Безкоштовні шкільні твори українською мовою для 5–11 класів

 В романе И.А. Гончарова «Обломов» большое внимание уделяется не только судьбам главных героев, но и тому, как на их характер повлияли родители. Особенно ярко представлен отец Андрея Штольца , сыгравший важную роль в формировании личности сына. Его фигура — это символ трудолюбия, дисциплины и разумного воспитания, благодаря которому Андрей стал активным, волевым и целеустремлённым человеком. Образ отца: немецкая строгость и практичность Отец Штольца — человек немецкого происхождения. Он представляет собой образ рационального, делового и дисциплинированного мужчины. Гончаров описывает его как спокойного и уравновешенного, с твёрдыми жизненными принципами. Он не теряет времени даром, ведёт хозяйство с точностью и порядком. «Отец его, немец, человек деловой, спокойный, практичный...» С юных лет он включал сына в дела, приучал к ответственности, развивал в нём самодисциплину. В отличие от родителей Обломова, он не считал, что ребёнку нужно только покой и защита — наоборот, он п...

  Роман Ивана Александровича Гончарова «Обломов» — это глубокое размышление о человеческой природе, воспитании и влиянии семьи. Центральный герой — Илья Ильич Обломов — не просто ленивый человек, а результат определённого образа жизни и детского опыта. Одной из важнейших фигур его прошлого была мать — добрая, нежная, но чрезмерно заботливая женщина. Возникает вопрос: стала ли её забота опорой для сына или, наоборот, причиной его жизненной несостоятельности? Материнская любовь: тепло и опека Мать Ильи Ильича Обломова изображена как воплощение традиционной русской женщины: кроткая, заботливая, полностью посвящённая дому и семье. Она искренне любила своего сына и стремилась оградить его от любых трудностей. Всё, что делалось в Обломовке, было направлено на то, чтобы «Илюше было хорошо». 📌 Он не знал хлопот, не принимал решений, не сталкивался с реальностью — всё это за него делали взрослые. «Она не давала Илюше ни подумать, ни пошевелиться — всё делала за него...» Забота, ...

 В романе Ивана Александровича Гончарова «Обломов» автор противопоставляет двух героев — Илью Обломова и Андрея Штольца. Эти два человека — сверстники, друзья, но абсолютно разные по характеру и жизненной позиции. Один — безвольный мечтатель, другой — деятель и практик. Почему их судьбы сложились так по-разному? Ответ — в детстве, в семье, в воспитании. Обломов: результат беззаботного детства Илья Ильич Обломов вырос в Обломовке — месте, где всё подчинено покою, привычке и лени. Родители окружили мальчика заботой, но не научили жить. С ранних лет ему ничего не нужно было делать самому: его кормили, укладывали спать, развлекали. Малейшее напряжение считалось вредным. В таких условиях ребёнок не мог вырасти самостоятельным. Он привык, что всё происходит без его участия — и перенёс эту модель поведения во взрослую жизнь. 📌 Итог: Обломов не умеет принимать решения, боится перемен, постоянно откладывает всё «на завтра». Его воля осталась неразвитой, как у ребёнка. Штольц: резул...

 Роман Ивана Александровича Гончарова «Обломов» противопоставляет двух главных героев — Илью Обломова и Андрея Штольца, раскрывая не только их характеры, но и влияние семей, в которых они выросли. Особый интерес вызывает семья Штольца, где гармонично соединились немецкая строгость отца и русская душевность матери . Такое воспитание стало основой активного, разумного и деятельного характера Андрея Ивановича. Отец Штольца — носитель порядка и дисциплины Отец Андрея — немец по происхождению, человек практичный и рассудительный. Он с детства приучал сына к труду, ответственности и чёткому распорядку. Для него важны были порядок, точность, деловитость. В доме Штольцев царила атмосфера организованности, и мальчик рос с осознанием, что труд — это не тяжесть, а естественная часть жизни. Гончаров пишет: «Отец его, немец, человек деловой, спокойный, практичный... с самого детства приучал сына к труду и постоянству». Такое воспитание сформировало у Андрея волю, настойчивость, умение...

