Бесплатные школьные сочинения

Правда — це одна з найвищих моральних цінностей, якою керується людина у своєму житті. Проте чи завжди правда приносить щастя? Це питання не має однозначної відповіді, адже кожен моральний вибір залежить від обставин і внутрішнього світу людини. З дитинства нас вчать, що слід бути чесними, бо правда допомагає будувати довіру між людьми, зміцнює стосунки, очищує душу. Однак у реальному житті бувають ситуації, коли правда може завдати болю або зруйнувати те, що для когось є важливим. Наприклад, іноді правдиве слово відкриває очі на гірку реальність, і тоді замість очікуваного щастя людина переживає розчарування або страждання. Моральний вибір між правдою і прагненням зберегти спокій оточення часто постає перед кожним із нас. Сказати правду — означає взяти на себе відповідальність за наслідки. Замовчати — начебто легше, але чи можна бути щасливим, живучи з тягарем неправди? Я вважаю, що істинне щастя можливе лише тоді, коли людина залишається вірною правді. Адже навіть якщо правда споч...

У сучасному світі, де глобалізація стирає кордони, а інформаційні потоки змінюють уявлення про реальність, питання патріотизму набуває особливої ваги. Бути патріотом сьогодні — це не лише любити свою країну, а й активно проявляти свою громадянську позицію, прагнути зробити державу кращою. Особливо гостро це питання постає для мешканців сучасної України, яка вже багато років бореться за свою незалежність та гідність. Патріотизм сьогодні — це свідомий вибір стояти на боці правди й справедливості. Це не обов'язково гучні гасла чи участь у військових діях. Справжній патріотизм проявляється у повазі до культури, мови, традицій, у бажанні працювати на благо своєї країни, змінюючи її на краще. Важливим елементом патріотизму є громадянська позиція . У сучасній Україні патріот — це той, хто голосує на виборах, допомагає армії, підтримує реформи, захищає права людини, бере участь у волонтерських проєктах або просто сумлінно виконує свою роботу. Громадянська позиція — це здатність не мовча...

 Повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» є унікальним твором української літератури, у якому тонко переплетені реальні життєві події, етнографічні особливості гуцульського життя і давні міфи, вірування, легенди. Письменник, вражений красою Карпат і своєрідністю культури гуцулів, створив світ, де межа між реальним і містичним стає майже непомітною. Реальність у творі Коцюбинський майстерно змальовує повсякденне життя гуцулів: їхню важку працю, звичаї, обряди, традиції. Опис побуту, народних свят, музики, ремесел є реалістичним і точним. Письменник показує також соціальні умови життя: залежність від природи, боротьбу за виживання, родові конфлікти, які переростають у багаторічні ворожнечі. Головні герої – Іван та Марічка – постають перед нами не як вигадані постаті, а як живі діти свого часу і народу. Їхнє кохання розгортається на фоні реальних побутових обставин, сімейних обов'язків, громадських звичаїв. Навіть смерть Марічки має цілком земне пояснення — нещасний ви...

 Новела «Я (Романтика)» Миколи Хвильового — один із найяскравіших творів української літератури, що порушує проблему морального вибору людини в умовах революційних змін. Написана у 1924 році, вона відображає драматичне протистояння між високою ідеєю служіння революції та вічними людськими цінностями — любов’ю, милосердям і моральною відповідальністю. Головний герой новели — Я — чекіст, фанатичний служитель революційної ідеї. Він разом із іншими персонажами — доктором Тагабатом, дегенератом і Андрюшею — виносить смертні вироки «ворогам революції». Проте в душі героя постійно точиться боротьба між холодною логікою обов'язку та глибокими особистими почуттями. Особливе місце у його внутрішньому конфлікті посідає постать матері, символ добра, любові та моральної чистоти. Конфлікт ідеї та моралі розкривається у кульмінаційній сцені новели, коли перед героєм постає питання: чи здатен він принести в жертву не лише абстрактних «ворогів», а й найсвятішу для нього істоту — свою матір? С...

 Роман «Тигролови» Багряного — це яскравий приклад літературного опору тоталітаризму, де головною темою є боротьба людини за власну свободу й гідність. Твір написаний у період, коли Україна страждала від жорстоких репресій сталінського режиму, тому роман має глибокий політичний і моральний підтекст. Головний герой твору — Григорій Многогрішний — уособлює незламність українського духу. Він стає жертвою системи, яка прагне придушити вільну думку і волю до самостійного життя. Проте навіть у нелюдських умовах ув'язнення і заслання до Сибіру герой не втрачає віри у свою мету — бути вільним . Іван Багряний у «Тигроловах» змальовує тоталітаризм як страшну силу, що знецінює особистість і намагається стерти будь-які прояви індивідуальності. Григорій протиставляє цьому свою мужність, відчайдушність і глибоку любов до Батьківщини. Він не мириться із диктатурою й готовий ризикувати життям заради збереження своєї людської гідності. Особливого символічного значення у романі набуває образ р...

 Роман «Місто» Валер’яна Підмогильного є одним із найяскравіших творів української літератури початку XX століття. Він глибоко розкриває проблематику української інтелігенції в період урбанізації та соціальних змін. Аналізуючи роман, важливо звернути увагу на долю головного героя Степана Радченка — уособлення прагнень, сумнівів і внутрішніх суперечностей інтелігента, що намагається знайти себе у великому місті. Проблематика української інтелігенції Однією з головних тем роману «Місто» Підмогильного є зображення становища української інтелігенції. Степан Радченко приїжджає до міста з села, сповнений надій і прагнень піднятися на соціальних сходах. Він вчиться, працює, шукає своє місце у суспільстві. Проте успіх у місті пов’язаний для нього не лише з розвитком особистості, а й із втратою моральних орієнтирів. Інтелігенція у творі постає розірваною між селом і містом, між традиційними цінностями та вимогами нового урбанізованого світу. Степан поступово втрачає зв’язок зі своїм ко...

Роман у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко — один із найглибших творів української літератури для 11 класу. Через історію життя талановитої дівчини Марусі Чурай авторка майстерно розкриває важливу тему — взаємозв'язок митця і народу . Маруся Чурай — символ української душі Головна героїня твору, Маруся Чурай, — це втілення народного таланту, моральної чистоти та відданості Україні. Вона не просто складає пісні — її творчість народжується з болю, любові, страждань і надії цілого народу. Завдяки її пісням українці зберігають свою історичну пам’ять, силу духу та любов до Батьківщини. Митець і народ у романі Ліна Костенко в романі «Маруся Чурай» наголошує: справжній митець — це не той, хто створює твори заради слави чи вигоди. Митець народжується у надрах самого народу і живе його болем та радощами. Пісні Марусі Чурай стають голосом українського народу в епоху випробувань, допомагаючи зберегти національну самосвідомість. Маруся творить для людей, не маючи на меті кар’єру чи баг...

  На картині «Хата під вербою» переді мною відкривається мальовничий сільський пейзаж . Посеред зеленого простору стоїть стара українська хата , білена і охайна. Її стіни світяться на сонці, а стріху покриває солом'яний дах, що надає оселі затишку та теплоти. Над хатою розлогими вітами шумить велика верба. Її сріблясте листя ніжно шелестить під подихом вітру, ніби співає колискову. Верба обіймає хату своїми гілками, створюючи приємну тінь у спекотний день. Біля вікон ростуть пахучі квіти — мальви, барвінок, чорнобривці, що розфарбовують подвір'я яскравими барвами. Навколо хати розкинулися зелені луки, а вдалині видніється синій обрій. Все навколо дихає спокоєм і гармонією. Цей сільський пейзаж нагадує про любов до рідної землі, про теплоту домашнього вогнища і про нескінченну красу української природи. Малюнок викликає почуття затишку і спокою. Здається, що тут живуть щасливі люди, які шанують природу, традиції та своє коріння. Картина «Хата під вербою» — справжній символ у...

 Серед багатьох творів мистецтва особливе місце займає картина Катерини Білокур «Квіти». Цей дивовижний витвір української художниці захоплює з першого погляду. Він сповнений яскравих барв, тепла та любові до рідної природи. Опис картини Білокур починається з того, що на полотні ми бачимо безліч різноманітних квітів — мальви, маки, ромашки, айстри, волошки та інші. Вони ніби щойно зірвані з українського поля або квітника біля хати. Кожна квітка промальована з такою точністю і любов’ю, що здається — вони живі, дихають і пахнуть. У своєму творі про квіти Катерина Білокур показала не просто рослини, а частинку української душі. Її картина нагадує нам, наскільки прекрасним є навколишній світ, якщо вміти його бачити і відчувати. Катерина Білокур не мала художньої освіти, але її талант визнавали навіть за кордоном. Вона малювала свої квіти з натури, годинами спостерігаючи за кожною пелюсткою, кожним листочком. Саме тому її твори мистецтва такі реалістичні й глибокі. Коли дивишся на ...

