ТВІР-ОПИС ПРИРОДИ ЗА КАРТИНОЮ КАТЕРИНИ БІЛОКУР «РІДНЕ ПОЛЕ»
Мета: продовжувати вчити дітей складати письмові висловЛювання на задану тему; добирати до твору матеріали; сприйняти й оцінювати твори образотворчого мистецтва; сприяти уточненню й збагаченню словникового запасу школярів; розвивати спостережливість, емоції; відчуття прекрасного; зацікавити національним образотворчим мистецтвом, зокрема творчістю Катерини Білокур. Обладнання: репродукції автопортрета Катерини Білокур та її картини; уривки з поеми І.
Жиленко «Цар-колоса», вірші В. Голобородька «Діти Катерини Білокур», «Катерина Білокур: виготовлення пензлика», запис класичної музики («Місячна соната» Бетховена чи «Спогади» М.
Таривердієва). ХІД УРОКУ І. Стимулювання Та Мотивація Навчальної Діяльності Учень (На фоні музики декламує уривки з поеми Ірини Жи-ленко «Цар-колос») Ця жінка мала честь (важку, як німб!
) Родитись в день народження століття. В одній колисці, в одному світі, В одній біді, і не в одній війні… Ця жінка мала честь і мала біль Так довго і терпляче йти до слави.
З зорі в зорю роботоньку робить, А у ночі — свій дивний геній бавить… Жила собі.
Було, й не доїдала. Благенький ватник.
Пічка ледь жива.
Не нарікала. Малювала. Ждала.
І — вдарив грім тих золотих фанфар!... Зітхну.
І очі одведу Від оселі. Сходжу по воду.
Пора б уже прибрати городик Та й листя позгрібать в саду.
Нехай лише скінчу картину. В шовковицях зметнувся крук.
О квіти, як вам, сиротинам, Вестиметься, як я помру? О квітоньки, моя рідня, Моя любов, багатство, діти, Моє чаклунськеє дання, Мої молитви… Учитель.
• Що ви уявляли, коли слухали ці поетичні рядки?
• Що ви можете сказати про людину, яка оспівана в поезії? Ці рядки про Катерину Білокур — талановиту українську ху Дожницю, жінку, яка створила цілий світ краси, любові і добра.
Вони взяті з поеми «Цар колос» Ірини Жиленко, видатної сучас ної письменниці, яка, оспівуючи людину творчої праці, своєрідно продовжила основну тему своїх творів — радість буття. II. Оголошення Теми Уроку III. Визначення Мети І Завдань Уроку. Бесіда • Як називаються описи природи в літературі і живопису? (Пей заж) • З якою метою письменники використовують описи природи?
(Щоб перенести уяву читача на місце розгортання подій, висловити захоплення красою природи рідної землі, любов до неї; у прозових творах описи природи співзвучні настроям героїв або протилежні) • Наведіть приклади пейзажів у художніх творах (випере джальне завдання: учні підготували зразки описів природи з художніх творів). Учні читають на фоні легкої класичної музики.
Учитель. Чи потрібно вам уміти описувати природу, робити пейзажні замальовки? Для чого?
(Потрібно, щоб уміти ділитися враженнями від побаченого; описувати побачене; образно відтво рювати красу природи за допомогою слова; той, хто вміє опису вати природу, бачить у звичайному, буденному, звичному щось незвичайне, святкове, казкове, така людина творча) • Що треба знати, аби описати природу за картиною? (Стилі мовлення і типи мовлення; відомості про життя і творчість Художника, уявляти живою картину, яку потрібно описати; Особливості опису) • Як ви вважаєте, яких умінь ви маєте набути в результаті Виконаної роботи?
Хочу звернути вашу увагу на те, що над поставленими цілями ми працюватимемо два уроки — підготуємося до твору, а на дру гому — складемо опис письмово. Звичайно, будь яка робота буде кращою, якщо є зразок. Тому пропоную вам усім разом попра цювати над спільним проектом — зразком твору опису природи за картиною.
Успіх майбутнього проекту залежить від кожно го. І ми — одна команда. Кожен має внести в проект щось своє, причому — найкраще.
Успіх кожного — це успіх усіх! Бажаю творчої наснаги! IV. Вивчення Нового Матеріалу 1. Презентація проекту біографів (домашнє випереджальне завдання; на фоні музики) Проект 1. «Ця жінка мала честь родитись в день народження століття» Катерина Василівна Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівці на Київщині у селянській родині.
Жили дуже бідно, тому Катря в школі не навчалася.
Самотужки навчилася писати й читати. Тоді вона ще не знала про малювання і про ху дожників.
