Отец Штольца и его вклад в воспитание сына (по роману И.А. Гончарова «Обломов»)

 В романе И.А. Гончарова «Обломов» большое внимание уделяется не только судьбам главных героев, но и тому, как на их характер повлияли родители. Особенно ярко представлен отец Андрея Штольца , сыгравший важную роль в формировании личности сына. Его фигура — это символ трудолюбия, дисциплины и разумного воспитания, благодаря которому Андрей стал активным, волевым и целеустремлённым человеком. Образ отца: немецкая строгость и практичность Отец Штольца — человек немецкого происхождения. Он представляет собой образ рационального, делового и дисциплинированного мужчины. Гончаров описывает его как спокойного и уравновешенного, с твёрдыми жизненными принципами. Он не теряет времени даром, ведёт хозяйство с точностью и порядком. «Отец его, немец, человек деловой, спокойный, практичный...» С юных лет он включал сына в дела, приучал к ответственности, развивал в нём самодисциплину. В отличие от родителей Обломова, он не считал, что ребёнку нужно только покой и защита — наоборот, он п...

Уилсон е. Мир Чарльза Диккенса. Швейцарія

Швейцарія


Цього разу, уступаючи ворожості, що випробовувала Кетрин до Генуї й дружин де ла Рю, Диккенс орендував у Лозанні віллу "Розмон" з видом на Женевське озеро. Із сімейством, слугами й випробуваним Рошем він спустився пароплавом по Рейну, усюди зустрічаючи утішні свідчення своєї популярності. І як у Генуї їх мучили блохи, так у Лозанні досаждали мухи, але, незважаючи на це, його життя у Швейцарії - із червня по жовтень 1846 року - складалася надзвичайно вдало. Звичайно, йому не вистачало лондонських вулиць, коли він працював над "Домби й сином", і, мабуть, через Швейцарію направлялося по своїх справах надто багато друзів і співвітчизників, але в цілому йому подобалося бути хазяїном навіть удалині від будинку, та й суспільство в Лозанні дібралося надзвичайно чуйне. Читаючи у вітальні глави з "Домби й сина", він одержав стільки радості й здобував такий успіх, що в одному з листів ми читаємо про намір - правда, висловлюється воно в жарт - серйозно зайнятися коли-небудь публічними читаннями власних добутків. Тут Диккенси подружилися з Уотсонами, молодою подружньою парою, заможними "джентри", що володіли в Норгемптоншире Рокингемским замком, де в майбутньому Диккенс здійснить безліч аматорських постановок; а сам замок стане "прототипом" Чесни-Уолда в "Холодному будинку". Вони всією компанією побували на Великому Сен-Бернарском перевалі, що разом з Венецією здасться містерові Дорриту - уже в пору його процвітання - якимсь уособленням в'язниці. Однак на самого Диккенса похмура пишнота швейцарських гір робило сильне враження, як і на більшість його сучасників-англійців. Наступного разу він приїде у Швейцарські Альпи в 1853 році разом з Уилки Коллинзом, і тут розіграється драматичний фінал однієї з його останніх різдвяних повістей (написана в співавторстві з Коллинзом) - "У тупику".


Під стать своїм величним вершинам Швейцарія народжувала високі думки про волю, прогрес. Порівняння протестантів з католиками остаточно переконало Диккенса в перевазі перших, тим більше що ще живо були італійські враження: