Уилсон е. Мир Чарльза Диккенса. «Таємниця едвина Друда»
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Хоча б<ПРО<Льшую половину останнього десятиліття Диккенс провів у яскравому світлі газових вогнів театральних рамп і публічних залів, у якімсь змісті його життя в ці роки була більше таємної, особистої, ніж у сорокові й п'ятидесяті роки з їхніми мовленнями, добродійністю й періодичним втручанням у громадське життя. Цей особистий тон ми розрізняємо в його останньому романі, в "Таємниці едвина Друда", де широкі соціальні полотна, характерні для його творчості майже із самого початку й особливо з "Мартіна Чеззлвита", раптом стискуються до зображення кола людей вільних професій у кафедральному містечку; однак в "Таємниці едвина Друда" виразніше, ніж колись, проступає проблема злого в людині й суспільстві. Істотно впливаючи на його світосприймання - стримуючи його оптимізм і людинолюбство, бентежачи віру в християнський гуманізм, - зло нерозривно зв'язувалося в його поданні з насильством. Деякі причини цього я приведу нижче. Так ми вже бачили, у який жах валили Диккенса суспільні безладдя і яку бридливість викликало в нього видовище розкутих, диких страстей