Мета: формувати навички роботи над характеристикою
літературних персонажів; розвивати навички вибирати з тексту головне, аргументуючи свою думку прикладами і цитатами, звертати увагу на художні деталі; розвивати зв’язне мовлення та аналітичне мислення; сприяти розвитку творчих здібностей учнів.
Тип уроку: урок компаративного аналізу.
Обладнання: портрети драматургів (Ж.-Б. Мольєра, М. Куліша, І. Карпенка-Карого); виставка літератури.
Ми завдаємо тяжкого удару порокам, виставляючи їх на загальне посміховисько.
Ж.-Б. Мольєр
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація знань, мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Мольєр завжди був популярним в Україні. Українські корифеї театру на рубежі XIX–ХХ ст. зверталися до сюжетів його творів. Наприклад, Карпенко-Карий сміється над бажанням глитаїв одержати дворянський титул.
Сюжетні лінії комедій схожі. Подібно до того, як Журден Мо-льєра розпоряджається долею своєї дочки Люсіль, Боруля віддає Марисю за нібито шляхтича Націєвського і відсилає свого сина Степана на службу в земський суд. Дружини головних персонажів (пані Журден і Палажка) і діти (Люсіль, Марися) опираються своїм чоловікам і батькам.
Слуга Ков’єль і Омелько наділені почуттям гумору.
Мартин Боруля, задумавши стати дворянином, не хоче бути схожим на «мужиків». Мріє завести собак, їздити на полювання, грати в карти — робити все, як роблять дворяни.
Є ще третя п’єса — «Мина Мазайло». Головний герой комедії М. Куліша Мина Мазайло, як і Журден, соромиться свого «малоросійського» походження, намагається «ввійти» у російську культуру.
Наше завдання: аналізуючи твори, знайти спільне і відмінне в літературному методі трьох авторів, у композиції п’єс і розстановці дійових осіб; побачити подібність деяких ситуацій, характерів; відзначити текстуальне співвідношення, познайомитися з історією їх створення.
II. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку
Сьогодні ми порівняємо три п’єси, написані в різний час, але такі, що мають багато спільного. Перш за все — задум. По-друге — завдання, які ставив перед собою автор; по-третє, оцінка, яку сучасники дали п’єсам. Разом із тим ми порівняємо життєві позиції головних героїв. (Потім учитель залучає учнів до спільного визначення очікуваних результатів уроку.)
III. Презентація творів
Кожна група починає з «візитки» твору.
Візитка 1
П’єса Ж.-Б. Мояьєра «Мішанин-шяяхтич»
Мольєр є одним із найвизначніших творців комедійного жанру у світовій літературі. Драматург, обравши провідною темою спробу буржуа Журдена потрапити до вищого світу, категорично засуджує головного героя за його прагнення пристосуватися до законів і норм дворянства, перейти в табір аристократії. У цій п’єсі драматург постав видатним майстром комедійної інтриги, якому вдалося створити веселий, мальовничий спектакль. Водночас у комедії «Міщанин-шляхтич» не бракує й елементів суто балетного дійства. Однак це не просто танцювальні номери, а органічна частина комедійної дії — доволі умовної й театральної.
Візитка 2
П’єса І. Карпенка-Карого «Мартин Боруяя» На початку 80-х років XIX ст. зазначено початок розвитку українського професійного театру. І це не випадково: над п’єсами в ті часи працювали самі діячі театру: М. Кропивницький, М. Старицький, І. Карпенко-Карий. Івана Карпенка-Карого по праву вважають корифеєм українського театру, найвидатнішим українським драматургом-класиком, вихованим на кращих зразках вітчизняної та світової літератури. Карпенко-Карий створив новий тип соціальної п’єси, розвинув традиції європейської та світової драматургії — «без щасливого кінця» і суто позитивного героя («Сава Чалий», «Хазяїн», «Мартин Боруля»). Карпенко-Карий висміює бажання буржуазії одержати дворянський титул.
Візитка 3
М. Куліш «Мина Мазайло»
Розчарування М. Куліша в «голубій мрії» посилювалося наростаючою гостротою національної проблеми. На зламі 20-30 рр. XX ст. уже стало зрозуміло, що політику українізації згортають. Міщанство раділо цьому, ставало войовничо-самовдово-леним. У 1929 р. Куліш пише комедію «Мина Мазайло», темою якої, за його ж словами, є саме «міщанство і українізація». Цю комедію свого часу хтось із критиків назвав «філологічним водевілем» — малося на увазі, що суперечки її персонажів точаться переважно навколо української мови. Українізація, започаткована у 1923 р., висвітлила дражливість питання про те, наскільки українське суспільство готове бути Україною. • Про які історичні часи розповідається у творах?