 Щастя — це слово, яке кожен з нас розуміє по-своєму. Для когось воно — у родинному затишку, для іншого — у досягненні мрії, хтось знаходить щастя у щоденних дрібницях. У цьому творі-роздумі я спробую з’ясувати, що таке щастя, і чому воно таке важливе у нашому житті. Змалку нам здається, що щастя — це щось велике й недосяжне: власний будинок, дорога машина або світове визнання. Але з роками ми починаємо розуміти, що щастя — це не завжди матеріальні речі. Це може бути посмішка рідної людини, щирий сміх дитини, радість від улюбленої справи чи навіть спокій у душі. Саме це я бачу, коли думаю про щастя. Зі свого життя можу навести приклад: одного разу ми з родиною вирушили в просту поїздку до лісу. Ніякого інтернету, ніяких справ — тільки природа, тепло, запах багаття й рідні поруч. Саме в той момент я відчув справжнє щастя — коли ніщо не тисне, коли душа спокійна, а серце радіє простим речам. Про щастя багато написано і в літературі. Наприклад, у творі Олеся Гончара «Собор» ми бачи...

 Історія — це не просто дати, події та імена. Це живий досвід поколінь, який формує наше сьогодення і майбутнє. Пам’ять про минуле — це та невидима нитка, що з’єднує нас із предками, їхніми перемогами й поразками, радощами й болем. Саме тому так важливо берегти історичну пам’ять та передавати її наступним поколінням. Історична пам’ять є основою патріотизму . Неможливо щиро любити свою Батьківщину, не знаючи її історії, не усвідомлюючи, через що пройшов твій народ. Наприклад, українці пережили безліч трагедій: Голодомор, репресії, війни, окупації. Але водночас ми маємо чим пишатися: боротьба за незалежність, героїзм козацтва, незламність у часи Майдану, відвага наших захисників сьогодні. Усе це — частина нашого історичного досвіду, що формує національну гідність. Забуваючи минуле, ми ризикуємо втратити свою ідентичність. Адже народ без пам’яті — як дерево без коріння. Воно може ще деякий час стояти, але невдовзі зів’яне. Без знання історії люди стають легкою здобиччю для маніпул...

 Роман Михайла Лермонтова «Герой нашого часу» — це перший російський психологічний роман, у центрі якого стоїть складний і суперечливий образ Печоріна. Цей персонаж став символом "зайвої людини" XIX століття. Аналіз образу Печоріна допомагає зрозуміти не лише внутрішній світ героя, а й атмосферу епохи, у якій він жив. Основна частина 1. Загальна характеристика Печоріна Григорій Олександрович Печорін — головний герой твору. Це молодий дворянин, офіцер, освічений, інтелектуальний і водночас глибоко розчарований життям. У романі він з’являється через розповіді інших героїв, щоденник і власні вчинки. Такий прийом дозволяє створити об’ємний психологічний портрет. Печорін — неординарна особистість. Він прагне гострих відчуттів, бо звичне життя здається йому нудним. Його розум гострий, але емоції часто холодні. Він не вірить у щастя, зневажає суспільство й водночас шукає сенс життя, якого не може знайти. 2. Внутрішній конфлікт героя Один із ключових елементів аналізу образ...

 У історії українського народу є імена, що стали символами незламності, мужності та справжнього патріотизму. Одним із таких імен є Василь Стус — поет, перекладач, правозахисник, борець за волю України. Біографія Василя Стуса сповнена драматизму та сили духу. Народився він 6 січня 1938 року в селі Рахнівка на Вінниччині. Згодом родина переїхала до Донецька, де він закінчив школу та вступив до Донецького педагогічного інституту. Уже в юності Василь виявив неабиякий хист до слова, особливо цікавився поезією, філософією та мовами. Його вірші були глибокими, наповненими болем за рідну землю і роздумами про долю людини. Після навчання Стус працював учителем, служив у армії, а згодом вступив до аспірантури в Інституті літератури в Києві. Проте його наукову кар'єру перервали ідеологічні утиски: через відверті висловлювання та протест проти порушення прав людини його виключили з аспірантури. Василь Стус не боявся висловлювати правду. Його громадянська позиція була чіткою: Україна має бу...

  Свобода — це слово, яке має особливе значення для кожної людини. У всі часи за свободу боролися, її втрачали, знову здобували, іноді — ціною життя. Але що означає бути вільним ? Це питання хвилює не лише філософів чи письменників, а й кожного з нас. Особливо в наш час, коли свобода — це не просто право, а ціна, яку часто доводиться платити. Для мене свобода — це, передусім, можливість вільно мислити, говорити, діяти , не порушуючи прав інших. Бути вільним — це мати змогу обирати: професію, коло друзів, місце проживання, спосіб життя. Але з цим нерозривно пов’язана й відповідальність . Свобода без відповідальності перетворюється на хаос, анархію, де слабший завжди страждає. У ХХІ столітті ми часто сприймаємо свободу як щось належне: можемо писати, що хочемо, подорожувати, навчатися в різних країнах. Але в умовах війни, яку переживає Україна, ми особливо усвідомлюємо, наскільки свобода — це найвища цінність . Наші захисники ризикують життям, щоб ми могли залишатися вільними — дум...

