ»

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Олега Чорногуза; проаналізувати зміст «Веселих порад», з’ясувати типовість життєвих ситуацій, зображених письменником, та психологію поведінки людей у найрізноманітніших комічних ситуаціях; розвивати культуру зв’язного мовлення, уміння логічно мислити; формувати світогляд учнів; стимулювати їх до власних висновків; виховувати культуру поведінки. Тип уроку: засвоєння нових знань, робота в групах. Обладнання: портрет О. Чорногуза, бібліотечка його творів, роздавальний матеріал.

Методичний коментар Оскільки за програмою на вивчення творчості Олега Чорногуза відведено 2 години, а фейлетони «Веселих порад» запропоновано на вибір, то подаємо об’єднані уроки, охоплюючи всі твори збірки, зазначені у програмі. Учитель може варіювати й на власний розсуд подавати матеріал.

На уроці запропонована робота в групах. Щоб навчання було ефективним, учитель має заздалегідь об’єднати учнів у групи та задати прочитати визначений фейлетон. Слід повідомити (нагадати) учням правила роботи в групах.

ХІД УРОКУ I. Організаційний Момент II. Оголошення Теми, Мети Уроку. Мотивація Навчальної Діяльності Учнів У передмові до «Книги веселих порад» Олег Чорногуз писав: «Пропонуючи свою скромну працю на суд сучасного читача й критика та своїх колег, я мав на меті звернути увагу на шість таких пунктів. Пункт перший. Поради мої, порівняно з окремими нашими ро манами, — коротенькі, жваві, захоплюючі. Подаючи й розробля ючи докладно кожну з них, я опирався не лише на те, що давно вивчено й описано, а на свій багатий життєвий досвід.

У цьому чи тачі можуть переконатися, прочитавши будь яку з моїх порад. Пункт другий. Я повинен попередити читачів: мої поради ці каві тим, що в них нікому не нав’язую своєї думки, не пропоную вивчати напам’ять кожну пораду чи окремий її абзац.

Пункт третій. Перегортаючи «Книгу веселих порад», вам не обов’язково запасатися спеціями, як це ви робите, читаючи «Українські страви» чи поради відомого собаковода. Не зустрі нете в «Книзі» порад, як самому виготовити запчастини до ав томашини «Запорожець», трактора ХТЗ чи холодильний агрегат до «Донбасу-8».

Зате, придбавши за невелику плату таку книгу, можете дізнатися про походження вашого прізвища чи навчитесь грати в більярд. Скажу чесно, що мої поради не менш корисні, ніж поради перукаря чи кухаря. Пункт четвертий. Цінні мої поради тим, що в них є камуф ляж.

Слово, здається, французького походження. Що означає «камуфляж по українськи», не берусь точно сказати.

Та й це не так важливо. Важливо, що я так думаю, і, певен, той камуф ляж у моїх порадах є. Пункт п’ятий. Якщо ви повністю будете дотримуватися моїх порад, як букви закону, то зможете зробити чималеньку кар’єру, вирости в очах своїх ближніх.

А це вже не так мало.

Пункт шостий. Книга призначена для найширшого кола чита чів: її можуть читати не тільки майбутні рецензенти, а й навіть упорядники четвертого тому «Україна сміється». Автор III. Сприйняття І Засвоєння учнями Навчального Матеріалу Життєвий і творчий шлях О. Чорногуза Чорногуз Олег Федорович — видатний український письмен ник, сатирик, романіст, публіцист і громадський діяч.

Заслуже ний діяч мистецтв України.

Нагороджений орденом Ярослава Мудрого. Лауреат премії ім.

Остапа Вишні, Міжнародних літе ратурних премій ім.

Івана Багряного. Народився 15 квітня 1936 р. в с.

Іванів Калинівського району Вінницької області в сім’ї службовця. Навчався в Чернівецькому загальновійськовому училищі. За кінчив факультет журналістики Київського державного універ ситету ім.

Т. Г. Шевченка.

Працював директором видавництва «Радянський письменник» (нині «Український письменник»), головним редактором журналу «Перець», обирався двічі секре тарем Національної спілки письменників України.

Заснував ви давництво й сатиричний часопис.