Згодом із прочитаних книжок виринуло «чарівне сло во — художник». Перші спроби малювати робила вуглиною на шматку домаш нього полотна.
Через нестатки та нескінченну роботу по господарству, через брак навіть початкової освіти не могла вступити до якогось на вчального закладу. Удень працювала в полі, на городі, а ввечері аж до ночі малювала.
Її не розуміли і сварили рідні, вважали за хоплення Катерини безглуздям.
Односельці також засуджували і вбачали в малюванні намагання ухилитися від роботи.
Проект 2. «Я буду художником!» Катерина Білокур тяжко й наполегливо йшла до мети, дола ючи глухий супротив. «Я буду художником!
» — дала слово сам собі. За науки і за вчителя стала природа. Катерина спостерігає за змінами в природі, досліджує будову кожної квіточки, пелюс точки від пуп’янка до буйного цвітіння, старанно аналізує кольо рові переливи протягом доби.
В одному з листів вона пише: «… Мені вчувалося, що хтось мені шепче: «а ти не плач, Катерино, Що нема в тебе вчителів…
ти дивись, як у матері-природи, дивись, яка травка-билинка, — так її і малюй, як який листочок — цві-точок, бо так його і виконуй!». Художниця наполегливо опановує складний творчий процес, відкриваючи для себе таємниці техніки живопису, композиції, малюнка.
У листі до близьких Катерина писала про свої експерименти з малювання: «Унизу картини намальовані квітки — вінком так угору вони пішли, а в півколі того вінка був намальований угол столу, а на столі — глечик. Так я взяла угол і глечик зістругала і намалювала там краєвид. Придивлялась і вивчала, як уміла, закон перспективи і фарби, яка в яку пору буває на небі і землі…
». Учні демонструють картину «Натюрморт з колосками і глечиком», яка допомагає уявити, про що йдеться в листі.
Проект 3. «Дуже важливо, яким буде пензлик». Пензлики були рівнесенькі, тонкі, однакової довжини, мов щойно застругані олівці. Їх було багато: для кожної фарби окремий. Катерина робила їх сама з волосинок пухнастого домашнього кота, ретельно добираючи до одного пензлика 9 волосинок, для другого — 12, для третього — 36.
З власного досвіду знала, що нестача навіть однієї волосинки або її зайвина — і вже виходить інший мазок. Катерина Білокур: виготовлення пензликів Подивиться на кота і подивиться на кота: — «Котику, мій братику!» — А той сидить на припічку Розцяцькований, як опішнянський глек: І калачики, і королевий цвіт, І чорнобривці по ньому цвітуть.
Уловить кота і уловить кота, Вистриже віхтик і вистриже віхтик, І по віхтику на всяку квіточку: Віхтик на калачики, Віхтик на королевий цвіт, Віхтик на чорнобривці, Бо ж розквітають у різні пори року: Яка навесні, Яка о Петрі, Яка у бабине літо. Витеше з вишневої гілочки держальце Бляхою із консервної банки закріпить Котячу шерсть — Вже й готовий пензлик, Буде чим малювати. От і бігає весь рік їхній кіт, Обстрижений драбинкою Як післявоєнний школяр: Сусідські коти його лякаються Свого племені не визначають, Миші — ні, не бояться, бо мишей не ловить, Та ще й обстрижений, наче й не кіт.
«Що мені з ним робити, — скрутно промовить Мати, дивлячись на кота, — Хоть до лісу вивозь: Мишей не ловить, тільки дурно годуй, Цілими днями на припічку глечиком сидить, Хоч би на город вибрався і горобців Від соняшників відлякав, Стрижуть його на віхті, а він Хоч би шкрябнувся тобі, ні, Не зворухнеться, ніби куделя.
Господи, що мені з ним робити!» (В. Голобородько) Проект 4. «Та як же не малювати квіти, які вони ж такі красиві!» Квіти Катерина Білокур любила над усе, їм і проспівала вона гімн. До цього ніхто з художників із таким зачаруванням, так натхненно, поетично й водночас так природно не зображував ще квітів.
Збагнути це пристрасне захоплення квітами допомагає нам лист майстрині: «Може, ви не задоволені моєю працею, що я малюю лише квіти?
Так як же їх не малювати, як вони ж такі красиві! Я й сама як почну малювати якусь картину квітів, то й думаю: оце як цю закінчу, тоді вже буду малювати що-небудь із життя людського.