Коли приходить весна, природа навколо мого села змінюється дивовижним чином. Після довгих зимових місяців усе оживає, наче прокидається від сну. Цей час я особливо люблю, бо саме навесні наше село стає схожим на мальовничу казку. Ще зранку можна почути, як дзвінко співають пташки. Їхній спів лунає звідусіль — з садів, гаїв і навіть із дахів хат. Небо стає блакитним і чистим, а сонце світить все яскравіше, даруючи тепло кожному куточку землі. Вітерець лагідно грається з першими листочками, які тільки-но з’являються на деревах. Природа навесні особливо красива. Зелень вкриває луки, поля, городи. На клумбах розцвітають підсніжники, крокуси, а трохи пізніше — тюльпани та нарциси. У лісі чути, як дзюрчить струмок — вода, що тала з снігу, весело біжить поміж каміння та моху. Це не просто вода — це весняна пісня, яку співає природа. Моє село навесні оживає. Люди виходять на подвір’я, наводять лад після зими. В полі знову працює техніка, а на городах бабусі й дідусі висаджують перші овочі. ...

 Доброта — це одна з найважливіших моральних цінностей, яка робить людину по-справжньому людяною. Проте чи легко бути добрим у повсякденному житті? Відповісти на це запитання допомагають твори В. Сухомлинського — відомого українського педагога і письменника, який все своє життя присвятив вихованню моральних якостей у дітей. У багатьох оповіданнях Василя Сухомлинського йдеться про щирість, милосердя, чуйність та співпереживання. Наприклад, у творі «Серце віддаю дітям» він наголошує, що справжня доброта — це не лише красиві слова, а конкретні вчинки. Добра людина — це та, що здатна допомогти іншому навіть тоді, коли це складно або не вигідно. Доброта твір — це не лише про позитивне ставлення до людей. Це також про здатність прощати, розуміти, бути терплячим. Один із героїв твору Сухомлинського допомагає старенькій бабусі не тому, що хтось просив, а тому, що серце підказало. Такий приклад із життя надихає читача задуматися: а чи завжди я чиню по совісті? Проте в сучасному світі бу...

Образ Марусі Чурай, створений Ліною Костенко в однойменному романі у віршах, — це символ української душі, її пісенності, глибини почуттів та незламності. Цей твір, що вивчається у 9 класі, є не лише художнім шедевром, а й філософським роздумом про сутність творчості, любові, зради й самопожертви. Маруся Чурай — жива легенда України Маруся Чурай — не вигадана постать. Вона справді існувала в 17 столітті в Полтаві. Її пісні, як-от «Ой не ходи, Грицю...» , стали народними. Ліна Костенко у своєму творі не просто переосмислює легенду — вона оживляє її для сучасного читача. Авторка показує Марусю не лише як трагічну закохану дівчину, а як глибоку натуру — справжню поетесу, яка розуміла біль народу й вкладала його у свої пісні. Аналіз образу Марусі Чурай Маруся — це втілення чистоти, чесності, вірності. Її кохання до Гриця було глибоким і щирим, проте зрада коханого стала для неї ударом, що змінив усе її життя. Водночас Маруся не мститься — її вчинки, навіть фатальні, продиктовані не зло...

У кожної людини є потреба в тому, щоб поруч був хтось, кому можна довіритися, з ким можна розділити радість і смуток. Саме таку роль у нашому житті відіграє справжня дружба . Але що ж це таке — справжня дружба? На мою думку, справжня дружба — це не просто знайомство чи спільне проведення часу. Це глибоке взаєморозуміння, підтримка, довіра та щирість між двома людьми. Роздум про друга змушує мене усвідомити, як важливо мати такого товариша, який не зрадить, не насміхатиметься у важку хвилину, а навпаки — підтримає і допоможе. Справжній друг — це той, хто приймає тебе з усіма твоїми недоліками, не засуджує за помилки, а допомагає стати кращим. Я вважаю, що дружба — це двосторонній зв’язок. Неможливо вимагати від друга вірності й підтримки, якщо ти сам не готовий дати йому те саме. Саме тому дружба повинна будуватися на взаємоповазі й щирості. У моєму житті є друг, якому я можу довірити будь-яку таємницю. Ми разом радіємо перемогам і підтримуємо одне одного в невдачах. І навіть якщо м...

