Бесплатные школьные сочинения

Н. Михальская. О Шарлотте Бронте, романе "Городок" и его героях Ш. Бронте. Городок Перевод с английского Л. Орел, Е. Суриц Издательство "Правда", Москва, 1990  fidel-kastro. ru/bronte/gorodok. htm Роман Шарлотты Бронте "Городок" был опубликован в 1853 году. Всего несколько лет отделяет его появление от выхода в свет "Джен Эйр" (1847) - книги, сделавшей имя английской писательницы знаменитым. Как автор "Джен Эйр" Ш. Бронте и вошла в историю литературы, заняв место в одном ряду с крупнейшими романистами своего времени Ч. Диккенсом, У. Теккереем, Э. Гаскелл. Произведения "блестящей плеяды" английских романистов, по словам К. Маркса, "раскрыли миру больше политических и социальных истин, чем все профессиональные политики, публицисты и моралисты вместе взятые"1. Эти писатели помогли своим современникам задуматься над коренными проблемами эпохи, познакомили их с подлинной Англией, разрушили официальную легенду о викторианс

АНГЛІЙСЬКА ПРОЗА 90-х РОКІВ В 90-е роки Англія перебуває вже в імперіалістичній стадії свого розвитку. Чітко проявляється конфлікт пролетаріату й буржуазії, піднімається робочий рух, тьмяніє міф про непохитну міць Англії, починається фронтальне настання у творчості письменників і соціологів на викторианство як систему духовних і естетических цінностей. Відбувається значна демократизація літератури, у якій позначається й вплив соціалістичних ідей У той же час багатьом діячам культури мир здається усе менш розумним і впорядкованим, що піддається виправленню. У середовищі англійської інтелігенції дуже популярної стає філософія Шопенгауера, насамперед його заперечення ідеї прогресу й подання про те, що в основі мироустройства лежать не закономірності, що осягаються розумно, а сліпа "світова воля", противитися якої даремно.

Ярхо В. Н.: Грецька література класичного періоду ( V-IV вв. до н.е.). Поезія Еврипид Ин-т світовий лит. ім. А. М. Горького. - М.: Наука, 1983-1994.Т. 1. - 1983. - С. 362-370. "Джерело: a) і особистість Еврипида служили предметом безперестанних нападок і глузувань. У дійсності поет, що народився близько 484 р., походив з багатої й знатної сім'ї, що мала маєток на острові Саламине. Тут згодом показували відокремлену печеру на березі моря, де Еврипид любив проводити час, обмірковуючи свої добутки. Поголоска називала його учнем Анаксагора й Протагора й іншому Сократа - таким шляхом намагалися пояснити численні відгуки, що втримуються в трагедіях Еврипида, на сучасні йому філософські навчання й естественнонаучние теорії, до яких він проявляв безсумнівний інтерес. "Джерело: a) одержав усього чотири перемоги; п'яту йому принесла поставлена посмертно в 405 р. трилогія, від якої збереглися трагедії «Вакханки» і «Ифигения в Авлиде». Вони були написані в Македонії, куди Еврипид

В уездном уральском городке Узле событие: после длительного отсутствия возвращается молодой миллионер Сергей Александрович Привалов. Его приезд вносит заметное разнообразие и в жизнь местной свахи — Хионии Алексеевны Заплатиной, «дамы неопределенных лет с выцветшим лицом». Она видит в Привалове выгодного жениха и поначалу сватает за него Надежду, старшую дочь крупного золотопромышленника Василья Назарыча Бахарева, в семье которого воспитывался и Сергей. Покойный отец Сергея Александр Привалов когда-то работал с Бахаревым на приисках. Он был известным заводовладельцем, однако, живя на широкую ногу, расточал накопленные предками богатства. Спасла его женитьба на дочери знаменитого золотопромышленника Гуляева Варваре — будущей матери Сергея. Вместе с родной дочерью Гуляев воспитывал и сирот, среди которых были любимые «Вася и Маша» — Василий Назарыч Бахарев и Марья Степановна. Когда они выросли, Гуляев благословил их на свадьбу, и вскоре они обвенчались по раскольничьему обряду. Позже у

Экзамен: Русская литература 18 века Первые литературно-критические отклики Фонвизин получил в начале своего творческого пути. Признание к нему пришло рано. В конце 60-х была положительная рецензия на выполненный Фонвизиным перевод французского романа Терасона "Геройская добродетель, или жизнь Сифа, царя египетского". Это был аллегорический масонский роман о монархе-мудреце, который ищет истину. Эта рецензия вышла из масонской среды и поддержала Фонвизина за тему. Следующий факт признания Фонвизина – работа Новикова "Опыт словаря о российских писателях". Новиков туда включит статью о Фонвизине, где высоко оценил мастерство Фонвизина в изображении характеров (на пример "Бригадир"), высоко оценил язык Фонвизина. В начале 19 века важную роль в осмыслении творчества Фонвизина сыграл Вяземский, который создал первую научную монографию о писателе. Она была закончена в 1830 году.

