СТИВЕНСОН, РОБЕРТ ЛУЇС Онлайн Енциклопедія Кругосвет krugosvet. ru/enc/kultura_i_obrazovanie/literatura/STIVENSON_ROBERT_LUIS. html
СТИВЕНСОН, РОБЕРТ ЛУЇС (Stevenson, Robert Louis) ( 1850-1894), англійський письменник шотландського походження. Народився 13 листопада 1850 в Единбурзі. Після закінчення школи надійшов в единбургский університет. Зупинивши свій вибір на юриспруденції, одержав звання адвоката, але навряд чи коли-небудь займався практикою
В 1873-1879 жил переважно у Франції на вбогі заробітки літератора, що подає надії, і рідкі грошові перекази з будинку, зробився своєю людиною в "городках" французьких художників. Зробив подорож на байдарці по ріках Франції, описане в його першій опублікованій книзі Подорож у глиб країни (An Inland Voyage, 1878), і піший похід, описаний у Подорожі з ослом у Севенни (Travels with a Donkey in the Cévennes, 1879). У сільці Мрій, куди з'їжджалися художники, зустрів Франсес Матильду (Вандегрифт) Осборн, американку старше його на десять років, увлекавшуюся живописом. Роз'їхавшись із чоловіком, вона жила з дітьми в Європі. Стивенсон гаряче полюбив її, і як тільки розлучення було отримано, 19 травня 1880 закохані сполучалися шлюбом у Сан-Франциско. Їхнє спільне життя було відзначено невсипущою турботою Фанни про хворобливого чоловіка. Стивенсон подружився з її дітьми, а згодом його пасинок (Семюел) Ллойд Осборн став співавтором трьох його книг: Помилка (The Wrong Box, 1889), Відливши (The Ebb-Tide, 1894) і Потерпілі аварія корабля (The Wrecker, 1892).
В 1880 Стивенсону був поставлений діагноз - туберкульоз. У пошуках цілющого клімату він відвідав Швейцарію, південь Франції, Борнмут (Англія) і в 1887-1888 Саранак-Лейк у штаті Нью-Йорк. Почасти через погане здоров'я, почасти щоб зібрати матеріал для нарисів, Стивенсон із дружиною, матір'ю й пасинком відправився на яхті в південні області Тихого океану. Вони відвідали Маркізькі острова, Туамоту, Таїті, Гаваї, Микронезию й Австралію й придбали ділянку землі на Самоа, економії заради вирішивши надовго влаштуватися в тропіках. Своє володіння він назвав Вайлима (Пятиречье).
Клімат острова пішов йому на користь: у просторому плантаторському будинку у Вайлиме були написані деякі із кращих його добутків. У тім же будинку 3 грудня 1894 він раптово помер. Шанувальники-Самоанци поховали його на вершині сусідньої гори. На могильній плиті написані слова з його знаменитого Заповіту ("Під неосяжним зоряним небом").
Успіх відомих книг Стивенсона почасти пояснюється захопливістю порушених у них тим: піратські пригоди в Острові скарбів (Treasure Island, 1883), фантастика жахів у Дивній історії доктора Джекила й містера Хайда (The Strange Case of Dr. Jekyll and Mr. Hyde, 1886) і дитяча захопленість у Дитячому квітнику віршів (A Child's Garden of Verses, 1885). Однак крім цих достоїнств слід зазначити стрімкий малюнок характеру Джона Сильвера, щільність складу в Докторі Джекиле й містері Хайде, блискітки іронії в Дитячому квітнику віршів, що свідчать про різнобічність його таланта
Свою літературну діяльність він почав з надзвичайно ценимих у ту пору есе, написаних у невимушеній формі, і ніколи не змінював цьому жанру. Його статті про письменників і письменницьке мистецтво - Скромне заперечення (A Humble Remonstrance, 1884), Сновидіння (Dreams, 1888), Про деякі технічні елементи літературного стилю (On Some Technical Elements of Style in Literature, 1885) і ін. - зближають його з Г. Джеймсом. У дорожніх замітках Подорож з ослом, Скваттери Сильверадо (The Silverado Squatters, 1883) і В Південних морях (In the South Seas, 1890) майстерно відтворений місцевий колорит, до того ж останні становлять особливий інтерес для дослідників. Маловідомі літературні анекдоти Стивенсона коштують у ряді самих їдкій, дотепній і лаконічних в англійській літературі. Вірші він писав час від часу й рідко ставився до них серйозно.
Щоб проникнути в мир деяких добутків Стивенсона - Викрадений (Kidnapped, 1886) і його продовження Катриона (Catriona, 1893; журнальний варіант Девид Белфур - David Balfour), Владетель Баллантре (The Master of Ballantrae, 1889), Веселі молодці (The Merry Men, 1882), Окаянна Дженет (Thrawn Janet, 1881), - читачеві буде потрібно хоча б поверхневе знайомство з мовою й історією Шотландії. Майже всі вони - за винятком Окаянної Дженет, маленької перлини в жанрі оповідань про примар, - написані нерівно. Чорну стрілу (The Black Arrow, 1883) і Сент-Верб (St. Ives, 1897) можна віднести до числа явних невдач. Помилка й Клуб самогубців (The Suicide Club, 1878), а також оповідання, що є їхнім продовженням (деякі написані в співавторстві з Фанни), не всім прийдуть по смаку. Однак Беріг Фалеза (The Beach of Falesa) - одне із кращих оповідань, коли-або написаних про Південні моря, і надзвичайно цікаві нерідко друкувалися разом з ним острівні фантазії Сатанинська пляшка (The Bottle Imp, 1891) і Острів голосів (The Isle of Voices, 1893). Прийнято вважати, що Уир Гермистон (Weir of Hermiston, 1896) міг би стати одним з великих романів 19 в., однак Стивенсон встиг закінчити лише третину книги
Література Олдингтон Р. Стивенсон. М., 1973
Стивенсон Р. Л. Зібрання творів, тт. 1-5. М., 1981
Набоков В. В. Р. Л. Стивенсон. - У кн.: Набоков В. В. Лекції по закордонній літературі. М., 1998
Коментарі