 У кожного з нас є улюблений персонаж з казок, який надихає, захоплює та навчає чогось важливого. Мій улюблений казковий герой — Котигорошко. Це сміливий, сильний і розумний хлопець, який завжди бореться за справедливість. Саме він найбільше подобається мені серед усіх героїв українських народних казок. У казці Котигорошко народжується після того, як мати з’їла горошину. Вже з самого дитинства він проявляє незвичайну силу. Йому вдається визволити своїх братів з полону Змія, перемогти зло і показати, що добро завжди перемагає. Цей казковий герой — справжній приклад мужності й доброти. Мені подобається, що Котигорошко не боїться труднощів. Навпаки, він іде назустріч небезпеці, щоб допомогти іншим. Такий улюблений персонаж заслуговує на повагу. Я теж хочу бути таким сміливим і відважним, як він. Особливо вражає, що він завжди діє не заради себе, а щоб врятувати близьких. Читаючи цю казку, я зрозумів, що справжній герой — це не той, хто має силу, а той, хто вміє нею правильно корист...

 Картина «Золота осінь» — це справжнє свято барв і ніжності природи. Художник майстерно передав красу осінньої пори, коли літо вже попрощалося, а зима ще не торкнулася землі своїм холодним подихом. Цей твір яскраво показує, чому осінь називають золотою. На передньому плані ми бачимо річку, яка спокійно тече, відбиваючи в собі осіннє небо та барвисті дерева. Вода тиха, немов задумалася. Береги річки вкриті пожовклим листям, а дерева сяють усіма відтінками жовтого, помаранчевого та червоного. Це справжній опис осені в її найкращому вигляді. Небо на картині світле, з легкими хмарками, що нагадують ватяні кульки. Сонце ніби заграло з природою, додаючи теплих відтінків кожному куточку пейзажу. Вдалині видно поля, які вже зібрали свій урожай, а за ними — ліси, що потопають у золоті. Особливо захоплює те, як художник передав настрій осені . Цей пейзаж спокійний, тихий, задумливий. Він викликає бажання прогулятися стежками, всипаними листям, відчути запах осіннього повітря та почути ше...

У кожної дитини є своя улюблена річ. Для когось це книжка, для когось — м’яч або лялька. А моя улюблена іграшка — це м’який ведмедик на ім’я Топа. Я отримав(ла) Топу ще в дитинстві, коли мені було лише три роки. Це був подарунок від бабусі на день народження. Ведмедик коричневого кольору, з великими вушками, чорними оченятами й м’яким хутром. Він такий пухнастий, що з ним приємно засинати. Цей ведмедик — не просто іграшка. Він для мене як справжній друг. Коли мені сумно або я хворію, Топа завжди поруч. Я розповідаю йому свої секрети, і він ніби розуміє мене. З ним я не почуваюся самотнім(ньою). Іграшка вже трохи зношена, бо я граюся з нею багато років. Але я дуже бережу її, адже вона нагадує мені про щасливе дитинство і любов моєї бабусі. Топа — моя улюблена річ, без якої я не уявляю своє дитинство. У кожної дитини має бути така іграшка, яка дарує тепло, радість і відчуття безпеки. Для мене це — мій ведмедик Топа.

  Твір Миколи Гоголя “Ніч перед Різдвом” дуже мене вразив. Це цікава і яскрава повість, у якій майстерно поєднуються казка, гумор, українські народні традиції та фантастичні пригоди. Особливо мені сподобалося, як автор описав життя українського села у різдвяну ніч. Головний герой — коваль Вакула — справжній український парубок: сміливий, працьовитий і закоханий. Щоб здобути серце примхливої красуні Оксани, він не побоявся навіть самого чорта. Ця історія вчить, що заради кохання і мрії варто долати будь-які труднощі. Мене вразила рішучість Вакули, адже він навіть полетів до самої цариці, щоб дістати черевички для Оксани! У повісті “Ніч перед Різдвом” Гоголь показав багато українських традицій . Особливо цікаво було читати про щедрування, колядування, вареники, святкову вечерю, прикраси на Різдво. Також мені сподобалося, як описані зимові пейзажі: засніжені хати, місяць, зоряне небо. Завдяки цьому я ніби сам опинився у тій чарівній різдвяній ночі. Ще мене вразив гумор у творі. К...