Романтики Максимова зі Сташевским, Олексієм і Винклером у цей порт загнав жорстокий осінній шторм. Молоді люди жили в поганому готелі, набитої моряками й повіями, проводили час у дешевих тавернах. Сташевский громив росіянку літературу, сперечався з Олексієм про долі Росії

Цвейг С.: Бальзак XXIV. Бальзак на Україні "Я чекаю негайної твоєї відповіді. І говорю тобі, що немає такої години, коли б я не жив у тобі. І це тепер подвійно правда". Тому що у відомих обставинах поспішний вступ у шлюб виявляється необхідним. Сумніву немає. Упоительние тижні, проведені в Італії, не залишилися без наслідків. Г-Жа Ганская, незважаючи на те, що їй уже сорок п'ять років, чекає дитини. І Бальзак, як завжди, із властивим йому оптимізмом, заздалегідь упевнений, що в них неодмінно буде син. Він навіть уже приготував для нього ім'я: Віктор Оноре. Але г-жа Ганская й тепер не може зважитися. Вона й зараз не хоче розлучатися з дочкою. Замість того щоб вийти заміж, вона воліє супроводжувати у весільній подорожі свою дочку. І Бальзак змушений знову сховати в дорожній портфель всі свої старанно заготовлені папери, відмовитися від хитросплетеного плану й, несолоно хлебавши, повернутися в Париж, до коректур "Бідних родичів". Можна як завгодно відповідати н

Был, есть и будет есть! Страсти от Валерия Афонченко Валерий Афонченко Brooklyn. NY. USA Его потопила соломинка.

МИСТЕЦТВО ОПОВІДАННЯ И. Бернштейн, переклад, 1989. I Якось досить давно до мене звернувся видавець нової великої енциклопедії з реченням дати в готовящийся тім статтю про оповідання. Я був улещений, але відмовився. Як письменник, сам працюючий у цьому жанрі, я побоювався виявитися недостатньо безстороннім. Адже пишучий, природно, уважає, що пише саме так, як треба, а те б він став писати інакше. Способів складати оповідання існує трохи, кожний автор вибирає собі такий, котрий відповідає його особистим схильностям. Тому статтю про оповідання найкраще писати тому, хто сам ніколи не пробував себе в новелістиці. Йому ніщо не перешкодить виступити в ролі неупередженого судді. Взяти, наприклад, оповідання Генрі Джеймса. Він писав багато, і культурна публіка, чиєю думкою не можна зневажати, дуже високо його цінує. Той, хто особисто знав Генрі Джеймса, не може читати його оповідання равнодушно. У кожної написаній їм рядку звучить його живаючи інтонація, і безмовно приймаєш звивистий стиль біль

Н. Михальская ДЖОРДЖ МЕРЕДИТ И ЕГО РОМАН "ИСПЫТАНИЕ РИЧАРДА ФЕВЕРЕЛА"   /aaa> Испытание Ричарда Феверела Художественная литература 1984 bookz. ru/authors/djordj-meredit/ispitani_715.html Английский писатель Джордж Мередит (1828-1909) вошел в историю литературы как продолжатель реалистической традиции классического романа и вместе с тем как один из создателей социально-психологического романа новейшего времени. Его творчество явилось необходимым звеном между "блестящей плеядой" английских романистов середины прошлого столетия (Диккенс, Теккерей, Бронте, Гаскелл) и писателями рубежа XIX-XX веков (Гарди, Стивенсон, Конрад). Романы Мередита во многом подготовили появление произведений Д. Голсуорси, Г. Уэллса, Э. М. Форстера. Приверженность традиции, и прежде всего английской сатирической традиции, сочетается у Мередита с новаторством, с поисками новых путей развития романа и новых принципов художественной изобразительности. Осуждение снобизма и косности буржуазно-ари