Батьківщина, вона в кожного в серцях (з екзаменаційних
Батьківщина, вона в кожного в серцях (з екзаменаційних робіт ЕГе-2014 (частина З)) Збережений авторський варіант орфографії й пунктуації Якби кожний усвідомив, що таке батьківщина й любов до неї, менше було б убивств, злодійства, сміття не валялося б там, де ми дихаємо, любуємося, відпочиваємо. Навіть між двома людьми може народжуватися це питання. Якщо один любить, а інший ні, у них не буде спільних нтерес, та й спілкування важко знайти. Адже любити батьківщину це ніколи не пізно. Батьківщина, вона в кожного в серцях. Автор хоче показати цим текстом, що батьківщина без людини ні що не виходить, що людина повинен любити свою батьківщину, а не тікати від її. Якщо людина не буде любити свою батьківщину, тоді із чого вона буде починатися?
У багатьох книгах пишуть, що в інших країнах краще жити, там нові технології, високооплачувана заробітна плата Нам у суворівському училищі прищеплюють любов до батьківщини, і після кожної бесіди з офіцером я йду впевнено, знаючи, що нам їсти чим пишатися. Дійсно, із чого починається батьківщина? Кожному хочеться задати це питання й одержати на нього відповідь. Любити батьківщину, піклуватися про неї, адже колись вона подбала про ваше народження.
Автор прагнути достукатися до серць кожного читача за допомогою застарілих слів, синонімів, антонімів і т.д. У старій газеті я прочитала одну історію Під час війни німці піймали пораненого солдата й сказали йому, що посадять у приміщення для військовополонених і той повинен у них довідатися плани подальших дій війська полонених.
Бранцями виявилися його земляки Вони прийняли солдата з любов'ю й співчуттям. І коли німці прийшли за ним, щоб довідатися плани супротивників, то солдат відмовився їм що-небудь розповідати. Німці розлютилися й розстріляли бідного солдата.
От про що я задумалася після прочитання тексту, даного для аналізу чудової людини, прозаїка, публіциста Лиханова. У книзі Каверіна «Два капітани» маленький хлопчик Саня втратив свою сім'ю в ранньому віці. Але це його не зупинило й не звело із правильні життєві шляхи У поемі Достоєвського «Майстер і Маргарита» любов не може бути неприродної, вона повинна йти від серця. Аргументувати свою точку зору я можу прикладом з мого життя.
Одна моя знайома народилася на Україні (далі про знайому) На захист батьківщини йшли солдати й прості люди щоб постояти за неї. Любов і відношення тісно перетинаються між собою, але коли мова йде про батьківщину, вони стають одним єдиним «Любов до рідного попелища» і «любов до вітчизняних трун» це почуття, які ми знаходимо з дитинства, звичайно, поступово. У тексті автор міркує над пушкінськими словами, які додають тексту міркувань. Звичайно, кожний вправі вибирати: любити або не любити батьківщину, але вірніше буде любити її, адже вибору-те немає. Також існує безліч романів про батьківщину, такі як «Севастопольські оповідання», «Війна й мир», дитячі казки про богатирів. Самостояння людини залежить від його природності, у тому числі й до батьківщини.
Люблю природу: ці берізки й озера, комарів і траву Не представляю себе без цих моментів, але адже інші представляють. Автор говорить про те, що якщо людина не любить чогось окремо, те не полюбить іншої людини. Знову не згодна. Адже людина може просто любити іншої людини й це буде вважатися окремою любов'ю Автор порівнює це проблему з якимсь маленьким оповіданням Ф.
Тютчева про цих духовних калік Примітка: деякі розділові знаки є авторськими. Текст написаний на основі життєвого досвіду, знань і розуміння позиції А. Лиханова. Я не зовсім у цьому тексті...
А. Лиханов - великий публіцист. Негативним прикладом служить Настя з добутку К. Г. Брюллова «Телеграма». А ти любиш? От та проблема, що розкриває Лиханов.
На підтвердження хочу привести роман «Війна й мир». А. Болконский, коли його ранили в поле, зробив це заради своєї батьківщини, що він любив і не хотів. Щоб Наполеон Бонапарт захопив неї.
Я розділяю позицію автора, тому що людина, куди б він не потрапив, завжди повинен пам'ятати, звідки він узявся. Я повністю згодний з автором, тільки не згодний з тим, що людина не зможе розтоптати любов до батьківщини, тому що це природний процес. У тексті присутні відверті переживання автора Іноді навіть проявляється окличний тон, що підкреслює самоугода автора.
У тексті іноді проявляється питально-відповідний характер, що вказує на звертання порушеної теми до читачів. Скитаясь із місця в місце, людина нічого не добется. Тема любові до рідної домівки добре проявляється в оповіданні Тургенєва «Батьки й діти». Сибаритство Аркадія і його батька Базарова на тлі нігілізму Базарів багато працював.
Називав мир майстерні, а не храмом, заперечував батьків і майже в них не з'являвся. На підтвердження вишенаписанному можна привести приклад з добутку «Мертві душі», де Лермонтов показує, як через свою скнарість поміщик купує мертві душі. Нові слова: еммоционально, щас. З колекції Л. Л. Соколовій