Олег Чорногуз написав понад 30 книжок. Зокрема, «Вибране» у 2 х томах, у 7 ми томах. Автор книжок сатири й гумору «Мо ральна підтримка», «Портрет ідеала», «Сіамський слон», «По маранчева Одіссея», «Сукня з бісером», «Книга веселих порад», «Між нами кажучи», «Як затримати грабіжника», «Сповідь ста рого холостяка», «Як доглядати Зевса», «Веселі поради», «Пла та за любов»; сатиричних романів: «Аристократ із Вапнярки», «Претенденти на папаху», «Вавілон на Гудзоні», «Морський по рядок»; романів: «Я хочу до моря», «Таке життя»; літературного запису книжки мемуарів О.

Воскобійника; публіцистики: «Укра їнський кентавр», «Українські колобки»; книжок для дітей «Ве селий зоопарк», «Карнавал» та ін. Чорногуз О.

— автор кінопо вісті «Смерть без милосердя» та кількох п’єс. Твори письменника перекладалися й видавалися англійською, білоруською, болгарською, естонською, грузинською, литовською, польською та іншими мовами. Олег Чорногуз — автор широко популярної «Книги веселих порад», яка, як і окремі романи, неодноразово виходила накладом 115 тис.

примірників і перекладалася іншими мовами. Більшість із цих творів свого часу вважалися українськими бестселерами.

Книжка відбиває найрізноманітніші сторони особистого й гро мадянського життя сучасника: з неї можна довідатися, як пово дитися в кіно, як затримати грабіжника, як розгадувати сни, як дивитися в очі, як дізнатися про походження свого прізвища, як запрошувати в гості, про що розмовляти в гостях, куди їхати від почивати, як розгадувати кросворди, як грати в більярд, як по водитися в черзі, як позичити гроші, як відповідати на телефонні дзвінки, про що говорити при зустрічі та багато іншого. Низка щойно названих порад і є назвами розділів книги.

Веселі поради здатні викликати страшенну лють у того, хто позбавлений почуття гумору або звик усе сприймати за чисту монету.

IV. Робота Над Змістом «Веселих Порад» 1. Слово вчителя 1971 року побачив світ один із найоригінальніших творів то гочасної прози — «Книга веселих порад» О. Чорногуза. Форма «веселих порад» як різновиду прозового літературного фейлетону в нас майже не практикувалася.

Це ніби виклад поглядів умудре ного досвідом насмішника. Поради написано і з позиції невтомно го кепкуна над добрими, але в чомусь кумедними людьми, і від особи нібито всезнаючої, трохи самовпевненої, яка полюбляє усіх повчати на кожному кроці, і від особи мудрого оповідача, який лише зрідка виказує своє лукавство.

Те, що автор пристрасно ра дить читачеві, слід приймати тільки як жарт, добродушний чи злий — залежно від теми. 2. Теорія літератури Фейлетон (від фр. Feileton) — художньо публіцистичний жанр літератури, в основі якого лежать реальні факти.

У фейлетоні чіт ко простежується авторська позиція, оцінка описуваного.

Най більш поширений сатиричний фейлетон.

3. Робота в групах

Група/фейлетон Роздавальний матеріал

І. «Як поводитись в кіно»

• Які поради дає читачеві О. Чорногуз під час походу в кіно? (Орієнтовна відповідь. Як тіль ки зайшли до кінозалу, слід негайно сісти, зняти шапку, скинути пальто і покласти На спинку стільця, що попереду; дістати бутерброд і з’їсти; голосно читати титри; коментувати всі події, що відбуваються на екрані; можна пересісти на перший ряд, якщо є вільне місце) • Які ви знаєте правила поведінки в кінотеатрі? (Не запізнюватися. Не розмовляти. Не їсти під час сеансу. Не розгортати цукерок. Не лузати насіння. Спокійно реагуватина події, що на екрані. Гупотіння, свист, крик — не допус тимі. Не займати чужі місця, що пустують. Не пересідати. До свого місця проходити об личчям до людей. Потрібно встати, коли хтось проходить повз вас) • Що нового й цікавого ви дізналися із прочита ного фейлетону? (Фільм «Тіні забутих предків» у Франції йшов під іншим заголовком — «Вог няні коні». Він здобув у світі найбільше призів, дипломів і медалей, а в нас ніхто не міг додиви тися до кінця) • Дайте відповідь на запитання у кінці твору: і коли вже навчаться поводитись у кіно, як люди? • Запишіть у зошит основну думку твору