Історична довідка
(Представник кожної групи дає характеристику епохи, яка відбилася в тому чи іншому творі.)
Історична епоха Карпенка-Карого
Епоха, у якій жив і творив Карпенко-Карий, характеризувалася значним розвитком капіталізму і швидким збагаченням буржуазії, частина якої почала пнутися у дворянство. Особливо виразною ця тенденція була серед тих груп селянства, які намагалися за будь-яку ціну перебувати над суспільно-економічними відносинами.
Історична епоха Мольєра
За часів драматурга панівним класом було дворянство. Хоча буржуазія набирала сили, вона все ж була ще слабкішою за дворянство, коли йшлося про загальний культурний розвиток, гарні манери, галантність. Крім того, їй були властиві чванство, скнарість, егоїзм, заздрість. Усі ці негативні риси стали об’єктом критики і висміювання буржуазії в сатиричній комедії.
Історична епоха Куліша
А зараз ми маємо згадати історію українського народу та один з її періодів — українізацію, яку проводила партія та уряд у 20-х рр. XX ст.
Квітень 1926 р. Звіт України на сесії Центрального Виконавчого Комітету СРСР.
Від українського уряду виступив В. Чубар, який намагався пояснити мовну політику українського уряду, напружену ситуацію в Україні, викликану українізацією.
«Я заявляю со всей ответственностью, что у нас русский язык так же общепринят, как и украинский, но надо добиться того, чтобы, когда в учреждение приходит крестьянин, знающий род-ной язык, ему ответили на том языке, который он понимает... В области украинизации еще вообще сделано мало: учебные за-ведения не украинизированы, и мы не готовим еще врачей и аг-рономов, знающих украинский язык».
Утім було багато керівників, які вважали, що в Союзі має бути єдина школа — російська.
Учитель. Можна зробити висновок, що твори репрезентують різні епохи. Ми узагальнюємо літературні факти, які не мають безпосереднього зв’язку між собою, що, втім, не означає і, окрім того, не припускає відсутності об’єктивних основ того чи іншого порівняння.
У нас із вами є ще одне питання, на яке треба дати відповідь: задум п’єси та оцінка сучасників. Мольєр орієнтувався на конкретні історичні реалії. Його п’єсу «Міщанин-шляхтич» називають дзеркалом пороків дворянства та буржуазії.
М. Куліш сам схарактеризував задум п’єси «Мина Мазайло» так: «Міщанство і українізація». Подібними є і історія написання. На диспуті 1929 р. М. Куліш сказав: «Спочатку я думав дати легку масову п’єсу, котра мала допомогти партії у проведенні культурно-національного будівництва. Тепер, однак, я дуже радий, що театрам довелось проробити велику роботу, щоб оволодіти п’єсою, котра вийшла значнішою, ніж я думав». Послухайте уривок зі спогадів дружини М. Куліша. Ці спогади дають можливість зрозуміти життєву основу твору. «Микола безнастанно працював над мовою, хоч знав її досконало. Особливо захоплювався мовою, пишучи «Мину Мазайло».
Працюючи над п’єсою, зайшов якось до загсу і там прочитав список змінених прізвищ. Це його розсмішило так, що він вставив цей епізод у комедію. Перед першою виставою до нього підійшов чоловік, назвався Алмазовим і почав просити змінити прізвище у потрібному епізоді. Звичайно, М. Куліш відмовився...» («Спогади А. Куліш»).
Що ж стосується історії написання комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» — приводом стала незлагода між королем Людовіком XIV і турецьким послом. Восени 1669 р. в Париж прибуло турецьке посольство. Гордовита поведінка посла Солімана-Аги не сподобалася королю. Річ у тому, що турецький посол образив самолюбство Людовіка XIV, не досить захоплено відгукнувшись про пишність Версалю. Крім того, він насмілився порівнювати коштовності на королі Франції з убранням коня його повелителя. Розгніваний король велів тримати посла під домашнім арештом, а згодом вислав його з країни. Придумав він і публічну помсту, вбрану в форму сатиричної комедії. Він доручає Мольєру пародію на гучні турецькі церемонії.