 Леся Українка – одна з найвідоміших українських письменниць. Її твори вивчають у школі, бо вони не тільки цікаві, а й дуже глибокі за змістом. Особливо гарно Леся Українка описує природу, яка займає важливе місце у багатьох її казках. У своїх казках Леся Українка показує природу живою, одухотвореною. Вона ніби розмовляє з читачем мовою дерев, квітів, вітру й води. Наприклад, у казці «Лісова пісня» природа стає головним героєм. Тут ми бачимо не просто ліс, а справжній чарівний світ із Мавкою, Перелесником, Лісовиком та іншими казковими істотами. Природа в казці не є лише фоном – вона діє, впливає на героїв, змінює їх. Леся Українка через опис природи передає настрій, емоції, внутрішній світ персонажів. Весна, спів пташок, шум дерев – усе це додає казці тепла і поетичності. У казці «Біда навчить» також відчувається тісний зв'язок людини з природою, бо саме природа вчить героїв мудрості та доброти. У своїх творах Леся Українка часто показує, як важливо слухати природу, жити з не...

 Прочитавши повість Миколи Гоголя “Тарас Бульба” , яскраво уявляю собі справжнього козака — сильного, мужнього, відданого своїй Батьківщині. Таким був Тарас Бульба , головний герой твору. У моїй уяві козак — це людина з твердим характером, широкими плечима, сивими вусами й гострим поглядом. Він носить вільну сорочку, шаровари, чоботи, а на голові в нього козацька шапка або оселедець. У руці — шабля або мушкет, бо він завжди готовий боронити Україну. Образ Тараса Бульби в творі Гоголя — це символ справжнього патріота. Він любить свою землю, поважає козацькі звичаї та воює за волю. Хоч він суворий і навіть жорсткий, у нього добре серце. Тарас навчив своїх синів бути гідними козаками, хоча важко сприйняв зраду одного з них. Мені найбільше подобається в Тарасі те, що він не боявся ворогів і завжди йшов до кінця. Він був справжнім ватажком, якому довіряли інші козаки. Для нього честь і свобода були найважливішими цінностями. Я уявляю козака не лише як воїна, а й як людину з великою...

 Справжня дружба — це одна з найвищих людських цінностей. Вона не продається й не купується, не вимагає нічого навзаєм, але дарує тепло, підтримку й щирість. Видатний український педагог і письменник Василь Сухомлинський у своїх творах багато уваги приділяє темі дружби, виховання доброти, людяності й щирих стосунків між дітьми. У своїх оповіданнях В. Сухомлинський навчає читача розрізняти справжню дружбу від удаваної, показує, якою має бути поведінка справжнього друга. Наприклад, у творі «Справжній друг» розповідається про хлопчика, який заступився за свого товариша перед вчителем, хоча ризикував сам отримати покарання. Такий вчинок свідчить про відвагу, щирість і готовність підтримати ближнього — саме це й становить основу справжньої дружби. У іншому оповіданні — «Як Павлусь став хоробрим» — розкривається, як дружба допомагає перебороти страх. Маленький Павлусь боявся темряви, але завдяки підтримці друга зміг подолати свою слабкість. Це ще один доказ того, що справжній друг н...

  Мені дуже подобається читати казки, особливо ті, які написав Іван Франко. Він був видатним українським письменником, який створив багато цікавих творів для дітей і дорослих. Його казки захоплюють з перших рядків і вчать добру, чесності та справедливості. Один із моїх улюблених творів — це казка Івана Франка «Фарбований Лис» . Мій улюблений герой казки — це Лис Микита . Цей герой казки Івана Франка дуже розумний, хитрий і спритний. Спочатку він здається звичайним лисом, який просто рятується від небезпеки. Але потім він випадково потрапляє до бочки з фарбою і стає зовсім іншим — казковим синім звіром. Його новий вигляд вражає всіх тварин, і вони починають вважати його царем. Мені подобається цей герой, бо він уміє викручуватися зі складних ситуацій. У нього завжди є план, як врятуватися або досягти бажаного. Лис Микита сміливий і впевнений у собі, хоч і трохи обманщик. Але саме завдяки своїй кмітливості він стає головним персонажем усієї казки. Іван Франко казка «Фарбований Лис»...

Юрій Яновський – один із найяскравіших представників української літератури XX століття, який майстерно змалював образ українця у вирі буремних історичних подій. У центрі його творчості — глибоке осмислення національного характеру, героїзму, внутрішніх суперечностей та морального вибору. Особливо яскраво ці риси виявляються у романі «Вершники», який вивчають у 11 класі згідно з програмою з української літератури. Образ українця у творі “Вершники” У романі “Вершники” Яновський показує образ українця через представників родини Половців — п’ятьох братів, які опинилися по різні боки барикад у роки визвольної боротьби та громадянської війни. Через конфлікт між братами автор передає драматизм історичного моменту та розкриває глибокі риси українського національного характеру. Найяскравіше ці риси простежуються в образі Андрія Половця, який служить у Червоній армії. Це вольовий, рішучий, дисциплінований боєць, який ставить ідею вище за сімейні почуття. Саме він втілює трагізм тогочасного жи...

