Висоцька А. В. Оскар Уайльд і англійська комедія епохи Реставрації
Томський Державний Університет, Томськ, Росія
Оскар Уайльд і англійська комедія епохи Реставрації
МГУ: Наукові дослідження - 2006 msu-research06.ru/index. php/filology/ 169-zarublithistory/1183-uaild
Період Реставрації ( 1658-1588) в історії Англії почався після смерті в 1658р. лорда-протектора Оливера Кромвеля й з відновленням королівської влади. Були зняті заборони на різного роду звеселяння, накладені пуританами, і знову відкриті театри, що відрізнялися й зовнішнім оформленням, і характером п'єс. На сцені стали використовуватися багаті декорації й пишні костюми
Улюбленим і найпоширенішим жанром епохи Реставрації стала комедія. Розвивається так звана "комедія Реставрації"; особливим успіхом користувалися п'єси Вільяма Уичерли (William Wycherley, 1640-1716) і Вільяма Конгрива (William Congreve, 1670-1729). В основі "комедії Реставрвции" ліг новий умонастрій - "вільнодумство" і "дотепність" (wit),що охарактеризував У. Конгрив в одному з листів до Деннису про гумор і комедію. У ньому комедіограф установлює розходження між гумором, дотепністю й афектацією
Етичною й філософською основою творчості драматургів періоду Реставрації було навчання Томаса Гоббса про "матеріальний" людині, наділеній руйнівним егоїзмом. Людська природа сприймається в комедіях як сплетення егоїзму й чуттєвості, які не обмежені загальноприйнятими нормами
Який повинна бути комедія, які її мети й завдання - тема дебатів, які велися в той час. У. Конгрив уважав, що комедія повинна не тільки розважати, але й повчати. У відповіді Колльеру він підкреслював, що "закони комедії зобов'язують комедіографів зображувати порочних і дурних людей для того, щоб вона відповідала своєму призначенню". Також однієї з головних тем полеміки були методи й способи зображення негативних персонажів. Драматурги періоду Реставрації вважали, що комедія повинна вірно зображувати пороки суспільства, але не чесноти. У. Конгрив указував, що в персонажі комедії риси характеру повинні бути більшого масштабу, чим у реальному житті, тому що цього вимагає "відстань між сценою й публікою". У цьому випадку Конгрив ураховує художній елемент "комедії Реставрації". У той же час проявляючи негативне відношення до осміяння на сцені природних недоліків людини
Свої теоретичні принципи У. Конгрив втілив у творчості. Герої його, однак, пройшли шлях еволюції від веселого й безпутного Беллмура ("Старий холостяк") до філософа Мирабелла ("Так надходять у світлі"), від світської кокетки Белинди до розумної й змістовної Милламент, близької до миру добра й почуттів
Про Оскара Уайльде говорять як про письменника, що відродив одну із кращих традицій англійської літератури. У ньому побачили продовжувача комедії вдач періоду Реставрації й Шеридана. За словами А. Аникста Уайльд засвоїв композиційні прийоми й штампи так званої "добре зробленої" п'єси, але вклав у цю рамку інший зміст. Комедії його цікаві не конфліктами, а мовленнями діючих осіб. Іноді зміст п'єси втримується за межами її структури, наприклад "Як важливо бути серйозним". Персонажі Уайльда живуть у середовищі, де існує суспільна мораль, але у вчинках вони випливають відповідно до внутрішнього переконання, зневажаючи нормами, прийнятими вобществе.
Оскара Уайльда не можна розглядати поза рамками руху естетизму в мистецтві й літературі в 90-е г. м. Естетизм розглядається як художньої плин, що відрізняється елітарністю, упадничеством, сенсаційністю, аморализмом (А. Федоров). Своєрідність художнього мислення в період 90-х г. г. визначалося висуванням на перший план проблем: людина й мистецтво, людина й культура, що безпосередньо знайшло відбиття в загостреній увазі англійських письменників до естетическим і гносеологічних аспектів творчості. Оскар Уайльд був одним із засновників естетства, культу краси. У своїх знаменитих трактатах про мистецтво й критика - "Занепад неправди" (1886), "Критик як художник" (1890) - комедіограф передав думку, що наробила переполоху в Англії. Думка про те, що мистецтво зовсім не обов'язково повинне бути моральним, а, навпроти, має повне право на аморальність
Комедія Реставрації тяжіла до синтезу мистецтв. За словами А. Г. Зразкової, сполучник сцени з образотворчим мистецтвом був особливо важливий, тому роль діалогів здобуває цінність. У майстерності створення діалогів Конгрив передував Уайльду.
Таким чином, зв'язуючи двох видатних людей свого часу, можна зробити висновок про те, що Оскар Уайльд з'явився продовжувачем традицій комедіографії У. Конгрива в композиційній структурі, опозиції персонажів, так званому "дотепності". Але не слід забувати що, англійський драматург кінця XIX в. сприймав "століття нинішній і століття минулий" через призму власного мировидения, що получили в мистецтві назва естетизм, що у свою чергу мала вплив на наступні епохи в історії культури
Література
Анікін Г. В., Михальская Н. П. Історія англ. літератури. - М.:Вища школа, 1985 - 431 з.
Цивільна З. Т. Від Шекспіра до Шоу: Англ. письменники XVI - XX в. в. - М.: Освіта, 1992 - 152 з.
Конгрив У. Комедії. - М.: Наука, 1997 -357 з.
Ланглад Ж. Оскар Уайльд, або Правда масок. - М.: Молода гвардія; Полимсест, 1999 - 352 з.
Образцова А. Г. Чарівник або блазень? Театр Оскара Уайльда. - С. - Петербург, 2001 - 356 з.
Уайльд О. П'єси. - М.: Мистецтво, 1960 - 513 з.
Федоров А. А. Естетизм і художні пошуки в англ. прозі останньої третини XIX в./ Башкирський ун-т. - Уфа, 1993 -152 з.
еллман Р. Оскар Уайльд: Біографія (Пер. с англ., складання анотованого іменного покажчика Л. Мотилева). - М.: Незалежна газета, 2000 - 688 с.