Розсекречена війна
Розсекречена війна Лист поляка, солдата німецької армії, з Ельзасу
III. ЛИСТ ПОЛЯКА, СОЛДАТА НІМЕЦЬКОЇ АРМІЇ, З ЕЛЬЗАСУ
Лист гренадера Германа Гроссмана, 1 рота 353 артилерійського запасного полку, Кольмар (Ельзас), єгерська казарма – єфрейторові Едуардові Гроссману, 12 дивізіон 248 артполку 168 пд. Польова пошта 31366 Д.
Кольмар, 24.5.43 г.
«Мій дорогою, гарний брат Едуард!
Після довгого очікування я одержав сьогодні від тебе два листи. Одне від 20.04., адресоване в Штраттенсбург і потім дослане мені, і від 5.08, відправлене тобою вже Вкольмар.
Мій дорогою брат! Ти запитуєш, як поводиться тут цивільне населення? Він косо дивиться й на німецьких солдатів, зате коли ти розмовляєш попольски й говориш, що ти з Польщі, то тобі дають горілки й провина, скільки тобі хочеться. Стає ясним, що в Ельзасі чтото відбулося. Я добре зрозумів твій лист. Ти пишеш про звільнений і про справедливість. Скажу тобі зовсім відверто: на світі не було, немає й не буде справедливості
Мені вже набридла робота на залізниці, але понавартий мені набридло тільки тепер. Вопервих, мені доводилося двічі проходити рекрутські збори в польській і німецькій армії. Вовторих, я тут з одними поляками, які хочуть онімечити на один манер. Вони говорять тільки попольски. Спочатку мені це здалося дуже дивним, але тепер я вже звик і гавкоту з ними разом. Вони співають польські пісні й багато іншого. У нашій роті дуже мало німців. Я передбачаю, що принесе нам майбутнє. Я твердо впевнений, що й ти це передбачаєш. Я міг би написати тобі цілий роман, але це безцільно, мені приємніше всього було б поговорити з тобою. Тепер я міг би розповісти тобі більше, ніж раніше. Такої от справи в цьому старому й неспокійному світі!
Рекрутські збори пройшли, мене незабаром переведуть. Взагалі під час рекрутських зборів я дуже нервував. Я коекому висловив те, що думав, адже я поки ще не зовсім з розуму зійшов, хоча й не був ще в Росії. Харчування в нас погане, хліба в обріз. Витримати можна сидячи на місці, але ніяк не на поле. Я думаю, що ти добре й правильно зрозумієш мій лист
Ти пишеш далі, що став байдужний до всього. Я вірю тобі. А щодо екстрених випусків, про які ти пишеш, що я їх незабаром почую, я уявляю собі, які це будуть випуски. Ми сподіваємося на краще, а гірше приходить саме собою. Наші гарні дні минули, а майбутнє побачить того, хто виживе. Я твердо сподіваюся, що рішення прийде цього року. Илиили? Я випив сьогодні порядно провина й горілки, щоб хоч небагато заспокоїти свої нерви. Я закінчую на цьому й сподіваюся, що мої кілька рядків застануть тебе в повнім здоров'ї. Відповідай зараз же, тому що мені приємно одержувати листи. Привітаю тебе. До побачення!»
Герман Гроссман.
РГАСПИ. Ф. 517 «Комуністична партія Франції». Оп. 1 Д. 1982. Л.45.
III. ЛИСТ ПОЛЯКА, СОЛДАТА НІМЕЦЬКОЇ АРМІЇ, З ЕЛЬЗАСУ
Лист гренадера Германа Гроссмана, 1 рота 353 артилерійського запасного полку, Кольмар (Ельзас), єгерська казарма – єфрейторові Едуардові Гроссману, 12 дивізіон 248 артполку 168 пд. Польова пошта 31366 Д.
Кольмар, 24.5.43 г.
«Мій дорогою, гарний брат Едуард!
Після довгого очікування я одержав сьогодні від тебе два листи. Одне від 20.04., адресоване в Штраттенсбург і потім дослане мені, і від 5.08, відправлене тобою вже Вкольмар.
Мій дорогою брат! Ти запитуєш, як поводиться тут цивільне населення? Він косо дивиться й на німецьких солдатів, зате коли ти розмовляєш попольски й говориш, що ти з Польщі, то тобі дають горілки й провина, скільки тобі хочеться. Стає ясним, що в Ельзасі чтото відбулося. Я добре зрозумів твій лист. Ти пишеш про звільнений і про справедливість. Скажу тобі зовсім відверто: на світі не було, немає й не буде справедливості
Мені вже набридла робота на залізниці, але понавартий мені набридло тільки тепер. Вопервих, мені доводилося двічі проходити рекрутські збори в польській і німецькій армії. Вовторих, я тут з одними поляками, які хочуть онімечити на один манер. Вони говорять тільки попольски. Спочатку мені це здалося дуже дивним, але тепер я вже звик і гавкоту з ними разом. Вони співають польські пісні й багато іншого. У нашій роті дуже мало німців. Я передбачаю, що принесе нам майбутнє. Я твердо впевнений, що й ти це передбачаєш. Я міг би написати тобі цілий роман, але це безцільно, мені приємніше всього було б поговорити з тобою. Тепер я міг би розповісти тобі більше, ніж раніше. Такої от справи в цьому старому й неспокійному світі!
Рекрутські збори пройшли, мене незабаром переведуть. Взагалі під час рекрутських зборів я дуже нервував. Я коекому висловив те, що думав, адже я поки ще не зовсім з розуму зійшов, хоча й не був ще в Росії. Харчування в нас погане, хліба в обріз. Витримати можна сидячи на місці, але ніяк не на поле. Я думаю, що ти добре й правильно зрозумієш мій лист
Ти пишеш далі, що став байдужний до всього. Я вірю тобі. А щодо екстрених випусків, про які ти пишеш, що я їх незабаром почую, я уявляю собі, які це будуть випуски. Ми сподіваємося на краще, а гірше приходить саме собою. Наші гарні дні минули, а майбутнє побачить того, хто виживе. Я твердо сподіваюся, що рішення прийде цього року. Илиили? Я випив сьогодні порядно провина й горілки, щоб хоч небагато заспокоїти свої нерви. Я закінчую на цьому й сподіваюся, що мої кілька рядків застануть тебе в повнім здоров'ї. Відповідай зараз же, тому що мені приємно одержувати листи. Привітаю тебе. До побачення!»
Герман Гроссман.
РГАСПИ. Ф. 517 «Комуністична партія Франції». Оп. 1 Д. 1982. Л.45.