Отец Штольца и его вклад в воспитание сына (по роману И.А. Гончарова «Обломов»)

 В романе И.А. Гончарова «Обломов» большое внимание уделяется не только судьбам главных героев, но и тому, как на их характер повлияли родители. Особенно ярко представлен отец Андрея Штольца , сыгравший важную роль в формировании личности сына. Его фигура — это символ трудолюбия, дисциплины и разумного воспитания, благодаря которому Андрей стал активным, волевым и целеустремлённым человеком. Образ отца: немецкая строгость и практичность Отец Штольца — человек немецкого происхождения. Он представляет собой образ рационального, делового и дисциплинированного мужчины. Гончаров описывает его как спокойного и уравновешенного, с твёрдыми жизненными принципами. Он не теряет времени даром, ведёт хозяйство с точностью и порядком. «Отец его, немец, человек деловой, спокойный, практичный...» С юных лет он включал сына в дела, приучал к ответственности, развивал в нём самодисциплину. В отличие от родителей Обломова, он не считал, что ребёнку нужно только покой и защита — наоборот, он п...

Твір за романом Панаса Мирного й Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

В особі Панаса Мирного поєдналися високий царський чиновник і український письменник. Тяжко переживаючи заборону українського слова, Панас Мирний змушений був ховатися під псевдонімом, друкуватися за кордоном. Незважаючи на постійну небезпеку, полум’яний патріот завжди прагнув бути корисним своїй Вітчизні. Прикладом його сподвижницької діяльності є високохудожні твори, що збагатили українську літературу.
Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», написаний Панасом Мирним у співавторстві з Іваном Біликом, правдиво показує життя селянства, його матеріальне становище, мрії, прагнення на межі двох епох - кріпосництва та «голодної волі».
Основною сюжетною лінією роману є доля Чіпки Варениченка. З дитинства його зневажали люди, тому він почував себе самотнім у цьому світі. Хоча вже в ранні роки малий хлопчина прагне творити добро, якого сам рідко зазнавав. Рано усвідомлена несправедливість призводить до озлобленості, готовності помститися цілому світові. Суперечливості вдачі героя простежуються протягом усього розвитку подій.

Чіпка-господар любив землю. Саме на своєму полі зустрічає герой кохану. Розмовляючи з нею, він виявляє лагідність, щирість. Та разом із землею Чіпка втрачає й віру в справедливість: «І добро, і душа пропала… бо немає правди між людьми…» Його болісні роздуми про кривду підігріті болем образ, принижень, призводять до морального занепаду хлопця. У горілці топить своє горе Чіпка, але намагається вирватись із тенет пияцтва.

Нечипора обрали до управи, і йому здається, що особистою участю в громадських справах він нарешті доб’ється правди: «А може, мамо, людям у пригоді стану… добро яке зроблю».
Коли Варениченка усунули від виконання обов’язків, у його душі знову запанували озлобленість і мстивість. Відплатою за особисті кривди стають злочини. Чіпка не роздумує про добро і зло, його внутрішній голос замовкає, зневірившись у всьому. Свою душу Чіпка остаточно топить у крові родини Хоменків.

Немилосердна, жорстока дійсність тягарем давила на головного героя ще з дитинства, породжуючи в душі напружені роздуми, душевну боротьбу. Силою своїх душевних переживань притягує до себе Чіпка, а своєю жорстокістю і злочинністю - відштовхує, викликає осуд.
Панас Мирний, Іван Білик, зобразивши суперечливий характер Чіпки Варениченка в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», примушують замислитись над моральними цінностями та над історією свого народу.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Краткое содержание ЖУРНАЛ ПЕЧОРИНА

Родители Обломова и Штольца (по роману «Обломов»)

Шкільний твір роздум на тему: за оповіданням В. Дрозда «Білий кінь Шептало»