Старий комуніст Михайло Мостовской, узятий у полон на окраїні Сталінграда, привезений у концтабір у Західній Німеччині. Він засипає під молитву італійського священика Гарди, сперечається з толстовцем Иконниковим, бачить ненависть до себе меншовика Чернецова й сильну волю «володаря дум» майора Єршова. Політпрацівник Кримов посланий у Сталінград, в армію Чуйкова. Він повинен розібрати спірну справу між командиром і комісаром стрілецького полку. Прибувши в полк, Кримов довідається, що й командир, і комісар загинули під бомбуванням. Незабаром Кримов і сам бере участь у нічному бої. Московський учений-фізик Віктор Павлович Штрум із сім'єю перебуває в евакуації в Казані. Тішачи Штрума Олександра Володимирівна й у горі війни зберегла щиросердечну молодість: вона цікавиться історією Казані, вулицями й музеями, повсякденним життям людей
Дружина Штрума Людмила вважає цей інтерес своєї матері старечим егоїзмом. Людмила не має звісток із фронту від Толі, сина від першого шлюбу. Її засмучує категоричний, самотній і важкий характер дочки-старшокласниці Наді. Сестра Людмили Женя Шапошникова виявилася в Куйбишеві. Племінник Сережа Шапошников - на фронті
Мати Штрума Ганна Семенівна залишилася в зайнятому німцями українському містечку, і Штрум розуміє, що в неї, єврейки, мало шансів залишитися в живі. Настрій у нього важке, він обвинувачує дружину в тім, що через її суворий характер Ганна Семенівна не могла жити з ними Вмоскве.
Єдина людина, що зм'якшує важку атмосферу в сім'ї, - подруга Людмили, соромлива, добра й чуйна Марья Іванівна Соколова, дружина колеги й друга Штрума. Штрум одержує прощального листа від матері. Ганна Семенівна розповідає, які приниження їй довелося пережити в місті, де вона прожила двадцять років, працюючи лікарем-окулістом. Люди, яких вона давно знала, уразили її. Сусідка спокійно зажадала звільнити кімнату й викинула її речі. Старий педагог перестав з нею здороватися. Але зате колишній пацієнт, якого вона вважала похмурою й похмурою людиною, допомагає їй, приносячись продукти до огорожі гетто
Через нього вона й передала прощальний лист синові напередодні акції знищення. Людмила одержує листа із Саратовского госпіталю, де лежить її важко поранений син. Вона терміново виїжджає туди, але, приїхавши, довідається про смерть Толі. «Всі люди винуваті перед матір'ю, що втратила на війні сина, і марне пробують виправдатися перед нею протягом історії людства». Секретар обкому однієї з окупованих німцями областей України Гетьманів призначений комісаром танкового корпуса. Гетьманів все життя працював в атмосфері доносів, лестощам і фальші й тепер переносить ці життєві принципи у фронтову обстановку. Командир корпуса генерал Новиков - прямій і чесній людині, що намагається запобігти безглузді людські жертви
Гетьманів виражає Новикову своє замилування й одночасно пише донос про те, що комкор затримав атаку на вісім мінут, щоб зберегти людей. Новиков любить Женю Шапошникову, приїжджає до неї в Куйбишева. Перед війною Женя пішла від свого чоловіка, політпрацівника Кримова. Їй далекі погляди Кримова, що схвалював розкуркулювання, знаючи про страшний голод у селах, виправдував арешти 1937 р. Вона відповідає Новикову взаємністю, але попереджає його, що, якщо Кримов буде арештований, повернеться до колишнього чоловіка. Військовий хірург Софія Осипівна Левинтон, арештована на окраїні Сталінграда, попадає в німецький концтабір
Євреїв везуть кудись у товарних вагонах, і Софія Осипівна з подивом бачить, як усього за кілька днів багато з людей проходять шлях від людини до «брудного й нещасного, позбавленого ім'я й волі худобини». Ревекка Бухман, намагаючись зникнути від облави, задушила свою плачучу дочку. У дорозі Софія Осипівна знайомиться із шестирічним Давидом, що перед самою війною приїхав з Москви на канікули до бабусі. Софія Осипівна стає єдиною опорою ранимої, вразливої дитини. Вона випробовує до нього материнське почуття. До останньої мінути Софія Осипівна заспокоює хлопчика, обнадіює його. Вони разом гинуть у газовій камері
Кримов одержує наказ відправитися в Сталінград, в оточений будинок «шість дріб один», де тримають оборону люди «кербуда» Грекова. До політуправління фронту дійшли повідомлення про те, що Греков відмовляється писати звіти, веде антисталінські розмови з бійцями й під німецькими кулями проявляє незалежність від начальства. Кримов повинен навести в оточеному будинку більшовицький порядок і, якщо буде потреба, відсторонити Грекова від командування
Незадовго до появи Кримова «кербуд» Греков відправив з оточеного будинку бійця Сережу Шапошникова і юну радистку Катю Венгрову, знаючи про їхню любов і бажаючи врятувати від смерті. Прощаючись із Грековим, Сережа «побачив, що дивляться на нього прекрасні, людяні, розумні й смутні очі, яких ніколи він не бачив у житті». Але комісар-більшовик Кримов зацікавлений тільки в зборі компромату на «некерованого» Грекова
