Кондратенко Н. В. ТГУФанни Прайс: риси національної ідентичності (на матеріалі роману Джейн Остен Менсфнлд-Парк)Тамбовський державний університет ім. Г. Р. Державіна Регіональний науково-методичний центр "Російський будинок Диккенса"
russiandickens. com/sience/publication. htm
Джейн Остен ( 1775-1819) народилася в сім'ї провінційного священика, а приналежність Остенов до родовитого дворянства обумовила коло знайомств і зв'язків сім'ї, відкриваючи перед ними двері так званих кращих будинків графства. Звідси доскональне знання життя мешканців англійського маєтку. Письменниця не копіювала це життя, але дуже строго дотримувалася того, що спостерігала навколо себе. Ціль даної статті: охарактеризувати прояв англійської національної ідентичності на рівні персонажів роману Менсфилд-парк.
Роман Менсфилд-Парк був написаний в 1813 році. У ньому яскраво виявилася майстерність художньої зображальності
Д. Остен, властива їй іронічність, постійний інтерес до людей, особливо до мотивів їхнього поводження. Створювана Д. Остен картина життя, взаємини невеликої групи людей, містить у собі не тільки спостереження, але й висновки про моральний і моральний вигляд провінційного дворянства й духівництва. А. Кеттл писав: У своїх оцінках вона ніколи не виходила з яких-небудь пихатих, що не ставляться до справи ідеалів, але завжди опиралася на реальні факти, на описувані нею події, на устремління своїх героїв1. У Менсфилд-Паренню характери розкриваються у вчинках і мовленнях персонажів без прямого втручання автора. В основному ж оповідання тримає майстерно вибудуваний діалог, що і відбиває поводження героїв, їхню психологію. Дія роману розвертається в англійському маєтку в Нортгемптоне, у самому центрі Англії. Головною героїнею роману є Фанни Прайс. Фанни - бідна родичка на піклуванні дядька, хазяїна маєтку. Вибір бідної сироти як головна героїня не випадкова, тому що двоїста роль сторонньої спостерігачки й одночасно учасниці повсякденного побуту сім'ї дозволяє авторові вдало вирішувати свої завдання
На самому початку роману дуже мистецьки будується сцена, що зображує відразу кілька характерів і показує таких рис національної ідентичності, як культ пристойностей і лицемірство. У зв'язку з рішенням сера Томаса виписати з Портсмута племінницю леді Бертрам і тим самим трохи полегшити матеріальне становище багатодітної миссис Прайс, відбувається сімейна рада, на якому висловлюються й миссис Норрис, і леді Бертрам, і сам баронет: Навіть якщо мисс Чи нічому не навчить її, вона навчиться бути доброї й розумної від спілкування з нами - говорить тіточка Норрис2 (239). Я сподіваюся, вона не буде дражнити мого бедного Пага, - зауважує леді Бертрам... (С. 240). Звичайно, миссис Норрис, нам представляться труднощі, - говорить хазяїн будинку, -... як зберегти у свідомості моїх дочок, які будуть рости з нею, розуміння дистанції? Того, що вони представляють у порівнянні з нею... і в той же час, не принижуючи її, дати їй зрозуміти, що вона не ровня Бертрамам (С. 240).
На початку роману Д. Остен характеризує Фанни як скромну й боязку дівчинку. Перші почуття, які випробовує дівчинка, прибувши в Менсфилд-Парк, - це туга за будинком. Меж тим маленька гостя почувала себе глибоко нещасної... тужила за залишеним будинком і тому не сміла підняти око й говорила ледь чутно або крізь сльози (С. 242). Карен Хьюитт у своїй книзі Зрозуміти Британію[1] відзначає, що будинок для англійця не тільки місце, де він живе, але й вся атмосфера, створена живучими там людьми. Пройдуть роки, Фанни звикне до укладу життя Менсфилд-Парку й він стане їй по-справжньому доріг. При всій своїй боязкості... Фанни прижилася в Менсфилд-Паренню й поступово привязивалась до нього всі сильней, майже як до рідного будинку... (С. 248). Ту ж тугу, що й на початку роману, але тільки вже по Менсфилд-Парку, Фанни випробовує, виявившись після довгого років розлуки в рідному домі: Вона ж, навпроти, тільки про Менсфилде й думала, про милих його мешканцях, про його звичаї, що радують душу. Тому, що все тут було по-іншому, не проходило й години, щоб вона не згадувала життя в Менсфилде - його добірність, благопристойність, розміреність, гармонію й, мабуть, насамперед, мир і спокій (С. 577). Спокою й гармонії маєтку Бертрамов протиставляється так само опис інтер'єра в будинку батьків Фанни Впортсмуте.