Оцінки п’єс
Микола Куліш
Оцінки п’єси «Мина Мазайло» були діаметрально протилежними: «Чи матиме успіх ця п’єса? Її сценічна й культурна вартість дуже мала. Вона не є крок уперед». (Критик Ширачанський К. «Мина Мазайло».— «Пролетарська правда».— 1929.— № 94.— 24 квітня).
«Це була справжня художня насолода... Нам просто бракує слів, щоб описати високу мистецьку довершеність акторських засобів і всієї вистави... Постанова «Мина Мазайло» у франків-ців — витвір здорового глузду, вияв глибокої майстерності і вдале сполучення всіх елементів великої театральної культури» (критик В. Маньковський).
А як було оцінено п’єсу Ж.-Б. Мольєра «Міщанин-шляхтич»?
У 1670 р. в замку Шамбор відбулася перша постановка комедії. Після спектаклю король не сказав Мольєрові жодного слова. Придворні сприйняли це мовчання як ознаку незадоволення. Друга вистава відбулася через п’ять днів. Ці п’ять днів Мольєр провів у своїй кімнаті, намагаючись зрозуміти, у чому причина невдачі. Після другого спектаклю Людовік XIV нарешті сказав: «Мольєре, із усього створеного вами ніщо не дало мені такого задоволення, і комедія ваша — чудова».
У ході роботи учням пропонується скласти таблицю (завдання можуть бути індивідуальними).
IV. Інтерактивна частина уроку
Проводиться із застосуванням методу «Акваріум»
Організація роботи: 1. Учитель об’єднує учнів у 3 групи і пропонує їм ознайомитися із завданням.
2. Одна група (а потім і інші) сідають у центр класу, діляться інформацією.
3. Доповідають її чи ставлять питання іншим групам.
4. По закінченні відведеного часу група повертається на свої місця, а вчитель підбиває підсумки, надає слово в «акваріумі» наступній групі.
Порядок проведення інтерактивної частини
1. Учитель: надання інформації.
• Як ви гадаєте, хто найкраще зможе розповісти нам про ці
п’єси? Ну звичайно, тільки автор. Тому у мене є пропозиція
повернутися в часи Мольєра, І. Карпенка-Карого та М. Ку-
ліша. Візьмемо у письменників інтерв’ю, проаналізуємо їхні
твори.
2. Перша група сідає в «акваріум».
Завдання: знайомство з біографією Мольєра. Розігрування ситуації: «Інтерв’ю з Мольєром» (діти в «акваріумі» — журналісти, учні класу — відтворюють «відповіді» Мольєра).
Діалог учнів із Мольєром
• Коли Ви захопилися театром? (Ще в дитинстві, коли ми разом із дідусем по матері відвідували театри. А закінчивши коледж та отримавши диплом юриста, я заснував у Парижі «Блискучий театр», який, щоправда, невдовзі закрився)
• Разом із «Блискучим театром» Ви багато подорожували. Що можете розказати про той час? (Так, справді. Разом із трупою мандрівних комедіантів протягом 1646-1658 рр. я подорожував містами Франції. Літературознавці пізніше відзначили: «Так народився найкращий комедіограф країни»)
• Який час Вашого життя був найпродуктивнішим? (Кінець 60-х р. XVII ст. У цей час я написав п’єси «Тартюф», «Дон Жуан», «Мізантроп», «Скупий», «Міщанин-шляхтич». Безпосередньо пов’язані з сучасністю, ці твори порушували важливі суспільні, моральні та філософські проблеми століття.)
• Дуже цікаво, у яких стосунках Ви були з королем Людові-ком XIV? (Король Людовік XIV був хрещеним батьком моєї доньки. Він протегував моїм п’єсам)
3) Друга група презентує письменника.
Завдання: розповісти про М. Куліша як про нашого земляка.
1. Місце народження.
2. Мандри степами Херсонщини разом із Кохановським.
3. Життя на козацькій вольниці (Олешшя).
4. Видання власного журналу.
4) Третя група презентує письменника.
Завдання: взяти інтерв’ю у І. Карпенка-Карого. Орієнтовні запитання:
• Назвіть, будь ласка, своє справжнє ім’я?
• Розкажіть про Ваше походження.
• Де Ви здобували освіту, які мали уподобання в юності?
• Як розпочиналася Ваша театральна кар’єра?
• Коли прийшов до Вас успіх як до актора, режисера, драматурга?
V. Пошукова робота у мікрогрупах
Клас і надалі працює в групах, кожна з яких отримує картку для роботи. Спираючись на додаткову літературу та тексти, дати відповіді на запитання картки.
