Отец Штольца и его вклад в воспитание сына (по роману И.А. Гончарова «Обломов»)

 В романе И.А. Гончарова «Обломов» большое внимание уделяется не только судьбам главных героев, но и тому, как на их характер повлияли родители. Особенно ярко представлен отец Андрея Штольца , сыгравший важную роль в формировании личности сына. Его фигура — это символ трудолюбия, дисциплины и разумного воспитания, благодаря которому Андрей стал активным, волевым и целеустремлённым человеком. Образ отца: немецкая строгость и практичность Отец Штольца — человек немецкого происхождения. Он представляет собой образ рационального, делового и дисциплинированного мужчины. Гончаров описывает его как спокойного и уравновешенного, с твёрдыми жизненными принципами. Он не теряет времени даром, ведёт хозяйство с точностью и порядком. «Отец его, немец, человек деловой, спокойный, практичный...» С юных лет он включал сына в дела, приучал к ответственности, развивал в нём самодисциплину. В отличие от родителей Обломова, он не считал, что ребёнку нужно только покой и защита — наоборот, он п...

ОБРАЗ АХІЛЛА Й ГЕКТОРА ЯК УОСОБЛЕННЯ ІДЕАЛУ ЛЮДИНИ, ГЕРОЯ, ВОЇНА

Мета: вчити аналізувати художній твір, порівнювати героїв літературного твору; розвивати зв’язне мовлення; виховувати вміння співчувати, поважати людину, її героїзм та подвиг.


Обладнання: тексти уривків «Двобій Ахілла та Гектора», «Викуп Пріамом тіла Гектора»


Тип уроку: урок використання знань, умінь, навичок.

ХІД УРОКУ

І. Узагальнення та систематизація знань

1. Бесіда за змістом уривку «Викуп Пріамом тіла Гектора»

• Чому Пріам прийшов до Ахілла? (Щоб викупити тіло свого сина Гектора)

• Чому «В дім непомітно ввійшов великий Пріам, і, схилившись, / Став обнімати коліна Ахіллові, ще й цілувати / Руки страшні, що в нього численних синів повбивали...» (Цар Пріам йде на все заради того, щоб побачити ще хоч раз свого сина та поховати його, як заведено за звичаєм; батьківська любов сильніша над усе)


• Виразне читання підготовленим учнем уривку від слів «Батька свого спогадай, до богів подібний Ахілле!» до слів «Рук убивці синів своїх я доторкаюсь губами!»

• На що розраховує Пріам, промовляючи ці слова? (Пріам нагадує Ахіллові про батька та його любов до нього; порівнює свою долю і долю Пелея, розповідаючи про своїх п’ятдесят синів, більшість яких загинула від рук ахейців)

• Як реагує на слова Пріама Ахілл? Наведіть цитати. (Ахіллу була відома воля Зевса, який бажав, щоб Гектора поховали за звичаєм; велике значення мали і слова царя Пріама, який ризикує своїм життям, забуває про почуття власної гідності через любов до сина та примушує Ахілла відчути біль, жаль, співчуття, силу їх спільної трагедії, викликаної Троянською війною)

• Які образи використовує автор, щоб передати волю богів щодо долі людей? (В уривку «Двобій Ахілла та Гектора» — це терези Зевса, у цьому епізоді долю людей вирішує Зевс, змішуючи щастя та горе із глиняних глеків. Це метафори, що передають уявлення давніх греків про несхожість людських доль та їх примхливість)

• Виразне читання підготовленим учнем плачу Андромахи (від слів «Рано ти, мужу мій любий, пішов із життя» до слів «...рясні проливаючи сльози»)

• Які почуття ви переживали під час читання уривку?

• Чи справдились страшні сподівання Андромахи щодо майбутнього Трої? (Так, Троя була спалена ахейцями, знищена дощенту)


2. Висновки.

• Поема закінчується картиною похорону Гектора. А чим закінчується Троянська війна? (Ахейці за допомогою хитромудрого Одіссея будують троянського коня, якого підносять в дар троянцям. Скориставшись довірливістю суперників, ахейці знищують Трою, спаливши її. Але військо Агамемнона теж понесло велику втрату: стрілою Паріса був вражений най-сильніший воїн ахейців — Ахілл)

• Поясніть значення фразеологізмів «троянський кінь», «ахілле-сова п’ята». (У переносному значенні вислів «троянський кінь» означає подарунок ворогові на його згубу; хитрі, підступні наміри. «Ахіллесова п’ята» — слабке, вразливе місце в людини)


• Що принесла десятирічна війна людям? (Троя пала, ахейці перемогли у цій війні. Тисячі загиблих оплакують батьки і матері. Війна нікому не принесла щастя. Про це говорять герої поеми:


Пріам. Рук убивці синів моїх я доторкаюсь губами!

