Т. ШЕВЧЕНКО. РОЗПОВІДЬ ПРО ПИСЬМЕННИКА. ПОЕМА «ГАМАЛІЯ». РОМАНТИЧНА ІДЕАЛІЗАЦІЯ ЧАСІВ КОЗАЧЧИНИ
Мета: засвоїти основні віхи життя й творчості письменника; Розширити знання учнів про криваві і спустошливі напади татарів і турків на Україну в ХVІ ст.; розкрити ідейно-художній зміст твору; поглибити знання школярів про жанр ліро-епічної поеми; розвивати навички коментованого читання; виховувати в школярів повагу до історичного минулого нашого народу.
Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: портрет Т. Шевченка, «Кобзар», твори українських народних дум «Невільники на каторзі», «Олексій Попович», «Самійло Кішка», «Маруся Богуславка», «Втеча трьох братів з Азова» та інші, репродукція картини С.
Васильківського «Козаки в степу», портрети ватажків. ХІД УРОКУ I. Мотивація Навчальної Діяльності Учнів. Оголошення Теми І Мети Уроку II. Сприйняття Та Засвоєння Учнями Нового Матеріалу Пригадати твори Т. Шевченка, що вивчалися в попередніх класах.
Розповідь учителя про основні віхи життя і творчості письменника. Складання таблиці-опори.
| 1814, 9 березня | Народився в кріпацькій родині на Звенигородській землі. Сполучив східно - (козацьких нащадків) та західноукраїнську (по матері) кров |
| 1830 | Козачком у Вільнюсі спостерігав у рік польського повстання гідність народу, який піднявся скинути колоніальне ярмо |
| 1838 | Викуплений із кріпацтва, навчався у Петербурзькій академії мистецтв (учень К. Брюллова) |
| 1840 | Вийшов «Кобзар», відкривши «новий світ поезій» (І. Франко) |
| 1843-1847 | Нову пору творчості започаткувала перша (1843–1845) і друга (1847) подорожі в Україну |
| 1847-1857 | Арешт як кирило мефодіївця, слідство в казематах III відділу, тяжке заслання, засланська творчість попри Царську заборону |
| 1857-1861 | Вихід із азіатської неволі, останні плідні творчі роки |
| 1861 10 березня | Помер у Петербурзі. Перепохований на Чернечій (Тарасовій) горі у Каневі |
3. Коротка розповідь учня-історикознавця про криваві і спустошливі напади татар і турків на Україну в ХVІ ст В одному тільки 1537 році (і то лише на Волині) було забрано в полон понад 15 тисяч людей.
Недаремно один торговець, що постійно сидів біля брами в Каффі, спостерігаючи, як щоразу орда приганяла полонених українців, дивувався, звідки їх стільки береться і чи взагалі є ще люди на Україні. Український народ не корився загарбникам.
Селянин у ті часи не виходив на поле без зброї. День і ніч на високих могилах в степу чатували козаки, які, побачивши на небокраї ворога, миттю запалювали давно готові багаття. Побачивши палаюче вогнище попереду себе, вартовий, що чергував на дальшій могилі, запалював свою ватру і т.
д.
, так що за якусь годину весь край знав: ідуть татари (чи турки).
Першим бастіоном, яким приймав на себе найміцніші удари хижих орд, була Запорозька Січ. Відважні козаки-запорожці мужньо захищали рідний край, відганяли орду на південь, а то й не раз на своїх невеликих човнах сміливо вирушали до ворога «в гості»: перепливали Чорне море і, тяжко заплативши ворогові за наругу над трудовим людом, визволяли побратимів з неволі.
Історія України знає немало таких відчайдушних морських походів козаків у Варну, Ізмаїл, Килію, Каффу, Сінеп і навіть Константинополь. Турки страх як боялись цих походів і, щоб перешкодити їм, перегороджували гирло Дніпра залізними ланцюгами. Але хоробрі лицарі долали і такі перепони і не раз примушували турецького султана панічно покидати свою столицю.
Їх перевагою була нечувана хоробрість і раптовість. Перетворивши свої човни на підводні, вони підпливали під водою до самого берега ворожого міста і спадали на турків як сніг на голову, вбивали військових, руйнували фортеці, підпалювали місто, Визволяли своїх співвітчизників і з багатою здобиччю поверта лися на Батьківщину. Один з таких походів і зобразив Шевченко в поемі «Гама лія ».
