В романе И.А. Гончарова «Обломов» большое внимание уделяется не только судьбам главных героев, но и тому, как на их характер повлияли родители. Особенно ярко представлен отец Андрея Штольца , сыгравший важную роль в формировании личности сына. Его фигура — это символ трудолюбия, дисциплины и разумного воспитания, благодаря которому Андрей стал активным, волевым и целеустремлённым человеком. Образ отца: немецкая строгость и практичность Отец Штольца — человек немецкого происхождения. Он представляет собой образ рационального, делового и дисциплинированного мужчины. Гончаров описывает его как спокойного и уравновешенного, с твёрдыми жизненными принципами. Он не теряет времени даром, ведёт хозяйство с точностью и порядком. «Отец его, немец, человек деловой, спокойный, практичный...» С юных лет он включал сына в дела, приучал к ответственности, развивал в нём самодисциплину. В отличие от родителей Обломова, он не считал, что ребёнку нужно только покой и защита — наоборот, он п...
Пересказ сюжета Лапти Бунин И. А
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Лапти Пятый день на дворе вьюга. В хуторском доме тяжело болен ребенок. В бреду он просит дать ему какие-то красные лапти. Мать рядом плачет от беспомощности и страха. Муж ее в отъезде, до доктора не доехать. Нефед принес соломы и спрашивает про состояние ребенка. Про лапти он говорит: «Значит, надо добывать. Значит, душа желает».
Говорит, что надо в Новоселки идти (6 верст), купить там обыкновенные лапти и покрасить их фуксином. Подпоясался и пошел, никому не говоря больше ни слова. На рассвете приехали новосельские мужики и привезли тело мертвого Нефеда. Они нашли его в сугробе. «За пазухой Нефеда лежали новенькие лапти и пузырек с фуксином».
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Популярні дописи з цього блогу
Краткое содержание ЖУРНАЛ ПЕЧОРИНА
Переказ сюжету Беовульф Фольклор
Беовульф У Данії ніколи правил король зі славного роду Скильдингов по ім'ю Хродгар. Він був особливо щасливий у війнах із сусідами й, нагромадивши більші багатства, вирішив увічнити пам'ять про себе й своє правління. Він надумав вибудувати чудову пиршественную залу для королівської дружини. Не жалував Хродгар ні сил, ні засобів на будівлю, і самі митецькі майстри вибудували йому залу, рівної якої не було на всьому білому віті. Як тільки оздоблення чудової зали було завершено, Хродгар став бенкетувати в ній зі своїми воїнами, і вся околиця оголошувала дзенькотом дорогих кубків і піснями королівських співаків. Але веселі свята славного Хродгара тривали недовго, недовго лилися рекою пінисте пиво й золотавий мед, недовго звучали веселі пісні... Шум застіль короля Хродгара долітав до лігвища страшного величезного чудовиська Гренделя, що жило неподалік у смердючих болотах. Грендель ненавидів людей, і їхні веселощі збуджували в ньому злість...
Шкільний твір роздум на тему: за оповіданням В. Дрозда «Білий кінь Шептало»
У творчому доробку В. Дрозда чимало яскравих прозових творів: повість «Ирій», романи «Катастрофа», «Самотній вовк», «Спектакль», «Листя землі» та інші; оповідання «Шгмаліон», притча «Сонце» тощо. У 1965 році з'явилося оповідання «Білий кінь Шептало». Тогочасні критики дали несхвальний відгук на нього, бо у творі письменник зачіпав важливу вселюдську проблему особистості в суспільстві. Але, незважаючи на все ці «критичні зауваження», В. Дрозд написав продовження — оповідання «Кінь Шептало на молочарні», надруковане у 1967 році. Нині обидва твори добре відомі читачам і перекладені багатьма мовами.
Коментарі