Бесплатные школьные сочинения

"Цитирование текста взято с книги: века и Возрождение" "Фауста " Гёте и взявшись за вторую. Его глаза должны привыкнуть к новому освещению, которое поначалу кажется непроглядным мраком. Вместо веселого звона рифм, наполняющего поэзию позднего средневековья, его встречает некое подобие современного верлибра, вместо наивно-рассудительных назиданий, рассудочных аллегорий, упорядоченной словесной игры - темные и многозначительные символы, соединямые по ассоциативному принципу с такой бесконечной свободой, какую он привык встречать разве что у самых дерзновенных поэтов новейшей эпохи. "Цитирование текста взято с книги: века и Возрождение" ей, она должна была соединить в себе общепризнанную святость, визионерский дар, гениальные способности и сильную волю. Эпоха женской монашеской мистики, существенно повлиявшая на пути развития немецкой культуры, наступит не раньше, чем через столетие (Мехтхильда Магдебургская, 1210 -1282; Мехтхильда Хакеборнская, 1241 -1299;

РОБЕРТ БРАУНИНГ (История западноевропейской литературы. XIX век: Англия: Учебное пособие для студентов филологических факультетов высших учебных заведений / Л. В. Сидорченко, И. И. Бурова, А. А. Аствацатуров и др. СПб: СпбГУ, 2004, CC. 224-237) readeralexey. narod. ru/ENGLIT/XIXBrowning. html Роберт Браунинг (Robert Browning, 1812-1889) появился на свет 7 мая 1812 г. в Кемберуэлле, неподалеку от Лондона. Его отец служил в банке, а свободное время посвящал библиофильству и живописи. В семье высоко ценили образование, и Роберт в шестнадцать лет стал студентом Лондонского университета, но когда несколько месяцев спустя он оставил учебу, родители не стали чинить ему преград, поощряя страсть юноши к самообразованию и его творческие наклонности. В творчестве Браунинга выделяются три периода: 1832-1846 гг., 1846-1861 гг. и период после 1861 г. Подобное членение его литературной деятельности производится по территориально-географическому принципу: до 1846 г. и после 1861 г. поэт жил в Лондоне,

Асоян А. А.: Судьба "Божественной комедии" Данте в России Глава VI. "... Чтобы не погубить себя идиллиями" ... ЧТОБЫ НЕ ПОГУБИТЬ СЕБЯ ИДИЛЛИЯМИ" "Источник: svr-lit.)­виях, когда сознание и воля значительной части общества оказались парализованными полицейским режимом. "То, что писал он до 1848 года до смерти Белинского, - с полным основанием замечал о Дружинине С. А. Венгеров, - проник­нуто серьезной мыслью, благородными намерениями и на­писано во всем объеме таланта, то, что писано в годы без­временья, - пошло, мелко и гораздо менее талантливо, то, что, наконец, писано с наступлением новых веяний в русской общественной жизни <...> опять проникнуто серьезной мыслью, по-своему лучшими намерениями и превосходно выражено"7. Вероятно, Дружинин бы и сам согласился с этим заме­чанием. Он гордился, что в самую тяжелую пору вместе с Некрасовым выносил на своих плечах "Современник", но собственные критические эссе, напечатанные в журнале

Глаза на мокром месте. Это где? Мудринки Eвгений Ханкин Женева, Швейцария Бешеные деньги инфицируют, приводят к осложнениям и золотой "лихорадке".

(Трагедія) ДІЮЧІ ОСОБИ ескал, герцог Веронский. Парис, молодий дворянин, родич герцога. Монтекки, Капулетти, глави двох ворожих будинків. Старий, родич Капулетти. Ромео, син Монтекки. Меркуцио, родич герцога й друг Ромео. Бенволио, племінник Монтекки й друг Ромео. Тибальт, племінник синьйори Капулетти. Брат Лоренир, Брат Джованни, францисканские ченці. Бальтазар, слуга Ромео. Самсон, Грегори, слуги Капулетти. Пьетро, слуга годувальниці Джульетти.

Веничка Ерофеев їде з Москви в підмосковний районний центр за назвою Петушки. Там живе коханка героя, чудова й неповторна, до якої він їздить по п'ятницях, купивши кульок цукерок «Волошки» як гостинець. Веничка Ерофеев уже почав свою мандрівку. Напередодні він прийняв склянку зубрівки, а потім - на Каляевской - інша склянка, тільки вже не зубрівки, а коріандрової, за цим пішли ще два кружки жигулівського пива й з горлечка - альб-де-десерт

Л. И. ВОЛЬПЕРТ ПУШКІН І СТЕНДАЛЬ (ДО ПРОБЛЕМИ ТИПОЛОГІЧНОЇ СПІЛЬНОСТІ) Вольперт Л. И. Пушкін і Стендаль: (До пробл. типол. спільності) Пушкін: Дослідження й матеріали / АН СРСР. Ин-т рос. літ. (Пушкін. Будинок). - Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1986. - Т. 12. - С. 200-223.