Джейн Остен вкладає у вуста миссис Норрис міркування про необхідність для молодої дівчини утворення: Дайте дівчинці утворення й належним чином підготуйте її до вступу в життя, і можна ставити десять проти одного, що все налагодить саме собою... (С. 236). У часи Джейн Остен молоді дівчини навчалися історії, іноземній мові, географії, літературі, філософії, основам хімії й астрономії. Джейн Остен, будучи однієї з образованнейших жінок свого часу, з явною іронією характеризує пізнання сестер Бертрам. ... Коли кузини виявили, що вона (Фанни - Н. К.) поняття не має багато про що, із чим самі вони давно знайомі, вони порахували її неймовірної тупицею (С. 246).
Тіточка Норрис, будучи невисокої думки про здатності Фанни, усіляко підтримує своїх племінниць, говорячи: Ваші папенька й маменька по доброті своєї виховують її разом з вами, однак же їй зовсім немає потреби бути такий же утвореної, як ви, - напроти того, набагато желательней, щоб у цьому була деяка відмінність (С. 247). Сестри Бертрам своїм поводженням... нерідко принижували Фанни, але вона була про себе такої невисокої думки, що не почувала образи. Свідомість станової ієрархії - ще одна риса англійської національної ідентичності, властива Фанни.
Зарозумілість, як елемент національної ідентичності, виявлене миссис Норрис і сестрами Бертрам відносно бідної дівчини простежується протягом усього роману. Кузен едмунд - єдиний, що виявив турботу про Фанни після прибуття її в маєток, став для неї іншому й порадником по багатьом питанням, у тому числі, і в галузі освіти: Він знав, що вона дівчинка тямущої, тямуща, до того ж виконана розсудливості й любові до читання, що, належним чином спрямоване, уже саме по собі утворення (С. 250). едмунд рекомендував їй (Фанни - Н. К.) книги, які заворожували її в годинники дозвілля, він розвивав її смак і поправляв її судження; читання йшло їй на користь, тому що едмунд розмовляв з нею про прочитаний і розсудливої похвалу робив її книгу ще привлекательней (С. 250). Зрозуміло, чому у Фанни виникає прихильність до кузена, що згодом переросла в глибоке почуття. У зв'язку із цим Д. Остен звертає увагу на одну з характерних рис англійської дівчини - стриманість у прояві почуттів. Уважне ставлення до питань шлюбу - як має відношення до сім'ї й будинку - одна з важливого складового англійського національного характеру. Питання шлюбу, відповідальності у виборі супутника або супутниці життя, що несуть на собі батьки й самі молоді люди, постійно обговорюються в романі. Фанни не сподівається на взаємні почуття з боку едмунда тільки тому, що він вище її по положенню в суспільстві. Виходити заміж без любові аморально, у цьому Фанни переконана. Вона не приймає речення, зроблене їй багатим світським франтом Генрі Кроуфордом. Сер Бертрам не може зрозуміти, як Фанни могла відмовитися від такої несподіваної й вигідної партії. Самітність часом буває краще, ніж самітність удвох, у шлюбі-угоді, уважає Фанни. У жодному іншому романі Остен немає такого неприкритого осуду меркантильного підходу до життя, як Вменсфилд-Парке.
Д. Остен рідко використовує опис природи, але в Менсфилд-Паренню англійський пейзаж допомагає зрозуміти внутрішній стан героїні й відбиває ще одну рису английскости - любов до зеленої Англії. Прикладом тому може служити епізод повернення з Портсмута: Фанни по всьому шляху зауважувала, як усе перемінилося в порівнянні з лютим; але коли вони в'їхали в менсфилдские володіння, всього її відчуття, її радість стали острей. Пройшло три місяці, повних три місяці з тих пор, як вона покинула ці милі їй місця; і на зміну зимі йшло літо. Куди не глянь, зеленіли поля й галявини, а дерева, хоча ще суцільно в листі, вступили в ту восхитительною пору, коли знаєш, що вони от-от стануть ще краше, коли, уже й так радуючи погляд, вони обіцяють уяві ще багато принадності... (С. 628).
Історія Фанни Прайс, обставини, у які вона попадає, страждання, які їй доводиться пережити, допомагають їй знайти себе й знайти своє щастя. Сама присутність Фанни в Менсфилде, її доброта й безкорисливість, її чесність і стійкість показують пороки й слабості навколишніх
Д. Остен, описуючи історію молодої дівчини, відбила важливі риси англійської національної ідентичності. Насамперед, культ будинку й сімейних цінностей. Письменниця охарактеризувала складові англійського подання про виховану жінку: освіченість (хоча й поверхнева - Н. К.), строге проходження пристойностям, стриманість у прояві почуттів. Разом з тим протягом усього роману Д. Остен зображує властивість английскости як зарозумілість, тверда станова ієрархія, меркантилізм
1. Кеттл А. Введення в історію англійського роману. М, 1966. С. 108.
2. Тут і далі роман Менсфилд - парк цитується по изд.: Остен Д. Собр. соч.: в 3-х т. М., 1988. Т. 2 із вказівкою сторінок вскобках.
3. Хьюитт К. Зрозуміти Британію. Іжевськ, 1992.
-
Коментарі