 В романе Ивана Александровича Гончарова «Обломов» особое место занимает изображение детства главного героя и его семьи. Родители Обломова — это не просто фон для событий прошлого, а символы определённой эпохи, образа жизни и мировоззрения. Через них автор передаёт черты патриархального уклада русской дворянской усадьбы первой половины XIX века. Этот уклад стал основой формирования характера Ильи Ильича и причиной его жизненной трагедии. Обломовка — идеализированное прошлое Образ родителей Ильи Ильича Обломова неразрывно связан с Обломовкой — родовым имением, где герой провёл своё детство. Это место — воплощение патриархального мира: жизнь идёт по кругу, всё стабильно, размеренно, привычно. Здесь нет места спешке, переменам, конкуренции или усилиям. Родители Ильи — добрые, сердечные люди, искренне любящие своего сына, но при этом они придерживаются устаревших взглядов на воспитание и роль человека в обществе. Отец — образ слабеющего патриархата Отец Обломова — помещик старой з...

 Роман Ивана Александровича Гончарова «Обломов» раскрывает судьбы двух противоположных по характеру героев — Ильи Ильича Обломова и Андрея Ивановича Штольца. Одной из главных причин различий в их жизненных путях стало влияние семьи и воспитания. Автор показывает, как родительский дом, семейные ценности и атмосфера детства формируют личность и определяют судьбу человека. Семья Обломова — уют без развития С детства Илья Обломов находился под крылом любящих, но чрезмерно опекающих родителей. Его детство прошло в Обломовке — символе покоя, размеренности и неподвижности. Родители не готовили сына к взрослой жизни: не учили его принимать решения, трудиться или быть ответственным. Наоборот, любое проявление активности считалось лишним. Илья привык к тому, что всё решается за него, а любые трудности обходят стороной. В результате он стал человеком пассивным, неспособным к переменам и действиям. Семья Штольца — школа жизни Андрей Штольц, напротив, с детства рос в атмосфере строгости, п...

  Роман Ивана Александровича Гончарова «Обломов» — это не только история двух разных героев, но и глубокое размышление о воспитании и семейных ценностях. Родители Ильи Ильича Обломова и Андрея Ивановича Штольца сыграли огромную роль в формировании характера своих детей. Сравнив этих двух семей, мы можем лучше понять, почему судьбы героев сложились столь по-разному. Сходства в родительской любви На первый взгляд, можно найти и общие черты. И в семье Обломова, и в семье Штольца детей любили. Ни один из родителей не проявлял жестокости или безразличия. Каждый по-своему заботился о сыне и хотел для него лучшего будущего. Однако формы этой любви были абсолютно разными — в этом и кроется главное отличие. Родители Обломова: гиперопека и бездействие Мать и отец Обломова стремились создать сыну максимально комфортную, безмятежную жизнь. В Обломовке царил покой, постоянство и лень. Родители ограждали Илью от любого напряжения: за него всё делали, решали, думали. Его не учили принимать р...

 В романе Ивана Александровича Гончарова «Обломов» центральной темой становится противопоставление двух героев — Ильи Ильича Обломова и Андрея Ивановича Штольца. Эти персонажи — полные антиподы, и ключ к их различиям лежит в их детстве и воспитании. Судьбы героев сложились по-разному именно потому, что они выросли в разных семьях, с разными жизненными установками и ценностями. Воспитание Обломова: жизнь в Обломовке Илья Ильич Обломов с детства окружён заботой и теплом. Его воспитывают в Обломовке — месте, где царит покой, нет спешки и ответственности. Родители, особенно мать, стремятся избавить ребёнка от любых забот. Его ни к чему не приучают: ни к труду, ни к решению проблем, ни к ответственности за свою жизнь. Это воспитание делает Обломова пассивным, мечтательным, неспособным действовать. Он вырастает в тени родительской опеки и переносит этот образ жизни во взрослую жизнь. Воспитание Штольца: дисциплина и движение Андрей Штольц воспитывается в совершенно иной атмосфере. Е...

Роман Ивана Александровича Гончарова «Обломов» — одно из самых ярких произведений русской классики, в котором центральной фигурой выступает Илья Ильич Обломов. Его образ стал символом апатии, лени и бездействия, но важно понять, откуда берут начало такие черты. Одним из ключевых факторов, повлиявших на формирование характера Обломова, стало его детство, а именно — роль родителей и семейного уклада в Обломовке. Влияние семьи на Обломова: уют как ловушка С первых страниц романа мы видим Илью Ильича как человека, погружённого в мечты, далёкого от реальной жизни. Это не врождённое качество, а результат определённого воспитания. Влияние родителей в романе «Обломов» описано с большой точностью. В доме Обломова царили любовь, забота, покой и... полное отсутствие требований к развитию личности ребёнка. Родители воспитывали Илью в атмосфере полной безмятежности, где любое усилие воспринималось как ненужное напряжение. Мать — воплощение заботы и гиперопеки Мать Ильи Ильича играла ключевую роль в...

