АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ. «ТИРЛИК». ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗУ ГОЛОВНОГО ГЕРОЯ

Мета: продовжити опрацьовувати ідейний зміст оповіда Ння А. Дімарова «Тирлик»; охарактеризувати образ головного героя; визначити роль авторської харак теристики; проаналізувати мовні засоби індивідуалі зації персонажів у художньому творі; розвивати ви разне читання, уяву школярів, їх логічне мислення, уміння грамотно висловлювати свої думки, почуття; формувати кругозір; виховувати доброту, чуйність, людяність, повагу до старших, любов до праці.



Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет А.



Дімарова, текст твору, малюнки учнів до образу Тирлика. ХІД УРОКУ I. Організаційний Момент II. Актуалізація Опорних Знань 1. Літературний диктант • Місто, в якому народився А. Дімаров.



(Миргород) • Назва першої збірки оповідань, що була видана у 1949 р. («Гості з Волині») • Де навчався А. Дімаров?



(У Літературному інституті ім. М. Горького в Москві, у Львівському педагогічному інсти туті; у Вищій партійній школі в Москві) • Закінчивши навчання, працював... (Редактором у видавни цтвах) • Який роман письменника у 1981 р.



був відзначений Державною премією ім.



Т. Шевченка?



(«Біль і гнів») • Які саме «історії» « стали найулюбленішим жанром А.



Діма рова в роки творчої зрілості?



(Сільські, містечкові, міські) • Ці «історії» були започатковані збіркою... («Зінськещеня») • Назвіть книжки для дітей А.



Дімарова. («Блакитна дитина», «На коні і під конем», «Про хлопчика, який не хотів їсти», «Для чого людині серце», «Друга планета», «Тирлик») • Де за межами України вийшли книжки А.



Дімарова в пере кладі?



(В Австралії, у Канаді) • Який період зображено в оповіданні «Тирлик»?



(Повоєнний час) • Пригадайте сюжет твору. У відповідній послідовності зазначте, з ким із хуторян зустрічається Тирлик протягом дня.



(Бабуся, баба Химка, дід Остап, баба Ольга, баба Уляна, бабуня та дідусь) • Пізнайте героя оповідання «Тирлик» за його зовнішністю: «Він увесь геть лисий, і голова у нього так блищить, наче він її щодня мастить олією. Ніс великий та довгий, на кінчику червоний, аж синій... Одна нога своя, другу загубив на війні і про те розповідати не любить».



(Дід Остап). Примітка.



За кожну правильну відповідь — 1 бал.



2. Бесіда за питаннями • У чому відбивається реальне життя в художньому творі? (У ху дожніх образах) • Як ви розумієте поняття «зовнішній та внутрішній образ» персонажа?



(Зовнішній образ охоплює портрет людини, її мову, костюм; внутрішній — характер персонажа, який розкривається у вчинках, у ставленні до інших людей, до оточуючого світу) • Дайте визначення поняттю «портрет героя в художньому творі»? (Зображення зовнішності героя як засіб його харак теристики) III. Оголошення Теми, Мети Уроку. Мотивація Навчальної Діяльності Учнів IV. Сприйняття Й Засвоєння Учнями навчального Матеріалу 1. Характеристика образу Тирлика Орієнтовний план 1) Тирлик — дитя повоєнного часу.



2) Портрет і зовнішність малого хлопчика.



3) Риси вдачі: А) дитяча працьовитість; Б) чуйність, сердечність і доброта; В) рішучість та впевненість. 4) Стосунки Тирлика з іншими героями твору.



2. Цитатна характеристика героя «...Всі звали його лише Тирликом. Може, прозвали його отак ще тоді, коли він був зовсім маленький і не вимовляв звука «р». І хоч він давно уже освоїв цей капосний звук — він у нього лункий та розкотистий, як у Полкана, коли того дуже роздратувати, — але так і лишився Тирликом».



«Тож Тирлик, проснувшись, ще трохи покліпав очима, а потім став сповзати з ліжка. ...А коли злазить, то довго ловить ногами долівку і тоді полотняна сорочка його задирається мало не на плечі». «Тирликові отой сміх — ніж гострий у серце.



Він супив білі брови, блискав сердито очима...» «На порозі він стрічається з сонцем.



Воно висить так близько, що Тирликові тільки руку простягнути і діткнеться до нього, але він руки не простяга, бо вже знає, що сонце страшенно гаряче, як розжарена пательня. Тож Тирлик тільки дивиться на сонце, а воно облива його таким ясним, таким свіжим промінням, що йому стає лоскітно.



Він поводить плечима і, затуливши долонями очі, сміється». «Згодом потихеньку розводить пальці,...



і сонячні зайчики борсаються поміж ними, проскакують то в одне око, то в друге. Тирлик сміється ще дужче, йому конче треба із кимось поділитися своєю радістю».



«Але годі вистоювати, за простій гроші не платять, тим більше, що на Тирлика чекає робота. Він має сьогодні зорати шмат он того поля, що в кінці двору, біля колодязя.



Тож Тирлик сходить з ґанку і прямує до трактора. Трактор — величезний жовтяк-огірок — вже чекає на нього.



Ще учора Тирлик змастив його олією, залив гасом і тепер лишилося тільки завести». «Тирлик задира до бабуні серйозне обличчя, під носом у нього брудна смуга: пітвитирав, а руки ж у землі». «Тирлик страх не любить, коли йому нагадують про смерть.



