Бесплатные школьные сочинения

К. В. Суркова "МЕЛЬМОТ СКИТАЛЕЦ" Ч. Р. МЕТЬЮРИНА И "ПОРТРЕТ" Н. В. ГОГОЛЯ: ПРОБЛЕМА ТРАДИЦИЙ* natapa. msk. ru/philology/issue5/surkova. htm Роман Чарльза Роберта Метьюрина "Мельмот Скиталец" (1820), будучи одним из наиболее ярких образцов готического романа - жанра, весьма популярного в английской литературе рубежа XVIII-XIX вв., представляет собой значимое явление не только английской, но и всей западноевропейской литературы. Заметное воздействие Метьюрина испытали не только его соотечественники, но и видные представители французской, американской и русской литературы. Исследователь творчества Метьюрина М. П. Алексеев отмечает, что первым русским писателем, в произведениях которого его младшие современники подметили черты сходства с "Мельмотом Скитальцем", был Н. В. Гоголь[1]. Особенно заметно влияние Метьюрина в повести "Портрет" (1834). М. П. Алексеев отметил в первую очередь мотив демонического портрета-двойника как основное звено,

Життєві дрібниці Євгеній Кудряц (Аугсбург, Німеччина) Матеріал люб'язно наданий автором Євгеній Кудряц (ekudryats. narod. ru) "Зробив тіло - гуляй сміло!" (девіз киллера). Годувало влади влада годувало. Борг червоний платежем, а зарплата неплатежем Чомусь грошове постачання викликає в російській армії невдоволення. Якщо кожна фраза буде "стріляти", то з'явиться багато потерпілих Всі ми гості на цьому святі життя, а деякі навіть і непрошені. Всі ми продукти своєї епохи, тільки в деяких давно минув строк придатності. Істина в провині, але лише в тому випадку, коли вина доведена! Від сябра добра не шукають! (Про Олександра Лукашенко). Навіть музикантам іноді змінює почуття такту Ірреальний сектор економіки. З Леніним рай і в "Курені"!

Париж, конец 1790 г. Из разговора Фигаро, камердинера испанского вельможи, графа Альмавивы, и его жены Сюзанны, первой камеристки графини, становится ясно, что с тех пор, как погиб на поединке старший сын графа, беспутный повеса, на все семейство словно легла черная тень. Граф все время угрюм и мрачен, младшего сына, Леона, он ненавидит, а графиню едва терпит. Мало того, он собирается произвести обмен всех своих владений (получить по разрешению короля земли во Франции, отдав испанские поместья).

Елена СУМИНА Две героини По роману У. Теккерея "Ярмарка тщеславия" © Данная статья была опубликована в № 31/2001 журнала "Литература" Издательского дома "Первое сентября". Все права принадлежат автору и издателю и охраняются lit.1september. ru/article. php? ID=200103110 На страницах "Ярмарки тщеславия" развёртывается широкая панорама жизни Англии первой половины XIX века. Столица Британской империи, пригороды Лондона, поместья, города, большие дороги. События романа происходят в Англии, переносятся в Бельгию, Францию, Германию, Италию, говорится об Индии и Африке. Длинной вереницей проходят перед нами люди разных социальных кругов: буржуазные дельцы, аристократы, чиновники, члены парламента, помещики, биржевые маклеры, военные, дипломаты, учителя, гувернантки, экономки, лакеи. Но сюжетным центром книги автор делает одну из вечных тем мировой литературы - историю двух женщин, подруг и соперниц. Эмилия и Ребекка, эти две девочки (а описание их жизн

"Перельманы" всех стран, соединяйтесь! Вячеслав Сергеечев, г. Москва Сострадай юродивому, презирай лихоимца со здравым рассудком. Имея большие амбиции, имей хотя бы маленькие достоинства. Бесконфликтность - это состояние души, а не воспитание. Только большая мечта сдвинет любые горы!

