Куліш — біограф і видавець творів Гоголя

В 1856 і 1857 роках П. Куліш після довгої перепідготовчої праці видав книгу в 2-х томах «Записки о жизни Гоголя». Тоді ж таки Гоголева мати попросила Куліпіа, щоб він випустив твори Гоголя. Впорядкувавши рукописи, Куліш поробив коментарі, приготував до публікації листи і видав Гоголеві твори в шести томах. Заробіток з цього видання (3 тис. крб.) пішов на заснування власної друкарні (так звана друкарня П. Куліша), з якої свого часу вийшов ряд визначних творів української літератури, зокрема «Кобзар» Т. Шевченка, «Народні оповідання» Марка Вовчка, а також альманах «Хата» тощо. Випускала ця друкарня й кни-жечки-метелики для народного читання.

Обід у міському саду

У травні 1860 року П. Куліш приїхав у Полтаву. Тут, 9 травня, полтавська громада справила йому бучний обід у міському саду. На той обід зібралося чоловік із 200: були тут селяни і поміщики, шевці, кравці, генерали й письменники. За обідом проголошували промови на кількох слов'янських мовах. Перед тим, як сіли до столу, до розпорядника підійшов незнайомий чоловік і став прохати прийняти його як учасника обіду. Людей було й так багато і незнайомця не хотіли впускати. Тоді чоловік назвався:
— Я той жандарм, що відвозив Куліша з Петербурга в Тулу
на заслання.
Відставний жандарм примостився в кінці столу навпроти Куліпіа, а після десятої промови встав і попросив слова, привітавши Куліша, як старого знайомого.
— З вуст відставного жандарма,— сказав він,— прийміть,
люди добрі, щире бажання, щоб ширилися, зміцнялися й пи
шалися на Україні ті ідеї, за які я відвозив Куліпіа на заслання
в Тулу.
Звісно, такий тост з уст колишнього жандарма зустріли з незвичайним ентузіазмом та захватом.