Картка 1. Жан-Батист Мольєр «Міщанин-шляхтич»
1. Яке завдання ставив Мольєр, створюючи свою п’єсу? (Мольєр виступає як проти станової нерівності, так і проти впертого намагання деяких буржуа перейти у вищий клас)
2. Назвіть тему та ідею твору. (Схибленість пана Журдена на шляхетності; критика аристократії і викриття плазування буржуазії перед панівним класом)
3. Що покладено в основу конфлікту п’єси «Міщанин-шляхтич»? (Невідповідність між дійсністю та її сприйняттям головним героєм, який дивиться на реальність із позиції власного «високого» прагнення порівнятися і поріднитися з аристократами, але позбавленого здорового глузду. Манія «вищості» оволодіває Журденом цілком і робить його смішним і наївним. Вона призводить до комічних дій, ситуацій, у які потрапляє герой)
4. Порівняйте сюжетну лінію п’єс «Мішанин-шляхтич», «Мартин Боруля» та «Мина Мазайло». (Сюжетна лінія розгортається залежно від дій і вчинків головних героїв. Журден охоплений манією дворянства, він розпоряджається долею доньки Лю-сіль. Дружина Журдена (пані Журден) і Люсіль противляться чоловікові і батькові. Особливу роль відіграє слуга Ков’єль, який допомагає молодим героям в їхній боротьбі за особисте щастя. Головний герой зазнає поразки — через інтриги)
Картка 2. Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля»
1. Яке завдання ставив І. Карпенко-Карий, створюючи п’єсу «Мартин Боруля»? (Карпенко-Карий висміює недолуге бажання буржуазії одержати дворянський титул)
2. Схарактеризуйте сюжетну лінію «Мартина Борулі». (Боруля робить усе для того, щоб вийти на «дворянську лінію», віддає свою доньку Марисю за нібито шляхтича Націєвського і відсилає свого сина Степана на службу в земський суд. Дружина (Палажка) і донька чинять опір своєму чоловікові і батьку. Неабияку роль відіграє слуга Омелько, який допомагає молодим героям в їхній боротьбі за особисте щастя. Мартин Боруля зазнає поразки завдяки щасливому збігу обставин)
3. У чому полягає, на думку Борулі, перевага аристократів? (Задумавши стати дворянином, Мартин мріє більше не бути схожим на «мужиків». Він всю сім’ю привчає до «дворянської лінії». Дітям своїм Мартин заборонив називати батьків «по-мужичі»: «мама», «тато», а неодмінно так, як це в панів кажуть: «папінька», «мамінька», наймитам же звелів величати себе «паном»)
Картка 3. Микола Куліш «Мина Мазайло»
1. Що ви можете сказати про сюжет п’єси? (Він ґрунтується на анекдотичній історії: службовець тресту «Донвугілля» Мина Мазайло, що мешкає на Н-ській вулиці Холодної гори в Харкові, вирішує змінити прізвище з Мазайла на Мазєніна і береться за вивчення правильної літературної російської вимови, щоб, нарешті, стати шанованою людиною)
2. Чому Мина Мазайло рішуче постає проти української мови і культури? Як він ставиться до українського народу? (Зненавидів свою приналежність до колись уярмленого «другосортного» народу, через яку не зміг зробити кар’єру. Через прізвище всі біди: в школі дівчата зневажали, знову-таки через прізвище не може знайти роботу)
3. Хто підтримує наміри Мини Мазайла? Хто активно допомагає втілити це рішення в життя? (Дружина Мини — Килина, дочка Рина (Мокрина). Найактивнішу допомогу Мазайлам надає тьотя Мотя з Курська)
4. Яке місце у п’єсі займає син Мазайла — Мокій? (Мокій самотужки шукає критерії для правильної оцінки скарбів мови, вивчає твори української літератури і мистецтва, фольклору.)
5. Що стає центром ідейних зіткнень у п’єсі? (Дискусія про зміну прізвища, у якій беруть участь усі герої твору. У дискусії відбито історичний колорит того часу, напружене зіткнення протилежних за напрямом суспільних сил)
VI. Колективна робота. Захист досліджень
VII. Підбиття підсумків
Використовуємо метод «Незакінчені речення». Учням пропонується продовжити запропоновані висловлювання щодо сьогоднішнього уроку:
• Найбільше мені сьогодні на уроці сподобалося...
• Для мене новим було наступне...
• Не сподобалося мені те, що...
• Найбільш цікавим було...
VIII. Домашнє завдання
Скласти «Піраміду» за п’єсами, які аналізувалися на уроці.
Коментарі