Шкільний твір на тему: САМОТНІСТЬ

У світі, де все живе тягнеться до живого, де навіть квіти, схиляючись під подихом вітру, змішуються з іншими квітами, де лебідь знає всіх інших лебедів, - тільки люди створюють собі самотність.

Яку відстань прокладає між нами наш внутрішній світ.
Усі люди відчувають – хто невиразно, а хто ясніше, - потребу пробудитися до життя. Велич усякої професії, можливо, саме в тому, що вона об’єднує людей. Але є хибні дороги.
Працюючи тільки заради матеріальних достатків, ми будуємо самі собі в’язницю. І залишаємось у самотності разом із своїм статком, який не дає нічогісінько, заради чого можна було б жити.

Щоб звільнити нас, досить помогти нам зрозуміти мету, до якої ми йдемо, зв’язані між собою, тож треба шукати таку мету, яка об’єднає всіх.

Ми дихаємо на повні груди тільки тоді, коли нас і наших друзів зв’язує спільна мета.

(Коваль Тетяна)