После смерти Печорина автор решает опубликовать его дневники, объясняя, что изучение души человека, даже незначительного, важно и интересно. Автор изменил все имена, но надеется, что читатели поймут и оправдают Печорина. Тамань — глава, рассказанная от лица Печорина. Он приезжает в бедный приморский городок Тамань и селится в странной хате на берегу моря, где живет слепой мальчик. Ночью Печорин замечает подозрительные передвижения мальчика и девушки. Следя за ними, он узнает, что они связаны с контрабандистом Янко. На следующий день Печорин сближается с девушкой, та флиртует с ним и приглашает на ночное свидание. Однако ночью она пытается утопить Печорина, опасаясь, что он донесет на них властям. Печорину удается спастись. Он становится свидетелем встречи контрабандистов: Янко с девушкой уплывают, бросив слепого мальчика одного на берегу. Печорин жалеет его, но быстро оставляет Тамань, без сожаления о людях, чьи судьбы он нарушил своим появлением.

«Енеїда» Івана Котляревського – перший український бурлескно-травестійний твір, у якому класична антична міфологія поєднується з реаліями українського життя XVIII століття. Через образи богів, використання релігійних мотивів та переосмислення міфології автор майстерно висвітлює соціальні проблеми свого часу, критикує вади суспільства й створює яскраву сатиру на релігійні та світоглядні традиції. Боги і міфологічні персонажі у «Енеїді» Котляревський активно використовує образи античних богів: Юнону, Венеру, Нептуна, Юпітера та інших. Проте ці персонажі в «Енеїді» отримують риси української реальності: вони сварливі, корисливі, владолюбні. Юнона, приміром, постає як жінка сварлива та мстива, тоді як Нептун – як чиновник, якого легко підкупити. Таким чином, античні боги набувають рис людей XVIII століття, живуть за принципами українського суспільства того часу. Міфологічні образи пристосовані до побутових деталей: боги їздять у бричках, ходять на бенкети, полюбляють пияцтво і хабарницт...

«Енеїда» Івана Котляревського — справжній шедевр української літератури, який унікально поєднує античну культуру з народними українськими традиціями. Грецько-римська міфологія стала основою для твору, однак завдяки таланту письменника вона отримала нове, яскраво національне забарвлення. Антична основа «Енеїди» В основі «Енеїди» лежить сюжет однойменної поеми Вергілія, що розповідає про мандри героя Енея після падіння Трої. Іван Котляревський зберігає головні міфологічні мотиви: втеча Енея, його пригоди, боротьба за нову батьківщину. Проте, адаптуючи класичні сюжети до українського контексту XVIII століття, автор надає їм нового змісту. У його «Енеїді» троянці вже не шляхетні герої античності, а звичайні козаки, веселі, дотепні й вольові. Адаптація античної культури для українського читача Котляревський майстерно «українізує» образи Енея, Анхіза, Дідони та інших персонажів, наділяючи їх рисами характеру простих українців. Герої стають народними: вони люблять добре попоїсти, випити, ...

  Іван Котляревський — основоположник нової української літератури — у своєму безсмертному творі «Енеїда» виступає гострим критиком феодального ладу та шляхетства. Його сатирична література висміює соціальну несправедливість, вади суспільних відносин та показує класову боротьбу , що визрівала у лоні українського суспільства кінця XVIII — початку XIX століття. Феодалізм і шляхетство в «Енеїді» У «Енеїді» Котляревський майстерно відтворює реалії феодального устрою. Через сатиричні описи персонажів автор зображає становище шляхти , підкреслюючи їхню пихатість , жадібність і безвідповідальність . Представники панства часто зображені як марнотратні, самовдоволені та байдужі до потреб народу. Панство у «Енеїді» живе за рахунок праці інших, нехтуючи обов'язками перед суспільством. Усе це демонструє глибоку кризу феодальної системи, де влада і становище визначалися не чеснотами, а привілеями. Класова нерівність через літературні образи Котляревський яскраво показує соціальну нерівн...

 Твір Івана Котляревського «Енеїда» — це не тільки гумористичне переспівування класичної епічної поеми, але й глибока сатира на соціальні проблеми тогочасного суспільства. Соціальна нерівність проходить крізь усю тканину твору, де через характери героїв, їхню мову та поведінку автор яскраво відображає суперечності між різними верствами населення. Завдяки сатирі Котляревський показує несправедливість суспільного устрою і закликає до рівності, що має велике значення для розвитку української національної самосвідомості. Соціальна структура у «Енеїді» В «Енеїді» зображено широкий спектр соціальних груп: від панства й чиновників до простого люду та воїнів. Панство та вищі соціальні стани представлені як верства, що живе у розкоші та паразитує на праці інших. Чиновники постають як хабарники та користолюбці. Воїни, хоч і зображені бравими, часто більше схожі на гуляк, ніж на героїв. Простолюд у творі змальований з теплотою та гумором: вони працьовиті, дотепні й чесні. Котляревський май...

