Отец Штольца и его вклад в воспитание сына (по роману И.А. Гончарова «Обломов»)

 В романе И.А. Гончарова «Обломов» большое внимание уделяется не только судьбам главных героев, но и тому, как на их характер повлияли родители. Особенно ярко представлен отец Андрея Штольца , сыгравший важную роль в формировании личности сына. Его фигура — это символ трудолюбия, дисциплины и разумного воспитания, благодаря которому Андрей стал активным, волевым и целеустремлённым человеком. Образ отца: немецкая строгость и практичность Отец Штольца — человек немецкого происхождения. Он представляет собой образ рационального, делового и дисциплинированного мужчины. Гончаров описывает его как спокойного и уравновешенного, с твёрдыми жизненными принципами. Он не теряет времени даром, ведёт хозяйство с точностью и порядком. «Отец его, немец, человек деловой, спокойный, практичный...» С юных лет он включал сына в дела, приучал к ответственности, развивал в нём самодисциплину. В отличие от родителей Обломова, он не считал, что ребёнку нужно только покой и защита — наоборот, он п...

Руйнування пасторальних топосов у поезії У. Водстворта

Н. В. Забабурова


РУЙНУВАННЯ ПАСТОРАЛЬНИХ ТОПОСОВ У ПОЕЗІЇ У. ВОРДСВОРТА


natapa. msk. ru/biblio/vokrug/zababurova_topos. htm


Для розуміння процесу еволюції пасторалі на рубежі XVIII - XIX вв. поезія Вордсворта становить особливий інтерес, будучи, на наш погляд, свого роду прологом до наступних ідейно-художніх шукань XIX століття (і не тільки в англійській літературі). Мовлення в цьому випадку йде не про жанрові пошуки, а скоріше про формування нової пасторальної модальності. Привід у цьому випадку дав сам Вордсворт, що любив подати своїм добуткам підзаголовки "пастораль", "пасторальна поема", хоча до вже сформованої системи пасторальних жанрів вони явно ніякого відношення не мали[1]. У передмові до "Ліричних балад" Вордсворт окреслив параметри свого поетичного миру, тим самим пояснивши й власне тлумачення "пасторальности" - "сцени із простого сільського життя", "природні щиросердечні пориви", відповідність людських страстей "прекрасним і вічним формам природи", "проста немудра мова"[2]. Але принципова установка на правдивість, на відтворення "випадків і ситуацій з повсякденного життя" виключала орієнтацію на ідилію або утопію, характерну для "класичних" форм пасторалі. Наслідком стає свого роду деконструкция пасторальних топосов у поезії Вордсворта.