Демократія - диктатура богоизбранних ЗАРОЗУМІЛОСТІ Геннадій Москвин м. Рига Навіть не мрій - і збудеться! Щастя знайти легко - його завжди можна застукати з ким-небудь на стороні в тихому, затишному місці. Хто не темнить, той і не засвітиться. Є речі пострашнее ліні - ретельність дурнів Утопія пустель - у гордості міражами. Говорять, що життя - серйозна штука. Тоді чому вона постійно сміється над нами?

Близ дороги из Дербента в Тарки, слева от которой возвышаются оперенные лесом вершины Кавказа, а справа опускается берег вечно ропотного, как само человечество, Каспийского моря, лежит дагестанское селение. Там в мае 1819 г. был праздник. Кавказская природа прелестна весною, и все жители, пользуясь благами покоя этого замиренного края, расположились в долине и по склонам, чтобы любоваться лихими играми горской молодежи. Всадник, отличавшийся ото всех красотою лица, стройностью фигуры, породистостью коня, богатством одежды и оружия, был племянник Тарковского правителя (шамхала) Аммалат-бека. Искусство его в джигитовке, во владении саблей и стрельбе равных себе не имело. Кто единожды видел, как он на скаку отстреливал из пистолета подкову своего коня, тот вовек того не забудет. В тот же день вечером юный бек принимает почетного, но и опасного гостя. Горец вида гордого и грозного, Султан-Ахмет хан Аварский когда-то был генералом русской службы, но надменный нрав и неверная натура азиатца

Іспит: Літературознавство На відміну від "епічної поезії, роман приділяє основне місце зображенню людини в "сукупності з "складними життєвими (соціальними, історичними, психологічними й "ін.) факторами. Найбільш звичним для романіста є звертання до "чисто побутових турбот своїх персонажів; в "відмінність від "байкаря або автора алегорій, вона "не "робить із "них носіїв абстрактних якостей і "емблематичних змістів. І "якщо фігура блудного сина з "євангельської притчі служить лише розкриттю ідеї християнського всепрощення, те "мучимие свідомістю власного гріха герої Достоєвського< існують або в "якості живих носіїв своїх важких внутрішніх конфліктів, або не "існують зовсім. Роман варто відрізняти від "інших оповідальних форм, з "якими він "ніколи конкурував і "які в "кінці кінців перевершив в "популярності. "На відміну від "міфів і "легенд, він "не "

Количество слов не отражает качества мысли МОРАЛИЗМЫ Илья Герчиков г. Рамат-Ган, Израиль Путь к инфаркту выстлан излишествами. Любовь без секса интеллигентнее секса без любви. Эстрадному певцу: не подмажешь – не раскрутят. В споре глупцов истина ВЫрождается. Даже самая храбрая женщина мышки боится. В ресторане – индивидуальная еда, в столовой – общественное питание. Иногда создается впечатление, что законы пишутся по воде вилами.

ЛІТЕРАТУРА ФРАНЦУЗЬКОЮ МОВОЮ З першого років свого існування література французькою мовою висуває головним чином ідеї збереження національної своєрідності, патріотизму, католицьких духовних цінностей. Одночасно в ній звучить загальна для всієї канадської літератури тема людини й природи, у якій переплітаються мотиви краси землі й жорстокості північного клімату, мужності піонерів і ваги селянської праці

Природа не скривдила Івана Акиндинича Бергамотова, що йменувався офіційно "городовий бляха № 20", а неофіційно - "Баргамот". Мешканці однієї з окраїн Орла, Пушкарной вулиці - "пушкарі - проломні голови", - почитали городового. "Високий, товстий, сильний, гучний", він був для них "статечною, солідною й серйозною людиною, гідною всякої пошани й поваги". "Людина з піднесеними вимогами назвала б його шматком м'яса, околодочні наглядачі величали його дрюком, але те, що знав Баргамот, він знав міцно". І якщо це була лише інструкція для городових, "але зате ця інструкція так глибоко засіла в його неповороткому мозку, що витравити її звідти не можна було навіть міцною горілкою". А ще "Баргамот володів непомірної силищей, сила ж на Пушкарной вулиці була всі".