Ахілл. Не допоможуть нічого найревніші сльози й ридання. Долю таку вже богове нам, смертним, напряли, нещасним — / Жити весь вік у журбі, самі лиш вони безпечальні.

Ахілл. Я й нині / Старості не доглядаю його (батька) й од вітчизни далеко / В Трої сиджу — і тобі, і дітям твоїм лиш на горе».

Ахілл (Пріаму). Та як наслали на тебе це лихо богове небесні, Вічно під містом твоїм лише січі та людоубивства.

• Яке ставлення до війни висловлює Гомер у своїй поемі «Іліада»? (Показує абсурдність війни, її непотрібність)

Слово вчителя

Війна несе лише смерть і сльози. Вона вражає своєю алогічністю: тисячі людей прагнуть знищити одне одного. І знищують. Задля чого? Перед обличчям війни, замислившись про її абсурдну суть, вороги знову стають просто людьми, які жахливо страждають через продовження війни. Пояснення цього лиха у героїв Гомера одне: безжальні боги не піклуються про людей, їх більше цікавлять власні забаганки.

3. Складання характеристики Ахілла і Гектора


1. Спостереження за відтворенням образів Ахілла та Гектора в об разотворчому мистецтві (виявлення міжпредметних зв’язків)

• Опишіть, яким уявляли Ахілла митці античної доби (зображення Ахілла на грецькому барельєфі, на античній вазі).

• Як ставиться Ахілл до Патрокла? Як це відображено на античному малюнку?


• Зробіть висновки про ставлення троянців до Гектора, судячи з античного барельєфа (див. додаток до уроку).


2. Робота над планом характеристики. Образи Ахілла і Гектора як уособлення ідеалу людини, воїна, героя.


План


I. Вступ.

Ахілл і Гектор — найхоробріші воїни ахейців та троянців. II. Основна частина.

Хто ж із них найгідніший?
1. Походження героїв.

2. Якості воїна.

3. Риси характеру.

4. Ставлення інших героїв твору.
III. Висновок.


Ахілл і Гектор — справжні воїни, справжні герої.


3. Можлива відповідь

Герої вічної поеми Гомера «Іліада» Ахілл і Гектор — найхоробріші воїни ахейського та троянського військ. Вони змагалися у вправності та силі, обидва загинули під час Троянської війни. Так хто ж із них найгідніший?


Ахілл, або Ахіллес — син царя мірмідонян у Фессалії Пе-лея та морської богині Фетіди. Прагнучи загартувати сина, Фе-тіда купала його у водах Стіксу, тому Ахілл мав єдине вразливе місце — п’яту, за яку тримала його мати. Ахіллові була провоз-віщена смерть під час Троянської війни. Мати, щоб уникнути цієї долі, переодягла сина у дівоче вбрання і віддала до двору царя Лікомеда, де він і виховувався. Одіссей, бажаючи залучити до ахейського війська майбутнього воїна, під виглядом купця запропонував дочкам Лікомеда жіночі прикраси і зброю. Дівчата кинулися до прикрас, Ахілл обрав зброю. Так Одіссей знайшов майбутнього воїна і намовив його вирушати під Трою. Відправляючись на Троянську війну, Ахілл знав, що загине — так казала йому мати — але, вибираючи між коротким, але уславленим життям та довгим бездіяльним, герой обрав коротке.

Гектор — старший син царя Трої Пріама і цариці Гекуби, чоловік Андромахи. Він віддасть своє життя за нерозважливе кохання свого молодшого брата Паріса до Єлени Прекрасної.

Гектор і Ахілл — справжні воїни. На їх рахунку чимало подвигів і перемог під час Троянської війни. Але подолати одне одного їм не просто: обидва сильні, фізично загартовані, витривалі. І навіть у вирішальному поєдинку, якби не допомога Афіни, хто знає, чи був би переможений Гектор? Гомер підбирає порівняння до поведінки воїнів, підкреслюючи, що вони — гідні супротивники: порівнює Ахілла з соколом, що полює на горлицю дику, з псом, який жене молодого оленя, але й Гектор, на його думку дуже схожий на високолетного орла, який хоче вхопити ягнятко чи зайця.

