Глава 20.КатастрофаДля тих, у кого були вільні гроші, 1825 рік був роком хвилюючої. Те був час біржових спекуляцій і райдужних надій. Американські колонії Іспанії повстали проти метрополії, і англійці, як у веселі піратські деньки королеви Єлизавети, здалеку зачули захід золота. Втім, часи все-таки перемінилися, я тим, чим раніше промишляли у відкритому морі, тепер промишляли на фондовій біржі. Одна за іншою засновувалися компанії по експлуатації природних ресурсів, що перебували в незайманому стані, молодих республік Латинської Америки, чиї уряди повинні були від дня на день одержати офіційне визнання. Зараза, іменована бумом, перекинулася на всі сфери британського підприємництва, включаючи газову промисловість, залізниці й пивоварство. Усюди гарячково купували й скажено продавали. Акції злітали, як вертушки, і так само лопалися. Наприкінці року вибухнула біржова паніка; банки заморозили кредити, багато фірм позакривались, багато людей розорилося. Як писав Скотт в "Роб Рої", "ранкова прохолодь принесла протверезіння". Але йому й у голову не приходило, що все це божевілля може торкнутися його самого; тому він був досить здивований звісткою про те, що ризиковані спекуляції підірвали справи лондонських агентів Констебла, фірми "Херст, Робинсон і ДО°".
У цей час Скотт длубався над біографією Наполеона. Обклавшись книгами, газетами, рукописами й іншими джерелами, він годинниками гнув спину над письмовим столом і напружував зір, намагаючись крізь окуляри розібрати дрібний шрифт і букви чужих мов. У сучасні йому газети й журнали він звичайно майже не заглядав; з утворених людей свого століття він менше всіх читав поточну пресу. Тепер же йому доводилося вивчати старі номери "Монитер" і інших подібних видань. Утомлюючись від цього незвичного для нього заняття, він з полегшенням перемикався на роботу над новим романом - "Вудсток". Усе ще знаходячись у мріях, він подумував про покупку чергового великого відрізка землі: Кейделл тільки що запропонував йому, якщо знадобиться, "викласти суму чистоганом". От що чому дійшли з Лондона слухи про те, що справи там обстоят далеко не блискуче, так його вразили, що він відмовлявся їм вірити. Трапся з "Херстом і Робинсоном" яке нещастя, це спричинило б серйозні наслідки й для Констебла з Баллантайном, оскільки всі три фірми тісно співробітничали у виданні й продажі романів "автора „Уеверли". „В 1814 році я одержав урок, з якого повинен був би зробити висновок,-задумався він.-Але успіх і статок витравили його в мене з пам'яті"[78].