Переказ сюжету Життєві погляди кота Мурра Гофман е. Т

При підготовці до печатки записок Мурра, нащадка прославленого Гинца фон Гинценфельда (більше відомого миру як Кіт у чоботах), видавці звернули увагу на присутність у рукописі явно сторонніх фрагментів - уривків з опублікованого раніше оповідання про капельмейстера Иоганнесе Крейслере і його другу маестро Абрагаме. Сторінки ці виявилися в рукописі Мурра по тій простій причині, що Кіт використовував їх - распотрошив книгу з бібліотеки свого хазяїна Абрагама - як промокальний папір. По дивному збігу, багато епізодів життєпису Крейслеpa доповнюють події, викладені Котом Мурром, - але це суща випадковість, оскільки Мурр дотримувався строгої хронології, а сторінки із книги виривалися импроизвольно.

Проте видавець залишив всі як є - на тім підставі, що саме Крейслеру маестро Абрагам довірив турботу про Кота Мурре, віддаляючись від двору князя Иринея. Князь мав ніколи нехай мініатюрне, але власне князівство, загублене їм після розпуску Бонапартом прусской адміністрації в Польщі (дехто, втім, думав, що князівство попросту випало з його кишені на прогулянці).

Найбільш впливовими особами при дворі були радниця вдова Бенцон (замолоду фаворитка князя) і маестро Абрагам, сливущий магом і алхіміком. Органний майстер і настроювач роялів, він здобув славу ілюзіоніста й улаштовувача феєрверків і паркових алегорій, був обласканий старим князем, після його смерті мандрував по Європі, але потім знову покликаний служити при дворі оселився в Зигхартсвейлере Иринея. Ще одне впливове - але зовсім в іншому роді - особа при дворі, що збуджує у свиті самі суперечливі почуття, це капельмейстер Иоганнес Крейслер, що дає уроки музики дочки князя принцесі Гедвиге і її подрузі Юліи, дочки вдови Бенцон. Рано осиротілий, Крейслер був вихований і навчений нотній грамоті маестро Абрагамом, що на все життя став його кращим другом. Життям і щиросердечними устремленьями зобов'язаний Абрагаму й Кіт Мурр. Він думає, що народився в будинку маестро, причому не інакше як на горищі (звідки ще могла узятися височина його розуму й духу); тим часом сліпим кошеням, укупі із братами й сестрами, він був підданий утопленню в ріці й, чудом не захлинувшись, витягнений з води за шкірку проходившим по мосту Абрагамом. Виховання в традиціях Руссо, поряд з тягою до письмового стола маестро й книгам на столі, привело до того, що Мурр дуже незабаром вивчився читати (порівнюючи чита_ хазяїном уголос зі словами в книзі), а потім і писатися

Першими літературними досвідами Кота були дидактичний роман «Думка й чуття, або Кіт і Пес» (створений не без впливу пуделя Понто), політичний трактат «До питання про мишоловки» і трагедія «Кавдаллор - король щурячий». На жаль, зошит з віршами Мурра, дана на прочитання Понто, потрапила в руки хазяїнові пуделі професорові естетики Логарио, і той (очевидно, що із заздрості) наябедничав на феноменально обдарованого Кота маестро Абрагаму. Маестро стурбований тим, що кицька більше стурбована красним письменством, ніж мишами, і закриває Мурру доступ до читання, «Що може заподіяти генієві більший біль, чим бачити себе невизнаним і навіть осміяним!» - ремствує Мурр, але утішається тим, що ще вольнее в результаті став творити його власний розум. Схожі переживання випробовує й капельмейстер Крейслер. Він тяготиться своєю роллю при дворі, світським етикетом і лицемірством. «У жилах цього парубка струменіє одна тільки музика», - перефразує він опис якогось стародавнього інструмента в музичному лексиконі

Розрадою служить Крейслеру суспільство милої фрейлейн Юліи, чия душа, як і його, відкрита божественним звукам. До їхніх відокремлених занять музикою приєднується й принцеса Гедвига, що харчувала спочатку до капельмейстера, як йому здавалося, ворожість. Принцеса зізнається Крейслеру в причині свого сум'яття від появи його при дворі: серце її терзається спогадом про придворного живописця, що зійшов з розуму від любові до її покійної матері; безліч чудових портретів княгині прикрашають стіни замка дотепер, вселяючи Гедвиге думка про те, що людина породжена для життя кращої, чим та, котру веде вона

«Любов артиста! - викликує Гедвига. - ПРО, це прекрасний, небесний сон - але тільки сон, тільки марна мрія!..

