Переказ сюжету Без мови Короленко В. Г

У Волинській губернії, неподалік від міста Хлібно, над звивистою річкою коштує селище Лозищи. Всі його жителі носять прізвище Лозинские з додатком різних прізвиськ. Ходять легенди, що ніколи Лозинские були козаками, мали якісь привілеї, але тепер все це забулося. Осипові Лозинскому Голоблі, як і прочим, жилося в Лозищах неважливо. Він був одружений, але дітей у нього ще не було, і вирішив Осип пошукати по белу світла свою частку. Через рік-дві його дружини Катерине прийшов лист із Америки. Осипнув писав, що працює на фермі, живеться йому добре, кликав дружину до себе й надіслав їй квиток на пароплав і поїзд

Двоє лозишан вирішують їхати разом з Катериной. Це її брат Матвій Дишель і його друг Іван Диму. Матвій - хлопець дуже сильний, простуватий і замислений. Іван не так сильний, але рухливий і гострий на мову. Щоб вистачило на дорогу, вони продають свої будинки й землю. Добравшись до Гамбургу, лозищане хочуть усе разом сісти на пароплав, але в Матвія й Дими немає квитків

Катерина їде без них. Приятелі купують квитки на наступний рейс. У шляху вони безуспішно намагаються довідатися, що таке «американська воля», слухи про яку дійшли до них ще на батьківщині. На пароплаві вмирає літня людина, теж виходець із України. Його дочка Ганна залишається сиротою

Матвій вважає своїм обов'язком допомагати нещасній дівчині. На пристані лозишане зауважують співвітчизника - містера Борка, єврея з міста Дубно. Містер Борк радий зустрічі сземляками.

Він везе їх у Нью-Йорк, де в нього є щось начебто постоялого двору. Ганну ж Борк улаштовує в одній кімнаті зі своєю дочкою Розою. Ганна довідається, що раніше вони з Розою жили в тому самому місті, але сім'я Рози постраждала від погромів, а брат Ганни - від того, що брав участь у погромі. Лозишане з'ясовують, що адреса Осипа Голоблі ними втрачений

Вони відправляють листи наудачу. Америка розчаровує друзів, особливо Матвія

Всі її порядки він називає породженням диявола. Матвій бачить, що навіть євреї в Америці не так строго дотримуються своїх звичаїв. Містер Борк пояснює, що Америка перемелює кожної людини, і віра в нього міняється. Це жахає Матвія. А Диму досить швидко освоюється в новій ситуації й починає здаватися другові зовсім чужим. Іван міняє малороссийский костюм на американський, підстригає свої козацькі вуси, з'ясовує, що можна заробити гроші продажем свого голосу на виборах мера

Він умовляє Матвія вступити в єдиноборство з ірландським боксером Падди. За допомогою хитрого прийому ірландець перемагає силача. Матвій глибоко скривджений і на свого приятеля, і на Америку. Один раз до Борку приходить літня російська бариня. Їй потрібна служниця. Вона хоче найняти дівчину з Росії, тому що вважає, що американки занадто зіпсовані

Борк і його сім'я не радять Ганні найматися на цю роботу: бариня мало платить і змушує багато працювати. Зате вона дотримується не американських, а росіян порядків, і тому, на думку Матвія, служба в цієї барині - єдиний порятунок для Ганни. Ганна уступає наполяганням Матвія. Син містера Борка Джон веде їх до барині. Її безцеремонні слова зачіпають Джона, і він іде, не дочекавшись Матвія. Той кидається вслід, втрачає Джона з виду, не пам'ятає зворотної дороги й бродить по місту, поки не втрачає всяку надію знайти знайоме місце або особу

Запитати дорогу він не може: не знає по-англійському ні слова. Екзотичний одяг Матвія привертає увагу газетного репортера, що замальовує «дикуна». У парку, де Матвій улаштовується на нічліг, до нього підходить незнайомець. Але, оскільки Матвій - людин «без мови», розмови не виходить. Ранок застає Матвія сплячої на ослоні, а його недавнього співрозмовника - повесились на одному із сусідніх дерев

У парку починається мітинг безробітних. Юрба зауважує бідняка, що повісився, вона схвильована цією подією. Виступає Чарли Гомперс, знаменитий оратор робочого сполучника. Страсті розжарюються. Матвій, не розуміючи ні слова, випробовує почуття радісного єднання столпой.

Проштовхуючись до трибуни, він зустрічає поліцейського Гопкинса, якого вже бачив напередодні. Матвій хоче засвідчити Гопкинсу свою повагу, поцілувавши йому руку

Поліцейський же думає, що дикун має намір його вкусити, і пускає в хід кийок. Матвей, Що Розлютив, отшвиривает його, розштовхує поліцейських, а слідом за ним кидаються інші митингующие.

Вони прориваються на площу, і на якийсь момент ситуація стає некерованою. Незабаром порядок відновлюється

Наступного дня всі газети повні повідомлень про «дикуна, що вбив полісмена Гопкинса». Пізніше, однак, з'ясовується, що Гопкинс живо. Диму після зникнення Матвія засмучується, але його знаходить Осип Голобля, до якого все-таки дійшов лист. Осипнув відвозить Диму до себе. А товариші Матвія по мітингу відразу після події вирішують, що йому необхідно зникнути. Його переодягають в американське плаття й, оскільки Матвій повторює слово «Миннесота» (там живе Осип Голобля), його саджають у поїзд, що йде на Миннесоту.

У цьому ж поїзді їде суддя міста Дебльтоуна Дикинсон і працюючий у нього на лісопилці російський емігрант Євгеній Нилов. Мовчазний Матвій викликає підозру в Дикинсона. Матвій виходить із поїзда в Дебльтоуне. Незабаром, знову виявивши злочинний намір Матвія «вкусити» полісмена за руку, порушника порядку відводять у судову камеру. Звичайно, від нього не можуть домогтися ні слова, поки не приходить Нилов. З його появою все роз'ясняється: і національність, і ім'я незнайомця, і те, що він не кусається

Жителі Дебльтоуна щасливі, що загадка знаменитого дикуна благополучно дозволена саме в їхньому місті. Нилов веде земляка ксебе.

Захоплені дебльтоунци проводжають їх до самих дверей будинку. Матвій довідається в Нилове молодого пана, що жив неподалік від Лозищей, що уступили лозищанам спірні землі й кудись зниклого. Матвій починає працювати разом сним.

Нилов збирається їхати: тут він тужить за батьківщиною, а на батьківщині - по волі. Матвій теж мріє виїхати

Нилов запитує, що ж Матвій хотів знайти в Америці. Одержує відповідь: статок, сім'ю. Нилов радить Матвію не поспішати їхати: всім цим можна обзавестися й тут. Євгеній знайомить Матвія з машинами, улаштовує його на роботу інструктором у єврейську колонію, а сам їде. Ганна як і раніше працює в старої барині в Нью-Йорку. Із часу її приїзду пройшло вже два роки

Зненацька приїжджає Матвій. Він хоче відвезти Ганну до себе й женитися на ній. Дівчина погоджується. Вона відмовляється від служби, і бариня знову залишається без прислуги

Перед від'їздом з Нью-Йорка Матвій і Ганна йдуть на пристань. Тепер у Матвія є начебто б всі, про що він мріяв. Повернення вже здається йому неможливим, і все-таки душу його про щось тужить