Лукашкина М. Дитячий садок віршів
Дитячий садок віршів
Роберт Льюис Стивенсон A Child's Garden of Verses
Передмова
"Дитячий садок віршів і інші вірші", "Веселка". 2000 г.
Передмова й коментарі Марії Лукашкиной epampa. narod. ru/lukashkina/stiv2.html
До тридцяти п'яти років письменник Роберт Луїс Стивенсон не надрукував жодного вірша. Усе, що виходило з-під поетичного пера цього відомого на той час письменника, сам він уважав незначним, написаним "з нагоди", і ніколи не пропонував видавцям. Що ж послужило поштовхом до того, що в дозрілих літах, зненацька для всіх, Стивенсон написав збірник віршів "A Child's Garden of Verses" ("Дитячий садок віршів"), завдяки якому він і донині вважається кращим дитячим поетом в Англії? Біографи письменника згадують про книгу віршів "День народження дитини" якоїсь Сейл Беркер. Прочитавши її, Стивенсон нібито сказав, що напише краще. Дружина письменника, Фанни Осборн, у своїх спогадах приводить інший епізод: Стивенсон, спостерігаючи за тим, як бігають по будинку діти родичів, що гостюють у них, з подивом викликнув: "Хіба це гри?! Лихоліття очікують Англію: діти розучилися грати". Коментуючи що происшли, Фанни пише: "Треба визнати, чоловік судив наших маленьких гостей занадто строго, адже не кожного природа обдаровує настільки винятковою фантазією, як його".
Приїзд дітей збігся з дуже щасливим періодом у житті письменника. Недавнє одруження, від'їзд із Америки, де він жив якийсь час, на батьківщину, у Шотландію, - от час, коли Стивенсон складає сорок вісім віршів по спогадах дитинства. Він поєднує їх у збірник "Penny Whistles" ("Свистульки"), дарує друзям кілька копій збірника, видрукуваних на його прохання в друкарні, і начебто забуває про нього. Через два роки, під час важкої хвороби, він вертається до збірника, переробляє його й видає під іншою назвою: "Дитячий садок віршів". Звідки узялася ця назва? Сам Стивенсон згадує про тім почутті, яке дитиною випробував у саду дядька-пастора. "Сонячне світло, зелень листя, щебет птахів - ніколи відчуття всього цього не володіло мною з такою силою, як тут. Гімалайський кедр на галявині, заросли лавра, млина, ріка, церковний дзвін, орачі за роботою, дивовижні індійські штучки, якими наповнив будинок мій дядько, разюча відмінність цього місця з містом, де я проводили інший свій час, - все це зачарувало мене й живе в пам'яті понині, ні на що не схоже, іскристе, п'янке"
Поява збірника викликало масу захоплених відгуків, настільки непідроблено щир і дитячим здавався голос, що звучить внем.
"Ці життєрадісні вірші склав той, чия життя легке," - пролунало в одній з рецензій. Лише близькі друзі письменника знали, при яких обставинах були написані багато віршів "Дитячого садка віршів". Зараз будь-який англійський школяр у подробицях розповість вам про те, як письменник, страждаючи від декількох недуг відразу, лежав у постелі з бездіяльною правою рукою. Лівої він майже наосліп (лікарі настійно рекомендували оберігати хворого від яскравого світла) намагався записати на аркуші паперу рядка віршів зі збірника, що прославив його згодом. Яким же було дитинство письменника, якщо робота над віршованими спогадами про нього допомогла йому видужати?
Роберт Луїс був єдиним сином у сім'ї Стивенсонов, потомствених інженерів Керування Північними Маяками. Батьківщиною його була Шотландія, той край, де, за словами самого письменника, дитині часто доводить чути "про аварії корабля, про рифи, які точно вартові коштують у берегів, про безжалісні буруни й про покритий вересом гірських вершинах". Його мати, Маргарет, з юності страждала туберкульозом і змушена була майже повністю передоручити слабкого здоров'ям сина турботам няньки, Алисон Каннингем.
Камми, так няньку називали в сім'ї, була жінкою неабиякої. Вона мала чудове почуття гумору, уявою й чималим талантом оповідача. Саме її манеру декламувати вірші мимоволі перейняв майбутній письменник. Камми користувалася таким авторитетом у будинку, що прощення за провини маленький Луїс просив у неї, не в батьків. Однак життєрадісність сполучалася в ній з побожністю, любов до віршів Роберта Бернса - із щоденним звертанням до Біблії. Ряд віршів, таких як "Я був гарним цілий день" або "Такий порядок", включених Стивенсоном у збірник, перейняті тими поняттями, які Камми вселяла йому, коли він був дитиною
чиМогла благочестива Камми припускати, що причиною дивної нервозності хлопчика служать її оповідання про грішників, що горять у вічному полум'ї? "Релігійні захвати й жахи", як назвав їх у своїх спогадах сам Стивенсон, приводили до того, що він боявся заснути - зі страху бути отринутим Господом і прокинутися ваду.