» Історія, розказана принцесою Гедвигой, глибоко схвилювала Крейслера. Неземна музика й неземна любов - от і все, що має щиру цінність, не піддано сумнівам і глузуванням, з якими він дивиться на все навкруги.

Довірчо розмовляючи з маестро Абрагамом, він знаходить у ньому повного союзника. У житті маестро було дві мінути щастя: коли він слухав звукам стародавнього органа у вилученому від мирської суєти абатстві й коли з ним була його Кьера, його юна асистентка у фокусі з Невидимою Дівчиною, а потім і дружина. Завдяки її пророчому дарунку й магнетичному впливу на людей, навіть на великій відстані, фокусник і механік Абрагам і був наближений до двору старого князя. Недовго тривало блаженство: незабаром після смерті князя Кьера безвісти зникла. Ця серцева рана понині не зажила. …Година любові пробив і для Кота Мурра: наступили березневі иди - і на одній з нічних прогулянок по даху він зустрічає чарівну кішечку по кличці Мисмис.

Перше любовне побачення переривають і затьмарюють два її огидних кузени: вони жорстоко б'ють Мурра й скидають його в стічну канаву. Образ Мисмис переслідує його, він складає в її честь гімни й мадригали. Плоди його натхнення оплачені сповна! Мурр і Мисмис знову зустрічаються під місяцем, ніхто їм не перешкоджає співати дуетом (вона - надзвичайно музична). Кіт вирішується застосувати радикальний засіб від наступних амурних роздирань: пропонує своїй Прекрасній Дамі лапу й серце

Про Боги! Вона - згодна!..

Однак у житті всякого поета годинники блаженства швидкоплинні: Мисмис змінює Мурру зі строкатим котом-ловеласом. Пояснення подружжя протікає напрочуд спокійно; обоє зізнаються один Одному в серцевому охолодженні - і вирішують іти далі кожний своїм шляхом. Мурр вертається до наук і образотворчих мистецтв із ще більшою запопадливістю, чим до зустрічі з Мисмис...

Тим часом у Зигхартсвейлер приїжджає з Італії принц Гектор, нащадок знатного й багатого роду, за який князь Ириней задумав видати дочку. На балі Гедвига поводиться більш ніж дивно, шокуючи весь двір: вона три рази підряд танцює із принцом лихий італійський танець, зовсім не властивий її природі. Принц їй зовсім не милий - але робить на неї якийсь демонічний вплив

Сильне враження робить принц і на Юліу: вона в бесіді з матір'ю вподібнює його погляд вогненному погляду василіска. Радниця Бенцон сміється: відразу двом дівицям милий принц здається чудовиськом - що за дурості! Ні, це голос серця, запевняє мати Юліи. Після балу їй снився принц, під видом капельмейстера Крейслера заключивший її в объятья зі словами: «Ти вже вбита - і відтепер повинна бути моєї!» Від цих зазіхань її рятує в сні щирий, а не мнимий Крейслер - благодійний дух замка, покликаний відгородити і її й принцесу Гедвигу від злих чарів. Радниця Бенцон тлумачить цей сон на свій лад: Иоганнес Крейслер - людина, що вносить розлад у життя при дворі князя. Мало їй маестро Абрагама - тепер ще й цей музикант!

Вона зобов'язана втрутитися в розвиток подій!.. Нема чого говорити, що ворожість до принца Гектору харчує й Крейслер. Абрагам згодний: це сущий змій-спокусник

Шлюб з Гедвигой він готовий укласти лише з розрахунку, у дійсності в нього види на Юліу. Зрозуміло, Крейслер повинен заступитися за її честь, але звичайна зброя тут недоречно. Маестро Абрагам вручає другові мініатюрний портрет якоїсь особи, погляд на яке повалить Гектора в жах і зверне його у втечу. Пророкування збувається в точності. Але й капельмейстер раптово зникає із замка. У парку знаходять його капелюх зі слідами крові

Ясно, що хтось - швидше за все, ад'ютант Гектора - намагався його вбити. Але чи вбив? Відповіді немає: ад'ютанта в цю ніч теж сліду нема... Новий приятель Мурра чорний кіт Муций дорікає його: «Ви кинулися з однієї крайності в іншу, ви от-от перетворитеся в огидного філістера, чиї дії залежать від привхідних обставин, а не від голосу честі. Ваша самота вас не утішить, але ще більше вам нашкодить!» Муций рекомендує Мурра своїм друзям - кошачим буршам, що приймають його як побратима, розспівуючи «Gaudeamus igitur» та інші гімни

Їхній кружок розпадається після декількох співанок на даху: мешканці будинку труять бурші мерзенними собаками, внаслідок чого віддає Богові душу славний Муций. На тризні Мурр знайомиться із чарівною маленькою кішечкою Миною. Він готовий ринутися на штурм її серця - і раптом бачить віддалік Мисмис, про яку й думати забув. Мисмис зупиняє Мурра: «Мина - твоя дочка!» Кіт вертається до себе під грубку, дивуючись примхам і превратностям долі... Крейслер - про що він сповіщає листом маестро Абрагама - знайшов притулок вмонастире.

