Французьке неоромантическое движениегероическая модель Ромена Ролана
§ 4. Французьке неоромантическое рух: героїчна модель Ромена Ролана
"Кола Брюньон" і інших творах Ролана), у сім'ї нотаріуса, учився у Вищій нормальній школі в Парижу. Займався історією музики й живопису, для чого Школа направила Ролана в Італію. Велике значення для творчості Р. Ролана мало знайомство із творами Гоголя, Гончарова, Тургенєва й особливо Л. Толстого
Літературний шлях Ролан почав як драматург-неоромантик. Драми "Людовик Святий" (1897), "Аерт" (1898), "Настане час" (1903) склали цикл "Трагедії віри". Однак уже в 1898 р. Ролан починає створювати новий цикл "Театр Революції", у якому він переходить на позиції реалізму. У цикл увійшло 8 драм, написаних в 1898-1939 гг. Перша з них — "Вовки" — на матеріалі французької революції кінця XVIII століття відтворить ситуацію, близьку обставинам справи Дрейфуса. П'єса була знята відразу ж після прем'єри
ДО 1900 р. Ролан остаточно пориває з неоромантиками й розробляє програму створення справді народного театру (збірник "Народний театр", 1903). Заклик до демократизації театру — важливий внесок Ролана в театральний рух епохи. Найбільш значне досягнення письменника в реалізації програми народного театру — драма "14 липня" (1902), де індивідуальні персонажі розчиняються в образі колективного героя — повсталого народу
Риси романтизму у творчості Ролана значною мірою зберігаються в його реалістичних добутках, тому що він одержимо пошуками втраченого в імперіалістичну епоху героїчного початку. Ці пошуки приводять його до аналізу життя великих людей ("Життя Бетховена", 1903; "Життя Мікеланджело", 1907; "Життя Толстого", 1911). Результати цього аналізу відбилися в створенні образа головного героя в романі-енопее "Жан-Кристоф" ( 1904-1912), задум якого виник у Ролана ще наприкінці XIX століття. Геніальний німецький музикант, бунтар замолоду й мудрець наприкінці життєвого шляху, Жан-Кристоф нагадує героїв романтичних добутків. Але в романі-епопеї на перший план висувається реалістичний образ Європи рубежу століть, рівного якому по масштабі література того часу не знала. Дія роману починається в Німеччині, потім переноситься у Францію, Швейцарію, Італію. Майже напередодні імперіалістичної війни пролунав голос Ролана, що посвятили свої роман "вільним душам всіх націй, які страждають, борються й переможуть".
В 1914 р. Ролан закінчив повість "Кола Брюньон" (опублікована в 1918 р.), шедевр французької літератури, пов'язаний з народною традицією, виконаний оптимізму. Дія повести відбувається в 1616 р. у м. Кламси. Герой повести, від імені якого ведеться оповідання-щоденник, різьбяр по дереву Кола Брюньон, — справді народний персонаж, "галльський тип" (Ролан). На нього обрушуються всілякі лиха: війна, чума, смерть дружини, втрата всього майна,— але ніщо не має сил зломити Кола, його віри у своє покликання, його народного оптимізму. Особливе значення Ролан надавав 13-й главі повести, у якій Кола Брюньон міркує про роль книг у житті людини
У роки першої світової війни письменник виступив з позицій пацифізму й гуманізму, засудив політику ворогуючих держав (збірник "Над сутичкою", 1915). Перемога революції в Росії, що Ролан привітав, і закінчення воїни знаменують початок нового етапу у творчості письменника. Ролан вплинув на розвиток літератури. У романі " Жан-Кристоф" він підбив підсумок розвитку двох найбільших напрямків XIX століття — критичного реалізму й романтизму, синтезувавши кращі, найбільш сильні риси обох напрямків, розкривши нові можливості реалізму, продемонструвавши ряд його нових якостей, характерних для XX століття.