 Свобода — це не просто відсутність кайданів. Це — внутрішній стан людини, яка має право вибору, право говорити правду, жити за власними переконаннями. Українські письменники і поети завжди прагнули свободи — для себе, для свого народу, для рідної землі. У творах Тараса Шевченка, Івана Франка та Василя Стуса ми бачимо різні аспекти боротьби за волю — політичну, національну, духовну. Воля у творах Тараса Шевченка Шевченко з дитинства знав, що таке неволя — як особиста (бо був кріпаком), так і національна, коли його рідна Україна стогнала під гнітом імперії. У своїй поезії він виступав як пророк свободи, як голос пригнобленого народу. У поемі «Кавказ» поет засуджує тиранію, показуючи, що «борітеся — поборете». А в «І мертвим, і живим…» закликає українців до просвітництва й єдності, бо тільки освічена, свідома людина може бути по-справжньому вільною. Для Шевченка свобода — це не лише політична незалежність, а й духовна велич: «Якби ви вчились так, як треба, // То й мудрість би бу...

 Голодомор 1932–1933 років — це одна з найстрашніших трагедій в історії України. Цей період залишив глибоку рану в душі українського народу, ставши символом страждання, несправедливості та втрати. Твір про Голодомор неможливо написати без сліз, адже йдеться про мільйони невинних людей, які загинули від голоду на власній родючій землі. Цей злочин був штучно організований радянською владою для того, щоб придушити прагнення українців до незалежності та знищити українське селянство як основу нації. Людей змушували здавати останні запаси зерна, а за найменший опір карали суворо — аж до страти або заслання. В селах запроваджували «чорні дошки», ізолюючи їх від зовнішнього світу. Люди вмирали на вулицях, у власних хатах, цілими родинами. Особливо страждали діти, які не розуміли, чому немає хліба, чому мама більше не встає з ліжка… Цей твір про Голодомор — не просто розповідь про минуле. Це заклик до пам’яті, до відповідальності перед історією. Ми маємо зберігати пам’ять про жертв Гол...

 Ольга Кобилянська – одна з найвідоміших українських письменниць. У своїх творах вона багато уваги приділяє жіночій долі , внутрішнім переживанням і мріям жінок. Однією з головних тем у її творчості є проблема самотності . Героїні Кобилянської – це розумні, чутливі жінки, які хочуть бути вільними, здобути освіту, працювати, кохати щиро. Але вони часто не знаходять розуміння серед інших людей. Через це почуваються самотніми. Їм важко жити у світі, де панують старі традиції і не поважають жіночі бажання. Наприклад, у повісті «Царівна» головна героїня Наталка не хоче жити, як усі. Вона мріє про інше життя – цікаве, глибоке, духовне. Але її не розуміють ні рідні, ні знайомі. Тому вона залишається самотньою, хоча живе серед людей. У творі «Людина» жінка на ім’я Олена також прагне бути незалежною, але суспільство її не приймає. Вона страждає, бо змушена вибирати між собою та думкою інших. Ще один приклад – новела «Valse mélancolique» . Тут зображено трьох жінок, кожна з яких має св...

  Філософія життя у поезії Лесі Українки (твір-роздум, 11 клас) Поезія Лесі Українки — це не просто вірші, це вогонь духу, що палав у серці мужньої жінки, яка, попри хворобу та випробування долі, ніколи не здавалася. Її творчість — це філософія боротьби, волі, гідності й віри в людину. Саме тому тема філософії життя в поезії Лесі Українки є надзвичайно глибокою та актуальною. Леся Українка поезія — це виклик і надія Змалку Леся Українка жила з усвідомленням, що її життя не буде легким. Хвороба обмежувала її фізичні можливості, але не могла зламати силу її духу. Через поезію вона говорила з усім світом, доводячи, що навіть у стражданні можна знайти сенс, а в боротьбі — натхнення. У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка пише: «Так! я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити!» Ці рядки стали справжнім маніфестом філософії життя поетеси. Її поезія — це боротьба з відчаєм, це виклик долі, це надія, що не згасає . Глибок...

