Безкоштовні шкільні твори українською мовою для 5–11 класів

Під вербну неділю, на початку квітня, преосвященний Петро служить всеношну. Церква повна народом, співає чернечий хор. Архієрей нездоровий уже три дні, він почуває вагу й утому. Точно в сні або в маренні йому здається, начебто в юрбі підійшла до нього його мати, що він не бачив уже дев'ять років. І чомусь сльози потекли в нього по особі. Поблизу його хтось ще заплакав, потім ще й ще, і помалу церква наповнюється загальним тихим плачем. Після служби він вертається додому, у Панкратиевский монастир

Іспит: Російська література Поезія 1970-х - початку 1980-х років. Творчість Володимира Висоцького. Розвивши. зв'язку з життям, часом, насамперед в осмисленні й худ. воплащении змін, що назрівають і відбуваються в душі совр. чола, у самосвідомості особистості. Сприйняття історії включає в не тільки ідею наступності й зв'язку епох, але й дбайливе відношення до природи, культ. спадщині. Особлива гострота – пробл. традицій і новаторства, творч. освоєння класики. Важливе місце займає т-у поетів старшого покоління, що відбиває палітру чувст совр. чола: 1 Арсеній Тарковский – вічні теми життя й смерті, природи й любові, призначення поета й поезії. Сб. "Перед снігом", "Вісник" 2 Давид Самойлов – активні нравственно-естетические й худ. шукання. сб. "Ближні країни", "Другий перевал", "Дні" 3 Юрій ковалів – нар.-поет. світосприймання й образність. Сб. "У мені й поруч далечінь". Поети-Емігранти 3-й хвилі: Дмитро Кисновский, Іван ...

Соловйова Н. А.

РОМАНИСТЫ И ДРАМАТУРГИ 50-60-х ГОДОВ Начало 50-х годов XIX в. знаменует переломный рубеж в развитии французского общества прошлого столетия. Социально-исторические потрясения - кровавое подавление июньского рабочего движения 1848 г., а затем - цезаристский переворот Луи-Бонапарта 2 декабря 1851 г., вскоре утвердившего Вторую империю на обломках Второй республики, наложили глубочайший отпечаток на сознание и мироощущение творческой интеллигенции, которая во второй половине века создавала французскую культуру - философию и науку, литературу и искусство. Кровавый фарс Наполеона Малого, использовавшего незабытое обаяние имени "маленького корсиканца", был воспринят французской передовой общественной мыслью как доказательство несостоятельности прежних свободолюбимых мечтаний и идеалов, не выдержавших натиск пошлой и жестокой жизненной практики буржуазного "царства порядка". Для значительной части писателей представились в равной степени утопическими и сенсимонистские перс...

Люди йдуть, а крихти залишаються Ігор Плящ м. Санкт-Петербург Усе буде добре, коли з усією сили. Поставив мету, біжи, поки не потрапили. Глибокі думки тонуть вмелких. Гігантські розуми вічно спотикаються на маленькі. Зацікавленість у людях насторожує потерпілих. Майже всякий знає, що успіх приходить не до тих.

НАТУРАЛИЗМ. ЭМИЛЬ ЗОЛЯ Оценка натуралистического направления в его соотношении с путями развития реализма во французской литературе - проблема достаточно сложная. Под пером различных исследователей она имеет свои крайние решения: либо все развитие французской литературы второй половины XIX столетия расценивается как процесс натуралистической и декадентской упадочности, либо же теория "экспериментального романа", постулаты "наследственности, среды и момента", определяющие поведение человека, и другие уязвимые положения натуралистической доктрины как бы выносятся за скобки художественного развития французской прозы 60-80-х годов, рассматриваемой в имманентном самодвижении реалистической традиции. Во французском литературоведении существует и интерпретация натурализма как явления, якобы тождественного реализму XIX в., "избавившегося" от романтизма и воплощающего стремление художника к точному наблюдению и к правдивому воспроизведению действительности. Этому в...

Когда денег нет, начинаешь подозревать, что именно в них - счастье МОРАЛИЗМЫ Илья Герчиков г. Рамат-Ган, Израиль Автомобилисту: победа над правилами чревата поражением в правах. Автомобилист! Отправив несчастного пешехода на небеса, будешь долго видеть небо в клеточку.

Герой роману - Федір Костянтинович Годунов-Чердинцев, російський емігрант, син знаменитого ентомолога, нащадок аристократичного роду - бідує в Берліні другої половини 20-х рр., заробляючи частками уроками й публікуючи в російських газетах ностальгічні двенадцатистишия про дитинство в Росії. Він почуває в собі величезний літературний потенціал, йому нудні емігрантські посиденьки, єдиний його кумир серед сучасників - поет Кончеев. З ним він і веде безустанний внутрішній діалог « мовою уяви». Годунов-Чердинцев, сильний, здоровий, молодий, повний щасливих передчуттів, і життя його не захмарюється ні бідністю, ні невизначеністю майбутнього. Він постійно ловить у пейзажі, в обривку трамвайної розмови, у своїх снах прикмети майбутнього щастя, що для нього складається з любові й творчої самореалізації. Роман починається з розіграшу: запрошуючи Чердинцева в гості, емігрант Олександр Якович Чернишевський ( єврей-вихрест, він взяв цей псевдонім з поваги до кумира інтелігенції, живе із дружиною ...

Бацер М. Дуель на Олімпі "Джерело: Література Освіти)"на кінчику пера", а не на вістря шпаги, але погляди всіх утворених європейців були прикуті саме до неї. Більше двохсот двадцяти років пройшло із часу її закінчення. 30 травня 1778 року не стало Вольтера, а 2 липня — Руссо "Джерело: Література Освіти)"Афінська школа", розійшлися в думках щодо сенсу життя. Платон указует на небо. Аристотель — на землю. XVIII століття, що більше думає про землю, чим про небо, схилявся перед класичною стародавністю, однак не випускав з очей і власної самобутності. Ключ до неї — два імена: Вольтер і Руссо, протилежності, що перебувають у боротьбі і єдності. Полеміка між найбільшими просвітителями окреслює межі епохи, її що породила. Ці люди дійсно "мислили своєю кров'ю", хоча тоді про цьому мало хто догадувався "Джерело: Література Освіти)"Кандида", не було рівних у Європі. З'єднані із честолюбством, ці якості нерідко забезпечували можливіс...

ГИ ДЕ МОПАССАН Мопассан (1850-1893), по его собственному выражению, "вошел в литературу, как метеор". Сравнение справедливо не только потому, что первый его рассказ "Пышка" (1879, опубл. 1880), который Флобер назвал шедевром, сразу завоевал ему имя и известность. Эта новелла и последовавшие за ней с промежутками в один год сборники "Заведение Телье" (1881), "Мадемуазель Фифи" (1883), роман "Жизнь" (1883) показали, что во Франции появился яркий писатель-реалист, вдумчиво и целеустремленно воспринявший достигнутое до него французской повествовательной традицией и сказавший свое новое слово после Золя. Ученик и последователь Флобера, Мопассан избежал навязчивости натуралистического биологизма, сохранив огромное внимание к быту и нравам интересующей его общественной среды; он сочетал наблюдательность, привитую ему автором "Госпожи Бовари", с тщательностью и точностью описания детали. В этом отношении его прозу можно с полным право...