У ті довгі ночі, коли Луїса мучив кашель, Камми несла його до вікна, щоб показати ніч, зоряне небо й світло у вікнах тих, хто "теж хворіє". Няньці, по його власному визнанню, Стивенсон був зобов'язаний тим, що зробився письменником. Вона допомогла розвити його природну здатність до творчості, стала тим товаришем, суспільства яких слабка й хвороблива дитина була позбавлена
Нянині фантазії впали на благодатний ґрунт. Який природної силоміць уяви повинен був володіти її вихованець, якщо, граючи в мисливців, настільки перейнявся духом гри, що "побачив" череду антилоп, що пронеслося по галявині! Яку подяку повинен був випробовувати згодом він, що написав няньці в присвяті до збірника:
За довгі ночі безсонні, Що ти провела із мною; За ніжні руки закохані, Даровані долею . . . . . . . . . . . . . . . . . . Прийми цю скромну книжку, Що тримає моя рука, И слабкого згадай хлопчиська, А нині вже старого!
(переклад О. Жуховичер, Л. Зимана)
Кому адресований "Дитячий садок віршів"? Одне з його присвят буквально переводиться так: "Кожному, хто мене читає". І дорослий, і дитина розділяють із автором, хоча б в уяві, радість від плавання в бочку по морю некошеної трави або спроб обігнати власну тінь. Поетичний збірник Стивенсона міцно зайняв місце на книжковій полиці в багатьох англомовні сім'ях
З інтересом був сприйнятий він і в Росії. Такі поети, як В. Брюсов, К. Бальмонт, Вл. Ходасевич, захоплюючись поетичним дарунком письменника, перевели найбільш понравившиеся їм вірша. Зібрані О. Румером, вони склали малюсіньку книжечку "Дитячий квітник віршів", у яку ввійшло двадцять один вірш і яка була надрукована в 1920 році з полум'яним закликом на обкладинці: "Пролетарі всіх країн, з'єднуйтеся!" збірник, Що Вийшов, жодного разу не перевидавався. Тема поетичного саду й дитини, що грає в ньому під доглядом няньки, у той час здавалася застарілою. Наступний поетичний збірник Стивенсона, названий "Подорож", вийшов лише в 1958 році. У нього ввійшли 30 віршів у перекладах Игн. Іванівського
Поетичні переклади зі Стивенсона з'являлися в зібраннях творів таких відомих поетів як О. Мандельштам, включалися в збірники перекладів з англійського, миготіли в дитячих журналах. І проте Стивенсон як поет у Росії мало відомий
Теперішня книга вперше пропонує читачеві повністю переведений "Дитячий садок віршів" у тім порядку, у якому він був складений автором, у тому числі й цикли віршів "Дитина, що грає один" і "Дні, проведені в саду". Пропущені лише кілька присвят, які сам Стивенсон помістив наприкінці книги й представляющие інтерес скоріше для літературознавців. Треба помітити, що серед всіх перекладів чималу частину становлять ті, що були зроблені молодими перекладачами в останні роки, і публікуються вперше. Читачі мають можливість прочитати різні переклади того самого добутку й зрівняти їх соригиналом.
Вірша збірника Стивенсона "Underwoods" ("Підлісок"), знайомі російському читачеві ще менше, ніж його так звані вірші для дітей. Початок йому було покладено відразу по закінченні роботи над збірником "Свистульки". "Я зробився поетом, працюю й працюю над віршами, так що до сорока років напевно видам поетичний збірник," - пише він другові в травні 1883. І через чотири роки збірник дійсно виходить. Назва для нього Стивенсон запозичив у сучасника Шекспіра, поета Бена Джонсона, що у невимушеній манері писав вірша по тім або іншому приводі. "Мої вірші не ліс, а підлісок, - говорив сам письменник, оцінюючи свою роботу, - але в них є присутнім зміст і їх можна читати".
У книгу включені також три його перекладені на російську мову балади. В однієї з них щаслива літературна доля. Шотландська балада "Heather Ale" ("Вересковий мед"), переведена в 1941 році С. Маршаком, неодноразово друкувалася
Друга балада, "Christmas at Sea" ("Різдво в море"), відома менше. Її зміст якоюсь мірою навіяно суперечками юного Стивенсона з батьком про вибір життєвого шляху. Будувати маяки або, у крайньому випадку, займатися юриспруденцією, - іншої долі батько для Луїса не бачив. Той же, всупереч його бажанню, зробився письменником - автором історій
Переклад третьої балади друкується вперше. "Ticonderoga" ("Тикондерога") була написана Стивенсоном в 1887 році, в Единбурзі, куди його терміново викликала телеграма - повідомлення про невиліковну хворобу батька. Виявившись у рідному домі, де все нагадувало про дитинство, переживши важку втрату, Стивенсон посадив себе за письмовий стіл. Темою його нової роботи стала шотландська легенда, що він колись обговорював сотцом.
Збірник "Ballads" ("Балади"), виданий в 1890 році, був останнім прижиттєвим віршованим збірником Стивенсона.
До широкого неба особою ввечеру Покладете мене, і я вмру, Я радісно жив і легко вмру И вам заповім одне -
Написати на моїй плиті гробової: "Моряк з морів повернувся додому, Мисливець із гір повернувся додому, Він там, куди йшов давно".
(переклад А. Сергєєва)
Доля розпорядилася так, що могилою Стивенсона стала висока гора на одному з островів Самоа, де він жив в останні роки. На надгробному камені висічені останні три рядки його "Заповіту".
Передмова друкується з невеликими скороченнями.