Тирлик переконаний, що він не помре ніколи: житиме вічно.



Однак йому не хочеться ходити недомірком, тому обіцяє бабуні: “Я вже їстиму хліб!”». «Після сніданку Тирлик знову поспішає із хати. Хоч день ледь почався і здається безкінечним, але Тирлик не хоче проґавити свого ні хвилини.



Тим більш, що тепер, аж до обіду, він сам собі пан».



«Тирлик уже звик до того, що він один, на весь хутір, на всю оцю вулицю, яка аж проситься поганяти по ній у квача, погратись У піжмурки. Та ганятися ні за ким, ховатись ні од кого, і Тирлик поважки йде попід тином». • «Ось він іде непоквапки хутором, загляда то в один двір, то в другий, загляда не боязко, без страху.



Тирлик на хуто рі — бажаний гість, в кожній хаті для нього одчинені двері. І хутірські котьки, полкани, рябки не рвуть ланцюги, за бачивши Тирлика, не гавкають люто на нього, а вимахують привітно хвостами». • «Тирлик не проханий: іде до перелазу.



Міг би й прямо через тин, але через тини тільки собаки стрибають. Підходить до ба би, статечно питає: «А що це ви, бабо, робите?



»«. • «Тирлик уже й сам вірить у щойно вигаданий сон: так йому захо тілося грошей. Він би тоді накупив ласощів: повнісіньку хату».



• «Здрастуйте!



— буркає Тирлик. Не «добридень», не «доброго здоров’я», а — «здрастуйте», коли він вітається знехотя». • «При одній тільки згадці про мед рішучість Тирликова м’якне, як віск.



Мед він дуже любить, ласував би день і ніч — «ме дяник» — каже про нього бабуня». • «Тирлик лише зітха від повноти почуттів.



Мед тече йому на під боріддя, він збира його пальцем, крадькома од діда облизує.



Дід виносить кухоль води, і Тирликові зовсім уже свято...



» «—Ти хто?..



Тирлик, — відповів незалежно. Не знав досі, що таке страх: всі баби і діди мало не молились на нього».



• «Хоч Тирлик старцювати й не думає, йому й без цього проходу не дають: так і тягнуть до столу.



Або на ходу — тиць щось до рук...» • «Проводжали всім хутором. Баби сякалися у фартухи та краєч ки хустин, діди ж хоч і не плакали, але теж були всі зажурені.



...Але Тирлик — хлопець, Тирлик і не подумає плакати, тому він тільки супиться, точнісінько так, як дідуньо». 3. Теорія літератури Типізація (грец.



Іуроз — відбиток, форма, взірець) — відоб раження в персонажі суттєвих ознак певної групи індивідів; уті лення в загальних, типових рисах та формах. Узагальнене зображення в художньому творі певних реалій дійсності (людей, суспільства, історичної епохи, рис характеру людей того чи іншого соціального середовища, певної епохи, на роду), що можна легко впізнати. Індивідуалізація в художньому творі — зображення особистих рис, притаманних тільки одній конкретній людині, суб’єкту.



4. Бесіда за питаннями • Хто такий Тирлик?



• Яким ви уявляєте хлопчика?



Опишіть.



(Учні користуються малюнками, що підготували вдома.) • Які риси характеру притаманні головному герою твору?



У чому це проявляється? • Як ставляться до Тирлика хуторяни? Чим це пояснити?



• У чому виявляється рішучість та впевненість хлопчика? • Чому Тирлик не хотів покидати хутір?



Поясніть.



• Чим вам подобається герой оповідання?



Відповідь умотивуйте. • Визначте, у чому виявляється типізація образів та подій, зображених у творі.



5. Аналіз художніх засобів Індивідуалізація персонажів в оповіданні передається загальнона родною лексикою.



Образ Тирлика формують слова, які він перейняв у дорослих (бригадир ондечки; перекур, підкинете трояка — до обіду і впораюсь; щоб ви кров свою так пили, ідоли кляті; виконать — пе ревиконать); звертання (бабуню, дідуню — до рідних; бабо, діду — до чужих); форми вітання (Бог на поміч, здрастуйте) тощо. Характер героя автор відображає словосполученнями: блис кав сердито очима, щиро обурений, набурмосився Тирлик, по брів замислено, серйозне обличчя, йде поважки, іде непоквапки, відповів незалежно.



Риси вдачі маленького хлопчика, його щирість, людяність, підкреслюють конструкції, які, можливо, яскраво не виділяють ся в тексті: розчаровувати бабу не хочеться; подумав, щоб іще сказати утішливе; я вам, бабо, іншим разом принесу; а чого ба буня плакала?



Примітка. Слід звернути увагу на фразеологічні звороти, ви користані у творі: ніж гострий у серце; і не снилось; горло змо чити; як у воду впав; ні світ ні зоря; сам собі пан; не морочив голову; до серця припав; очі прогледів; поли різати та утікати; напустила туману.



V. Підбиття Підсумків Уроку. «Мікрофон» Що б ви сказали, згадуючи своє дитинство? VI. Оголошення Результатів навчальної Діяльності Школярів VII. Домашнє Завдання Написати твір мініатюру на тему «Щасливе дитинство».

Популярные сообщения из этого блога

Краткое содержание ЖУРНАЛ ПЕЧОРИНА

Опис праці Щедре серце дідуся

Твір про Айвенго