ШЕВЧЕНКО ТАРАС (1814-1861)
Письменник, художник, громадський діяч. Центральна постать не тільки українського літературного процесу, ай української культури взагалі. Став культовою постаттю, своєрідним символом духовності української нації, її самосвідомості.
Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури та літературної мови. Збагатив літературу новими темами, ідеями, був новатором у пошуках нових художніх форм та засобів. Романтична творча система Шевченка відзначається синкретизмом стилів, природною реалістичністю світосприйняття.
1814 р. 9 березня— народився в с. Моринцях на Київщині (тепер Черкаська обл.) у родині кріпаків пана Енгельгардта;
1815 р. — родина оселяється у с. Кирилівка;
1822 р. — навчається у школі дяка Павла Рубана;
1823 р. — помирає мати Тараса, батько одружується із вдовою Оксаною Терещенко;
1825 р. — втратив батька, жив у дядька Павла, згодом — при школі, куди пішов наймитувати, потім був козачком у панських покоях, кухарчуком;
1829 р. — їде до м. Вільно (місце служби пана Павла Єнгельгардта), там отримав початкову освіту з малювання;
1831 р. — разом із іншими слугами пана переїздить до Петербурга;
1832 р. — навчається у майстра Петербурзького малярського цеху Василя Ширяєва;
1836р. — знайомиться із земляком Іваном Сошенком, учнем Петербурзької академії мистецтв, той знайомить його з Євгеном Гребінкою, Карпом Брюлловим та іншими відомими особистостями;
1838 р. 22 квітня — Шевченка викуплено з кріпацтва за допомогою поета Василя Жуковського, художників Брюллова і Венеціанова та ін.; починає навчання в Академії мистецтв, робить перші поетичні спроби;
1840 р. — виходить друком перша поетична збірка «Кобзар» (містила 8 творів), що отримала схвальні рецензії в газетах та журналах;
1843 р. — вирушає в подорож в Україну, був на Київщині, Полтавщині, познайомився з П. Кулішем, В. Забілою, Я. де Бальменом, В. Рєпніною, В. Білозерським та ін.
1844 р. — повертається до Петербурга; видає альбом малюнків «Живописна Україна», а також так званий «Чигиринський» «Кобзар» (до попередніх 8 творів додає поему «Гайдамаки»);
1845р. — блискуче закінчує навчання, отримує звання некласного художника, повертається в Україну;
1846 р. — зарахований до складу археографічної комісії, збирає іс-торико-етнографічний матеріал, замальовує історичні місця, багато подорожує, зближається з членами Кирило-Мефодіївського товариства (Костомаров, Куліш, Білозерський та ін.);
1847 р. — заарештований за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства, а також за твори, спрямовані проти самодержавства; отримав покарання: безстрокове заслання рядовим солдатом із забороною писати і малювати; місце заслання — Оренбузька область, Орська фортеця;
1848 р. — бере участь в експедиції до Аральського моря;
1849 р. — Шевченкові дозволено виїхати до Оренбурга, там він займається обробкою матеріалів експедиції;
1850 р. — заарештований за доносом і відправлений до Новопе-тровського укріплення, що на Каспійському морі;
1851 р. — бере участь у геологічній експедиції в гори Каратау;
1856 р. — виходить Коронаційний маніфест нового імператора Олек
сандра II, згідно з яким проведено амністію політичних в'язнів;
1857р. — поет отримує наказ про звільнення, дозвіл на виїзд; 1858р. — повертається до Петербурга, через декілька місяців починає працювати в Академії мистецтв;
1859 р. — поїздка в Україну;
1860 р. — виходить «Кобзар» в перекладі російською мовою; Шевченка обирають академіком Петербурзької академії мистецтв за роботи в галузі гравюри;
1861 р. 10 березня— помирає в Петербурзі, згодом прах поета перевезено в Україну і поховано на Чернечій горі поблизу Канева.
Найвідоміші твори Тараса Шевченка: збірка поезій «Кобзар», поеми «Гайдамаки», «Катерина», «Сон», «Кавказ», «Єретик», «Наймичка», «Марія», «Неофіти», послання «І мертвим, і живим... землякам моїм...», по-ема-містерія «Великий льох», історична драма «Назар Стодоля», цикл поезій «В казематі», повісті російською мовою («Художник», «Музикант», «Близнецы», «Княжна» та ін.), «Щоденник» («Журнал») (російською мовою).
Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури та літературної мови. Збагатив літературу новими темами, ідеями, був новатором у пошуках нових художніх форм та засобів. Романтична творча система Шевченка відзначається синкретизмом стилів, природною реалістичністю світосприйняття.
1814 р. 9 березня— народився в с. Моринцях на Київщині (тепер Черкаська обл.) у родині кріпаків пана Енгельгардта;
1815 р. — родина оселяється у с. Кирилівка;
1822 р. — навчається у школі дяка Павла Рубана;
1823 р. — помирає мати Тараса, батько одружується із вдовою Оксаною Терещенко;
1825 р. — втратив батька, жив у дядька Павла, згодом — при школі, куди пішов наймитувати, потім був козачком у панських покоях, кухарчуком;
1829 р. — їде до м. Вільно (місце служби пана Павла Єнгельгардта), там отримав початкову освіту з малювання;
1831 р. — разом із іншими слугами пана переїздить до Петербурга;
1832 р. — навчається у майстра Петербурзького малярського цеху Василя Ширяєва;
1836р. — знайомиться із земляком Іваном Сошенком, учнем Петербурзької академії мистецтв, той знайомить його з Євгеном Гребінкою, Карпом Брюлловим та іншими відомими особистостями;
1838 р. 22 квітня — Шевченка викуплено з кріпацтва за допомогою поета Василя Жуковського, художників Брюллова і Венеціанова та ін.; починає навчання в Академії мистецтв, робить перші поетичні спроби;
1840 р. — виходить друком перша поетична збірка «Кобзар» (містила 8 творів), що отримала схвальні рецензії в газетах та журналах;
1843 р. — вирушає в подорож в Україну, був на Київщині, Полтавщині, познайомився з П. Кулішем, В. Забілою, Я. де Бальменом, В. Рєпніною, В. Білозерським та ін.
1844 р. — повертається до Петербурга; видає альбом малюнків «Живописна Україна», а також так званий «Чигиринський» «Кобзар» (до попередніх 8 творів додає поему «Гайдамаки»);
1845р. — блискуче закінчує навчання, отримує звання некласного художника, повертається в Україну;
1846 р. — зарахований до складу археографічної комісії, збирає іс-торико-етнографічний матеріал, замальовує історичні місця, багато подорожує, зближається з членами Кирило-Мефодіївського товариства (Костомаров, Куліш, Білозерський та ін.);
1847 р. — заарештований за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства, а також за твори, спрямовані проти самодержавства; отримав покарання: безстрокове заслання рядовим солдатом із забороною писати і малювати; місце заслання — Оренбузька область, Орська фортеця;
1848 р. — бере участь в експедиції до Аральського моря;
1849 р. — Шевченкові дозволено виїхати до Оренбурга, там він займається обробкою матеріалів експедиції;
1850 р. — заарештований за доносом і відправлений до Новопе-тровського укріплення, що на Каспійському морі;
1851 р. — бере участь у геологічній експедиції в гори Каратау;
1856 р. — виходить Коронаційний маніфест нового імператора Олек
сандра II, згідно з яким проведено амністію політичних в'язнів;
1857р. — поет отримує наказ про звільнення, дозвіл на виїзд; 1858р. — повертається до Петербурга, через декілька місяців починає працювати в Академії мистецтв;
1859 р. — поїздка в Україну;
1860 р. — виходить «Кобзар» в перекладі російською мовою; Шевченка обирають академіком Петербурзької академії мистецтв за роботи в галузі гравюри;
1861 р. 10 березня— помирає в Петербурзі, згодом прах поета перевезено в Україну і поховано на Чернечій горі поблизу Канева.
Найвідоміші твори Тараса Шевченка: збірка поезій «Кобзар», поеми «Гайдамаки», «Катерина», «Сон», «Кавказ», «Єретик», «Наймичка», «Марія», «Неофіти», послання «І мертвим, і живим... землякам моїм...», по-ема-містерія «Великий льох», історична драма «Назар Стодоля», цикл поезій «В казематі», повісті російською мовою («Художник», «Музикант», «Близнецы», «Княжна» та ін.), «Щоденник» («Журнал») (російською мовою).