Мета: розкрити багатогранність образу душі розвідника, Викликати в учнів захоплення безсмертним його подвигом; з’ясувати поняття прометеїзму; розвивати в школярів навики характеристики персонажів твору; виховувати глибоку симпатію до незламних патріотів. Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрети А.
Малишка, О. Вишні, О. Олеся, текст поеми «Прометей».
ХІД УРОКУ I. Мотивація Навчальної Діяльності Школярів. Оголошення Теми Й Мети Уроку II. Актуалізація Опорних Знань Учнів 1. Виразне читання учнями уривків з поеми напам’ять 1. 2. Гра «Чи уважний ти читач?» 3. Визначити тему та ідею поеми Тема — зображення подвигу людей у роки Великої Вітчизняної війни. Ідея — уславлення духу патріотизму і відданості рідній Батьківщині.
ІІІ. Сприйняття Та Засвоєння Навчального Матеріалу 1. Опрацювання статті Л. Коваленка …В образі розвідника розкрито багато граней його душі — душу великої людини-борця. Він не тільки хоробрий солдат, а й досвідчений розвідник, гуманна людина, ніжний син, вірний товариш, людина з тонкою душею, не чужою жартові і мрії, сповнена великої жадоби до життя і пізнання, скромна і проста, лагідна, чуйна до чужого болю. Всі ці й інші риси характеру героя поет показує і розкриває в конкретних і правдивих умовах, типових для років війни…
Розкриттю ідеї безсмертя також служить такий композиційний засіб, як введення в поему розповіді плотаря та змалювання картин щедрої осені (на початку твору). Поет ніби говорить цим: те, за що віддав боєць життя, квітне нині і міцніє, завжди пам’ятаючи про своїх рятівників і захисників.
Солдат звертається до людей, — без відчаю, без тіні розпачу, — із закликом боротися до кінця з ворогом. Він вірить, що справа, за яку віддає своє життя, все одно переможе. Впевненість у перемозі робить його твердим і непохитним у найважчу хвилину життя, здатним віддавати промінь і силу своєї впевненості іншим.
Цей зміст прекрасного в образі солдата логічно закінчує Весь попередній його психологічний розвиток. Він переконує чи тача, бо читач знає з попереднього, які риси визначають харак тер розвідника Прометея: людяність, патріотизм, мужність, са мовідданість.
Другим головним героєм в поемі виступає український народ, уособлений насамперед в образі безіменного хлопця, що знайшов розвідника на березі ріки, і його матері, яка доглядала поране ного. Мати українка як рідного сина прийняла воїна розвідника. Він захищає Вітчизну, її щастя — значить, він гідний найбіль шої пошани і турботи.
Всі — від старого діда до маленького дівчатка — клянуться в тому, що солдат їхній, з їхнього села. Анафоричне «це наш» якнайкраще передає ставлення селян до солдата та їхню єдність, згуртованість. Разом з тим — це нескорений, мужній народ, лад ний піти на тяжкі випробування, аби тільки не видати ворогам своєї рідної людини.
Хто ж вони, оті, що так твердо підтримують розвідника? Це трударі, честь і слава землі — хлібороби, ковалі, теслі… вони бачать у солдаті свою близьку людину.
2. Охарактеризувати образ бійця з поеми за планом 1. Кого поет в поемі називає Прометеєм? 2.
Риси характеру воїна: А) гаряча любов до вітчизни і народу; Б) величезна сила волі, здатність на героїчні подвиги аж до са мопожертви в ім’я щастя людей; В) оптимізм, життєлюбність; Г) глибока віра в перемогу над ворогом; Д) вірність своєму військовому обов’язку. 3. З’ясувати поняття прометеїзму Прометеїзм — це самовіддане служіння людям, беззавітна, незламна і непохитна боротьба людини за щастя і благополуч чя інших.
Прометей Малишка — не легендарна, а реальна людина. Це типовий образ воїна, у якому втілені найхарактерніші риси, влас тиві багатьом воїнам.