Поки сім разів приміряв - взули ПОПУЛИЗМи Геннадій Москвин м. Рига Багато чого в житті можна домогтися задницей, якщо використовувати неї з головою. І життя гарне, і жити добре, і вмирати стає усе радісніше! Є надійний індикатор здоров'я людини. Діагноз залежить від того, чи радується він сходу сонця або його заходу. Петля на шиї людини робить його вільним від борошн вибору мила й мотузки.

На правах рукопису

Борисов Л. : Під прапором Катриони. Частина четверта. Скитания. Глава четверта "Острів скарбів" Пішли сильні дощі, потім зашуміли зливи, і не можна було виходити з будинку. Стивенсон і Ллойд зайнялися твором "Острова скарбів". Частина перша, що одержала назва "Старий пірат", була кінчена в один тиждень, і Стивенсон прочитав її Фенни й Ллойду після обіду. Фенни, азартно аплодуючи, сказала, що з нею і її сином завжди добрий, чуйний і чуйний Луи надійшов незвичайно жорстоко: заінтригував і закрив зошит. Прочитав фразу: "Ливси, — відповів сквайр, — ви завжди праві, — я буду мовчати, як могила" — і розреготався. Те ж зробив і Ллойд. І тільки Фении, велика дитина, капризно вдарила серветкою по тарілці до не жартуючи вимовила: — Безстидники! Захопити стару даму й кинути неї на порозі таких цікавих подій! Не треба було й читати, якщо у вас, сер, немає продовження? — А я знаю, що буде далі, — сказав Ллойд і захлопав у ладоши. — Всі герої відправляються

"Цитирование текста взято с книги: века и Возрождение" воином. В 1522 Г. стоял вместе с Ф. фон Сикингеном во главе восстания мелкопоместного дворянства, деградировавшего в условиях развивавшегося капитализма. Восстание ставило своей целью возродить разрушаемый торговым капиталом феодализм. Однако движение не было поддержано широкими кругами дворянства, приспособлявшегося к капиталистическим условиям, и окончилось неудачей.

В руки будущему переводчику и издателю «Записки отца Адсона из Мелька» попадают в Праге в 1968 г. На титульном листе французской книги середины прошлого века значится, что она представляет собой переложение с латинского текста XVII в., якобы воспроизводящего, в свою очередь, рукопись, созданную немецким монахом в конце XIV в. Разыскания, предпринятые в отношении автора французского перевода, латинского оригинала, а также личности самого Адсона не приносят результатов. Впоследствии и странная книга (возможно — фальшивка, существующая в единственном экземпляре) исчезает из поля зрения издателя, добавившего к недостоверной цепочке пересказов этой средневековой повести еще одно звено. На склоне лет монах-бенедиктинец Адсон вспоминает события, очевидцем и участником которых ему довелось быть в 1327 г. Европу сотрясают политические и церковные раздоры. Император Людовик противостоит папе римскому Иоанну XXII. В то же время папа ведет борьбу с монашеским орденом францисканцев, в котором возо

Алимова Е. В. Грасиан Грасиан Реформація й Контрреформація в соціокультурному контексті creform. istfil. ru/?p=903 "Джерело: 17 v-euro-lit.)&"жовчним характером", воно, що приховував свою щиру особу під різними масками, підписуючи свої твори чужими іменами (єдиний добуток, що вийшов у світло під теперішнім ім'ям автора &"Міркування про дієприкметник), став тим автором, у чиїх добутках одержав не тільки вираження, але й теоретичне обґрунтування новий стиль &"людини культурного". "Джерело: єзуїтський колегіум і пройшов всі етапи єзуїтського виховання. Він спеціалізувався в граматиці, риториці й філософії. В університеті Сарагоси вивчав богослов'я. В 1651 р. він повернеться в цей університет, де буде очолювати кафедру Св. писання. А спочатку Грасиан служив викладачем граматики й риторики. Із середини 30-х рр. XVII в. Грасиан починає пробувати себе в літературі. Перший добуток "Герой" (1637) він підписує ім'ям свого р

Смаку не накажеш Геннадій Москвин м. Рига МОВЕТОН І чи КОМІЛЬФО Належний джентльмен визнаватися дамі в любові, якщо десь у душі почуває себе невинним? Щирий джентльмен багато чого може простити жінці, якщо вона ні в чому не винувата. Чи належний джентльмен пропонувати дамі руку й серце, якщо сьогодні вони вже здоровалися? Щирий джентльмен повинен думати в присутності дами винятково овечном. Тобто про секс. Чи належний джентльмен проводжати даму по розуму, якщо вона не в перший раз замужем? Джентльмен ніколи не обізве "мішечницею" даму, що тягає мішки під очами. Чи належний джентльмен вибирати собі даму по масті, якщо дама козирна? Щирий джентльмен ніколи не кине улюблену жінку, а тільки залишить неї... бажати кращого. Щирий джентльмен почуває себе щасливим не з тією жінкою, що він зустрів, а з тої, котрої він попався. СКОРОМНІ МиСЛИЩИ Мова поглиблює взаєморозуміння.

