Р. ОлюнинЛЕГЕНДА ПРО ГОМУНКУЛЮСЕ© Р. Олюнин, 1966 У світі книг. - 1966. - № 6. - С. 35. Пер. в ел. вид Ю. Зубакин, 2002
Шеллі М. ФРАНКЕНШТЕЙН, АБО СУЧАСНИЙ ПРОМЕТЕЙ. Роман. Пер. с англ. М., "Худож. літ.", 1965. fandom. rusf. ru/about_fan/olunin_1.htm
"Один раз непогожою листопадовою ніччю я побачив завершення моїх праць. З болісним хвилюванням я зібрав все необхідне, щоб запалити життя в байдужому створенні, що лежить у моїх ніг. Була година попівночі; дощ унило стукала в шибку; свіча майже догоріла; і от при її невірному світлі я побачив, як відкрилися тьмяні жовті очі; істота початок дихати й судорожно посмикуватися", - так молодому вченому Франкенштейну вдалося завершити пошуки сотень своїх попередників: створити штучної людини. Про подальшу долю цього створення й оповідає роман "Франкенштейн, або сучасний Прометей".
Ім'я його автора у свій час користувалося популярністю. Це була Мери Шеллі, дружина й вірний друг великого англійського поета Перси Биши Шеллі. З нею він ділив всі тяготи життя, їй присвячував кращі свої добутки. Вплив на творчу долю письменниці зробило також і її знайомство з Байроном. Волелюбні мотиви байроновских віршів і поем, їх широка соціальна й філософська проблематика змусили майбутню романістку глибше, критично глянути на навколишнє життя, задуматися про долі людства. Підсумком плідного спілкування з обома поетами, класиками англійського романтизму, з'явився написаний в 1817 році "Франкенштейн".
В основу його сюжету покладена відома легенда про Гомункулюсе, штучній людині, про створення якого мріяли багато середньовічних алхіміків і схоласти. Розширивши рамки легенди, письменниця торкнулася у своєму добутку моральні й соціальні проблеми, що хвилювали її сучасників. Обретя життя, штучна людина із самого початку змушені вступити в конфлікт із реальним миром. Зовні виродливий, він має ніжне й чуйне серце, здатним любити, і руками, готовими творити добро. Йому невідомі людські недоліки, з відкритою душею й чистою совістю хоче ввійти він у мир людей. Але люди, отруєні отрутою недовіри, відштовхують його. Їм далекі його шляхетні спонукання, для них він насамперед "чудовисько", "демон". Незрозумілий і відкинутий, він поступово перетворюється в озлобленого садиста, убивцю, що мстить людям за свої страждання
Людина породжена для добра, він має право на щастя, але шляхетності й справедливості важко на землі, - показує у своєму романі Мери Шеллі. Ця думка закладена й в образі Франкенштейна, талановитого вченого, але людини недалекого, глухого до страждань істоти, створеного його власними руками. Він не має сил зрозуміти, що жорстокість "демона" - не "уроджена", що вона виникла у відповідь на жорстокість людей. І Франкенштейн розплачується за те, що зробив свій експеримент самоціллю, викликав до життя силу, який немає гідного застосування
Роздуму про невпорядкованість людського суспільства обумовили похмурий колорит роману. На всьому його протязі звучить мотив самітності, зневіри. Це було відгуком на катастрофу ідеалів Французької революції 1789 року. І все-таки як ні чітко чуються в "Франкенштейне" нотки песимізму, роман проникнуть вірою в могутність людського розуму, у торжество науки. І ще над однією проблемою змушує задуматися цей добуток. У передмові до теперішнього видання А. Елистратова так пише про це: "... Чи не вподібниться людство, що відкрило новий, небувало потужний джерело енергії, Франкенштейну, що пали жертвою своєї перемоги над силами природи? Або атомний гігант - на відміну від "демона" Франкенштейна - зможе стати "добрим чарівником", іншому й помічником людей?"
Актуальністю своєї проблематики, так само як і викривальному характері, роман "Франкенштейн, або сучасний Прометей", коштує в ряді із кращими добутками світової літератури
Р. ОЛЮНИН
Коментарі