Кримов впивається свідомістю своєї значущості, намагається викрити Грекова в антирадянських настроях. Навіть смертельна небезпека, який щохвилини піддаються захисники будинку, не прохолоджує його запал. Кримов вирішує відсторонити Грекова й самому прийняти командування. Але вночі його ранить очманіла куля. Кримов догадується, що стріляв Греков
Повернувшись у политотдел, він пише донос на Грекова, але незабаром довідається, що спізнився: всі захисники будинку «шість дріб один» загинули. Через кримовского донос Грекову не привласнюють посмертне звання Героя Радянського Союзу. У німецькому концтаборі, де сидить Мостовской, створюється підпільна організація. Але серед ув'язнених немає єдності: бригадний комісар Осипов не довіряє безпартійному майорові Єршову, що відбувається із сім'ї розкуркулених
Він боїться, що сміливий, прямій і чималому Єршову придбає занадто великий вплив. Занедбаний з Москви в табір товариш Котиків дає установку - діяти сталінськими методами
Комуністи вирішують позбутися від Єршова й підкладають його картку в групу відібраних для Бухенвальда. Незважаючи на щиросердечну близькість сершовим, старий комуніст Мостовской підкоряється цьому рішенню
Невідомий провокатор видає підпільну організацію, і гестапо знищує її учасників. Інститут, у якому працює Штрум, вертається з евакуації в Москву. Штрум пише роботу з ядерної фізики, що викликає спільний нтерес
Відомий академік говорить на вченій раді, що в стінах фізичного інституту ще не народжувалася робота такого значення. Робота висунута на Сталінську премію, Штрум перебуває на хвилі успіху, це радує й хвилює його. Але одночасно Штрум зауважує, що з його лабораторії потроху виживають євреїв. Коли він намагається заступитися за своїх співробітників, йому дають зрозуміти, що і його власне положення не занадто надійно у зв'язку з «п'ятим пунктом» і численними родичами за кордоном. Іноді Штрум зустрічається з Марьей Іванівною Соколової й незабаром розуміє, що любить її й любимо нею. Але Марья Іванівна не може приховувати свою любов від чоловіка, і той берет з її слово не бачитися зі Штрумом. Саме в цей час починаються гоніння на Штрума.
За кілька днів до сталінградського настання Кримов арештований і відправлений у Москву. Виявившись у тюремній камері на Лубянке, він не може отямитися від несподіванки: допити й катування мають на меті довести його зраду Батьківщині під час Сталінградської битви. У Сталінградській битві відрізняється танковий корпус генерала Новикова. У дні сталінградського настання загострюється цькування Штрума. З'являється розгромна стаття в інститутській газеті, його вмовляють написати покаянний лист, виступити з визнанням своїх помилок на вченій раді. Штрум збирає всю свою волю й відмовляється каятися, навіть не приходить на засідання вченого ради
Сім'я підтримує його й, чекаючи арешту, готова розділити його долю. У цей день, як завжди у важкі мінути його життя, Штруму дзвонить Марья Іванівна й говорить, що пишається ним і тужить онем.
Штрума не заарештовують, а тільки звільняють із роботи. Він виявляється в ізоляції, друзі перестають із ним бачитися
Але в одна мить ситуація міняється. Теоретичні роботи з ядерної фізики привертають увагу Сталіна. Він дзвонить Штруму й цікавиться, чи не випробовує в чому-небудь недоліку видатний учений. Штрума негайно відновлюють в інституті, створюють йому всі умови для роботи
Тепер він сам визначає составсвоей лабораторії, без оглядки на національність співробітників. Але коли Штруму починає здаватися, що він вийшов із чорної смуги свого життя, він знову виявляється перед вибором. Від нього вимагають підписати звертання до англійських учених, які виступили на захист репресованих радянських колег. Провідні радянські вчені, до яких тепер прилічений Штрум, повинні силоміць свого наукового авторитету підтвердити, що в СРСР немає репресій
Штрум не знаходить у собі сил відмовитися й підписує звертання. Найжахливішим покаранням стає для нього дзвінок Марьи Іванівни: вона впевнена, що Штрум не підписав лист, і захоплюється його мужністю... У Москву приїжджає Женя Шапошникова, що довідався про арешт Кримова. Вона вистоює у всіх чергах, у яких коштують дружини репресованих, і почуття боргу стосовно колишнього чоловіка бореться в її душі з любов'ю до Новикова. Новиков довідається про її рішення повернутися до Кримову під час Сталінградської битви
Йому здається, що він упаде мертвим. Але треба жити й продовжувати настання
Після катувань Кримов лежить на підлозі в лубянском кабінеті й чує розмова своїх катів про перемогу під Сталінградом. Йому здається, що він бачить Грекова, що йде йому назустріч по битій сталінградській цеглі. Допит триває, Кримов відмовляється підписувати обвинувачення. Повернувшись у камеру, він знаходить передачу від Жені й плаче. Закінчується сталінградська зима. У весняній тиші лісу чується крик об померлу й люта радість життя
Коментарі