Роль релігії та міфології в «Енеїді»: як образи богів та вірувань взаємодіють з соціальними та культурними реаліями того часу
«Енеїда» Івана Котляревського – перший український бурлескно-травестійний твір, у якому класична антична міфологія поєднується з реаліями українського життя XVIII століття. Через образи богів, використання релігійних мотивів та переосмислення міфології автор майстерно висвітлює соціальні проблеми свого часу, критикує вади суспільства й створює яскраву сатиру на релігійні та світоглядні традиції. Боги і міфологічні персонажі у «Енеїді» Котляревський активно використовує образи античних богів: Юнону, Венеру, Нептуна, Юпітера та інших. Проте ці персонажі в «Енеїді» отримують риси української реальності: вони сварливі, корисливі, владолюбні. Юнона, приміром, постає як жінка сварлива та мстива, тоді як Нептун – як чиновник, якого легко підкупити. Таким чином, античні боги набувають рис людей XVIII століття, живуть за принципами українського суспільства того часу. Міфологічні образи пристосовані до побутових деталей: боги їздять у бричках, ходять на бенкети, полюбляють пияцтво і хабарницт...