 «Енеїда» Івана Котляревського — це не лише весела бурлескна поема, а й глибокий філософський твір, де мотив подорожі відіграє провідну роль. Через пригоди Енея автор створює символічний образ життєвого шляху людини та історичного становлення української нації. Мотив подорожі визначає структуру твору, наповнюючи її смисловими й емоційними акцентами. Подорож як рушій розвитку сюжету У «Енеїді» Іван Котляревський використовує мотив подорожі як основу для розгортання сюжету. Еней постійно перебуває в русі, шукаючи новий дім для свого народу після загибелі Трої. Його мандрівка включає численні випробування — бурі на морі, битви з ворогами, пастки богів. Кожна перешкода змушує героя змінюватися: від легковажного гуляки він поступово перетворюється на відповідального вождя, здатного вести свій народ до нової батьківщини. Подорож як метафора життєвого шляху людини Пригоди Енея — це алегорія життєвого шляху кожної людини. У процесі подорожі герой стикається з моральними дилемами, втрат...

«Енеїда» Івана Котляревського займає особливе місце в історії української літератури та культури. Цей твір вважається першим українським національним епосом, адже саме він започаткував нову українську літературу, засновану на живій народній мові, національній культурі й традиціях. Завдяки «Енеїді» відбулося формування національної самосвідомості українців, пробудження гордості за свою мову, історію та народ. «Енеїда» — початок нової української літератури Іван Котляревський написав «Енеїду» на основі класичної поеми Вергілія, проте наповнив її українським змістом, колоритом і національними реаліями. Саме завдяки використанню народної мови і народних мотивів твір став ближчим і зрозумілішим широким верствам населення. У часи, коли українська мова піддавалася утискам, «Енеїда» продемонструвала її красу, багатство та глибину. Котляревський заклав основи розвитку української літератури, яка базувалася на реальному житті простого люду, його звичаях, побуті, світогляді. Це стало могутнім ...

 «Енеїда» Івана Котляревського — це не лише весела бурлескна переробка античного епосу, а й глибоке сатиричне осмислення реальності через призму магії, надприродних сил та містичних елементів. Використовуючи образи богів, духів, відьом і фантастичних істот, Котляревський майстерно поєднує давньогрецькі міфи з українським фольклором, створюючи яскравий національний колорит і загострюючи основні конфлікти твору. Магічні сили як рушій конфлікту Надприродні сили у «Енеїді» є активними учасниками розвитку сюжету. Боги не залишають героїв без нагляду: вони втручаються у їхні справи, підштовхують до певних рішень або ставлять перешкоди. Юнона, яка переслідує Енея, постійно змінює хід подій через свою магічну могутність, ускладнюючи шлях героя до мети. З іншого боку, такі персонажі, як Венера, підтримують Енея, забезпечуючи йому допомогу через магічні сили. Таким чином, містика в літературі Котляревського виступає інструментом для створення драматизму та напруги у сюжеті. Втручання надп...

 «Енеїда» Івана Котляревського — це не просто епічний твір, а справжній шедевр, що поєднує гумор і сатиру з глибокими соціальними, політичними та моральними проблемами того часу. Через жарти та гумористичні образи автор не лише розважає, але й дає критичний погляд на актуальні питання XVIII століття. Гумор як літературний прийом Котляревський використовує гумор і сатира як основний прийом для зображення важливих тем. Жарти в «Енеїді» не є поверхневими або легкими — вони мають глибоке значення. За допомогою сміху автор висвітлює соціальні проблеми, політичну ситуацію і моральні дилеми того часу. Наприклад, зображення персонажів, що належать до вищих класів, часто виконане з іронією та сарказмом, що підкреслює їхні слабкості та недоліки. Гумор як інструмент соціальної критики Гумор у «Енеїді» часто використовується для критики соціальної нерівності та лицемірства. Через смішні, але глибокі сцени, Котляревський висміює вади суспільства XVIII століття, зокрема нерівність між соціал...

