Отец Штольца и его вклад в воспитание сына (по роману И.А. Гончарова «Обломов»)

 В романе И.А. Гончарова «Обломов» большое внимание уделяется не только судьбам главных героев, но и тому, как на их характер повлияли родители. Особенно ярко представлен отец Андрея Штольца , сыгравший важную роль в формировании личности сына. Его фигура — это символ трудолюбия, дисциплины и разумного воспитания, благодаря которому Андрей стал активным, волевым и целеустремлённым человеком. Образ отца: немецкая строгость и практичность Отец Штольца — человек немецкого происхождения. Он представляет собой образ рационального, делового и дисциплинированного мужчины. Гончаров описывает его как спокойного и уравновешенного, с твёрдыми жизненными принципами. Он не теряет времени даром, ведёт хозяйство с точностью и порядком. «Отец его, немец, человек деловой, спокойный, практичный...» С юных лет он включал сына в дела, приучал к ответственности, развивал в нём самодисциплину. В отличие от родителей Обломова, он не считал, что ребёнку нужно только покой и защита — наоборот, он п...

Який зміст я вкладаю в поняття «щастя»

Запахло вітрами, запахло росою, запахло, кохана, твоєю красою... Народна творчість
Щастя... Це глибоке і неосяжне слово. Безліч разів люди намагалися дати загальне визначення цього поняття, але це виявилося неможливим: не могли вони повністю охопити це відчуття, його глибину, передати всі його відтінки.
Істинне значення цього слова — це поєднання визначень кожної людини, адже всі уявляють щастя по-своєму.
Розуміння людиною щастя залежить від її виховання, від її духовності. Люди великої душі знаходять його у праці на користь народові, Батьківщині. Вони почувають себе по-справжньоМу щасливими, коли потрібні людям. І які б труднощі не лягали на їхні плечі, вони бачитимуть щастя у допомозі іншим, у тяжкій праці й не проміняють своє життя ні на яке інше.

Але, по-моєму, немає в людини повного щастя, якщо в її серці не горить вогонь любові, якщо вона не чекає когось із солодким завмиранням серця, не мучиться почуттям ревнощі, не радіє від зустрічі з коханим (-ою). Я по-доброму заздрю тим людям, яких кохають і які самі здатні на сильне почуття. Я теж хотіла б мати в житті велику любов і думаю, що була б щасливою, коли б, поєднавшись із любою людиною, мала дружну сім'ю й хороших дітей. Адже для жінки, мабуть, найбільше й найголовніше щастя — це щастя материнства.
Також, на мою думку, не матиме щастя той, хто здатен байдуже пройти повз людину, яка потребує допомоги. Чи може людина з холодним серцем, якій нічого не потрібно, яку ніщо не турбує, окрім власної особи, яка нічого не помічас навкруги себе, бути щасливою? Мені здається, що ні.

Неможливо жити без справжніх друзів, на яких можна опертися у скрутну хвилину, які не лише користуються тобою, а й намагаються все зробити для свого друга. Як боляче буває, коли раптом дізнаєшся, що той, кого ти вважала справжнім другом, є лиш засобом для того, щоб не нудьгувати, та й то на деякий час! І як радісно стає на душі, коли виявляється, що твій друг, який перебуває далеко, не забуває про тебе, підтримує стосунки! Щаслива людина, яка відчуває поруч плече щирого, відданого друга.

Отже, щастя має багато-багато різноманітних значень, однаково важливих для людини. Зараз я розумію його так, але сподіваюся, що з часом пізнаю нові його відтінки.
Чи існує справжнє кохання?
Любов, як сонце, світу відкриває
Безмежну велич людської краси.
В. Симоненко

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Краткое содержание ЖУРНАЛ ПЕЧОРИНА

Родители Обломова и Штольца (по роману «Обломов»)

Шкільний твір роздум на тему: за оповіданням В. Дрозда «Білий кінь Шептало»