"Цитирование текста взято с книги: века и Возрождение" которое произошло с пастухом Кэдмоном, сочинившим, как верят, первое религиозное стихотворение — свой знаменитый «Гимн». Но здесь нельзя не заметить, что рассказ Бэды о Кэдмоне (ср. отрывки из него в прим. к «Гимну») ясно показывает: Бэда понимал это чудо не так, как современные филологи, и монастырская поэзия была в те времена, судя по всему, вполне совместима с неосознанным авторством. В отличие от некоторых исследователей «Гимна», которые обнаруживают в его девяти строках и Святую Троицу, и августинскую концепцию времени, и всю премудрость теологической космогонии [36], Бэда явным образом считает чудом не знание, а искусство, дарованное во сне Кэдмону. "Цитирование текста взято с книги: века и Возрождение" передать только «смысл», но не «красоту и величие» стихов Кэдмона (т. е. не его искусство). В другом месте он говорит, что «Гимн» сочинен «в размере достойной Бога песни»). "Цитирование текста взято с

Венгерова Зінаїда Панасівна Вальтер Скотт Енциклопедичний словник Брокгауза й Ефрона. vehi. net/brokgauz/all/094/94509.shtml. (Sir Walter Scott) ---і знаменитий англ. романіст ( 1771--1831).

АВСТРІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА У першій половині XIX в. австрійська література складається як самостійна національна література, представлена великими іменами. Якщо в XVIII в. окремих австрійських авторів мало знали за межами країни, то Ленау, Грильпарцер, Раймунд і інші письменники XIX в. здобувають популярність не тільки в землях німецької мови, але й у всій Європі Відень уже в XVIII в. завоювала визнання як один з великих культурних центрів Європи. Вона користувалася славою музичної столиці. Поряд з музичним театром в Австрії активно розвивається драматичний театр. Якщо в інших землях німецької мови багато діячів культури - від Кароліни Нойбер і Лессинга до Ґете - докладали героїчних зусиль для того, щоб створити німецький національний театр, то у Відні вже в XVIII в. існувало кілька театрів, причому поряд із придворним діяв і народний театр. Говорячи про віденське театральне мистецтво XVIII - початку XIX в., історики театру нерідко згадують за аналогією розквіт народного театру в шекспірів

Повести покійного Івана Петровича Белкина (1830) ПОСТРІЛ Армійський полк розквартирований у містечку ***. Життя проходить по заведеному в армії розпорядку, і гарнізонну нудьгу розсіює тільки знайомство офіцерів з якоюсь людиною по ім'ю Сильвио, що проживає в цьому містечку. Він старше більшості офіцерів полку, похмурий, має круту вдачу й злу мову. У його житті є якась таємниця, який Сильвио нікому не відкриває. Відомо, що Сильвио служив колись у гусарському полицю, але причина його відставки нікому не ведена, так само як і причина проживання в цій глушині. Невідомі ні доходи його, ні стан, але він тримає відкритий стіл для офіцерів полку, і за обідами шампанське ллється рікою. За це йому всі готові простити Таємничість фігури Сильвио оттеняет його майже надприродне мистецтво в стрілянині з пістолета. Він не приймає участі в розмовах офіцерів про двобої, а на розпити, чи траплялося йому битися, відповідає сухо, що доводило. Між собою офіцери думають, що на совісті Сильвио лежить як

Натягнуті відносини легко розриваються МОРАЛІЗМИ Ілля Герчиков м. Рамат-Ган, Ізраїль Із підмоченою репутацією недовго в плітках потонути. На безгрішшя й рубль - гроші. В "творчій лабораторії" плагіатора навіть повітря СПЕРТИЙ Оптиміст купається в променях "світлого майбутнього", песиміст захлинається в "передбаченні" кінця світу. Якщо питань ні, виходить, аудиторія так і не прокинулася. Кожного ґвалтівника - в окрему клітку, щоб один одного не "опустили". Спідниця повинна відповідати вкороченому періоду флірту. У всім винять рудих, треба б Чубайсові перефарбуватися. Найстрашніше для доповідача - храп взале. Із двох зол вибирають добром що зуміло прикинути. Літописці історію пишуть, історики - складають.