 Проблема вибору — одна з найглибших тем, що хвилює людину протягом усього життя. У кожному етапі нашого існування ми змушені приймати рішення: ким бути, кого любити, як діяти у складних ситуаціях. У творі «Момент» В. Винниченка автор порушує саме цю проблему, показуючи її крізь призму кохання, морального вибору та внутрішньої боротьби героїв. Проблематика твору “Момент” Новела «Момент» входить до класики української літератури , і недарма її часто вивчають у шкільній програмі . У цьому творі Винниченко майстерно поєднує філософський підтекст із романтичним сюжетом. Центральна проблема — проблема вибору в житті людини — подається через історію двох закоханих, які опинилися в небезпечній ситуації, переховуючись від переслідування. Їхній зв'язок виникає раптово, як спалах. Вони приймають рішення — жити лише цим коротким моментом щастя, не думаючи про майбутнє, не ставлячи питань і не створюючи планів. Такий вибір — усвідомлений крок , що дає змогу відчути справжнє кохання в його...

  Як я розумію кохання (на основі твору “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського) Кохання — це одне з найсвітліших і найсильніших почуттів, які здатна переживати людина. У ньому є краса, глибина, пристрасть, а іноді — біль і навіть трагедія. У творі Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків" це почуття зображене як щось надзвичайне, майже міфічне, що долає межі звичайного життя. Кохання Івана та Марічки — одне з найяскравіших в українській літературі. Вони з різних родів, між якими ворогування тягнулося роками, але це не завадило народженню щирого й глибокого почуття. Їхнє кохання виникло ще в дитинстві й виросло разом із ними. Це була не просто симпатія чи пристрасть — це було споріднення душ. Вони розуміли одне одного без слів, жили у своєму світі, де панували ніжність, поезія і природа. Та кохання в цьому творі не отримало щасливого фіналу. Після загибелі Марічки Іван не зміг забути її. Він жив далі тілом, але душа його залишилася з тією, кого кохав понад усе. Навіт...

  Героїзм і трагедія українського народу у повісті “Кайдашева сім’я” Повість «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького — один із найяскравіших творів української літератури, що майстерно поєднує гумор, соціальну сатиру та глибоку філософську символіку. Через звичайну сільську родину автор зумів показати не лише побут селян XIX століття, а й глибоко розкрити героїзм і трагедію українського народу , його прагнення до свободи, боротьби за гідність, а також руйнівну силу дріб’язкових сімейних конфліктів . Кайдашева сім’я — мікромодель українського суспільства Сама назва повісті говорить про головну діючу силу твору — сім’ю Кайдашів , яка стала своєрідним мікрокосмом українського суспільства. У центрі — Омелько Кайдаш, його дружина Маруся, їхні сини Карпо й Лаврін з дружинами. Вся розповідь пронизана численними сварками, суперечками, битвами за межу, грушу чи півня. Ці сімейні конфлікти , які на перший погляд здаються дріб’язковими, поступово розгортаються у справжню трагедію. Нечу...

 У творі Ліни Костенко «Маруся Чурай» зображено не просто дівчину з Полтави — а цілий духовний символ, уособлення української душі, її пісенної спадщини, жіночої сили та незламності народу. Цей твір став справжньою перлиною української літератури, а образ Марусі — ключем до розуміння української історії, культури та патріотизму. Маруся Чурай у романі у віршах — це талановита дівчина, яка складала пісні, що згодом стали народними. Але її образ — не просто художній вигадка. Це літературна реконструкція реальної особистості, яка жила в XVII столітті, в часи козацької доби. Саме її пісні, сповнені болю, любові та туги за Батьківщиною, передають дух того часу і глибину української душі. У творі Ліни Костенко Маруся — не тільки закохана дівчина, яка страждає через зраду Гриця. Вона — символ внутрішньої сили , гідності, честі. Її внутрішній світ — глибокий і багатий. Вона чесна, віддана ідеалам, вірна не тільки коханню, а й своєму народові. Навіть у найтяжчі моменти — коли її звинувачу...

 ✍️ Сочинение по роману Альбера Камю «Чума» Роман Альбера Камю «Чума», написанный в 1947 году, — это не просто история о страшной эпидемии. Это философское произведение, где через образ болезни автор говорит о зле, человеческом выборе и нравственной ответственности. Действие происходит в алжирском городе Оран. В один день доктор Риэ замечает странное явление: появляются мёртвые крысы. Люди сначала игнорируют опасность, но вскоре становится ясно — в городе чума. Власти закрывают город на карантин. Люди оказываются в изоляции, отрезанные от мира, близких и привычной жизни. Это становится испытанием для каждого. Главный герой — доктор Бернар Риэ. Он — человек долга и сострадания, который с первого дня борется с болезнью. Его не интересуют слава или геройство — он просто делает своё дело. Рядом с ним — люди, каждый из которых по-своему реагирует на беду. Журналист Рамбер сначала хочет сбежать к любимой, но остаётся, чтобы помогать. Тарру — доброволец, мечтающий о чистоте и справедли...