Америка http://www. comme Источник: Литература Западной Европы 17 века Источник"Кабинет Минервы". Ее автор, Франсуа Бероальд де Вервиль (Fra Источник: Литература Западной Европы 17 века Источник - в Базеле, в то время центре не только религиозного, но и научного свободомыслия2 Источник: Литература Западной Европы 17 века Источник Источник: Литература Западной Европы 17 века Источник"занимался словоблудием, не обладая никаким опытом в области герметической философии." 4 Источник: Литература Западной Европы 17 века Источник"ложная мудрость", как, например, Кальвин в своем диалоге "Алхимия чистилища" и многие другие мыслители XVI века. Как представляется, противоречие между стремлением познать мир и отказом от суетного знания проходит через все творчество Бероальда. Причем установить границы "суетного знания" в его понимании достаточно затруднительно: в одном случае это алхимия (не всякая!); в другом - догматическая наука; в третьем Источн

И богатые духом кушать хотят МОРАЛИЗМЫ Илья Герчиков г. Рамат-Ган, Израиль Читаемое между строк бывает убедительнее текста. Мозгами бейсбольную биту не перешибёшь. Курящий оплачивает свои болячки из семейного бюджета. Графоман, завоевавший книжный рынок, – талантище! Если хороший врач обнаруживает насморк, вскрытие диагноз подтверждает.

Е. В. Халтрин-Халтурина Ключ до поеми У. Вордсворта "Прелюдія, або Становлення свідомості поета" Звістки РАН. Серія Літератури й мови, 2007, тім 66, № 2, с. 54-62 <у розділі "Матеріали й повідомлення".

Лонгрен, людина замкнут і відлюдний, жив виготовленням і продажем моделей вітрильників і пароплавів. Земляки не дуже дарували колишнього моряка, особливо після одного випадку. Якось під час жорстокого шторму крамар і трактирник Меннерс був віднесений у своєму човні далеко в море. Єдиним свідком що відбувається виявився Лонгрен. Він спокійно курив трубку, спостерігаючи, як марне волає до нього Меннерс. Лише коли стало очевидним, що тому вже не врятуватися, Лонгрен прокричав йому, що от так само і його Мері просила односільчанина про допомогу, але не одержала неї. Крамаря на шостий день підібрав серед хвиль пароплав, і той перед смертю розповів про винуватця своєї загибелі

"Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження" багато часів поглинуло; поверх того, не знаючи мови, я повинен був говорити про їх стисле, зупиняючись на тих, яких очевидні краси не пропадають ні в найгіршому перекладі; але з італійською словесністю я коротше знаком і зобов'язаний читачів познайомити коротше. Часто прийде мені повторювати судження знаменитого Женгене, що написало одну із кращих критичних книг, мені відомих; але, на жаль, що умерли, перш ніж скінчив її, так що й з поповненнями пана Сальфи дороблено тільки XVI сторіччя, іноді насмілюся йому суперечити, не завжди згадуючи про нього, тому що книга його у всіх аматорів у руках і в пам'яті.

ПЕРША ЛЮБОВ ВЕСНОЮ 1827 року, у віці п'ятнадцяти років, Диккенс скінчив школу й впритул зштовхнувся з миром, жорстокість якого вже встиг випробувати. Події раннього дитинства представлялися йому тепер сценами з якогось іншого життя. "Вони були воістину чарівними, - говорить він, - тому що дитяча фантазія розцвічує райдужними фарбами ці невловимі, як сама веселка, бачення". Спочатку - кілька тижнів - він служив розсильним у стряпчого 1 у Саймонс-Инн, де, очевидно, і познайомився із клерком тої ж контори Томасом Миттоном, що став його іншому на все життя У травні того ж року (знову не без допомоги матушкиной рідні) він зробився клерком, а правду кажучи, тим же розсильним фірми стряпчих "еллис і Блекмор", що перебувала в Грейс-Инн, Реймонд Билдингз, № 1, де прослужив півтора року, причому платня його зросло за цей час із тринадцяти шилінгів у тиждень до п'ятнадцяти. Майбутньому письменникові було дуже корисно попрацювати в такому місці: не один чудакуватий кліє

Анисимов И.: Бальзак. "Человеческая комедия", Бальзак дал нам, по известному определению Энгельса, "самую замечательную реалистическую историю французского "общества"... описывая в виде хроники... год за годом", нравы "с 1816 по 1848 г."1.