Л. Б. Сукина Елпатьевская одиссея Александра Дюма Сукина Л. Б., Елпатьевская одиссея Александра Дюма / Л. Б. Сукина Любитель природы: экологический сборник / Составитель А. Н. Грешневиков. - Рыбинск: Рыбинское подворье, 2002. pki. botik. ru/articles/p-sukina-djuma2002.pdf Современные историки и романисты любят обращаться к запискам иностранцев, посещавших наше Отечество в разные времена. Пытливый взор иноземцев нередко останавливался на таких особенностях русской жизни, на какие местный уроженец не обращал ни малейшего внимания. Среди этих писаний заграничных путешественников и дипломатов есть и вполне сочувственные, и едкие, и даже злопыхательские. Описывая природу России, большинство иностранцев отмечают бескрайние просторы, сильный мороз да дорожную грязь. И лишь немногие из них были способны увидеть в этой стандартной картине "Сибирии" с вечным снегом и медведями нечто особенное, уловить какие-то нюансы, которые помогают понять географию и экологию русской души. Одним из

Человек без странностей - кактус без шипов Вячеслав Сергеечев, г. Москва Словоблудие - мать порока. Самоконтролируемая шизофрения - это и есть Гениальность. Гении любят себя, но для человечества. Сумасшедшие иногда бывают гениями, только об этом трудно догадаться. Благотворительность - это не раздача медяков нищим. Колобку легче - он катится. Человек без странностей - кактус без шипов.

Действие происходит в усадьбе Петра Николаевича Сорина. Его сестра, Ирина Николаевна Аркадина, — актриса, гостит в его имении вместе со своим сыном, Константином Гавриловичем Треплевым, и с Борисом Алексеевичем Тригориным, беллетристом, довольно знаменитым, хотя ему нет еще сорока. О нем отзываются как о человеке умном, простом, несколько меланхоличном и очень порядочном. Что же касается его литературной деятельности, то, по словам Треплева, это «мило, талантливо […] но [… ] после Толстого или Золя не захочешь читать Тригорина». Сам Константин Треплев также пытается писать.

Эпоха трагического гуманизма. У. Шекспир. «Гамлет» ЭПОХА ТРАГИЧЕСКОГО ГУМАНИЗМА. У. ШЕКСПИР. «ГАМЛЕТ» Источник: Литература Западной Европы 17 века Источник в мире Добра и Зла, их нескончаемой борьбы, которая не может быть завершена, но сама по себе дарит герою чувство очищения, трагического катарсиса. Источник: Литература Западной Европы 17 века Источник не разочарование в нем, а разочарование в воплотимости идеала. Идеальное окончательно осознается как утопическое, что не отменяет для человека потребности осуществить желаемое и нравственно необходимое, окрашивая деяние в тона самоотверженного героизма. Из этого ощущения развился мир шекспировской трагедии. Трагедия мести и медлящий герой Трагедия «Гамлет» написана около 1600 г. Опубликована: «пиратское издание» в 1603 г.; авторский текст в 1604 г. Вот уже четыреста лет зрители, читатели, исследователи разгадывают ее загадку. Источник: Литература Западной Европы 17 века Источник можно сказать, что «Гамлет» должен был восприниматься ка

Бергман Арни: Исландская литература Исландская литература. Краткая литературная энциклопедия.

"Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження" в Англії кінця XVI в. взагалі була вкрай нестійкою), щоб відібрати в нього згаданий кинджал; у якійсь сутичці цей Ингрем не міг ухилитися від названого Кристофера Морли; і так трапилося в цій сутичці, що названий Ингрем, захищаючи своє життя, наніс тоді й у тім місці згаданим раніше кинджалом, вартістю в 12 пенсів, названому Кристоферу смертельну рану над правим оком глибиною у два дюйми й шириною в один дюйм; від якоїсь смертельної рани вищезгаданий Кристофер Морли тоді й у тім місці негайно вмер". "Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження" Менше ніж через місяць королева підписало помилування вбивці. "Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження" божия. "Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження" юного років в університеті Кембриджу, але за звичаєм своєму драмодел і непристойний поет, що, давши занадто багато волі своєму розуму й жаждая перего

Имеющему все в статку так хочеться надлишку МОРАЛІЗМИ Ілля Герчиков м. Рамат-Ган, Ізраїль Жінка печеться про форму, будучи впевненої, що чоловіків зміст не хвилює. Із всіх прав найбільш живуче - телефонне. Коли голова порожній, думки в одне вухо входять, а з іншого виходять. Їдучий у своєму джипі пішоходів породженими плазувати вважає. Казковими маряться царства, де нас бути не може.