 «Енеїда» Івана Котляревського — це не лише літературний шедевр, який вражає своїм гумором і народною мовою, а й глибокий соціально-політичний твір, що відображає реалії українського суспільства XVIII століття. Однією з важливих тем цього твору є проблема свободи і рабства, яка, через адаптацію античних образів і ситуацій, стає алегорією боротьби українців за свою національну ідентичність та автономію. У цьому творі Котляревський порушує питання підкорення та гідності як на рівні окремої особистості, так і на рівні нації. Свобода і рабство в античному контексті У класичній «Енеїді» Вергілія свобода і рабство відображають соціально-політичні реалії Стародавнього Риму. В античному світі рабство було глибоко вкорінене в суспільному житті, і рабами ставали ті, хто потрапляв у полон або народжувався в рабстві. Тут рабство не лише позначає фізичну підкореність, але й соціальну несправедливість, де людина втрачала право на власну долю. У цьому контексті свобода виступала як основне прав...

Іван Котляревський у своїй «Енеїді» чудово передає контрасти між варварами і цивілізацією, використовуючи ці образи для висвітлення соціальних і культурних змін в українському суспільстві XVIII-XIX століття. Зіставлення двох протилежних груп дозволяє автору виразити свій світогляд щодо розвитку суспільства, а також підкреслити актуальні проблеми свого часу. Цивілізація та варварство в контексті «Енеїди»: У «Енеїді» варвари постають як уособлення примітивних, неосвічених соціальних порядків, тоді як цивілізовані герої представляють інший рівень культурного і соціального розвитку. За допомогою таких контрастів Котляревський коментує відмінності між різними соціальними шарами того часу. Варвари часто зображені як грубі, неосвічені персонажі, що контрастують з цивілізованими, витонченими героями, які слідують моральним та етичним нормам суспільства. Погляд Котляревського на розвиток суспільства: Котляревський через свій твір подає критику суспільних порядків того часу. Варвари уособлюю...

 Твір на тему «Еней як символ української боротьби за незалежність» дає можливість заглибитися в аналіз образу Енея в «Енеїді» Івана Котляревського та його зв'язок з ідеєю національного відродження України. Поглянемо, як цей персонаж може символізувати боротьбу за незалежність і яким чином Котляревський створює нового героя, що відображає прагнення до свободи. 1. Образ Енея в «Енеїді» Котляревського: Іван Котляревський зображує Енея як героя, що володіє багатьма рисами, які можуть бути трактовані як символ боротьби за незалежність. Еней — рішучий, мужній, готовий до самопожертви, щоб досягти своїх цілей. У його вчинках можна побачити прагнення до свободи та волі, що співзвучне з національними прагненнями українців того часу. Водночас, гумористичний характер твору додає особливого змісту до цієї боротьби, адже через сміх і сатиру Котляревський передає серйозність національної ідеї. 2. Еней як уособлення національної гідності: В образі Енея можна побачити символ боротьби за націо...

Образ Енея в «Енеїді» Івана Котляревського є цікавою адаптацією класичного образу героя з епічної поеми Вергілія. І хоча основа героїчного характеру зберігається, автор змінює риси героя, підлаштовуючи їх під український контекст. У цьому порівнянні ми проаналізуємо, як саме Котляревський трансформує образ Енея та які риси характеру набуває цей персонаж в українському варіанті. Образ Енея у Вергілія У класичній версії «Енеїди» Вергілія Еней постає як герой епічного масштабу. Він поєднує риси великого стратега, мужнього воїна, вірного сина та вожака, що несе відповідальність за своєму народові та майбутнє Риму. Еней, згідно з античними уявленнями про героїзм і патріотизм, виступає як символ доблесті та відданості справі. Його образ передає велич та величезну внутрішню силу, що притаманна героям античних часів. У поемі Вергілія він не лише бореться за виживання Риму, а й проявляє глибоке почуття обов’язку перед родиною та співвітчизниками. Уособлюючи ідеал римського громадянина, він в...

 Іван Котляревський у своєму творі «Енеїда» не лише розповідає епічну історію, але й надає важливі моральні уроки, передаючи цінності через образи героїв. Твір є не тільки літературним здобутком, а й відображенням національної свідомості, боротьби за ідентичність та справедливість. Ось як через своїх героїв Котляревський навчає читачів важливості моральних принципів. Моральний зміст «Енеїди» Через своїх героїв Котляревський демонструє важливість моральних принципів у житті людини. Вчинки персонажів є уроками того, як треба поводитися в різних життєвих ситуаціях. Наприклад, образ Енея є прикладом відданості, патріотизму та любові до рідної землі. Він йде через труднощі, роблячи вибір на користь добра та справедливості. Водночас, його супутники також показують, як моральні принципи та рідна земля важливі для людини, навіть у тяжкі часи. Персонажі як носії моралі Котляревський через образи таких персонажів, як Еней, його супутники, Юнона та інші, передає основні моральні послання....