Дужі, сміливі, мужні — хіба можуть бути воїни кращими, ніж вони? Мабуть, ні, тому що ці герої ще й віддані своїй батьківщині. Мужньо боронить рідну змучену Трою Гектор, схаменувшись, повертається до рядів ахейського війська Ахілл.


Якими ж іще якостями наділені герої поеми «Іліада»? Гектор — герой, але ніщо людське йому не чуже, і він довго не наважується стати до герцю з Ахіллом. Зрозумівши підступність богів і супротивника, він мужньо бореться, до останньої хвилини свого життя прагне бути мужем, гідним поваги і захоплення. Прагне домовитися з улюбленцем Афіни про видачу тіла переможеного рідним, але засліплений гнівом, Ахілл запевняє, що ніяких домовленостей між ними не буде.

Ахілл — улюбленець богів і ахейців, красень і взірець воїна. Але він — теж жива людина і робить вчинки, про які потім жалкує: покидає військо — гинуть ахейці, й того друг Патрокл, знущається над тілом Гектора — потім плаче разом з Пріамом над спільною трагедією учасників війни.

І до Гектора, і до Ахілла одноплемінники ставляться з великою повагою: пригадайте, як голосять троянці, дізнавшись про загибель свого героя, плаче Андромаха, тужить Пріам; як поважають та які надії покладають на Ахілла як кращого воїна ахейці.

Ахілл і Гектор — справжні герої, справжні чоловіки. Вони були ідеалом воїна, героя, людини для давніх греків. Такими вони залишаються і для нас. А те, що Гомер змалював не лише їхню силу, але і слабкості, ще раз переконує: вони герої, але все ж таки люди. І ми теж можемо піднестися, дотягнутися до них.


Хто ж із нас найбільш гідний?


II. Домашнє завдання

Написати твір «Ахілл і Гектор — найхоробріші воїни ахейців та троянців».


Додаток до уроку

Літературні паралелі

На останньому уроці з вивчення поеми «Іліада» неможливо не пригадати знамениті твори російських поетів О. Мандельштама та М. Гумільова.

Порівняйте їхні враження від поеми Гомера із власними.


Бессонница. Гомер. Тугие паруса. Я список кораблей прочел до середины: Сей длинный выводок, сей поезд журавлиный, Что над Элладою когда-то поднялся. Как журавлиный клин чужие рубежи,— На головах царей божественная пена,— Куда плывете вы? Когда бы не Елена, Что Троя вам, ахейские мужи? И море, и Гомер — все движется любовью. Кого же слушать мне? И вот Гомер молчит, И море черное, витийствуя, шумит И с тяжким грохотом подходит к изголовью. (Осип Мандельштам)


СОВРЕМЕННОСТЬ


Я закрыл Илиаду и сел у окна, На губах трепетало последнее слово, Что-то ярко светило — фонарь иль луна, И медлительно двигалась тень часового.


Я так часто бросал испытующий взор И так много встречал отвечающих взоров, Одиссеев во мгле пароходных контор, Агамемнонов между трактирных маркеров.


  • Так, в далекой Сибири, где плачет пурга,
  • Застывают в серебряных льдах мастодонты,
  • Их глухая тоска там колышет снега,
  • Красной кровью — ведь их — зажжены горизонты.

Я печален от книги, томлюсь от луны, Может быть, мне совсем и не надо героя, Вот идут по аллее, так странно нежны, Гимназист с гимназисткой, как Дафнис и Хлоя.

(Николай Гумилев)

Які враження від поеми «Іліада» виникли у О. Мандельштама та М. Гумільова?


Визначте головну думку поезії О. Мандельштама «Бессонница. Гомер. Тугие паруса».


Чи вважає М. Гумільов поему Гомера актуальною? Доведіть це, використовуючи цитату.

Популярні дописи з цього блогу

Краткое содержание ЖУРНАЛ ПЕЧОРИНА

Родители Обломова и Штольца (по роману «Обломов»)

Шкільний твір роздум на тему: за оповіданням В. Дрозда «Білий кінь Шептало»