4. Літературний монтаж «Рекламний ролик» на поему «Іван Підкова» Т.
Г.
Шевченка.
Підготовка до морського походу козаків. 5. Словникова робота Великий Луг — назва дніпровських плавнів, де була розта шована Запорозька Січ. Байдак — запорозький човен.
Хортиця — острів на Дніпрі, територія Запорозької Січі. Таляр, дукат — грошові одиниці того часу. Яничари — гвардія турецького султана.
Баша, Або Паша, — турецький воєначальник, вельможа. Бусурман — людина не християнського вірування, магоме танин.
Хурдига — тюрма.
Курінь — житло запорозької сотні. Галата — частина Стамбула.
Ралець — подарунок. 6. Монтаж — інсценізація поеми (заздалегідь готують чотири учні; двоє вивчають напам’ять сюжетну канву, епічну частину поеми; останні — пісні запорожців) 7. Запитання до учнів • До кого і за чим звертаються невільники? • Який вимальовується образ «нашої України» у плачі співі?
• Які сили природи допомагають козакам, а які — шкодять? Чому?
• Прокоментуйте діалог Чорного моря з Босфором. • З якою метою козаки здійснили морський похід?
• Поясніть, як автор ставиться до зображеної події та героїв. Доведіть свою думку.
Кому з героїв симпатизуєте ви? Чому?
8. Коментування поеми Складання сюжетного алгоритму поеми.
• Пісня невільників українців, що страждають у турецькому ярмі. • Сталося «чудо»: природа допомагає скривдженим.
• Бойовий клич січового козацтва, а не плач сердег невільників. • Розмова моря з протокою.
• Кривава битва. • Повернення козаків додому. • Хвалебна пісня Гамалії.
9. Поглиблення знань з теорії літератури (див. додаток) III. Закріплення Вивченого Матеріалу 1. Визначити тему та ідею поеми Тема — правдивий, хоч і романтичний показ героїчного мор ського походу запорожців під отамуванням Гамалії в Туреччину з метою визволення співвітчизників і помсти за криваво розбій ницькі напади на Україну татарських і турецьких диких орд. Ідея — схвалення визвольних походів козаків, оспівування їх волелюбності, мужності і побратимства. 2. Виступ учня літературознавця У 1842 році (ще до видрукування поеми) невідомий художник створив велику кольорову картину, яку ще й зараз дехто приписує Шевченкові.
Репродукція цієї картини є в кожному «Кобзарі». Прокоментувати її можна так: «На картині розгніване море, хви лі гори, а посеред розбурханої стихії козацький човен, на кормі якого в дещо неприродній позі в яскравому одязі стоїть Гамалія. З виразу обличчя і постаті дихає сила і нескоримість.
Козаки, що позаду його, спокійні, їх не лякає грізне море». 3. Робота за репродукцією картини С. Васильківського «Козаки в степу» • Визначити, якій темі ця картина присвячена. • Що є тематичним центром картини.
• Зробити словесний опис козаків.
• Що зображено на передньому плані? • Що зображено на другому плані? • Який загальний фон картини?
• Чим вона приваблює? • Які думки виникають під час її перегляду?
4. Оцінювання III. Домашнє Завдання 1. Знати біографію Т. Шевченка.
Уміти переказувати поему. 2. Скласти міні висловлювання «Образ отамана Гамалії».
Додаток Поема (від грец. — творіння) — невеликий за обсягом віршо ваний твір, в якому зображуються видатні події минулого й су часного, уславлюються люди з незвичайною долею, сильним, ге роїчним характером. У поемі наявний сюжет з усіма притаманними йому елемен тами.
Основних персонажів два три, час дії нетривалий. Можна сказати, що поема — віршоване оповідання.
Віршова форма надає звучанню тексту поеми більшої підне сеності, урочистості, схвильованості. Цьому сприяє також інтен сивне використання зображувально виражальних засобів, що ха рактерне для лірики.
Від епосу такі ознаки: розповідь про події; зображення пер сонажів через вчинки, поведінку тощо; описи. Ліро епічні твори, як і епічні, діляться на жанри за обсягом та докладністю зображення; малі форми — балада, легенда, спі вомовка; середні — поема; великі — роман у віршах.
Жанрові форми ліро епічної поеми: • історична; • сатирична; • філософська.