Отец Штольца и его вклад в воспитание сына (по роману И.А. Гончарова «Обломов»)

 В романе И.А. Гончарова «Обломов» большое внимание уделяется не только судьбам главных героев, но и тому, как на их характер повлияли родители. Особенно ярко представлен отец Андрея Штольца , сыгравший важную роль в формировании личности сына. Его фигура — это символ трудолюбия, дисциплины и разумного воспитания, благодаря которому Андрей стал активным, волевым и целеустремлённым человеком. Образ отца: немецкая строгость и практичность Отец Штольца — человек немецкого происхождения. Он представляет собой образ рационального, делового и дисциплинированного мужчины. Гончаров описывает его как спокойного и уравновешенного, с твёрдыми жизненными принципами. Он не теряет времени даром, ведёт хозяйство с точностью и порядком. «Отец его, немец, человек деловой, спокойный, практичный...» С юных лет он включал сына в дела, приучал к ответственности, развивал в нём самодисциплину. В отличие от родителей Обломова, он не считал, что ребёнку нужно только покой и защита — наоборот, он п...

Переказ сюжету Міщани Горький М

У заможному будинку проживають Бессеменов Василь Васильович, 58 років, старшина малярського цеху, що мітить депутатом у міську думу від цехового стану; Килина Іванівна, його дружина; син Петро, що був студент, вигнаний за участь у недозволених студентських зборах; дочка Тетяна, шкільні вчителька, що засиділася в наречених; вихованець Бессеменова Нил, машиніст у залізничному депо; церковний півчий Тетерів і студент Шишкін - нахлібники; Олена Миколаївна Кривцова - молода вдова доглядача в'язниці, що знімає в будинку кімнати, і Степанида - куховарка, що виконує в будинку всю чорну роботу за допомогою дівчини Поли, швачки, дочки далекого родича Бессеменова Перчихина, торговця співочими птахами й п'яниці. Крім них, у будинку часто буває Цветаева, молода вчителька, подруга Тетяни. Дія п'єси проходить в атмосфері постійно розпалюються й затихають скандалів між Бессеменовим і його дітьми. Батько незадоволений нешанобливістю до нього дітей, а також тим, що обоє дотепер не знайшли в житті свого місця. На його думку, обоє вони стали занадто «утвореними» і тому гордими. Це заважає имжить.



Тетяна просто повинна вийти заміж, а Петро - вигідно женитися й працювати на збільшення багатства батька. У міру розвитку дії стає зрозуміло, що діти не стільки не хочуть жити «по-отцовски», скільки просто не можуть через свою ослаблену волю, втраті інтересу до життя й т.д. Утворення дійсно не пішло їм на користь; воно лише заплутало їх, позбавило волі до життя й міцних міщанських корінь. У цьому головна трагедія сім'ї Бессеменових. У випадку з Петром, на думку Тетерева, що виконує в п'єсі своєрідну роль резонера, ця трагедія повинна зважитися на користь батька: Петро залишить Кривцову, у яку поки закоханий проти волі батьків, неминуче піде по шляху батька й теж стане зразковим міщанином. У випадку з Тетяною, що безнадійно закохана в Нила, уже зв'язаного обопільною любов'ю з Полів, - питання відкрите: швидше за все, Тетяна так і залишиться нещасною жертвою протиріччя між своїми міщанськими коріннями й новими віяннями часу



Ці віяння отчетливей усіх виражає Нил, найбільше «прогресивний» герой і, мабуть, майбутній соціаліст-революціонер, на що натякає Бессеменов. Ніл відбиває близьку Горькому естетику боротьби й праці, нерозривно між собою зв'язаних. Наприклад, він любить кувати, але не тому, що любить працю взагалі, а тому, що любить як би боротися з металом, придушуючи його опір. У той же час воля й цілеспрямованість Нила мають зворотну сторону: він безжалісний до закоханої в нього Тетяні й до воспитавшему його Бессеменову.



Попутно в п'єсі розвертаються окраїнні сюжети: любов Тетерева до Поле, у якій він бачить свій останній порятунок від пияцтва й нудьги життя; доля Перчихина, людини не від миру цією, живучою тільки любов'ю до птахів і лісу; трагедія Кривцовой, закоханій у життя, але, що втратила в ній своє місце. Найцікавіший із другорядних персонажів - Тетерів. Ця людина занадто величезний (і фізично, і духовно) для того вбогого життя, хазяями якого поки є Бессеменов і йому подібні. Але йому навряд чи найдеться місце й у тім житті, хазяями якої будуть люди подібні до Нила. Його образ - образ вічного вигнанця життя



П'єса закінчується на трагічній ноті. Після невдалої спроби покінчити із собою Тетяна розуміє свою приреченість і непотрібність серед людей



В останній сцені вона падає на клавіші рояля, і лунає нестрункий голосний звук...

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Переказ сюжету Беовульф Фольклор

Твір роздум Пізнай самого себе

Коментар як жанр журналістики Види коментарю