РЕАЛІЗМ Після Вальтера Скотта ми розстаємося з літературною течією за назвою романтизм і переходимо до літературної течії за назвою реалізм Уже визначення романтизму являє собою якусь складність для літературознавців (згадаємо статтю "Про розмежування романтизмов"), ситуація з реалізмом нітрохи не легше. (Особливо вона ускладниться до 20-ома століттю, коли з'являться такі по суті своєї оксюморонние визначення як магічний реалізм, фантастичний реалізм і романтичний реалізм.)

У провінційному місті молодий торговець баварським квасом увечері зустрічає гулящу жінку. Вона, п'яна, коштує в калюжі й тупотить ногами, розприскуючи бруд, як діти. Торговець веде неї до неї додому; вона погоджується йти з ним, думаючи, що він її клієнт. «Будинок» являє собою підвальну діру, у якій, крім жінки, живе її син із хворими ногами. Вона народила його в п'ятнадцять років від старого сладострастника, у якого служила покоївці. Ленька (так кликати хлопчика) цілими днями сидить у своїй дірі й дуже рідко бачить біле світло Розважається він тим, що збирає в різні коробочки всяких комах, яких йому вдається піймати, дає їм смішні прізвиська (павук - Барабанщик, муха - Чиновница, жук - дядько Никодим і т.п.) і наділяє у своїй фантазії людськими рисами, які він підглядає в клієнтах своєї матері. Ці комахи становлять для Леньки особливий мир, що заміняє йому теперішній, людський. Втім, про людський світ він невисокого поняття, тому що судить про нього по тимі, хто приходить у ї

Тетяна Рижкова, кандидат педагогічних наук, доцент РГПУ ім. А. И. Герцена Осягаючи логікові романтичного конфлікту Видавничий будинок "Перше вересня" газета "Література", №13/2009 lit.1september. ru/view_article. php? ID=200901306

Суинберн Эльджернон Чарльз. Литературная энциклопедия. feb-web. ru/feb/litenc/encyclop/ СУИНБЕРН Эльджернон Чарльз [Algernon Charles Swinburne, 1837-1909] - английский поэт. Род. в семье адмирала. В 1848 был отдан в Итонский колледж. Окончив Оксфордский университет, С. провел несколько лет в Италии. По возвращении в Лондон сблизился с вождем прерафаэлитов У. М. Россети (см.). С. обладал большой эрудицией в области истории лит-ры и в совершенстве владел греческим, латынью, французским и итальянским языками. Первые произведения С.: две драмы - "Королева-мать" (The Queen-Mother) и "Розамунда" (Rosamond, Two plays), опубликованные в 1860, прошли совершенно незамеченными. Изданная в 1865 трагедия в античной манере "Аталанта в Калидоне" (Atalanta in Calydon) привлекла внимание критиков, а вышедшие в 1866 "Поэмы и баллады" (Poems and Ballads) принесли автору скандальную известность: респектабельная буржуазная публика была шокирована откровенностью эроти

А кандидатов двое - Павлов и Герасим... Константин Ефетов г. Симферополь, Крым Мы знаем из опыта, а не из книг: Встречаются честные реже святых.

Действие пьесы происходит в Париже в век Людовика XIV. Действующие лица Жан Батист Поклен де Мольер — знаменитый драматург и актёр Мадлена Бежар, Мариэтта Риваль, Арманда Бежар де Мольер — актрисы Шарль-Варле де Лагранж — актёр, по прозвищу «Регистр» Захария Муаррон — знаменитый актёр-любовник Филибер дю Круази — актёр Жан-Жак Бутон — тушильщик свечей и слуга Мольера Людовик Великий — король Франции Маркиз д, Орсиньи — дуэлянт, по кличке «Одноглазый, помолись» Маркиз де Шаррон — архиепископ Парижа Маркиз де Лессак — игрок Справедливый сапожник — королевский шут Шарлатан с клавесином. Незнакомка в маске Отец Варфоломей — бродячий проповедник Брат Сила, Брат Верность — члены Кабалы Священного Писания Ренэ — дряхлая нянька Мольера Суфлёр. Монашка. Члены Кабалы Священного Писания в масках и чёрных плащах. Придворные. Мушкетёры и другие. Действие первое Сцена представляет театр Пале-Рояль. На стыке двух уборных, у занавеса, которым они разделены, громадных размеров клавесин.

"Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження" літературної епохи XVII в. в Іспанії до певної міри був чиненої в масштабі великих націй і переможної «кихотеадой». У те століття, коли світська й церковна верхівка неухильно вела країну до катастрофи, у те ж саме століття в театрах всієї Іспанії щодня, крім постів, деяких свят і тижнів жалоби, жила й затверджувалася гуманістична модель миру. Рідко в історії протиборство двох націй в одній націях, двох культур в одній культурі виступало настільки знаменно. Існували два Іспанія; і з погляду історичної перспективи Іспанія сцени, що втілювала сподівання народу, всю повноту національного характеру, що зберігала все це для майбутнього, була реальніше, ніж держава, що гинула, Габсбургов, Іспанія-В'язниця. "Цитування тексту взяте із книги: століття й Відродження" глядач стояло в коррале. Театр допомагав зберігати достоїнство, жити, боротися. Театр протистояв офіційній церкві. Феодально-церковної, відсталої й бре

ОЛДЖЕРНОН СУИНБЕРН Диккенс. Перевод И. Дорониной Замысел "Крошки Доррит" был гораздо более удачным и многообещающим, чем замысел "Домби и сына", о котором вообще-то и говорить нечего. Г-н Домби - кукла, г-н Доррит - бессмертный персонаж комедии в ее наитрагичнейшем выражении и трагедии в ее наикомичнейшей форме. Сама крошка Доррит скорее неверно, чем сурово характеризуется иногда как выросшая малютка Нелл или, если воспользоваться выражением Мильтона, как "то же самое, только еще хуже". Но именно в силу этой особенности она более достоверна и, следовательно, вызывает больше осознанного и искреннего сочувствия. Бесподобная нестыкованность отдельных частей, которые притворяются единым целым, подтверждается тем, что некоторые из них вообще проваливаются, а другие стесненное и спотыкающееся воображение даже не пытается разумно и естественно развивать, проявляя вместо этого горячую поспешность и сваливая все в одну кучу. Это напоминает детскую составную карту,

А. Ф. Иващенко. РОМАН БАЛЬЗАКА "СЕЛЯНИ" Оноре де Бальзак. "Селяни". Изд-В"Вісті", М., 1959.

В'ячеслав Іванов. БАЙРОН І ІДЕЯ АНАРХІЇ 1 Зібрання творів в 4 томах. Тім 4. v-ivanov. it/brussels/vol4/01text/02papers/4_163.htm I. Волелюбність Байрона своєрідно затверджується в його останньому епічному добутку, в епиллии "Острів" - цієї підлоги-були, стат-казці про "добутий злочиномом раї" (guiltwon paradise) на "милому", "зеленому", "благодатному" острові ("gentle island", "green island", "genial soil") "дитячого миру" ("infant worid"), де "закону ні" ("the happy shores without a law") і "ніхто не пред'являє власницьких прав на поля, ліси й ріки", - де "царює золоте століття, що не знає золота"; - об помсти, що осягла провину, гражданственного миру і його законів, що забезпечують ім'я й заперечують душу волі, - про пощаду, викинутої в долі подвигом вірного серця, і про любов, всі що надолужила й завоювала любляче право громадянства

Роберт Луис Стивенсон РОМАНЫ ВИКТОРА ГЮГО Роберт Луис Стивенсон Этюды о моих общих знакомых erlib. com/Роберт_Стивенсон/Этюды_о_моих_общих_знакомых/0/ Apres le roman pittoresque mais prosaique de Walter Scott il restera un autre roman a creer, plus beau et complet encore selon nous. C'est le roman, a la fois drame et epopee, pittoresque mais poetique, reel mais ideal, vrai mais grand, qui enchassera Walter Scott dans Homere.[1] Виктор Гюго о "Квентине Дорварде". Романы Виктора Гюго занимают видное место в истории литературы; многие новшества, робко появлявшиеся в других книгах, доведены у него до совершенства, многое смутное в литературных тенденциях обрело четкую зрелость, многое стало завершенным и обособленным; ярче всего это проявляется в его последнем романе "Девяносто третий год". Что вполне в природе вещей. Людей, каким-то образом символизирующих определенную стадию прогресса, справедливее сравнивать со стрелкой часов, продолжающей двигаться вперед, чем с