У той час як у Зигхартсвейлере відбуваються в його відсутність бурхливі події (хвороба й чудесне зцілення Гедвиги, таємне повернення принца Гектора, виявлення трупа його ад'ютанта, нарешті, в'їзд гусарського полку зі столиці - там пройшов слух, що в замку князя Иринея змова й чи ледве не революція), винуватець усього цього вперше випробовує щиросердечну рівновагу й присвячує себе музиці. У сні йому бачиться Юліа - ангельська діва, що співає нечуваної краси «Agnus Dei»; прокинувшись, Крейслер записує цю музику, сам до кінця не вірячи в те, що він - її автор. Він готується прийняти чернечі обітниці - але отут в абатство приїжджає з Італії новий настоятель батько Купріян, призначений самим римським татом. Похмурий аскет, він рішуче міняє уклад життя в монастирі. Крейслер ясно бачить: у нових обставинах музика в його душі стихне. Уночі в абатстві відбувається відспівування - у небіжчику Крейслер довідається ад'ютанта принца Гектора, якого він убив, захищаючись від його нападу в Зигхартсвейлерском паренню...

Капельмейстер догадується, що виявився залучений у якусь страшну таємницю, до якої має пряме відношення батько Купріян, - про що без натяків і повідомляє новому абатові. Суворий чернець миттєво перетворює й, сповнений духу лагідності й любові, розповідає Крейслеру повість свого життя, що проливає світло й на багато чого, що стосується мешканців замка, де ще недавно шукав натхнення наш музикант. У молодості батько Купріян, спадкоємець могутнього государя, і його молодший брат були на військовій службі в Неаполе. Майбутній абат вів спосіб життя самий розпусний, не пропускаючи жодної красуні. Один раз на вулиці якась баба циганка запропонувала йому познайомитися з дамою не тільки прекраснейшей, але й рівної принцові по походженню. Антонио (так його кликали тоді) порахував бабу за звичайну звідницю. Яке було здивування принца, коли, через кілька днів, він зустрів бабу в суспільстві самої чудесної з бачених имдам.

Молоду даму кликали Анджела Бенцони, вона народилася від позашлюбного зв'язку двох досить знатних осіб і - плід злочинної любові - визначена була жити вдалині від будинку, до особливих розпоряджень, під доглядом своєї турботливої няньки-циганки, прийнятої принцом за звідницю. Анджела відповіла взаємністю на почуття Антонио, і їх таємно обвінчали в капелі Сан-Филиппо. Розкривши цю таємницю й побачивши дружину старшого брата, принц Гектор воспилал до неї пристрастю. Незабаром Антонио застиг його в покоях Анджели. Відбулося бурхливе пояснення; у келих Анджели Антонио всипав отруту, але й сам пал намертво від кинджала Гектора.

Чудесним образом зцілений, Антонио дав обітницю замолювати свій гріх у монастирі. У ту пору в Італії виявився маестро Абрагам, під видом фокусника Северіна искавший милу Кьяру. Баба циганка вручила йому мініатюрний подвійний портрет, де, між зображеннями Антонио й Анджели, зберігалося письмове свідчення про подвійне вбивство. Все викладене, як ми бачимо, пояснює й трепет принца Гектора в ту мінуту, коли Крейслер показав йому ця непереборна зброя, отримана з рук маестро Абрагама; і вплив, яким користувалася при дворі князя радниця Бенцон, мати позашлюбної його дочки; і її здогаду на той рахунок, що старий фокусник знає про неї щось важливе... і ще багато чого, багато чого інше. Саме тепер, коли, здавалося б, повинне відбутися в повісті все саме головне, вона зненацька обривається. Зненацька - як рішення принцеси Гедвиги вийти заміж за нелюбого їй Гектора.

Зненацька - як повернення капельмейстера Крейслера в замок, його відмова від служіння Богові й музиці заради любові Юліи. Зненацька - як від'їзд маестро Абрагама за кордон, схоже, на нові пошуки «Невидимої Дівчини»... Зненацька - як і смерть Кота Мурра, що тільки вступав на поріг слави й ще більш разючих здійснень