Але ж поки закінчу, то в голові заснується цілий ряд картин, та одна від другої чудовіші, та одна від другої красивіші, та все ж квіти… А як прийде весна, та зазеленіють трави, а потім і квіти зацвітуть! Ой Боже мій!
Як гляну кругом, то та гарна, а та ще краща, а та ще чудовіша, та начебто посхиляються до мене, та як не промовляють: «Хто ж нас тоді буде малювати, як ти покинеш?» то я все на світі забуду, та й знов малюю квіти. Ой, не гнівайтесь на мене, мої близькі та далекі друзі, що я малюю квіти, бо із квітів картини красиві».
Проект 5. «Якби в нас була такого рівня художниця, ми змусили світ заговорити про неї…» (П. Пікассо) П’ятдесяті роки були для Катерини Білокур найплідніши-ми. на той час у манері її малювання остаточно утвердився Декоративний підхід до трактування дійсності, яскраво втілений у натюрмортах «Яблука і помідори» (1950), «Снідання» (1950), «Кавун, морква, квіти» (1951), «Богданівські яблука» (1958), «Натюрморт з колосками і глечиком» (1958-1959), «Хата в Бог данівці» (1955). І прийшло визнання, успіх — виставки в Полтаві, Києві, Па рижі, звання народної художниці України.
1954 року в Парижі на міжнародній виставці демонстрували ся її картини. Полотна високо оцінив Пабло Пікассо.
Кажуть, він довго стояв біля них, мов загіпнотизований, а потім назвав Кате рину Білокур геніальною і додав: «Якби в нас була такого рівня художниця, ми змусили світ заговорити про неї…
» Серед картин було «Рідне поле». V. Робота Над Картиною «Рідне Поле» 1. Проект експертів. «З історії створення картини» Картину «Рідне поле» Катерина малювала все літо 1949 року.
А видалося воно рівним і теплим: у городі перед вікнами не цві ли — буяли пишні квіти! Понівечена бомбами й снарядами земля загоювала рани, вкривалася смарагдовими килимами. Художни ця замальовувала обмежені в просторі куточки городу, квітника, саду.
А так хотілося змалювати всю землю! Тим часом творила своє улюблене суцвіття і — весняні, літні, осінні квіти, зібрані в один вінок. Вона могла працювати над однією квіткою так дов го, поки та не одцвітала.
День за днем пелюсточку за пелюсточ кою вимальовувала шість червоних жоржин біля тину. Вона ви різнила їх з поміж інших квітів, наблизила до глядача.
Ще коли змалювала весняні квіти, залишила для жоржин осібне місце — у правій частині картини нижче від троянд. Бо жоржини найкращі наприкінці літа й на початку осені. Шість жоржин малювала три тижні — по дві квітки щотижня.
Трохи нижче від жоржин намалювала клаптик плетеного ти ну, який наче підпирає розкішний кущ. Ці жоржини були якимись особливими.
Не могла розлучити ся з ними і почати писати поле. Підправляла, посилювала тони, наводила жовтизну на їхніх пристебельцевих листочках. Одного разу зняла із себе білу хустину з червоною мережкою по берегах і зав’язала нею кущ жоржин у квітнику.
Ні, не пасує. Потім укривала тією хусткою гілку, пробувала різні варіан ти — дуже хотілося лишити щось біля жоржин від себе. Нарешті Знайшла місце: хустка висіла на тиночку, мовби забута ще ве чора.
Тепер веселіше думалося і про поле, яке почала малювати у вузькому просвітку між квітами. Катерина раділа, що сюжет знайшовся сам по собі.
Вона, мов зачарована, дивилася на обрій, на широкі лани, на небо, по яко му пливли білі хмари, і ніби заново відкривала для себе незбаг нений світ природи, її тайну. 2. Бесіда • Яке враження справляє на вас ця картина?
(Захоплює красою, квітами, буянням кольорів) • Що зображено на картині? (Квіти, тин, виноград, калину, річку, поле, небо) • Яку пору року змалювала Катерина Білокур?
(Весну, літо, кінець літа, початок осені) • Чому не просто визначити пори року?
(На картин зображені плоди й квіти, які цвітуть і достигають у різний час) • Чим це можна пояснити? (Художниця так любила рідну землю, що хотіла на одній картині вмістити все земне багатство, відтворити красу і щедрість природи, яку дарує людині цілий рік) • Що символізують квіти, виноград, калина?
(Квіти — символ краси землі, розмаїття її барв, виноград символізує родючість, а калина — символ не тільки краси, а й самої України, рос лина оберіг) • Що зображено на передньому плані?