4. Бесіда • Чи вважаєте, що твір «Прометей» про смерть?
Доведіть.
(У поемі розповідається про подвижницьку смерть радянсько го воїна, живцем спаленого фашистами. Але це твір — не про смерть. Це твір — про життя, про велику і світлу дружбу, яка перемагає смерть, про любов людини й Батьківщини) • Яким змальовує А. Малишко радянського воїна?
(У найтяжчу мить він не проклинає життя. Поет змальовує його світлими фарбами — на ясному тлі до кришталь літнього неба з дубами й сонцем у долині, тепла юнацьких літ, сонця злиток. У цій картині — моральна зверхність, перемога радянської люди ни, народу, соціалістичного ладу над звироднілими, чорними фашистськими силами) • Як гадаєте, чи турбувало щось бійця перед лицем смерті? (Тільки одне: чи знатимуть друзі, що він не похилився перед ворогом, а чесно вмер) • Як же розкривається в поемі ідея прометеїзму?
Жити для людей і померти для людей.
Подвиг безіменного розвідника по своїй суті й по своїй величі перегукується із древнім міфом про титана, який приніс людям вогонь і знання, віковічно страждав, катований богом тираном, але не скорився. Боєць загинув.
IV. Закріплення 1. Слово вчителя У поемі «Прометей» А.
Малишко з великою художньою силою втілив ідею самопожертви в ім’я людського щастя. До теми прометеїзму Малишко повертається в іншій поемі — «Це було на світанку» (1948).
В ній поет розповідає про рядову колгоспну ланкову, трудівницю Докію Петрівну.
На перший погляд мало спільного між воїном Прометеєм і ста рою колгоспницею.
Але в цих двох героях спільне найголовніше: вони живуть обоє для людей.
2. Рекламний ролик «А. Малишко в колі друзів» (перевтілення в «образ») У пам’яті сучасників назавжди зберігає образ А. Малиш ка — людини рідкісного духовного багатства, полум’яного патрі ота, поета трибуна, громадського діяча, вічно молодого, чесного і принципового, з іскристим вогником в очах…
така людина, як А. Малишко, повинна мати багато друзів. І він їх мав.
Одним із них був Остап Вишня. ОСТАП ВИШНЯ.
Піклувався завжди, щоб ім’я А. Малишка, його твори якомо га краще пробивали дорогу до читачів. Покладав неабиякі надії на його талант.
Коли в поета виникали прикрощі, що вибивало його з творчої колеї й негативно впливало на здоров’я, намагав Ся підтримати товариша. Невипадково присвятив як старшому другові цикл поезій під назвою «Після Остапа Вишні». Майже в кожному творі звучить не тільки мотив дружби, але й щирої вдячності за мудрі поради і братні піклування.
Недовгою, на жаль, була наша дружба, але світла і красива! Жодного разу між нами не промайнула тінь незлагоди чи сумніву.
Зустрічі були святом для обох. Лаштуючись «в далеку дорогу» записав до свого що денника: «Сиджу сиджу перед смертю і в душі кричу: “Хай жи ве Малишко!
”». О. ОЛЕСЬ Наше знайомство відбулося раніше на 10 років, ніж з О.
Ви шнею. Але вікова різниця не стала на заваді довголітньому то варишуванню.
Згадую, як А. Малишко розповідав про свої мрії, уподобання, коли розмовляли. Не пройшло, а бурею промчало 20 ліття чудової дружби.
За всі ці роки було багато розлук, ко ротких і довгих, заповнених тугою.
Та ось несподівано прийшла розлука назавжди… V. Домашнє Завдання 1.
Написати реферат «Доріг воєнних грози та пісень» (за поезі ями А.
Малишка). 2.
Самостійно прочитати поему «Це було на світанку» (зробити записи в читацькому щоденнику). 3.
Підготуватися до виразного читання найулюбленішого епізо ду з поеми «Прометей».
Коментарі