Група/фейлетон Роздавальний матеріал
II. «Як дивитися	• Відомо, що очі бувають різні. Чиї очі згаду ються у фейлетоні? (Орієнтовна відповідь. Очі начальника, підлеглого, товариша, незнайомого, коханої, дружини, тещі; очі котів, собак, лисиць, вовків, гадюк, вужів, мурах, мавп, крокодилів, ведмедів, зайців, свиней, бегемотів, пантер, шакалів, гієн, диких собак динго...) • Як радить О. Чорногуз дивитися в очі: на всіх однаково чи по різному? Відповідь підтвердіть цитатою. • Який авторський неологізм вжито у творі? Роз крийте зміст цього слова. (Навуходоносор — лю дина, яка постійно комусь доповідає про інших) • Запишіть у зошит основну думку твору
III. «Як дізнати ся про походжен ня свого прі звища»	• Які поради читачеві дає О. Чорногуз у фей летоні? (Орієнтовна відповідь. Перед тим як змінити своє прізвище, читач має подумати, чи не міняє шило на швайку. Можливо, він і до сі не здогадується, яке благородне походження має його прізвище. Автор пропонує кілька при кладів, з допомогою яких читач зможе визначи ти генеалогію свого прізвища і пересвідчитися, що воно не таке вже звичайне, як на перший погляд здається) • Які прізвища наводить автор як приклад? (Мирон Деко — Декомирон; Антон Кана Ва — Антоніо Ко’нава; Мазач — Мазаччо: Кир пач — Кирпаччо; Мина Фасоля — Міно Фазолі: Пиколом — Пикколоміні; Гроха, Філіпченко, Вітер, Деригус, Дериніс, АлікКнур, Кріт, Тхір, Міша Фіра...) • З якою метою О. Чорногуз написав цей «майже науковий трактат»? • Що ви знаєте про походження власного прі звища? • Запишіть у зошит основну думку твору
IV. «Як вітати ся»	• Які ви знаєте найбільш поширені форми вітан ня? (Орієнтовна відповідь. Добрий день! Добри день! Добрий ранок! Добрий вечір! Добривечір! Здрастуйте! Здорові будьте! Привіт! Вітаю! Мої вітання! З приїздом Вас! Хай живе...) • Які правила поведінки згадано у фейлетоні? (Першим вітається чоловік із жінкою, молод ший зі старшим, чоловіком похилого віку). • Як потрібно вітатися з начальником? Які при клади наводить автор? • Запишіть у зошит основну думку твору

Група/фейлетон Роздавальний матеріал

V. «Як користу ватися телефо ном»

• Що таке телефон? • Яку користь і яку шкоду завдає телефон людям? Приклади зачитайте. (Орієнтовна від повідь. За допомогою телефону можна спілку ватися з людьми, які знаходяться на відстані; дізнатись певну інформацію тощо. Але він псує нерви, коли потрапляєте не туди, куди телефонуєте; вам набридають люди, які непра вильно набирають номер; доводиться стояти В черзі, щоб внести абонементну плату і под.) • Як користуватися службовим телефоном? Що про це говориться у фейлетоні? • Які вам відомі правила телефонної розмови? (Спочатку потрібно привітатися. Якщо теле фонуєте в установу чи незнайомій людині, слід відрекомендуватися. Закінчує розмову той, хто телефонує. У випадку роз ‘єднання поновлює зв’язок також: той, хто телефонує. Розмовля ти по телефону потрібно чітко і стисло. На початку розмови варто з ‘ясувати, чи не завадили ви своїм дзвінком чомусь важливому. Не можна турбувати людей по домашньому телефону рано вранці чи пізно ввечері (без до зволу) і, зрозуміло, уночі. У вихідний день не слід телефонувати у справах, якщо ж це необ хідно, слід вибачитися. Розмова по телефону має бути спокійною, чемною та лаконічною) • Запишіть у зошит основну думку твору

V. Підбиття Підсумків Уроку Одна з найхарактерніших особливостей книжки у тому, що в порадах Олега Чорногуза є «камуфляж».

Ми сприймаємо як жарт те, що радить автор читачам.

У фейлетонах розкриті склад ні соціальні явища, давні й новітні проблеми, тонко досліджена психологія найрізноманітніших комічних типів. У книзі зустріли і самовикривальну сповідь тупуватого обивателя, здатного відмо витися від роду племені, прізвища й рідної мови, і плазуна під лабузника, і невігласів, яких висміяно з майстерністю вищого художнього порядку.

Головний об’єкт критики О.

Чорногуза — сучасна обивательщина з її всепроникливістю й багатоликістю, що особливо ускладнює боротьбу проти неї. VII. Домашнє Завдання 1. Знати життєвий і творчий шлях Олега Чорногуза, розкрити мовні засоби комічного у «Веселих порадах».

2.

Прочитати оповідання А. Дімарова «Тирлик».