Яку роль відіграє хустка в реалізації задуму автора? (На передньому плані Катерина Білокур зобразило царство квітів. Тут кручені паничі, чор нобривці, волошки, троянди, флокси, бузок, конюшина, мак, ромашки, лілії, красоля, лілта. Особливо виділяється кущ жоржин. Сухі сіро коричневі лозини відтінили свіжу зелень, унісши в композицію відчуття простору. Ніби забита з вечора на тину хустка, що припала росою, зігріває картину теплом людської присутності, вносить у неї жанровий відтінок) • Яким постає поле?
(Поле помістилося у вузькій вертикальній смужці полотна. Буйна гірлянда квітів стала обрамленням клаптика лану. Художниця знайшла барви, що змалювали поетичний образ землі, яка ще оповита сизим ранковим тума ном, але вже виграє кольорами веселки. Поле широке, як море, що сягає в незміряну далину: ні ріллі, ні хлібів, ні соняшників, ні буряків — сама родюча й багата земля, у якій відбилася голубінь неба і сонячне проміння. Це і є багатство) • Які кольори ви бачите на картині?
Який настрій вони придають?
(Кольори теплі — жовтий, золотистий, жовтогарячий, черво ний, рожевий. Це барви сонця, тепла, життя на землі. Вони створюють спокійний настрій. Холодні кольори — білий, синій, блакитний — наповнюють картину чистотою і свіжістю) • Поле займає лише маленьку частинку (одну шосту) картини. Чому ж полотно має назву «Рідне поле»?
(Для Катерини Біло кур земля — саме життя, поле, щедро засіяне квітами, усяким зелом) • Чи з’явилися у вас якісь нові почуття і враження від спо глядання картини?
(Милуючись картиною, відчуваєш ніжні пахощі квітів, терпкий смак соковитих ягід калини, духмяну свіжість поля) Учитель. Коли дивишся на картину Катерини Білокур, не пе рестаєш дивуватися, як з діда прадіда проста селянка могла від чути і передати фарбами незбагненну силу землі, скроплену до щем і зігріту сонцем: з малесенького зернятка, що впало в пухку ріллю, виростає отака краса!
Десь беруться з води, землі і світла найтонші переливи кольорів — червоного, жовтого, вишневого, рожевого, блакитного. VI. Засвоєння Знань, Формування Умінь Та Навичок 1. Робота в групах над підготовкою робочого матеріалу • Дібрати синоніми до слів художник, малювати, полотно. • Дібрати епітети до слів поле, небо, хмарки, квіти, жоржини, хустина.
• Записати назви рослин, квітів, їх частин. • записати кольори, які переважають на полотні, указати, який настрій вони передають.
• прочитати виразно вірш, зіставити прочитане й побачене на картині.
Виписати з тексту поезії словосполучення, які можна використовувати для опису. Діти Катерини Білокур Богданівка — не Богом дане, Не чортом прокляте село, А та земля, де на світанні Найбільше квітів розцвіло.
І гомонять вони, як люди, І мова їхня — голосна. Таких квіток ніде не буде, Хіба що вицвітуть у снах. Такі — не хиляться, не в’януть.
Таких морози не приб’ють.
І навіть росами тумани Перед світанком не заллють.
На них немає ні пилинки.
Це їх не можна не любить. Це їх самотня добра жінка Колись навчила говорить.
Усі вони у світ широкий Зітхають крильцями бджоли.
Лиш чорнобривчик кароокий Ще не говорить, бо малий.
Але і він уже сміється, І тулить личко до листка, І сам собі таким здається, Як хтіли пензель і рука.
Його сестра, струнка жоржина, Усім розказує про те, Що мама їхня — Катерина, Що серце в неї — золоте.
В родинній злагоді довірі, Чи тепле літо, чи зима, Гуляють квіти на подвір’ї.
А хтось сказав: «Дітей нема!» А то: збираються і їдуть, Щоб дивувать красою світ. А їх очікують сусіди Та бур’янець коло воріт.
Вони вертаються, бо знають: Яким не був би інший світ, А квітка мальва спочиває, Коли схиляється на пліт.
(В. Голобородько) 2. Робота в малих групах. Складання спільного проекту Група експертів, на основі звіту представника від кожної гру пи, готує проект зразок твору опису.
VII. Підбиття Підсумків, Оцінювання Результатів Роботи • Що нового ви взяли для себе з уроку?
• Як ви вважаєте, чи виконали ми завдання, поставлені на по чатку уроку?
VIII. Домашнє Завдання Систематизувати робочі матеріали для твору опису. Написа ти твір враження від картини К. Білокур «Рідне поле» (з еле ментами опису).